Клінічна хірургія – 2016 – № 9

Хірургічне лікування набутих вад серця з використанням біологічних протезів

Лазоришинець В. В., Лукач П. М.

Реферат

Вивчені можливості використання біопротезів для корекції набутих вад серця в умовах штучного кровообігу.

Проведене обстеження й лікування 235 пацієнтів з приводу вад мітрального клапана (МК) та клапана аорти (КА). У 89 пацієнтів здійснене протезування МК, у 146 – КА. У 94 пацієнтів використовували біопротези, у 141 – імплантували механічний протез. Показники морфометрії лівих відділів серця, виживання, стабільности хороших результатів операції у віддалений період свідчили про високу ефективність використання біопротезів і доцільність їх застосування у пацієнтів старшого віку.

Сравнительная эффективность шунтирующих и рестриктивных бариатрических операций: ожидания и реальность

Милица К. Н., Лаврик О. А., Лаврик А. С.

Реферат

На основании сравнительного анализа двух групп пациентов, у которых по поводу ожирения выполнены рестриктивные (у 41) и шунтирующие (у 32) бариатрические вмешательства, представлены сведения о значимости показателей, характеризующих трофические особенности пациентов. Сделан вывод о сопоставимой эффективности обеих методик и прогностической значимости показателя утраты избытка индекса массы тела (ИМТ).

Лікувальна тактика при шлунково–кишковій кровотечі виразкового генезу

Трофімов М. В., Кришень В. П., Мунтян С. О.

Реферат

Узагальнений досвід лікування хворих з приводу шлунково–кишкової кровотечі (ШКК) виразкового генезу у Міському центрі надання допомоги таким хворим. Встановлено, що проведення ендоскопічного моніторингу показане всім хворим при ШКК виразкового генезу для раннього виявлення ознак рецидиву кровотечі і проведення заходів з її попередження. Впровадження місцевого ендоскопічного гемостазу, ендоскопічного моніторингу в комплексі консервативної терапії дозволило зменшити частоту виконання оперативних втручань у 2,5 разу.

Сравнение лапароскопической крурорафии и пластики с применением облегченного сетчатого трансплантата при больших грыжах пищеводного отверстия диафрагмы: отдаленные результаты проспективного рандомизированного исследования

Грубник В. В., Малиновский А. В.

Реферат

В проспективном рандомизированном исследовании сравнивали два метода лапароскопической пластики больших грыж пищеводного отверстия диафрагмы (ГПОД): крурорафии (I группа) и двухслойной пластики с применением облегченной частично рассасывающейся сетки (ОЧРС) Ultrapro (II группа). Результаты лечения изучены в сроки от 24 до 27 мес, в среднем (24,4 ± 0,72) мес. Частота истинных симптомных анатомических рецидивов, в том числе в сочетании с функциональными рецидивами, достоверно меньше во II группе; частота длительной функциональной дисфагии (без стриктуры) в группах достоверно не различалась. Таким образом, при больших ГПОД проведение двухслойной пластики с применением ОЧРС позволяет уменьшить частоту анатомических рецидивов без увеличения частоты осложнений, ее можно считать операцией выбора.

Застосування різних видів алопластики залежно від ступеня дефіциту тканин передньої черевної стінки

Лисенко Р. Б.

Реферат

Наведені результати застосування різних видів алопластики з приводу складних дефектів (СД) передньої черевної стінки (ПЧС) залежно від ступеня дефіциту її тканин, що визначали за запропонованим способом. Застосування цього способу дозволило об’єктивно оцінювати дефіцит тканин ПЧС, індивідуалізувати вибір способу алопластики для покращення результатів лікування хворих.

Значення змін функції нирок у прогнозуванні перебігу гнійно–септичних ускладнень після невідкладних втручань на кишечнику

Стасишин А. Р.

