ХОЛЕДОХОЛІТІАЗ І БІЛІАРНА ГІПЕРТЕНЗІЯ У ХВОРИХ НА ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ: ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І МІНІІНВАЗИВНОГО ЛІКУВАННЯ
П. В. Огородник1, В. І. Коломійцев2, О. В. Лукавецький2, А. Г. Дейниченко1, О. М. Сироїд2
1Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, м. Київ,
2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Реферат
Обстежені 85 хворих з приводу холедохолітіазу на тлі цирозу печінки (ЦП). За класифікацією Child–Pugh, ЦП у стадії компенсації (A) діагностований у 63 (74,1%) хворих, субкомпенсації (B) – у 18 (21,2%), декомпенсації (C) – у 4 (4,7%). Крім обтураційної жовтяниці, у 17 (20%) хворих виявлений гострий біліарний панкреатит, у 30 (35,3%) – холангіт, у 15 (17,6%) – гострий холецистит. За даними кольорової допплерографії відзначене розширення вен у гепатодуоденальній зв’язці (ГДЗ) та черевній стінці, що слід мати на увазі при плануванні ендоскопічних транспапілярних і лапароскопічних втручань. Запропоновано оригінальну класифікацію розширення вен ГДЗ при ЦП. У 80 (94,1%) хворих спочатку виконували ендоскопічні транспапілярні втручання, через 2 – 3 доби – лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ), у 66 (77,6%) – здійснена ЛХЕ. Зменшити частоту інтра– і післяопераційних ускладнень дозволяє прецизійне ультразвукове дослідження (УЗД) з кольоровою допплерографією черевної стінки і гепатобіліодуоденальної зони.
Ключові слова: холедохолітіаз; цироз печінки; мініінвазивна хірургія.
СПОСОБИ БIЛIАРНОЇ ДЕКОМПРЕСІЇ ПРИ ОБТУРАЦІЙНІЙ ЖОВТЯНИЦI У ХВОРИХ ПОВАЖНОГО ВІКУ
М. Ю. Ничитайло, О. Є. Каніковський, Я. В. Карий, Ю. В. Бабiйчук
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Реферат
Проаналізовані результати хірургічного лікування 170 хворих з приводу обтураційної жовтяниці (ОЖ). Непухлинний генез ОЖ відзначений у 130 (76,5%) хворих, пухлинний – у 40 (23,5%). Мініінвазивні оперативні втручання з приводу непрохідності жовчних проток виконані у 92 (54,1%) хворих, відкриті – у 78 (45,9%). Ускладнення після мініінвазивних втручань виникли у 5 (5,4%) хворих, після відкритих – у 8 (10,3%). Етапне застосування мініінвазивних оперативних втручань з приводу ОЖ у хворих похилого й старечого віку вважаємо пріоритетним напрямком їх лікування.
Ключові слова: обтураційна жовтяниця; лапароскопічна і відкрита холецистектомія; ендоскопічна папілосфінктеротомія.
Молекулярні предиктори відновлення функції печінки у хворих, оперованих з приводу метастатичного колоректального раку
О. О. Колеснік1, А. А. Бурлака1, О. В. Васильєв1, В. В. Звірич1, В. І. Дорожинський1, А. В. Вовк2, Л. В. Бабак1
1Національний інститут раку МОЗ України,
2Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України, м. Київ
Реферат
Проаналізовані результати лікування 15 хворих з приводу метастатичного колоректального раку (мКРР) з ураженням печінки, яким виконане хірургічне втручання в період 2015 – 2016 рр.
За результатами дослідження, в тканинах кукси печінки виявлене функціональне виснаження детоксикаційної спроможності гепатоцитів. Рівень окисненої та низькоспінової форм цитохрому Р–450 в каталітичному циклі системи детоксикації становив відповідно (0,33 ± 0,08) та (1,11 ± 0,13) відн. од., у нормі (0,59 ± 0,03) і (2,56 ± 0,02) відн. од.; FeS–білка N–2 в цьому електронотранспортному комплексі – (0,32 ± 0,06) відн. од., у нормі (0,61 ± 0,09) відн. од.
