ОБОСНОВАНИЕ ФОРМИРОВАНИЯ И БЛИЖАЙШИЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ПРИМЕНЕНИЯ ТАЗОВОЙ ТОНКОКИШЕЧНОЙ АНАТОМО–ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ РЕЗЕРВУАРНОЙ КОНСТРУКЦИИ НОВОГО ТИПА ПОСЛЕ КОЛЭКТОМИИ, ПРЕДЕЛЬНО НИЗКОЙ ПЕРЕДНЕЙ РЕЗЕКЦИИ ПРЯМОЙ КИШКИ, МУКОЗЭКТОМИИ

Часть 1

А. И. Пойда, В. М. Мельник

Реферат

Для профилактики тяжелых проявлений постколэктомического и диарейного синдромов, синдрома вторичной анальной инконтиненции, возникающих после выполнения обширной радикальной операции – колэктомии, предельно низкой передней резекции прямой кишки, мукозэктомии по поводу тяжелых диффузных неопухолевых заболеваний толстой кишки разработана тазовая тонкокишечная анатомо–функциональная резервуарная конструкция (ТТКАФРК) нового типа, включающая тонкокишечный резервуар и илеоэндоанальный анастомоз. По данным рентгенологического контроля транзита контрастного вещества по тонкой кишке установлены закономерности ее расположения в брюшной полости, особенности морфологической перестройки в поздние сроки после операции. Применение разработанной конструкции нового типа у 26 пациентов позволило существенно уменьшить частоту возникновения послеоперационных осложнений, рецидивов заболевания, улучшить функциональные результаты лечения.

 

ГОРМОНАЛЬНО–ГЕНЕТИЧНОЗАЛЕЖНА ТЕРАПІЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІТАМІНУ К ХВОРИХ З ПРИВОДУ ВИРАЗКОВОЇ КРОВОТЕЧІ

І. Д. Дужий, С. В. Харченко

Реферат

Патофізіологічні механізми впливу вітаміну К, у тому числі за виразкового ураження травного каналу, недостатньо вивчені. Дослідження фармакогеноміки дозування вітаміну К дає новий підхід до терапії хворих з приводу шлунково–кишкової кровотечі. Вивчені можливості титрування доз вітаміну К3 (менадіон) залежно від рівня естрогенемії та генетичної конституції щодо генів–кандидатів ESR1 (rs2234693) та VKORC1 (rs9923231). Обстежені 36 хворих, яких лікували з приводу виразкової кровотечі. Концентрацію естрадіолу у сироватці крові досліджували за методом твердофазного імуноферментного аналізу, генотипування здійснювали за показниками ланцюгової реакції з полімеразою (ЛРП) з аналізом довжини рестрикційних фрагментів. Початкова добова доза менадіону 20 мг. Після визначення генотипу (1 – 2–га доба після госпіталізації) у хворих за нормоестрогенемії носіїв генотипів СС/GG, CC/GA, CT/GG, CT/GA вітамінотерапію продовжували у добовій дозі 20 мг, за умовно–патологічного варіанту генотипу дозу вітаміну К збільшували до 30 мг. Визначення вмісту гормонів та генетичної конституції хворих дає можливість персоніфікувати підхід до застосування вітаміну К3 при виразковій кровотечі.

 

ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНИЙ СИНДРОМ: КЛАСИФІКАЦІЯ, ФАКТОРИ РИЗИКУ, КРИТЕРІЇ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ, ЛІКУВАЛЬНО–ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ

М. Ю. Ничитайло, М. С. Загрійчук, А. І. Гуцуляк, А. В. Гомон, А. В. Стоколос, В. В. Присяжнюк

Реферат

Висвітлений власний досвід хірургічного лікування пацієнтів з приводу постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС) в період з 2010 по 2015 р. Наведена модифікована класифікація ПХЕС, проаналізовані найближчі й віддалені результати лікування хворих, технічні аспекти та особливості виконання деяких оперативних втручань, фактори ризику виникнення ПХЕС.

