РЕЗУЛЬТАТИ БІЛІОПАНКРЕАТИЧНОГО ШУНТУВАННЯ В МОДИФІКАЦІЇ HESS-MARCEAU У ХВОРИХ НА МОРБІДНЕ ОЖИРІННЯ
О. Ю. Усенко, І. М. Тодуров, О. В. Перехрестенко, С. В. Косюхно, О. О. Калашніков, В. В. Кучерук, О. І. Плегуца
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Реферат
Проаналізовані результати біліопанкреатичного шунтування (БПШ) в модифікації Hess — Marceau, виконаного у 92 пацієнтів з приводу морбідного ожиріння (МО). Висока ефективність зазначеного оперативного втручання як щодо зменшення надмірної маси тіла (МТ), так і корекції супутніх захворювань і метаболічних розладів супроводжується високою частотою віддалених післяопераційних ускладнень та летальністю. Одержані результати свідчать про недостатній рівень безпеки БПШ в модифікації Hess — Marceau і ставлять під сумнів доцільність широкого використання цієї операції як стартової баріатричної методики у хворих на МО.
Ключові слова: морбідне ожиріння; хірургічне лікування; біліопанкреатичне шунтування в модифікації Hess — Marceau; результати.
ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПУХЛИН ЛІВОГО АНАТОМІЧНОГО СЕГМЕНТА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
В. М. Копчак, О. С. Ткачук, К. В. Копчак, О. В. Дувалко, І. В. Хомяк, Л. О. Перерва, С. В. Андронік, Г. Г. Шевколенко, В. В. Ханенко
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Реферат
Проаналізовані результати діагностики й хірургічного лікування 231 хворого з приводу пухлинного ураження лівого анатомічного сегмента підшлункової залози (ПЗ) в період з 2009 по 2014 р. Відзначені особливості клінічного перебігу пухлинних утворень цієї локалізації, можливості різних методів інструментального дослідження в їх діагностиці та диференційній діагностиці. Розроблений ефективний діагностично-лікувальний алгоритм, визначені діагностичні можливості існуючих та нових інструментальних методів дослідження. Обгрунтовані показання, наведені методики, впроваджені в практику, оцінені результати застосування резекційних втручань на лівому анатомічному сегменті ПЗ, в тому числі з використанням лапароскопічного доступу.
Ключові слова: пухлини лівого анатомічного сегмента підшлункової залози; діагностика; хірургічне лікування; діагностично-лікувальний алгоритм; лапароскопічні оперативні втручання.
ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИБОРУ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ З СУПУТНІМ АСЦИТОМ
О. Ф. Дзигал, Ю . В. Грубнік, Р. С. Вастьянов
Одеський національний медичний університет
Реферат
У 262 хворих, яких лікували в клініці з приводу цирозу печінки (ЦП) у різних стадіях, в плазмі крові та асцитичній рідині (АР) визначали вміст білків, а також інших хімічних сполук і факторів, що свідчать про порушення функції печінки та інтоксикацію організму. Зміни цих показників слід брати до уваги при розробці тактики хірургічного лікування хворих на ЦП, ускладнений асцитом.
Ключові слова: цироз печінки; асцит; хірургічне лікування.
ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ЛЕЧЕНИЯ ХОЛАНГИОКАРЦИНОМЫ
В. В. Бойко, Ю. В. Авдосьев, А. Л. Сочнева
Харьковский национальный медицинский университет,
Институт общей и неотложной хирургии имени В. Т. Зайцева НАМН Украины, г. Харьков
Реферат
С 2010 по 2016 г. в клинике оперированы 72 больных по поводу холангиокарциномы различной локализации. Радикальное (R-0) вмешательство выполнено у 33 (45,8%) больных, условно-радикальное (R-1) – у 39 (54,2%). Больным выполняли изолированную резекцию общего печеночного протока (ОПП), сегментарную, долевую и расширенную резекцию печени. Резекция воротной вены выполнена у 8 (11,1%) больных. После операции 25 (34,7%) больным проведена внутриартериальная химиотерапия. Показатели общей 5-летней выживаемости больных после R-0 резекции составили 20%, медиана выживаемости 29 мес, после R-1 резекции — 12 мес. Радикальная операция (R-0) по поводу холангиокарциномы имеет преимущества по сравнению с условно-радикальной (R-1) резекцией.