В гепатоцитах кукси печінки відзначали перепрограмування метаболізму мітохондрій з окисного фосфорилювання на гліколіз, наслідком чого є формування клітинної гіпоксії та підвищення рівня лактату і супероксидних радикалів (СР). Оцінка ступеня гострої печінкової недостатності (ГПН) після операції можлива шляхом визначення рівня лактату, активності цитохрому Р–450, утворення комплексів NO з FeS–білками в електронотранспортному ланцюгу (УТЛ) мітохондрій, швидкості генерування СР.
Ключові слова: колоректальний рак; метастази у печінці; хірургічне лікування; молекулярні предиктори відновлення функції печінки.
ТЕХНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СИМУЛЬТАННОЙ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ У БОЛЬНЫХ ПРИ КАЛЬКУЛЕЗНОМ ХОЛЕЦИСТИТЕ И ПТОЗЕ ПЕРЕДНЕЙ БРЮШНОЙ СТЕНКИ
Е. Ю. Кондакова
Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца МЗ Украины, г. Киев
Реферат
Для лечения больных по поводу калькулезного холецистита и птоза передней брюшной стенки (ППБС) разработан способ симультанной лапароскопической холецистэктомии (ЛХЭ). Операцию выполняли после отсепаровки кожно–жирового лоскута. Троакары устанавливали непосредственно через апоневротично–мышечный слой брюшной стенки. Выполняли лапаролифтинг с использованием отсепарованного кожно–подкожно–жирового лоскута в сочетании с пневмоперитонеумом (6 – 8 мм рт. ст.). Затем осуществляли дермолипектомию и абдоминопластику. Способ применен у 45 больных. При использовании предложенного способа минимизируется вероятность возникновения периоперационных кардиальных осложнений, уменьшается травматизация тканей передней брюшной стенки, частота инфицирования области хирургического вмешательства, образования троакарной грыжи в отдаленном периоде.
Ключевые слова: калькулезный холецистит; птоз передней брюшной стенки; симультанная операция.
ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ МІНІІНВАЗИВНОГО ЛІКУВАННЯ З ПРИВОДУ ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ
О. Ф. Дзигал
Одеський національний медичний університет
Реферат
З метою порівняльної оцінки ефективності різних видів оперативного лікування хворих з приводу цирозу печінки (ЦП) з ускладненнями автор провів аналіз якості життя (ЯЖ) шляхом анкетування з застосуванням опитувальника SF–36. Обстежені рандомізовані на 3 групи: практично здорові особи; хворі на ЦП, оперовані з застосуванням лапаротомного доступу; хворі на ЦП, в хірургічному лікуванні яких застосовані лапароскопічні технології з оригінальними авторськими рішеннями щодо вдосконалення оперативних підходів. Отримані дані свідчили про суттєве покращення показників ЯЖ у хворих на ЦП, оперованих з застосуванням мініінвазивних технологій. Фактично ЯЖ пацієнтів відновлювалася протягом 3 міс після операції.
Ключові слова: цироз печінки; мініінвазивне лікування; якість життя; фізичне та психічне здоров’я; опитувальник SF–36.
АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІАГНОСТИЧНОЇ ГАСТРОДУОДЕНОФІБРОСКОПІЇ
М. Л. Гомон, Ю. Г. Шевчук, О. С. Гончарук, П. В. Жорняк, Н. М. Гомон, А. В. Вигонюк
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Реферат
Проаналізоване анестезіологічне забезпечення гастродуоденофіброскопії (ГДФС), проведеної у 54 хворих у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені М. І. Пирогова, з використанням пропофолу в рекомендованій дозі 1,5 мг/кг маси тіла та запропонованої індивідуальної покрокової методики на основі визначення моменту втрати свідомості.
Використання запропонованої методики зумовило достовірне подовження у 2,3 разу тривалості введення хворого в наркоз, збільшення на 58% частоти додаткового введення пропофолу. Встановлений більш безпечний перебіг анестезії внаслідок зменшення частоти використання штучної вентиляції легень (ШВЛ), додаткового використання протиблювотних засобів. Створені кращі умови проведення ГДФС, зменшено собівартість анестестезії та її тривалість.