Реферат

Вивчені частота і вираженість змін функції нирок у хворих при гострій непрохідності кишечнику (ГНК) в динаміці з метою визначення критеріїв ранньої діагностики гнійно–септичних ускладнень (ГСУ). Проведений ретроспективний аналіз клінічних та лабораторних показників функціонального стану нирок у 413 хворих та проспективне дослідження 174 хворих, оперованих з приводу ГНК різної етіології. Найбільш інформативними ранніми діагностичними й прогностичними критеріями виникнення ГСУ є: концентраційний індекс креатиніну, зменшення клубочкової фільтрації (КФ), абсолютна і відносна реабсорбція води, кліренс натрію, рівень стандартизованої екскреції білка і натрію, проксимальної та дистальної реабсорбції натрію, вміст пептидів середньої молекулярної маси (ПСММ) у сироватці крові і сечі та їх концентраційні індекси.

Результаты лечения больных по поводу синдрома мirizzi

Мамонтов И. Н.

Реферат

Проанализированы результаты диагностики и лечения 21 больного по поводу синдрома Mirizzi (СМ). Представлена информативность ультразвукового исследования (УЗИ) и эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии (ЭРХПГ) в диагностике СМ I и II типа. Первым этапом лечения были эндоскопические вмешательства – литотрипсия с литоэкстракцией, стентирование желчных протоков (ЖП), назобилиарное дренирование (НБД). У 14,3% больных после эндоскопических вмешательств в хирургическом лечении не было необходимости. Рассмотрены варианты хирургического лечения СМ. При СМ I типа у 5 больных выполнена холецистэктомия, II типа – парциальная холецистэктомия с пластикой ЖП – у 11, холецистофистулолитотомия – у 2, гепатикоеюностомия – у 1.

Віддалені результати хірургічного лікування хворих з приводу локально–поширених форм злоякісних пухлин підшлункової залози

Дронов О. І., Ковальська І. О., Земсков С. В., Бакунец П. П., Климнюк І. С.

Реферат

Проаналізовані віддалені результати хірургічного лікування хворих з приводу локально–поширених форм злоякісних пухлин (ЗП) підшлункової залози (ПЗ) з застосуванням різних підходів. У ретроспективне дослідження включені 84 хворих з ЗП ПЗ з інвазією магістральних судин. Пацієнтам І групи здійснені паліативні операції, в тому числі Іа підгрупи – кріоабляцію ЗП ПЗ, Іб підгрупи – паліативну резекцію ПЗ з залишенням пухлини на магістральній судині; хворим ІІ групи виконане радикальне видалення пухлини, в тому числі ІІа підгрупи − резекцію ПЗ чи її тотальне видалення з резекцією магістральної судини, ІІб підгрупи – резекцію ПЗ чи її тотальне видалення з кріоабляцією залишеної на судині пухлини. Показники 1–, 3– та 5–річного виживання становили у підгрупі Іа відповідно 74, 17 та 0% (медіана життя 16 міс); у підгрупі Іб − 70, 20 та 0% (медіана життя 20 міс); в підгрупі ІІа − 83, 49 та 21% (медіана життя 29 міс); в підгрупі ІІб − 73, 41 та 18% (медіана життя 26 міс). Різниця показників загального виживання в підгрупах Іа та ІІа, Іб та ІІа статистично значуща. Застосування агресивної хірургічної тактики сприяло покращенню показників загального виживання пацієнтів за локально–поширених ЗП ПЗ.

Оптимізація доопераційної підготовки та консервативного лікування обтураційної жовтяниці на тлі жовчнокам’яної хвороби

Десятерик В. І., Котов О. В., Мамчур Д. В.

Реферат

Обтураційна жовтяниця (ОЖ) на тлі жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) діагностована у 61 хворого. Вивчений вплив на результати лікування L–лізину есцинату та глутаргіну, які включали в комплекс стандартної передопераційної підготовки, що переходила в консервативне лікування при зникненні ОЖ без оперативного втручання. За результатами біохімічних досліджень, що характеризують функціональний стан печінки, у хворих при використанні запропонованого лікування ОЖ зникала швидше. Позитивні результати лікування свідчили про актуальність обраного напрямку та необхідність його подальшого вивчення.