 

БАЛЛОННАЯ ДИЛАТАЦИЯ В СОЧЕТАНИИ С ДОЗИРОВАННОЙ ПАПИЛЛОТОМИЕЙ В ЛЕЧЕНИИ ТРУДНЫХ ФОРМ ХОЛЕДОХОЛИТИАЗА

Е. И. Шаповалова, В. В. Грубник, А. И. Ткаченко, Д. В. Герасимов, Р. П. Ромак

Реферат

Изучены результаты лечения за период с 2008 по 2015 г. 57 пациентов по поводу «трудного» холедохолитиаза, у которых использовали дозированную папиллотомию в сочетании с баллонной дилатацией. Установлены преимущества применения комбинированной дозированной эндоскопической папиллосфинктеротомии (ЭПСТ) и баллонной дилатации по сравнению с полной ЭПСТ при лечении “трудных” конкрементов («difficult stones») общего желчного протока (ОЖП). Применение методики обеспечивало хороший доступ через большой сосочек двенадцатиперстной кишки (БСДК), позволило осуществить экстракцию конкрементов при его меньшей травматизации, что способствовало сохранению его функции, уменьшению частоты послеоперационных осложнений, длительности лечения пациентов в стационаре, частоты отдаленных осложнений. С использованием опросника SF-36 проанализировано качество жизни пациентов, у которых удалось сохранить функцию БСДК в отдаленном периоде.

 

Особливості діагностики та лікування гострого панкреатиту У ХВОРИХ похилого Й старечого віку

Д. В. Осадчук, А. В. Чорномидз

Реферат

Досліджені особливості клінічного перебігу, діагностики й лікування пацієнтів старшого віку з приводу гострого панкреатиту (ГП). Встановлено, що перебіг ГП у таких хворих атиповий, з скудними симптомами. Ускладнюють діагностику пізня госпіталізація, наявність супутніх захворювань, низька реактивність систем захисту організму, морфофункціональні зміни підшлункової залози (ПЗ). Завжди слід припускати ураження ПЗ у хворих при виникненні болю в животі, незважаючи на діагноз, встановлений при направленні у стаціонар. Лікування хворих з приводу ГП необхідно проводити спільно з анестезіологом і терапевтом з огляду на наявність супутніх захворювань. Оперативне втручання виконують за наявності лише ускладнень, що загрожують життю хворого, неефективності консервативної терапії. Перевагу віддають мініінвазивним технологіям.

 

РАННІ УСКЛАДНЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ, ОПЕРОВАНИХ З ПРИВОДУ НЕЙРОЕНДОКРИННИХ ПУХЛИН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

В. П. Шкарбан

Реферат

Проаналізовані ранні ускладнення, що виникли у 154 пацієнтів, оперованих з приводу нейроендокринних пухлин (НЕП) підшлункової залози (ПЗ). Оперативні втручання на ПЗ виконані у 138 (87,1%) хворих, в тому числі резекційні – у 82 (59,4%), органозберігальні – у 56 (40,6%). Найбільш частим ускладненням було утворення зовнішньої панкреатичної нориці. За даними уніваріантного та мультиваріантного аналізу прогностичних факторів впливу виконаних оперативних втручань на виникнення післяопераційних хірургічних ускладнень, найбільш значущим фактором при органозберігальних операціях є відстань пухлини від протоки ПЗ, при резекційних – м’яка щільність тканини ПЗ. Використання розробленого діагностично–лікувального алгоритму дозволило достовірно зменшити загальну частоту ускладнень у пацієнтів, оперованих з приводу НЕП ПЗ, з 36,8 до 15%, при резекційних оперативних втручаннях – з 30 до 11,3%, органозберігальних – з 44,4 до 21%.

 

ОСОБЕННОСТИ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ СПАЕЧНОЙ БОЛЕЗНИ БРЮШИНЫ

Д. А. Евтушенко

Реферат

По поводу спаечной болезни брюшины (СББ) висцеролиз выполнен у 235 больных, из них у 47 – тотальный, при вовлечении в рубцово–спаечный процесс большого сальника у 33 – осуществлена резекция пряди большого сальника. Объем и техника оперативного вмешательства зависели от выраженности СББ, числа ранее выполненных операций, изменений кишечника. Индивидуализированный подход к выбору метода хирургического лечения позволил существенно улучшить его результат при СББ, осложненной острой непроходимостью кишечника (ОНК), в раннем и отдаленном послеоперационном периоде.