Ключові слова: гастродуоденофіброскопія; анестезія; пропофол.
ПРОФІЛАКТИКА ТРОМБОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЕНДОВЕНОЗНИХ МЕТОДИК В ЛІКУВАННІ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ НИЖНІХ КІНЦІВОК
О. Ю. Усенко, М. О. Артеменко, А. В. Варга, Г. М. Унінець
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Реферат
Обгрунтування. Найбільш перспективними сучасними методиками лікування варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК) є ендовенозні. Поряд з численними перевагами, ці методики мають і певні недоліки, серед яких післяопераційні тромботичні ускладнення. Збільшення частоти виявлення тромбофілії у пацієнтів також змушує звернути увагу на боротьбу з тромботичними ускладненнями.
Матеріали і методи. У дослідження відібрані 2 групи по 27 пацієнтів, з яких у 25 – застосовували ендовенозну лазерну коагуляцію (ЕВЛК), у 2 – радіочастотну облітерацію (РЧО). Пацієнтам 1–ї групи для тромбопрофілактики призначали надропарин, 2–ї групи – ривароксабан. Тривалість тромбопрофілактики 5 діб.
Результати. Ендовенозні методики виявилися достатньо безпечними щодо післяопераційних тромботичних ускладнень, проте, певний ризик їх виникнення все одно існує. Проведення тромбопрофілактики дозволило зменшити ризик виникнення післяопераційних тромботичних ускладнень до 3,7% (за даними літератури – 5,3%).
Ключові слова: варикозна хвороба нижніх кінцівок; ендовенозна лазерна коагуляція вен; радіочастотна облітерація вен; тромбофілія; тромбопрофілактика.
МЕДИКАМЕНТОЗНА КОРЕКЦІЯ АГРЕГАЦІЇ ТРОМБОЦИТІВ ЯК ПРОФІЛАКТИКА ПРОГРЕСУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ ВЕНОЗНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО Й СТАРЕЧОГО ВІКУ ПРИ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК
О. О. Біляєва1, В. В. Крижевський1,2, М. І. Балінська2
1Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, м. Київ,
2Київська міська клінічна лікарня № 6
Реферат
На базі хірургічного відділення № 2 КМКЛ № 6 проведене клінічне дослідження терапевтичної ефективності лікарcького засобу Плестазол. В дослідженні взяли участь 73 пацієнта. З приводу хронічної венозної недостатності (ХВН) нижніх кінцівок (НК) 38 пацієнтам призначали Плестазол, 35 – ацетилсаліцилову кислоту (АСК). При застосуванні Плестазолу ступінь агрегації тромбоцитів на 7–му добу лікування зменшився у 12,7 разу, на 60–ту добу – у 20,6 разу. На 7–му добу відзначали зменшення набряку ураженої НК удвічі. Через 2 міс лікування з використанням Плестазолу у 76,3% хворих зник біль, що на 27,7% більше, ніж при застосуванні АСК.
Плестазол доцільно призначати для лікування пацієнтів з приводу ХВН НК.
Ключові слова: хронічні захворювання вен; агрегація тромбоцитів; ендотеліальна дисфункція; цилостазол.
ОБГРУНТУВАННЯ ПОКАЗАНЬ ДО ПРОФУНДОПЛАСТИКИ НА ПІДСТАВІ ДАНИХ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДУПЛЕКСНОГО СКАНУВАННЯ
В. І. Русин, В. В. Корсак, Ф. В. Горленко, В. В. Русин, О. В. Лангазо
Ужгородський національний університет, медичний факультет
Реферат
Проаналізовані результати комплексного обстеження й хірургічного лікування 182 хворих з приводу критичної ішемії тканин при облітеруючому атеросклерозі судин нижніх кінцівок (НК). На основі результатів ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС) артерій НК визначені показання до виконання різних видів профундопластики.