Можливість підвищення ефективності транспапілярних втручань шляхом оптимізації їх анестезіологічного забезпечення

Дронов О. І., Насташенко І. Л., Ковальська І. О., Арешников Д. Б., Швец Ю. П., Хиніч Г. Ю., Хрисанфов Д. Ю.

Реферат

У 2015 р. ендоскопічні транспапілярні втручання (ЕТВ) з приводу захворювань органів гепатопанкреатодуоденальної зони виконані у 697 пацієнтів. У 315 (45,2%) з них ЕТВ були діагностичними, у 382 (54,8%) – виконані з лікувальною метою. Медикаментозне супроводження ЕТВ у 631 (90,5%) хворого передбачало здійснення поверхневої седації та місцевої анестезії глотки. Анестезіологічне забезпечення застосоване у 66 (9,5%) хворих, в тому числі тотальна внутрішньовенна анестезія – в 11 (16,6%), ендотрахеальний наркоз – у 55 (83,4%). Використання загального знеболювання у порівнянні з  поверхневою седацією створює більш сприятливі умови для виконання ЕТВ, що дозволило вдвічі зменшити їх тривалість і частоту ускладнень.

Прогностична стратифікація клінічно місцево–поширеного раку передміхурової залози

Григоренко В. М., Вікарчук М. В., Данилець Р. О., Банас О. О., Бровко Н. В., Волков С. С.

Реферат

За період з 2002 по 2015 р. в клініці радикальна простатектомія (РПЕ) здійснена у 403 хворих з приводу раку передміхурової залози (РПЗ), з них у стадії сТ3 – у 102 (25,3%). На підставі аналізу основних клінічних факторів ризику створена модель прогностичної стратифікації клінічно місцево–поширеного РПЗ на три групи: низького ризику – за відсутності даних про інвазію в сім’яні пухирці (стадія сТ3а), вміст простат–специфічного антигену (ПСА) менше 20 нг/мл, ступінь диференціювання пухлини за Глісоном за даними біопсії 6 і менше; проміжного ризику – за наявності одного з несприятливих чинників прогнозу (стадія сТ3b), ПСА 20 нг/мл і більше, показник за Глісоном 7 і більше; високого ризику – за наявності 2 і більше негативних прогностичних чинників. ТРивалість спостереження у середньому 50,6 міс. Біохімічний рецидив у групах за низького, проміжного та високого ризику виник відповідно у 14,3, 37,1 та 62,3% хворих (р<0,05), ризик його виникнення у хворих за проміжного ризику у 3,5 разу, за високого – у 9,9 разу більший, ніж за низького ризику. Стратифікація може бути корисною для практичних лікарів і дослідників при виборі тактики лікування хворих ІІІ клінічної стадії РПЗ.

Бездренажная чрескожная нефролитотрипсия. Наш первый опыт

Сагалевич А. И., Возианов С. А., Джуран Б. В., Когут В. В., Гайсенюк Ф. З., Мариниченко М. В.

Реферат

Обобщен опыт выполнения бездренажной чрескожной нефролитотрипсии (ЧНЛТ) по поводу конкрементов почки. У 245 больных выполнена мини–ЧНЛТ, операция закончена установкой нефростомного дренажа − у 224 (91,4%), без таковой − у 21 (8,6%), у этих больных антеградно устанавливали в мочеточник JJ–стент. Обоснованы показания к выполнению бездренажной ЧНЛТ, отобраны пациенты для такого лечения, приведены особенности выполнения бездренажной ЧНЛТ. JJ–стенты из мочеточника удаляли на 2 – 7–е сутки после операции, у некоторых пациентов – в амбулаторном режиме. После операции больным без нефростомного дренажа вдвое реже требовалось обезболивание. Бездренажная ЧНЛТ является безопасной процедурой, которую должен выполнять опытный хирург, с соблюдением всех требований и критериев чрескожной хирургии почек, что позволяет уменьшить выраженность болевого синдрома в раннем послеоперационном периоде и продолжительность лечения больных в стационаре после операции.

Возможности трансплантации жировой ткани при атрофии лица различной этиологии

Старцева М. С.