Ключевые слова: холангиокарцинома; радикальная операция; условно-радикальная операция; внутриартериальная химиотерапия; показатели выживаемости; отдаленные результаты.
ПЛОЩИННА БЛОКАДА ПОПЕРЕЧНОГО М’ЯЗА ЖИВОТА ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ РЕЗЕКЦІЇ ТОВСТОГО КИШЕЧНИКУ У ХВОРИХ НА ОЖИРІННЯ
С. І. Воротинцев, М. М. Софілканич, О. В. Захарчук
Запорізький державний медичний університет
Реферат
Досліджено ефективність площинної блокади поперечного м’яза живота (Transversus Abdominis Plane Block — ТАР-блоку) після лапароскопічної резекції товстого кишечнику у хворих на ожиріння. При використанні ТАР-блоку під контролем ультразвукового дослідження (УЗД) він виявився ефективним у 100% спостережень, ефективне знеболення передньої черевної стінки відзначали у середньому через (22 ± 7,5) хв, його тривалість до 24 год. Після застосування ТАР-блоку сумарне використання тримеперидину у строки до 48 год зменшувалося у 2 — 3 рази, що дозволяло уникнути побічних ефектів аналгезії при призначенні опіоїдів, забезпечувало ранню активізацію хворих та їх задоволення процесом лікування.
Ключові слова: ожиріння; лапароскопічна абдомінальна хірургія; знеболення; ТАР-блок.
ВАЗОВАГАЛЬНІ РЕАКЦІЇ ПРИ НЕЙРОАКСІАЛЬНІЙ АНЕСТЕЗІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
В. В. Протас, Н. Р. Венгринович, С. В. Мельник
Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
Реферат
Проаналізовано частоту, характер та особливості перебігу вазовагальних реакцій (ВВР) під час застосування нейроаксіальної анестезії у 800 хворих. У 720 (90%) пацієнтів проведена спінальна анестезія, у 80 (10%) — катетеризація епідурального простору. На етапі доступу до субдурального/епідурального простору до введення анестетика прояви ВВР відзначали у 67 (8,4%) хворих, в тому числі гіпотензію — у 42 (62,7%), брадикардію — у 26 (38,8%), поєднання брадикардії та гіпотензії — у 20 (29,8%), короткочасну втрату свідомості — у 3 (4,5%), генералізовані судороги — в 1. Запропонований алгоритм надання невідкладної медичної допомоги при виникненні ВВР.
Ключові слова: нейроаксіальна анестезія; вазовагальні реакції; попередження ускладнень.
ДИСПЛАЗІЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ЯК ПРЕДИКТОР ВИНИКНЕННЯ СПАЙКОВОЇ ХВОРОБИ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ У ДІТЕЙ ТА ШЛЯХИ ПРОФІЛАКТИКИ СПАЙКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ КИШЕЧНИКУ
В. В. Арсенюк, О. В. Гринів, М. І. Смотров, Т. В. Дідич, Д. В. Лісовська, Т. Л. Арсенюк
Кам’янець-Подільська міська лікарня № 1
Реферат
Обстежені 60 дітей з ознаками дисплазії сполучної тканини (ДСТ), оцінений ризик формування перитонеальних спайок за наявності фенотипових ознак ДСТ. Дітям І групи проведене ретельне диспансерне обстеження, відповідне медикаментозне лікування та фізіотерапевтичні процедури. Дітям ІІ групи під час операції інтраперитонеально застосовували гель Дефенсаль. За результатами дослідження, діти з ознаками ДСТ становлять групу ризику виникнення спайкової хвороби черевної порожнини. Інтраопераційне використання протиспайкового гелю Дефенсаль сприяє суттєвому зниженню ризику утворення перитонеальних спайок.
Ключові слова: спайкова непрохідність кишечнику; дисплазія сполучної тканини; протиспайковий гель Дефенсаль; проба Шварца; диспансерне спостереження; діти.
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ХІРУРГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПІД ЧАС ПОДІЙ З МАСОВИМ УРАЖЕННЯМ ЛЮДЕЙ
О. В. Мазуренко, І. Й. Сличко
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, м. Київ
Реферат
Проведений ретроспективний аналіз організації надання медичної допомоги під час подій з масовим надходженням постраждалих, що відбулись у світі у 1979 — 2015 рр.