Ключові слова: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок; глибока артерія стегна; ультразвукове дуплексне сканування артерій нижніх кінцівок; профундопластика.
СТИМУЛЯЦИЯ РЕПАРАТИВНЫХ ПРОЦЕССОВ В ВЕНОЗНЫХ ТРОФИЧЕСКИХ ЯЗВАХ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ ГИДРОАКТИВНЫХ РАНЕВЫХ ПОКРЫТИЙ
И. И. Арсений
Институт общей и неотложной хирургии имени В. Т. Зайцева НАМН Украины, г. Харьков
Реферат
Представлен опыт лечения венозных трофических язв (ВТЯ) у 30 пациентов с использованием гидроактивных раневых покрытий «Армагель+» (Украина) в сочетании с аппликацией биостимуляторов репаративных процессов в ране в течение 1,5 мес. Критериями эффективности лечения были: визуальная оценка регенераторных процессов в области язвы, динамика болевого синдрома, размеров язвенного дефекта, результаты цитологического исследования мазков–отпечатков с поверхности язвы, бактериологического исследования раневого отделяемого, отсутствие побочных реакций, оценка пациентом дискомфорта в повседневной жизни. У 63% пациентов достигнуто полное заживление ВТЯ, 90% – отметили уменьшение интенсивности боли в области трофической язвы в сроки до 2 нед лечения.
Ключевые слова: хроническая венозная недостаточность; венозная трофическая язва; гидрогелевая повязка.
ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОАСИСТОВАНОГО ДОСТУПУ В ХІРУРГІЇ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ПЛЕВРИ
М. С. Опанасенко, С. М. Шалагай, О. Е. Кшановський, Л. І. Леванда
Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України, м. Київ
Реферат
Вступ. Загальним принципом лікування хворих з приводу хронічних форм плеврального випоту (ПВ) є усунення залишкової плевральної порожнини.
Мета досліджння: обґрунтувати доцільність виконання відеоасистованої торакоскопічної плевректомії (ВАТС ПЕ) з декортикацією легені (ДЛ) при хронічних запальних процесах у плеврі.
Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 163 хворих з приводу ПВ, яким виконано ПЕ з ДЛ різними методами.
Результати. ВАТС ПЕ з ДЛ у більшості хворих застосовували з приводу хронічного туберкульозного плевриту, операція виявилася ефективною у 39 (97,5%) спостереженнях, тривалість лікування хворих у стаціонарі та інтраопераційна крововтрата менші, ніж за класичної ПЕ з ДЛ.
Висновки. ВАТС ПЕ з ДЛ є ефективним, зручним, малотравматичним методом лікування “фіксованого колапсу легені” (ФКЛ), що супроводжується незначною крововтратою, кращим косметичним ефектом, ніж за класичної ПЕ з ДЛ, дозволяє здійснювати повну ДЛ та зменшити ймовірність виникнення післяопераційних ускладнень.
Ключові слова: емпієма плеври; хронічний плеврит; відеоасистована торакоскопія; декортикація легені; плевректомія.
ДІАГНОСТИЧНА ТА ХІРУРГІЧНА ТАКТИКА ПРИ ЦЕРВІКОТОРАКАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ
В. В. Бойко, В. М. Лихман, М. Ю. Сизий, В. В. Макаров, О. М. Шевченко, Д. Ю. Гуляєва, Р. Г. Лисицин
Харківський національний медичний університет,
Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків,
Харківська медична академія післядипломної освіти
Реферат
Представлені результати діагностики й хірургічного лікування 123 постраждалих з приводу цервікоторакальних поранень (ЦТП). У більшості спостережень рани локалізувалися в I зоні шиї, вкрай рідко (у 2,8%) – високо, в III зоні. Поєднання вхідних ран на шиї з виявленими за даними рентгенологічного та ультразвукового (УЗД) досліджень змінами в плевральних порожнинах або середостінні дозволило діагностувати ЦТП. Ускладнення виникли у 43,6% постраждалих, з них у 41,2% – гнійно–септичні.
