Клінічна хірургія 2017 № 1

ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ ПЛАСТИКА ПАХОВЫХ ГРЫЖ

И. А. Криворучко, А. В. Сивожелезов, Н. А. Сыкал, В. В. Чугай, С. А. Андреещев

Реферат

За период с 2011 по 2016 г. у 149 пациентов выполнена лапароскопическая герниопластика, из них у 19 – по поводу рецидивной грыжи после ауто- (у 10) и аллопластики по Liechtenstein (у 9), у 11 — двухсторонних грыжами. Все пациенты живы. Осложнения возникли у 21 больного. Наибольшие технические сложности возникали при повреждении нижних надчревных сосудов. Оперативные вмешательства с использованием лапароскопической техники эффективны, патогенетически обоснованы, обеспечивают комфортное течение послеоперационного периода и возможность ранней реабилитации пациентов.

ИНДИВИДУАЛЬНАЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ ТАКТИКА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ПАНКРЕАТИТОМ

Б. С. Запорожченко, А. А. Горбунов, П. Т. Муравьев, И. Е. Бородаев, В. В. Колодий, М. Б. Запорожченко, О. Б. Зубков

Реферат

Представлены результаты хирургического лечения больных по поводу различных клинико-морфологических форм хронического панкреатита (ХП). Проанализирована эффективность хирургического лечения больных с применением разработанной индивидуальной тактики. Отмечено, что морфологические изменения в ткани поджелудочной железы (ПЖ) определяют особенности хирургической тактики у каждого конкретного пациента. Оперативные вмешательства следует выполнять при наличии болевого синдрома, сдавления начальных отделов пищеварительного канала, общего желчного протока (ОЖП), кислотного поражения ПЖ, фиброзного панкреатита. Обоснованы показания к осуществлению миниинвазивных операций по поводу ХП. При оценке эффективности миниинвазивных и радикальных оперативных вмешательств по поводу ХП отмечены меньшая частота послеоперационных осложнений и летальности при применении щадящих методов.

АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОЙ РЕЗЕКЦИИ

Л. М. Смирнова

Реферат

Оценена эффективность комбинированного и потенцированного  методов анестезиологического обеспечения оперативных вмешательств на органах панкреатодуоденальной зоны. У 43 последовательных пациентов выполняли оперативные вмешательства по поводу злокачественных опухолей и фиброзно-дегенеративных изменений поджелудочной железы (ПЖ). Изучена эффективность и взаимозаменяемость различных методов анестезиологического обеспечения для уменьшения степени операционного риска и риска ятрогенного повреждения во время вмешательства.

АНОРЕКТАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ, ВОЗНИКШАЯ ПОСЛЕ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЕЗНИ ГИРШСПРУНГА И ЕЕ КОРРЕКЦИЯ

Р. Ш. Полухов

Реферат

Проанализированы результаты обследования и лечения 12 детей, оперированных в разных клиниках по поводу болезни Гиршспрунга (БГ), у которых после операции возник хронический запор и другие признаки аноректальной дисфункции. У 8 больных произведена операция Дюамеля-Баирова, у 2 – операция Соаве-Ленюшкина, у 2 – операция Соаве-Болей. Основной причиной появления хронического запора после операции Дюамеля является сохранение колоректальной перегородки. Единственным радикальным методом лечения этого осложнения является трансанальное удаление колоректальной перегородки. Причиной сужения зоны анастомоза после операции Соаве-Болей было отсутствие миотомии во время операции и бужирования — после нее. Устранение хронического запора у таких больных возможно путем продолжительного бужирования и комплексного консервативного лечения. Основной причиной хронического запора и ночного энкопреза после операции Соаве-Ленюшкина было сохранение избытка ткани при резекции культи толстой кишки и образование суженного кольца в виде свисающей складки. Полное выздоровление таких больных возможно при удалении трансанальным способом стенозированного кольца и проведении комплексного лечения.

ОПЕРАЦІЯ ЛЕГЕНЕВОГО АУТОГРАФТА У ПАЦІЄНТІВ ДИТЯЧОГО ВІКУ

О. М. Романюк, Ю. І. Климишин, Є. О. Артеменко, Н. М. Руденко, І. М. Ємець

Реферат

Проаналізований досвід виконання операції легеневого аутографта (ОЛА, операції Росса), оцінені результати, визначені шляхи вирішення проблем здійснення процедури.