 

ТРОМБООБРАЗОВАНИЕ В ПРОТЕЗЕ СОСУДА КАК РЕАКЦИЯ ОРГАНИЗМА НА ЕГО МАТЕРИАЛ

Т. А.  Алексеева, Ю. М. Гупало, А. М. Коломоец, О. Н. Лазаренко,

Г. О. Лазаренко, П. М. Литвин, И. В. Лось, В. И. Сморжевский, В. И. Степкин

Реферат

Изучены сосудистые протезы, удаленные в связи с утратой функциональных свойств. С помощью различных методов установлено, что это обусловлено формированием тромбов как реакцией организма на материал протеза. Предложена методика тестирования на совместимость с использованием атомно–силового микроскопа (АСМ). Составляющие гуморального иммунитета пациента распознают материал протеза и запускают механизмы отторжения при негативной реакции.

 

ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ОСТРОЙ МЕЗЕНТЕРИАЛЬНОЙ ИШЕМИИ

Е. Н. Шепетько, Д. А. Гармаш, А. К. Курбанов, В. О. Марченко, Ю. С. Козак

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца МЗ Украины, г. Киев

Реферат

Обобщен опыт хирургического лечения 143 пациентов по поводу острой мезентериальной ишемии (ОМИ). Изолированная резекция кишечника осуществлена у 41 пациента (летальность 65,9%), резекция кишечника, дополненная тромбэмболэктомией (ТЭЭ) сосудов брыжейки – у 9 (летальность 33,3%). При выполнении сочетанного вмешательства послеоперационная летальность в 2 раза ниже, чем после изолированной резекции кишечника.

 

КЛИНИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ АНАТОМИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ ДЕЛЕНИЯ ПРОМЕЖУТОЧНОГО БРОНХА ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ ТИПИЧНОЙ НИЖНЕЙ ЛОБЭКТОМИИ СПРАВА

Н. С. Опанасенко, А. Э. Кшановский, В. Б. Бычковский, А. Б. Рандюк, А. В. Терешкович, Б. Н. Коник, С. М. Шалагай

Реферат

При выполнении типичной резекции нижней доли правого легкого возможны различные варианты сечения бронхиальных структур в зависимости от особенностей ветвления промежуточного бронха. Изучены клиническое значение, а также критерии выбора интраоперационной тактики при типичной нижней лобэктомии. Отмечены достоверно лучшие результаты раздельного пересечения верхушечного сегментарного бронха нижней доли и базального бронха при крестообразном ветвлении промежуточного бронха.

 

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА ТАКТИКА ВІДЕОТОРАКОСКОПІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ СИНДРОМУ ПЛЕВРАЛЬНОГО ВИПОТУ

В. Є. Іващенко, І. А. Калабуха, Є. М. Маєтний

Реферат

Запропоновано диференційовану тактику діагностичної відеоторакоскопії (ВТС) при синдромі плеврального випоту (СПВ), що передбачає усунення гідротораксу та створення штучного пневмотораксу (ШПТ). Подальше рентгенологічне дослідження дозволяє скласти план виконання операції та застосування методу анестезії. Розроблені критерії планування операції та вибору анестезіологічного забезпечення. Проаналізовані результати виконання ВТС у 261 хворого у відділенні торакальної хірургії. Застосування диференційованої тактики проведення ВТС позбавило хворих непотрібного ендотрахеального наркозу (ЕТН), зменшило фармакологічне навантаження на пацієнтів, частоту протипоказань до виконання операції та тривалість лікування у стаціонарі.