Ключові слова: цервікоторакальні поранення; діагностика; лікування.
Застосування МЕТОДУ КЕРОВАНОГО НЕГАТИВНОГО ТИСКУ в комплексІ лікування ПОСТРАЖДАЛИХ З ВОГНЕПАЛЬНИМИ РАНАМИ КІНЦІВОК
С. С. Страфун1, Н. О. Борзих1, Ю. О. Ярмолюк2, В. Г. Шипунов2, А. А. Лакша2, А. А. Безуглий1
1Інститут травматології та ортопедії НАМН України,
2Головний військово–медичний клінічний центр «ГВКГ», м. Київ
Реферат
Проаналізовані результати лікування 80 постраждалих з поліструктурними вогнепальними пораненнями верхніх кінцівок. У пацієнтів основної групи застосований метод лікування ран з використанням керованого негативного тиску (ЛРНТ, negative pressure wound treatment – NPWT), контрольної – класичні перев’язки перед подальшим зашиванням рани, або виконанням реконструктивно–пластичного втручання. Доведена ефективність методу ЛРНТ в комплексі лікування поранених, розроблений алгоритм використання методу залежно від показань.
Ключові слова: вогнепальні рани; лікування; метод керованого використання негативного тиску.
ВИДЕОЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА ОГНЕСТРЕЛЬНЫХ РАН МЯГКИХ ТКАНЕЙ И ИНОРОДНЫХ ТЕЛ
А. Н. Велигоцкий1, Р. Н. Михайлусов1, В. В. Негодуйко2
1Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины,
2Военно–медицинский клинический Центр Северного региона МО Украины, г. Харьков
Реферат
Приведены результаты разработки и практического применения видеоэндоскопической диагностики раневого канала огнестрельных ран мягких тканей и инородных тел огнестрельного происхождения. Разработанный способ доступен, удобен в применении, результаты достоверны. Способ позволяет более точно осуществить ревизию мягких тканей, фиксировать изменения, происходящие при огнестрельном ранении.
Ключевые слова: огнестрельное ранение мягких тканей; раневой канал; инородные тела огнестрельного происхождения; видеоэндоскопическая диагностика.
накопичення колагену I і III типу у хворих при механічному пошкодженні покривних тканин тулуба та кінцівок
О. В. Пономаренко, І. С. Коваленко
Запорізький державний медичний університет
Реферат
Мета дослідження. Вивчити особливості експресії та депонування колагену I і III типу в зразках шкіри з навколоранової зони у хворих з дефектами покривних тканин тулуба й кінцівок при механічному пошкодженні.
Матеріали і методи дослідження. Проаналізовані результати лікування 242 хворих, розподілених на 4 групи залежно від розмірів, глибини й тяжкості пошкодження м’яких тканин та інших структур тулуба й кінцівок.
Результати та їх обговорення. Проведене комплексне морфологічне дослідження біопсійного та операційного матеріалу фрагментів шкіри з навколоранової зони. Експресію та депонування колагену I і III типу проводили з використанням гістологічного, гістохімічного, імуногістохімічного досліджень та фотоцифрової морфометрії.
Висновки. 1. За даними мікроскопічного дослідження у зразках шкіри з навколоранової зони виявлені початкові ознаки рубцювання. 2. В зразках шкіри пацієнтів III групи встановлено статистично значущу різницю показників відносної площі накопичення колагену І і ІІІ типу (відповідно Т = 675; р = 0,005 і Т = 697; р = 0,033 ). 3. В IV групі, за критерієм рангової кореляції Спірмена, відзначений прямий зв’язок помірної сили між площею депонування колагену І і ІІІ типу (rs = 0,52, z = 0,54).
Ключові слова: шкіра; дефект покривних тканин; мікроскопічне дослідження; депонування колагену; фотоцифрова морфометрія.