Розподіл потоків потерпілих при масовому надходженні здійснювали відповідно до потреби у проведенні життєзберігальних заходів. Визначали пріоритетні групи: операція за життєвими показаннями; стабілізація стану за тяжкої скелетної травми; первинна хірургічна обробка ран. Хірургічні операції при масовому надходженні тяжко травмованих здійснюють за принципом «нової золотої години» та протоколів damage control за показаннями. Надання екстреної медичної допомоги постраждалим при масовому ураженні потребує організації системи управління закладу охорони здоров’я (ОЗ), залучення достатньої кількості медичного персоналу, розподілу відповідних ресурсів, розробку «Картки дій» для відповідальних фахівців, проведення навчань. При подіях з масовим ураженням людей слід очікувати кількох хвиль доставки/звернення постраждалих до найближчої від місця події лікарні.
Ключові слова: масове ураження людей; організація допомоги; заклад охорони здоров’я; хірургічна допомога.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕНДОВЕНОЗНОЇ ЛАЗЕРНОЙ КОАГУЛЯЦІЇ ВЕЛИКОЇ ПІДШКІРНОЇ ВЕНИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ ДІАМЕТРА З ЗАСТОСУВАННЯМ РАДІАЛЬНОГО СВІТЛОВОДА
В. Г. Мішалов, О. В. Кузьменко, Л. Ю. Маркулан
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ
Реферат
Мета дослідження. Визначити граничний (найбільший) діаметр сафенофеморального співустя (СФС) для результативної ендоваскулярної лазерної коагуляції (ЕВЛК) великої підшкірної вени (ВПВ) з застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм і радіального світловода.
Матеріали і методи. У проспективне дослідження включені 97 пацієнтів з варикозною хворобою нижніх кінцівок (ВХНК), 66 (68%) жінок та 31 (32%) чоловік, віком від 21 до 71 року, у середньому (41,07 ± 1,17) року; хронічне захворювання вен (ХЗВ) IІ — VI класу (за СЕАР). Остіальний рефлюкс у 58 (59,8%) хворих поширювався до нижньої третини стегна, у 24 (24,7%) — до верхньої третини гомілки, у 15 (15,5%) — тотальний. Діаметр СФС від 5 до 30 мм, у середньому (15,3 ± 0,6) мм. Тяжкість ХЗВ за класифікацією VSS (11,68 ± 0,66) бала. Довжина сегмента ВПВ, на якому здійснено ЕВЛК, від 7 до 94 см, медіана — 37 см. Тривалість спостереження 1 рік.
Результати. Реканалізація ВПВ виникла у 10 (10,3 %) хворих; з них у 4 — на відстані до 5 см від СФС, у 6 — від 12 до 25 см. Прогнозовану ймовірність реканалізації ВПВ відзначають за діаметра СФС більше 23 мм (логістична регресія). Ризик реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих за діаметра СФС понад 23 мм у 34,8 разу більше, ніж у хворих за діаметра СФС 23 мм і менше (ВР = 34,8; 95% ДІ 58,5- 141,7). Тяжкість ХЗВ за діаметра СФС 23 мм і менше зменшилася у 8,27 разу, більше 23 мм — в 1,18 разу.
Висновок. За даними логістичного регресійного аналізу, граничний (найбільший) діаметр СФС для результативної абляції ВПВ з застосуванням діодного лазера і радіального світловода становить 23 мм. Річна кумулятивна частота реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих за діаметра СФС 23 см і менше становила 2,3% (протяжність рецидивного рефлюксу до 5 см), понад 23 мм — 80%, сумарний показник за шкалою VSS через 1 рік після операції зменшувався відповідно у 8,27 та 1,18 разу.
Ключові слова: варикозна хвороба нижніх кінцівок; ендовенозна лазерна коагуляція; радіальний світловод.