Реферат

Обобщен опыт пересадки жировой ткани (ЖТ, липофиллинг) у 4 пациентов по поводу атрофии лица различной этиологии: врожденной гемиатрофии лица, посттравматической атрофии в сочетании с нарушением целостности костного скелета, рубцовой и ятрогенной атрофии вследствие ранее выполненной операции. У всех пациентов использовали технологию подготовки жирового трансплантата методом ручной липоаспирации и центрифугирования. При необходимости липофиллинг осуществляли в несколько этапов. Результат у 3 пациентов оценен как хороший, у 1 − удовлетворительный, из–за значительной резорбции ЖТ.

Липофиллинг имеет определенные преимущества по сравнению с существующими методами устранения дефектов мягких тканей на лице: отсутствие видимого рубца, долгосрочный хороший эстетический и функциональный результат, натуральные естественные контуры лица.

Применение ротационного лоскута на основе латеральной краевой и подошвенных плюсневых артерий, тканей v пальца стопы для пластики нейротрофической язвы подошвы

Пасичный Д. А.

Реферат

Предложен и применен в клинической практике лоскут передне-бокового отдела подошвы с включением латеральной подошвенной артерии (a. plantaris lateralis digiti quinti − fibular plantar marginal artery) и вариабельных подошвенных плюсневых артерий (а. metatarseae plantares) четвертого межплюсневого промежутка в сочетании с пластикой с использованием мягких тканей V пальца (fillet flap). Способ позволяет устранить дефект подошвы с применением опороспособного лоскута с множественным осевым кровоснабжением и чувствительной иннервацией. Лоскут успешно применен для восстановления тканей при нейротрофической язве переднего отдела стопы.

Епідеміологічні та нозологічні характеристики постраждалих, які померли внаслідок поєднаної скелетної травми

Дужий І. Д., сміянов В. а., Шкатула Ю. В., Бадіон Ю. О., Шашин С. О.

Реферат

Проаналізовані вікові та статеві ознаки 105 постраждалих, які померли внаслідок поєднаної скелетної травми, обставини й характер пошкоджень, причини смерті та вплив обтяжливих чинників. Встановлено, що скелетна травма була основною причиною смерті лише у 10,48% постраждалих, проте, як компонент поєднаного пошкодження вона значно обтяжує перебіг травматичної хвороби та, як наслідок, збільшує ймовірність летального кінця. Встановлений достовірний зв’язок між ознаками статі, віку, характеру та обсягу пошкоджень, що надає певну інформацію про перебіг травматичної хвороби та ризик летального кінця.

Антисептики: сучасна стратегія боротьби зі збудниками інфекційних ускладнень

Назарчук О. А.

Реферат

Досліджено етіологію інфекційних ускладнень у 71 постраждалого з тяжкими опіками. Встановлено, що основними збудниками інфекції у пацієнтів при опіковій хворобі були S. aureus (у 35,9% спостережень), A. baumannii (у 25%), P. аeruginosa (у 12,82%), P. mirabilis (у 5,12%). Визначена резистентність умовно патогенних мікроорганізмів до цефалоспоринів, аміноглікозидів, іміпенему, меропенему, доксицикліну. Доведено ефективну бактерицидну активність розчинів антисептиків дека сану (ДС), мірамістину (МР), хлоргексидиниу (ХГ). Відзначені високі протимікробні властивості перев’язувальних матеріалів, що містять декаметоксин, ХГ, фурагін, іони срібла щодо Staphylococcus. Доведено клінічну ефективність застосування матеріалів імпрегнованих антимікробного композицією (АМК) декаметоксину з карбоксиметилкрохмалем оксиетилцелюлозою та полівінілацетатом для профілактики й лікування інфекційних гнійно–запальних ускладнень у хворих з опіками.

Експериментальна оцінка ефективності локального застосування біологічних стимуляторів репарації тканин в лікуванні хронічних виразок шлунка

Усенко О. Ю., Петрушенко В. В., Саволюк С. І., Радьога Я. В., Гребенюк Д. І.