Неоад’ювантна терапія З ПРИВОДУ саркомИ м’яких тканин кінцівок І тулуба
В. В. Остафійчук, С. І. Коровін, А. Ю. Палівець, М. М. Кукушкіна, М. І. Палій, С. І. Бойчук
Національний інститут раку, м. Київ
Реферат
Проаналізовані результати лікування 208 хворих з приводу саркоми м’яких тканин (СМТ) ІІb–ІІІ стадії, залежно від застосованих схем неоад’ювантного лікування з поєднанням променевої терапії (ПТ), хіміотерапії та радикального хірургічного втручання. У 53 хворих лікування включало неоад’ювантну (НА) ПТ, сумарна вогнищева доза (СВД) 40 – 45 Гр з подальшим хірургічним втручанням; у 114 – здійснене широке висічення пухлини; у 41 – проведені два курси НА поліхіміотерапії (ПХТ) з подальшим хірургічним втручанням. Локальний 3–річний контроль становив відповідно (49,1 ± 6,8), (33,3 ± 4,4) та (64,3 ± 7,4)%. Встановлені достовірні переваги результатів лікування при використанні ПХТ і ПТ у порівнянні з хірургічним втручанням. Дослідження свідчить про перспективність цих методів при лікуванні хворих з приводу СМТ.
Ключові слова: саркома м’яких тканин; неоад’ювантне лікуння; хірургічне втручання; променева терапія; хіміотерапія.
ХІРУРГІЧНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ЛЕЙКОПЛАКІЇ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТА
Ю. Г. Коленко, О. В. Линовицька
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ
Реферат
Проведене комплексне клініко–лабораторне обстеження 155 пацієнтів з приводу лейкоплакії ротової порожнини. У 25 пацієнтів з приводу верукозної та ерозивно–виразкової форми лейкоплакії проведене хірургічне лікування з використанням ербієвого лазера. Застосування лазерного випромінювання сприяло прискоренню процесів загоєння операційної рани, зменшенню ризику виникнення запальних гнійних ускладнень, профілактиці рецидивів захворювання.
Ключові слова: передракові захворювання; лейкоплакія; хірургічне лікування; ербієвий лазер.
ЦИТОРЕДУКТИВНАЯ МАСТЭКТОМИЯ В ЛЕЧЕНИИ ДЕСТРУКТИВНЫХ ФОРМ РАКА ГРУДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
А. М. Беседин1, В. Ф. Завизион2, В. Е. Машталер2, И. В. Баранов1, Ю. Ю. Малюк1, Г. Н. Пундик 1
1Днепропетровская городская многопрофильная клиническая больница № 4,
2Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины
Реферат
Обобщен опыт лечения в клинике 72 пациенток, у которых по поводу деструктивных форм рака грудной железы (ГЖ) выполнена циторедуктивная мастэктомия. Выполнение операции способствовало уменьшению частоты гнойно–воспалительных осложнений, рецидивирующего кровотечения, улучшению качества жизни пациенток, их социально–психологической адаптации.
Ключевые слова: рак грудной железы; деструктивные формы; хирургическое лечение; циторедуктивная мастэктомия.
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ АНТИБІОТИКОПРОФІЛАКТИКИ УСКЛАДНЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ТРАНСУРЕТРАЛЬНОЇ РЕЗЕКЦІЇ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ З ПРИВОДУ ЇЇ ДОБРОЯКІСНОЇ ГІПЕРПЛАЗІЇ
В. В. Козлов
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ
Реферат
Узагальнений досвід застосування препарату левофлоксацин у 71 хворого з приводу доброякісної гіперплазії (ДГ) передміхурової залози (ПЗ). Доведена ефективність та доцільність призначення препарату з метою профілактики ранніх післяопераційних ускладнень після трансуретральної резекції (ТУР) ПЗ.
Ключові слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози; трансуретральна резекція; ускладнення; антибіотикопрофілактика.