РОЛЬ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫХ КЛЕТОК-ПРЕДШЕСТВЕННИЦ И ИХ БИОЛОГИЧЕСКИХ МАРКЕРОВ В ВОЗНИКНОВЕНИИ АТЕРОСКЛЕРОЗА АРТЕРИЙ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ
А. Н. Волошин
Запорожский государственный медицинский университет
Реферат
Проанализировано содержание фактора роста эндотелия сосудов (vascular endothelial growth factor — VEGF) в сыворотке крови у больных при хронической ишемии (ХИ) тканей нижних конечностей (НК) с применением иммуноферментного анализа (ИФА). У всех больных уровень VEGF значительно превышал таковой у здоровых лиц. Определение уровня VEGF в сыворотке крови можно использовать в качестве маркера периферического атеросклероза. Его значительное повышение (более 810,2 пг/мл) свидетельствует о более тяжелой стадии ХИНК и высоком риске ампутации НК.
Ключевые слова: эндотелиальные клетки-предшественницы; маркеры атеросклероза.
ВИДЕОТОРАКОСКОПИЧЕСКАЯ РЕЗЕКЦИЯ ЛЕГКИХ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЭЛЕКТРОСВАРОЧНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
П. П. Шипулин, А. А. Кирилюк, Е. Ю. Тронина, В. В. Байдан, В. Е. Севергин, В. И. Байдан, C. В. Агеев, А. Аграхари, О. Н. Козяр, С. Д. Поляк
Одесская областная клиническая больница
Реферат
Обобщен опыт выполнения у 113 больных видеоторакоскопической (ВТС) резекции легких (РЛ) с использованием электросварочных технологий (ЭСТ). Приведена оценка различных методик эндоторакальных электросварочных операций, в том числе в сочетании с наложением механического шва, сравнительная оценка эффективности применения различных электросварочных комплексов в ВТС хирургии легких.
Применение ЭСТ позволило уменьшить продолжительность операции, тяжесть кровопотери, длительность лечения больных в стационаре до 7,3 дня. Наиболее частым осложнением была негерметичность шва легких (7%), легко устранимая консервативными методами.
Ключевые слова: видеоторакоскопия; электросварочная резекция легкого; эндостеплеры.
СТАНОВЛЕНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ОТДЕЛЕНИЯ ПОЛИТРАВМЫ
Н. Н. Барамия
Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи
Реферат
Описаны этапы становления отделения политравмы как структурного подразделения Киевской городской клинической больницы скорой медицинской помощи. Рассмотрены проблемы оказания помощи пострадавшим по поводу сочетанной травмы, перспективы развития.
Ключевые слова: политравма; проблемы оказания помощи пострадавшим.
ПОРУШЕННЯ СТАТОКІНЕТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ТА ЇЇ ОЦІНКА В ОБ’ЄКТИВІЗАЦІЇ ЛЕГКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ
О. А. Андрєєв, О. Є. Скобська, Н. В. Каджая
Чернігівська обласна лікарня, Інститут нейрохірургії імені А. П. Ромоданова НАМН України, м. Київ
Реферат
Проаналізовані результати лікування 21 потерпілого з приводу легкої черепно-мозкової травми (ЛЧМТ). У гострому періоді ЛЧМТ одним з провідних симптомів є порушення статокінетичної функції. Для об’єктивізації порушення статокінетичної функції всім хворим проведено комп’ютерну стабілографію (КС). Виявлені специфічні стабілографічні феномени, що характеризують порушення статокінетичної функції у гострому періоді ЛЧМТ, зокрема, збільшення площі статокінезиграми (СКГ) внаслідок збільшення амплітуди коливань загального центру тиску в сагітальній площині в модифікованій функціональній пробі Ромберга з закритими очима. Результати дослідження підтверджують перспективність використання методу КС у потерпілих у гострому періоді ЛЧМТ як з діагностичною, так і експертною метою.
Ключові слова: легка черепно-мозкова травма; порушення статокінетичної функції; комп’ютерна стабілографія.
ВЕДЕННЯ РАННЬОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ У ХВОРИХ НА РАК СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА, РОТОВОЇ ЧАСТИНИ ГЛОТКИ ТА ГОРТАНІ III-IV СТАДІЇ
О. О. Галай, С. Ю. Карп
Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр,
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Реферат
Ведення раннього післяопераційного періоду у хворих за місцево-поширеного раку (МПР) голови та шиї є складним розділом інтенсивної терапії (ІТ). Успіх хірургічного лікування залежить від проведення комплексної післяопераційної терапії, в тому числі з застосуванням гіпербаричної оксигенації (ГБО). Внаслідок об’ємного втручання порушується фізіологічний шлях потрапляння поживних речовин в організм, виникає необхідність у проведенні ентерального харчування (ЕХ) через назогастральний зонд. Проаналізовані результати лікування 64 пацієнтів з застосуванням розширених і комбінованих операцій з приводу МПР голови та шиї в період 2012 — 2015 рр. Комплексний підхід, що включає раціональну ІТ в ранньому післяопераційному періоді з застосуванням ГБО та адекватного зондового харчування забезпечує покращення результатів лікування хворих, попередження утворення оро- та фарингостоми.