Віддалений результат досліджений у 151 пацієнта, стеноз клапана аорти (КА) діагностований у 99 (65,6%) пацієнтів, недостатність — у 42 (27,8%), комбінована вада КА — у 10 (6,6%). Госпітальна летальність становила 3,6%, загальна – 7,9%. Повторні втручання здійснені у 52 хворих. ОЛА є одним з хірургічних втручань з приводу вад КА у дітей різного віку. Вдосконалення хірургічної техніки та застосування нових методик сприяло покращенню результатів дослідження — зниженню летальності з 15,1 до 0,8%. Застосування хірургічних модифікацій з укріплення кореня аорти забезпечило достовірне зменшення ризику повторних операцій на неоаортальному клапані.

Протезування клапана аортИ з ВИКОРИСТАННЯМ мінімально інвазивного доступу. технічні аспекти

А. В. Іванюк

Реферат

Представлені технічні особливості протезування клапана аорти (КА) з застосуванням мінімально інвазивного доступу. Оперативні втручання виконані у 48 хворих з використанням верхньої часткової J-подібної міністернотомії. Доступ ефективний і достатньо безпечний, має значні переваги у порівнянні з класичною поздовжньою серединною стернотомією (ПСС), оскільки дозволяє мінімізувати хірургічну травму, зберегти каркасність грудної клітки, досягти кращого косметичного ефекту.

ОПЫТ ПОЛНОСТЬЮ ЧРЕСКОЖНОГО ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИЯ АНЕВРИЗМ ИНФРАРЕНАЛЬНОЙ ЧАСТИ АОРТЫ

С. Н. Фуркало, И. В. Хасянова, Е. А. Власенко, П. А. Гиндич

Реферат

Эндоваскулярное эндопротезирование аневризмы инфраренальной части аорты – миниинвазивный высокотехнологичный способ лечения жизнеугрожающей патологии.

Представлен опыт полностью чрескожного эндопротезирования инфраренальной части аорты у 6 пациентов. Возможность зашивания общей бедренной артерии (ОБА) с применением устройства Prostar XL оценивали на этапе расчета размеров эндопротеза по данным компьютерной томографии (КТ) и ультразвукового дуплексного сканирования (УЗДС) с учетом рекомендаций производителя. При чрескожном зашивании ОБА осложнений не было. Отсутствие секционного доступа к ОБА позволило избежать таких осложнений, как невралгия, парестезия, серома, нагноение операционной раны. При двустороннем зашивании ОБА уменьшилась длительность лечения больных в стационаре.

Ендовенозна електрозварювальна облітерація великої підшкірної вени у лікуванні варикозної хвороби

С. І. Саволюк, В. С. Горбовець, В. А. Ходос, Р. А. Геращенко

Реферат

Вивчено можливість застосування технології електрозварювання живих тканин (ЕЗЖТ) у лікуванні варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок шляхом ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) великої підшкірної вени (ВПВ), визначені його оптимальні параметри.

ЕВЕЗ справляло ефективний вплив на венозну судину, забезпечувало надійну облітерацію ВПВ. Метод може бути успішно застосований в лікуванні ВХ. В експерименті визначені оптимальні параметри ЕВЕЗ, безпечні та надійні в клінічних умовах. Відсутність негативного впливу ЕВЕЗ на навколишні тканини дозволила виконувати втручання без тумесцентної анестезії. Подальше вдосконалення та впровадження методу ЕВЕЗ відкриває нові можливості для поліпшення якості хірургічного лікування ВХ.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОГО ГЕМОСТАЗУ ПРИ РЕВАСКУЛЯРИЗУЮЧИХ ВТРУЧАННЯХ

І. К. Венгер, С. Я. Костів, О. Б. Колотило, О. І. Зарудна, О. І. Костів

Реферат

Наведені результати проведення гемостазу в умовах реваскуляризації у 106 пацієнтів, оперованих з приводу атеросклеротичного ураження аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок (НК). Синдром гіперкоагуляції травматичного етапу хірургічного втручання та раннього післяопераційного періоду формується внаслідок тромбінемії на тлі депресії фібринолітичної системи. Доведено необхідність впливу на тромбін-фібриновий фактор (ІІа фактор) гемокоагулянтного каскаду нефракціонованих гепаринів (НФГ) відразу по закінченні оперативного втручання з продовженням тромбопрофілактики з використанням низькомолекулярних гепаринів (НМГ) (вплив на Ха фактор) за галузевими стандартами.

ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ФЛЕГМОНИ ШИЇ НА СЕРЕДОСТІННЯ З ВИНИКНЕННЯМ НИЗХІДНОГО ГНІЙНОГО МЕДІАСТИНІТУ

І. М. Шевчук, С. С. Сніжко

Реферат

Проаналізовані результати лікування 183 пацієнтів з приводу флегмони шиї (ФШ) у 2000 – 2016 рр. У 60 (32,8%) з них діагностований низхідний гнійний медіастиніт (НГМ). Основними причинами виникнення НГМ були тонзилогенні та одонтогенні фактори. Післяопераційна летальність при НГМ становила 25%.

Ендоскопічні методи лікуваннЯ підгострих і хронічних запальних захворювань плеври

М. С. Опанасенко, С. М. Шалагай, Э. В. Климець, О. В. Терешкович, Б. М. Конік, Л. І. Леванда

Реферат

Представлений власний досвід використання ендоскопічних методів в діагностиці й лікуванні хронічних захворювань плеври у 343 хворих, оперованих з застосуванням відеоторакоскопії (ВТС) та відеоасистованої торакоскопії (ВАТС). Післяопераційна летальність становила 0,29%. Використання ендоскопічних методів у лікуванні хронічних захворювань плеври виявилося високоефективним, малотравматичним.

ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ХІРУРГІЧНИХ ПОМИЛОК ПРИ БОЛЬОВОМУ АБДОМІНАЛЬНОМУ ТА ТОРАКАЛЬНОМУ СИНДРОМАХ

І. Д. Дужий, І. Я. Гресько, В. І. Дужий, Г. П. Олещенко

Реферат

Узагальнений досвід диференційної діагностики захворювань плеври, що супроводжувалися плевроабдомінальним больовим синдромом, який симулював «гострий живіт».

При синдромі плеврального випоту (СПВ) такий перебіг відзначений у 17 (3%) хворих, з них оперовані 7 (1,23%); при синдромі спонтанного пневмотораксу (ССП) – у 3 (1,7%), оперований 1 (0,4%). Запропонований алгоритм діагностики.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ КОМБИНИРОВАННОЙ МИКРОХИРУРГИЧЕСКОЙ ТЕХНИКИ ПРИ ТЯЖЕЛОМ ТРАВМАТИЧЕСКОМ ПОВРЕЖДЕНИИ ГЛАЗНОГО ЯБЛОКА

Н. М. Веселовская, З. Ф. Веселовская, И. Б. Жеребко

Реферат

Представлен анализ клинических и функциональных результатов микрохирургического восстановления глазного яблока в отдаленные сроки после первичной хирургической обработки (ПХО) по поводу травматического повреждения глаз с использованием комбинированной одномоментной техники оперативного вмешательства на переднем и заднем сегментах. Удовлетворительный результат достигнут у 56,4% пострадавших, у 43,6% — функциональный исход после операции в плане перспективы дальнейшего восстановления зрительных функций неудовлетворительный.

Лазеріндукована склеротерапія кіст ГРУДНОЇ залози

В. В. Андрющенко, І. М. Лукавенко, О. В. Язиков

Реферат

Проаналізований власний досвід лікування пацієнтів з приводу кіст грудної залози (ГЗ) за її доброякісної дисплазії. Проведений порівняльний аналіз ефективності лазеріндукованої склеротерапії кіст ГЗ і хімічного склерозування (96% етанол). Встановлено, що частота рецидиву кісти залежить від об’єму порожнини і зменшується при використанні лазеріндукованої склеротерапії.

БІОМАРКЕРИ РАННЬОЇ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

В. М. Григоренко, Р. О. Данилець, М. В. Вікарчук, Л. В. Горбань, А. В. Клепко

Реферат

Обстежені 87 пацієнтів з приводу захворювань передміхурової залози (ПЗ), у яких рівень загального простатспецифічного антигену (ПСА) в крові становив 0,5 — 30 нг/мл. У 27 з них захворювання ПЗ не виявлені, у 28 — діагностований рак ПЗ (РПЗ), у 32 — доброякісна гіперплазія ПЗ (ДГПЗ). Доведено, що частота РПЗ та ДГПЗ корелювала з об’ємом ПЗ та залежала від концентрації ПСА та його ізоформ в крові. Рівень [—2]проПСА у сироватці крові достовірно різнився в усіх трьох групах, рівень загального та вільного ПСА — у пацієнтів групи 1 у порівнянні з таким у групах 2 і 3. Це свідчило про можливість визначення вмісту [—2]проПСА як альтернативного біомаркера ранньої та диференційної діагностики РПЗ.