ВІДНОВЛЕННЯ ФУНКЦІЇ ВІДХІДНИКОВО–КУПРИКОВОЇ ЗВ’ЯЗКИ У ДІТЕЙ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ КУПРИКА
В. С. Конопліцький, І. П. Паламарчук, О. О. Лукіянець, Д. В. Дмитрієв, К. Ю. Дмитрієва, В. П. Янович
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова,
Вінницький національний аграрний університет
Реферат
У більшості (90%) дітей при травматичному ушкодженні куприка внаслідок зменшення його ануляції та збільшення аноректального кута (АРК) формується стійке порушення функції відхідниково–куприкової зв’язки (ВКЗ). Важливою складовою профілактики порушення дефекації у таких пацієнтів має бути інтраопераційне усунення прямокишково–куприкової порожнини з пластикою ВКЗ для відновлення цілісності м’язово–зв’язкового апарату та імітації його анатомічної фіксації. Відновлення фіксації з’єднання ВКЗ з куприком після її інтраопераційного руйнування забезпечує створення умов для її фізіологічного функціонування, сприяє профілактиці порушення дефекації.
Ключові слова: травма куприка; відхідниково–куприкова зв’язка; відновлення; діти.
ЗАКОНОМЕРНОСТИ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ТРАВМАТИЧЕСКОГО АРТРИТА ВИСОЧНО–НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА
К. А. Семенов, М. С. Дрогомирецкая, О. В. Деньга, О. С. Решетникова, В. Н. Горохивский
Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины,
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, г. Киев,
Институт стоматологии НАМН Украины, г. Одесса,
Одесский национальный медицинский университет
Реферат
Представлены данные морфологического исследования структур височно–нижнечелюстного сустава (ВНЧС) у крыс, которым моделировали хронический травматический артрит путем нарушения окклюзионных взаимоотношений зубов верхней и нижней челюстей.
Изучены закономерности течения патологических изменений мышечно–суставного компонента ВНЧС при моделировании окклюзионного артрита.
Ключевые слова: височно–нижнечелюстной сустав; окклюзионный артрит; моделирование; эксперимент.
ФОРМИ ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ЇХ ВПЛИВ НА СУЧАСНИЙ ЛІКУВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Н. П. Коржик
Консультативно–діагностичний центр Шевченківського району м. Києва, філія № 2
Реферат
Наведена характеристика типів фінансування охорони здоров’я в світі та в Україні, акцентовано увагу на перевагах та недоліках кожної з них, визначені шляхи можливого реформування медичної галузі з огляду на специфіку хірургічної служби, зокрема, амбулаторної.
Ключові слова: фінансування галузі охорони здоров’я; міжнародний досвід; реформування.
ДОСВІД ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ДОБРОЯКІСНОЇ ГІПЕРПЛАЗІЇ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ
В. В. Скиба, О. В. Вітренко, Ю. В. Бурдим
Центр хірургії,
Київська міська клінічна лікарня № 1
СПОСТЕРЕЖЕННЯ КОРОНАРНОЇ НОРИЦІ У ПАЦІЄНТКИ ПРИ ІНФЕКЦІЙНОМУ ЕНДОКАРДИТІ КЛАПАНА АОРТИ
І. М. Будзан1, А. В. Судус1,2, У. Д. Івасюк1, О. Ю. Стефанський1, О. В. Гретчин1, Т. Р. Петровський1,2, В. М. Іванишин1, С. А. Грищенко1
1Клінічний лікувально-діагностичний центр «Сімедгруп», м. Івано-Франківськ,
2Івано-Франківський національний медичний університет
СПОСТЕРЕЖЕННЯ АБСЦЕСУ ЛІВОЇ ЧАСТКИ ПЕЧІНКИ, ЦИСТО-ДІАФРАГМАЛЬНО-ПЕРИКАРДІАЛЬНОЇ НОРИЦІ З ГНІЙНИМ ПЕРИКАРДИТОМ ТА ТАМПОНАДОЮ ПЕРИКАРДА ЯК УСКЛАДНЕННЯ ГОСТРОГО ДЕСТРУКТИВНОГО ГАНГРЕНОЗНО-ПЕРФОРАТИВНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ
М. С. Загрійчук, О. І. Литвин, С. М. Фуркало, Я. В. Романів, А. І. Гуцуляк, А. В. Колесник, М. В. Різник, Т. О. Капуловська
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