Ключові слова: рак голови та шиї; оперативне втручання; інтенсивна терапія; гіпербарична оксигенація; ентеральне харчування; оростома; фарингостома.
ВИКОРИСТАННЯ ЕНДОСКОПІЧНОЇ МАМОДУКТОСКОПІЇ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ПАТОЛОГІЧНИХ ВИДІЛЕННЯХ З ГРУДНОГО СОСКА
І. І. Смоланка, О. А. Аксьонов, Г. А. Білоненко
Національний інститут раку МОЗ України, Український науково—практичний центр ендокринної хірургії та трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ
Реферат
Визначені можливості використання ендоскопічної мамодуктоскопії (ЕМДС) для оптимізації хірургічної тактики при патологічних виділеннях (ПВ) з грудного соска (ГС) у 125 жінок. Відповідно до методик маркування внутрішньопротокових новоутворень (ВПНУ) з використанням індигокарміну або поліамідної нитки у 71 пацієнтки здійснювали стандартну ЕМДС і дуктектомію, у 53 — застосовані власна методика подвійного маркування ВПНУ під ендоскопічним і ехографічним контролем та авторський спосіб вибору хірургічної тактики з огляду на індивідуальні особливості артеріального кровопостачання в ділянці
грудного кружальця. Впровадження запропонованих методик сприяло збільшенню (з 32 до 94,6%) частоти виконання менш травматичної селективної дуктектомії, зменшенню з (55,4 ± 4,8) до (33,8 ± 3,9) см3 об’єму видалених тканин, з 6,7 до 1,8% — частоти виникнення ускладнень, на 3 доби — тривалості госпіталізації хворих.
Ключові слова: патологічні виділення з грудного соска; ендоскопічна мамодуктоскопія; хірургічна тактика.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ У ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ПРИВОДУ НЕФРОЛІТІАЗУ З ВИКОРИСТАННЯМ МІКРО- ТА УЛЬТРА-МІНІ ЧЕРЕЗШКІРНОЇ НЕФРОЛІТОТРИПСІЇ
В. І. Савенков, А. В. Мальцев, Д. А. Левченко
Обласний клінічний центр урології та нефрології імені В. І. Шаповала, м. Харків,
Навчально-науковий медичний комплекс “Університетська клініка” Харківського національного медичного університету
Реферат
Проведений порівняльний аналіз та визначені можливості застосування двох варіантів черезшкірної (ЧШ) нефролітотрипсії (НЛТ) у 27 хворих з приводу нефролітіазу. У 12 пацієнтів проведена мікро ЧШ НЛТ з використанням тубуса діаметром 4,85 Сh, у 15 — ультра-міні (УМ) ЧШ НЛТ, з використанням тубуса діаметром 11Сh. Стан «stone free» у першій групі досягнутий у 84% спостережень, у другій групі – у 93,3%. Встановлено, що обидва методи безпечні, ефективні, мініінвазивні, з низькою частотою ускладнень. При діаметрі конкрементів до 1 см будь-якої щільності доцільне використання тубуса діаметром 4,85Ch, від 1 до 2 см за будь-якої щільності та при потребі антеградного стентування – 11Сh.
Ключові слова: нефролітіаз; ефективність нефролітотрипсії; мікрочерезшкірна нефролітотрипсія; ультра-міні черезшкірна нефролітотрипсія; стан «stone free».
ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНОЇ АНАЛГЕЗІЇ В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ У ДІТЕЙ З ОНКОЛОГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Д. В. Дмитрієв, А. І. Семененко, О. А. Моравська, К. Ю. Дмитрієва
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Реферат
Дослідження проведені у 37 дітей віком у середньому (7,4 ± 1,6) року, оперованих з приводу пухлин заочеревинного простору — 27 (73%), нирок — 8 (22%) та яєчника — 2 (5%). Використання схеми попереджувальної аналгезіі на основі ацетамінофену в дозі 30 мг/кг та постійної інфузії препаратів для післяопераційного знеболення (фентаніл) забезпечило ефективну аналгезію після травматичних операцій, виражений седативний ефект і пригнічення дихання, що дало змогу досягти хорошої адаптації дітей до апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ) після оперативного втручання.
Ключові слова: онкологічні захворювання; хірургічне лікування; післяопераційний період; попереджувальна аналгезія; діти.
ОРТОПЕДИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ ЗА ОДНОЧАСНОГО УРАЖЕННЯ КУЛЬШОВИХ ТА КОЛІННИХ СУГЛОБІВ
А. М. Бабко, А. С. Герасименко, А. С. Страфун
Інститут травматології та ортопедії НАМН України, м. Київ
Реферат
Ревматоїдний артрит (РА) є одним з поширених хронічних запальних захворювань суглобів. На підставі аналізу результатів лікування 58 хворих на РА з одночасним ураженням кульшових та колінних суглобів розроблений алгоритм їх ведення, що передбачав тотальне ендопротезування цих суглобів з цементним та безцементним типом фіксації. Віддалені позитивні результати свідчили про правильність обраної тактики лікування хворих.
Ключові слова: ревматоїдний артрит; кульшовий суглоб; колінний суглоб; ендопротезування.
МОРФОЛОГІЧНІ І МІКРОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАГОЄННЯ ПОКРИВНИХ ТКАНИН ПІСЛЯ МІСЦЕВОГО ПРОМЕНЕВОГО ПОШКОДЖЕННЯ
Н. В. Красносельський, Л. І. Симонова-Пушкарь, І. А. Криворучко, С. А. Т. Гоні, С. А. Андреєщев
Інститут медичної радіології імені С. П. Григор’єва НАМН України, м. Харків,
Харківський національний медичний університет
Реферат
Узагальнені результати комплексного експериментально-морфологічного дослідження особливостей загоєння променевої виразки шкіри (ПВШ), інфікованої Pseudomonas aeruginosa (P. aeruginosa), у порівнянні з неінфікованою ПВШ. Інфікована ПВШ характеризувалася багатошаровою будовою, що залежало від тривалості експерименту. Процеси загоєння інфікованої ПВШ у порівнянні з неінфікованою значно уповільнені.
Ключові слова: променева виразка шкіри; морфологія; інфікована виразка, експеримент.
ВІДТВОРЕННЯ СТРЕСОВОЇ МОДЕЛІ НЕТРИМАННЯ СЕЧІ У ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН
О. І. Яцина, І. М. Савицька, Ю. О. Фурманов, Ф. І. Костєв, С. В. Вернигородський, О. А. Гейленко, Н. В. Дячкова
Інститут урології НАМН України, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ, Одеський національний медичний університет МОЗ України, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова МОЗ України
Реферат
Стресове нетримання сечі (СНС), особливо у жінок, є найпоширенішим ускладненням урогінекологічних захворювань. Створено адекватну і стабільно відтворювану модель СНС у лабораторних білих щурів шляхом двобічного перев’язування соромітних нервів. Це забезпечувало стійкі прояви СНС, що прогресували у міру збільшення тривалості експерименту. За даними уродинамічних досліджень, реєстрували зниження тиску витікання першої краплини сечі в оперованих тварин; результати гістологічних та морфометричних досліджень свідчили про збільшення просвіту сечівника, зниження тонусу м’язів. За даними дослідження, денервація сечівника та його сфінктера була стійкою, використання моделі дозволяло отримати стабільно відтворювані результати.
Ключові слова: стресове нетримання сечі; перев’язування соромітних нервів; уродинаміка; експеримент.
СОВРЕМЕННЫЕ ВЗГЛЯДЫ НА КОНВЕРСИЮ ПРИ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ
В. В. Крыжевский, Ю. В. Павлович, Н. А. Мендель
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, г. Киев
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ КІСТ ПЕЧІНКИ
А. В. Лавренко, М. В. Безручко, І. П. Кайдашев
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава
Нугзар Миколайович БАРАМІЯ
до 75 річчя з дня народження