АНАЛІЗ ЛЕТАЛЬНОСТІ ЗА УСКЛАДНЕНОГО СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ ТА СЕПСИСУ

О. В. Трибушний, С. Д. Шаповал, І. Л. Савон, В. В. Новак

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Реферат

Обстежені в динаміці 724 пацієнта, у яких діагностований ускладнений синдром діабетичної стопи (СДС), у 71 (9,8%) з них захворювання обтяжене сепсисом. Тяжкість стану хворих при СДС залежала від тривалості гнійно-некротичного процесу на стопі, у хворих на сепсис така залежність не виявлена. Всі хворі з приводу СДС без сепсису оперовані. Померли 36 хворих, (летальність 5,5%), за наявності сепсису — 42 (летальність 59,1%). Причиною сепсису у хворих за ускладненого СДС була переважно волога гангрена нижніх кінцівок. Померли 13 (30,9%) хворих на сепсис, яких не оперували, з них 5 — відмовились від оперативного втручання, померли в перші години після госпіталізації внаслідок необоротного пошкодження органів і систем.

Вибір методу оперативного втручання у хворих з дефектами покривних тканин тулуба та кінцівок після травми

О. В. Пономаренко

Реферат

Проаналізовані результати лікування 242 хворих з дефектами покривних тканин (ДПТ) тулуба і кінцівок, що виникли внаслідок механічного пошкодження, за період 2008 – 2016 рр. Виконані 697 оперативних втручань, з них 492 (70,6%) — з відновлення пошкоджених тканин. Вибір методу коригувального втручання й закриття ДПТ залежав від розмірів, глибини рани, особливостей гемодинаміки ділянки пошкодження.

Застосування диференційованого підходу до вибору методу закриття ранових поверхонь, що утворилися внаслідок механічного пошкодження, дозволило досягти задовільних результатів у 98,75% пацієнтів.

ВПЛИВ КСЕНОТРАНСПЛАНТАЦІЇ НЕЙРОГЕННИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН У КОМПЛЕКСІ З ТКАНИННИМ МАТРИКСОМ NEUROGEL^TM НА ВІДНОВЛЕННЯ РУХОВОЇ ФУНКЦІЇ СПИННОГО МОЗКУ ЩУРА ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СПІНАЛЬНОЇ ТРАВМИ

В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, О. А. Рибачук, В. І. Козявкін, Н. Г. Драгунцова, Д. Г. Нестеренко

Реферат

Апробований спосіб відновного лікування експериментальної травми спинного мозку (СМ) шляхом імплантації синтетичного матриксу в поєднанні з нейрогенними стовбуровими клітинами (НСК). Рухову функцію задньої іпсилатеральної кінцівки (ЗІК) оцінювали за шкалою Basso–Beattie–Bresnahan (ВВВ). Застосування запропонованого способу сприяло суттєвому збільшенню раннього нейропротекторного впливу імплантованого NeuroGel^TM, зменшенню інтенсивності і збільшенню тривалості раннього відновлення функції ЗІК.

КОРЕКЦІЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ У ЩУРІВ ПРИ ГОСТРОМУ ПАНКРЕАТИТІ ШЛЯХОМ ВВЕДЕННЯ МІОРЕЛАКСАНТУ ТРИВАЛОЇ ДІЇ ПІПЕКУРОНІЮ БРОМІДУ

А. С. Моргун, А. І. Суходоля, О. В. Кабанов, С. А. Суходоля, Т. М. Фалалєєва, Т. В. Берегова

Реферат

Вивчений вплив міорелаксанту тривалої дії піпекуронію броміду на внутрішньочеревний тиск (ВЧТ) у щурів при експериментально модельованому гострому панкреатиті (ГП). У щурів при ГП, індукованому L-аргініном, ВЧТ був у 4,5 разу вище (p < 0,001), ніж в інтактних тварин. Піпекуронію бромід знижував ВЧТ на 33,4%, що свідчило про ефективність застосування міорелаксантів у лікуванні внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ) при ГП.

СИСТЕМА ОЦІНКИ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ЗНАНЬ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ СИМУЛЯЦІЙНОМУ НАВЧАННІ

В. В. Артьоменко, В. М. Носенко

Віталій Іванович ЦИМБАЛЮК

до 70річчя від дня народження

СТАНОВЛЕНИЕ ЭНДОКРИННОЙ ХИРУРГИИ В УКРАИНЕ. ХАРЬКОВСКАЯ ШКОЛА ЭНДОКРИННЫХ ХИРУРГОВ

С. И. Рыбаков