Реферат

Наведені результати експериментального дослідження з вивчення можливості локального застосування стимуляторів репаративних процесів, в тому числі аутологічного очищеного ліпоаспірату, даларгіну, плазми, збагаченої тромбоцитами (platelet–rich plasma – PRP) для лікування хронічних виразок шлунка (ХВШ). Доведені переваги використання PRP як донатора факторів росту, як ізольовано, так і в поєднанні з даларгіном. Відзначено здатність PRP стимулювати активність фібробластів та судиноутворення в молодій сполучній тканині, що покращувало оксигенацію тканин виразки, сприяло проліферації клітин, диференціюванню та прискоренню дозрівання сполучної тканини, загоєння виразки.

Морфологічні зміни печінки у щурів за ccl₄–індукованого цирозу та печінкової Манжалій Е. Г., Вірченко О. В., Фалалєєва Т. М., Курик О. Г.

Реферат

Вивчений вплив холіну альфосцерату на морфометричні показники печінки щурів за умови цирозу та печінкової енцефалопатії (ПЕ), спричинених введенням 15% розчину CCl₄ протягом 4 тиж ,у порівнянні з стандартною схемою лікування. Відзначене зменшення вираженості гістологічних змін у печінці, об’єму ушкоджених гепатоцитів, стромально–паренхіматозного відношення та збільшення ядерно–цитоплазматичного відношення у щурів при цирозі печінки (ЦП) під впливом холіну альфосцерату. Індекси фіброзу та гістологічної активності за шкалою Knodell свідчили про зменшення тяжкості ураження печінки у щурів, яких лікували з використанням холіну альфосцерату.

Можливості використання автоліпотрансплантатів у регенерації дефектів хрящової тканини та її преламінації

Петах А. В., Гришай С. Є., Дербак С. Н., Євсеєв В. Є., Чорний В. В., Поліщук О. Ю., Савицька І. М., Жигунова О. В.

Реферат

Вивчені можливості стимуляції регенеративних властивостей хрящової тканини при пошкодженні з використанням автоліпофілінгу. Дані експериментального дослідження свідчать про ефективність відновлення хряща при застосуванні запропонованого способу. Отримані дані спонукають до подальшого дослідження можливостей регенерації хрящової тканини за допомогою автоліпотрансплантатів.

Рівень забезпечення лікувальних закладів компонентами крові

Чугрієв А. М.

Реферат

Потреба у продуктах крові – це кількість крові та її компонентів, реально необхідна для переливання визначеній групі населення в певний період. Потреба в еритроцитах залежить від типу медичної допомоги: для реанімаційного і хірургічного ліжка в лікарнях першої ланки – 5 – 7 доз, у спеціалізованих закладах – 25 – 30 доз. Мета дослідження: визначити рівень забезпечення лікарень продуктами крові за оцінкою лікарів. В Обласному центрі крові розроблена анкета, роздана 620 лікарям з 29 лікарень, отримані 423 анкети. Основні чинники, що впливають на використання компонентів крові, респонденти визначили у такій послідовності: наявність гострих станів і травм; вид захворювання; доступність компонентів крові; наявність значної кількості пацієнтів з рідкісними групами крові. Щорічне використання компонентів у відділеннях аналізували в обласних лікувальних закладах (ЛЗ), центральних міських лікарнях (ЦМЛ) та центральних районних лікарнях (ЦРЛ). За результатами дослідження встановлено, що офіційний статистичний інструмент з оцінки стану клінічної трансфузіології відсутній; обчислення прогнозу щорічної потреби здійснюють більшість (75 – 83%) лікарів; контроль запасів компонентів крові більшість респондентів здійснюють за двома показниками – загальна кількість еритроцитів та погіршення стану хворого, що свідчить про надання в основному невідкладної медичної допомоги.

Использование двухпотокового низкочастотного ультразвука для резекции селезенки по поводу ее склерозирующей ангиоматоидной нодулярной трансформации

Лифшиц Ю. З., Валецкий В. Л., Зайченко П. А., Григорук А. Г., Омельченко А. Н., Михальчевский П. С., Процюк Р. Р.

79–80 Памяти николая леонтьевича володося