5-та Українська конференція «ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ОЖИРІННЯ І СУПУТНІХ МЕТАБОЛІЧНИХ РОЗЛАДІВ»
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ
МОБІЛІЗАЦІЯ ШЛУНКА ТА ТОВСТОЇ КИШКИ З ВИКОРИСТАННЯМ АПАРАТА ВИСОКОЧАСТОТНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО ЗВАРЮВАННЯ ТКАНИН
І. А. Сухін, О. М. Остапенко, С. Г. Качан, О. М. Білиловець, І. В. Гончар
РЕФЕРАТ
Узагальнений досвід використання вітчизняного високочастотного електричного генератора ЕК300М-1 «Патонмед» під час мобілізації органів з розвинутою судинною системою, зокрема, шлунка та товстої кишки. Запропоновані варіанти режиму використання залежно від діаметра судин та наявності супутніх захворювань.
Ключові слова: шлунок; товста кишка; гемостаз; високочастотний електричний генератор.
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ ПО ПОВОДУ НЕКРОТИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА В ФАЗЕ ГНОЙНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ
Н. Н. Брицкая
РЕФЕРАТ
Представлены результаты этапного хирургического лечения больных по поводу некротического панкреатита в фазе гнойных осложнений. Установлено, что этапное применение миниинвазивных методов лечения позволяет уменьшить частоту послеоперационных осложнений до 42%, летальность — до 22%.
Ключевые слова: панкреонекроз; гнойные осложнения; хирургическое лечение.
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ У—ПОДІБНОГО АНАСТОМОЗУ В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОЇ ОБТУРАЦІЙНОЇ НЕПРОХІДНОСТІ ТОВСТОЇ КИШКИ ПУХЛИННОГО ГЕНЕЗУ
В. М. Косован
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати застосування У-подібного анастомозу під час здійснення резекції лівої половини товстої кишки з операбельною пухлиною на тлі гострої обтураційної непрохідності (ГОНТК) у 35 хворих. Післяопераційні ускладнення виникли у 16 хворих. Частота ранніх параколостомних ускладнень залежала від виду колостоми. Формування У-подібного анастомозу є операцією вибору при застосуванні резекційних методів лікування раку товстої кишки (РТК), ускладненого ГОНТК. Застосування такого втручання створює переваги під час виконання другого (відновного) етапу хірургічного лікування РТК.
Ключові слова: рак товстої кишки; обструктивна резекція товстої кишки; У-подібний анастомоз; післяопераційні ускладнення.
СИНДРОМ МНОЖИННОЇ ЕНДОКРИННОЇ НЕОПЛАЗІЇ 2 ТИПУ
В. В. Хом’як, М. П. Павловський, Н. І. Бойко, Ю. П. Довгань, Я. І. Гавриш, Р. В. Кемінь
РЕФЕРАТ
Синдром множинної ендокринної неоплазії (МЕН) — це спадкове захворювання, яке характеризується синхронним або метахронним виникненням доброякісних (аденома, гіперплазія) або злоякісних пухлин ендокринних органів. Наявність медулярного раку щитоподібної залози (МРЩЗ) та феохромоцитоми — обов’язкова умова під час встановлення діагнозу синдрому МЕН 2. Метою дослідження є своєчасна діагностика та оптимальне хірургічне лікування хворих з приводу синдрому МЕН 2. За період з 1999 по 2009 р. у клініці синдром МЕН 2 діагностували у 5 хворих, з них 2 жінки були рідними сестрами. В усіх хворих виявлено МРЩЗ та феохромоцитому. У 2 хворих феохромоцитоми були двобічні, а клінічний перебіг характеризувався безкризовою помірно вираженою артеріальною гіпертензією. Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) діагностували у 2 пацієнтів. У родичів хворих, у яких діагностували МЕН 2 синдром, слід визначати вміст кальцитоніну, катехоламінів, кальцію, проводити ультразвукове дослідження (УЗД) шиї та заочеревинного простору.
Ключові слова: синдром множинної ендокринної неоплазії; медулярний рак щитоподібної залози; феохромоцитома; первинний гіперпаратиреоз.
РЕЦЕНЗІЇ
КИСТЫ И КИСТОЗНЫЕ ОПУХОЛИ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ / М. Е. Ничитайло, Ю. В. Снопок, И. И. Булик. — К.: ЧАО Полиграфкнига, 2012. — 544 с., ил.
ІНФОРМАЦІЯ
ANSELL: ОПТИМАЛЬНАЯ ЗАЩИТА РУК ХИРУРГА