 

АНАЛІЗ МІКРОФЛОРИ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ ЕМПІЄМІ ПЛЕВРИ

І. В. Чубар

Хмельницька обласна лікарня

Реферат

В лікуванні емпієми плеври (ЕП), незважаючи на впровадження численних способів оперативного втручання, застосування лікарських засобів, залишаються невирішеними деякі питання, зокрема, верифікація збудників інфекції, якомога швидше усунення бронхіальної нориці та розправлення легені. Досліджені спектр збудників ЕП, їх чутливість до препаратів, встановлене збільшення частоти виявлення метіцилін–резистентних штамів (MRSA), асоціацій мікроорганізмів. Встановлене зменшення чутливості збудників до «простих» антибактеріальних препаратів, для адекватного лікування хворих з приводу ЕП лікарі змушені призначати «тяжкі» антибіотики, що збільшує його вартість.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ МІКРОФЛОРИ БОЙОВИХ (ВОГНЕПАЛЬНИХ ТА МІННО–ВИБУХОВИХ) РАН КІНЦІВОК

В. М. Кондратюк

Реферат

У Військово–медичних клінічних центрах (ВМКЦ) Києва, Львова та Вінниці проаналізовані результати бактеріологічних досліджень вогнепальних та мінно–вибухових поранень кінцівок. Визначені спектр виділених мікроорганізмів та їх профіль антибіотикорезистентності. Моделі резистентності визначені відповідно до пропозиції міжнародних експертів European Сommittee on Antimicrobial Susceptibility Testing (EUCAST). Домінуючою мікрофлорою у ГВМКЦ (Київ) та ВМКЦ ЗР (Львів) були різні види родини Enterobacteriаceae та P. aeruginosa, у ВМКЦ ЦР (Вінниця) – грамнегативні неферментуючі палички роду Acinetobacter та Pseudomonas. Більшість (79,5%) ізолятів характеризувались полірезистентністю до антибіотиків. Максимальну кількість штамів з розширеним спектром резистентності виявляли через 2 – 3 тиж після поранення – відповідно 71,4 та 96,9%.

 

ІДЕНТИФІКАЦІЯ НОВИХ ДІАГНОСТИЧНИХ МАРКЕРІВ РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ ЗА ДОПОМОГОЮ NOTI–МІКРОЧИПІВ

С. О. Возіанов, В. І. Кашуба, В. М. Григоренко, В. В. Гордіюк, Р. О. Данилець, Ю. М. Бондаренко, М. В. Вікарчук

Реферат

Досліджені зразки біопсійного матеріалу 33 хворих, обстежених з приводу припущення про наявність раку передміхурової залози (РПЗ). За даними морфологічного дослідження, у 15 хворих верифіковано доброякісну гіперплазію (ДГ) передміхурової залози (ПЗ), у 18 – аденокарциному ПЗ. Для визначення епігенетичних змін застосовували NotI–мікрочіпи 180 клонів 3–ї хромосоми. У 50 генах 3–ї хромосоми відзначено високу частоту змін стану метилювання (від 33 до 82%). Деякі змінені гени беруть участь у канцерогенезі (HMGB1L5, LRRC58, GPR149, DZIP1L, C3orf77, NUDT16) та виникненні РПЗ (BCL6, ITGA9, FBLN2, SOX2, LRRC3B тощо). Залежність стану метилювання генів від клініко–морфологічних показників у хворих, зокрема, рівня простатспецифічного антигену (ПСА), ступеня диференціації пухлини за Глісоном, стадії РПЗ не встановлена. Ідентифікована панель з 16 нових потенційних маркерів для ранньої та диференційної діагностики РПЗ: BHLHE40, FOXP1, LOC285205, ITGA9, CTDSPL, FGF12, LOC440944/SETD5, VHL, CLCN2, OSBPL10/ZNF860, LMCD1, FAM19A4, CAND2, MAP4, KY та LRRC58.

 

ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ ЗА НАЯВНОСТІ МЕТАСТАЗІВ НИРКОВОКЛІТИННОГО РАКУ У КІСТКАХ НА ТЛІ ЗАСТОСУВАННЯ БІСФОСФОНАТІВ

С. І. Бойчук, А. Г. Дєдков, І. Б. Волков, П. А. Ковальчук, В. Ю. Костюк

Реферат

Наведені результати оцінки якості життя (ЯЖ) у хворих за наявності метастазів нирковоклітинного раку (НКР) у кістках (МК) з використанням опитувальника QLQ–C30, індексу Карновські, а також візуально–аналогової шкали (ВАШ) болю на тлі лікування з використанням бісфосфонатів (БФ). По завершенні комбінованого лікування відзначене покращення загального стану, достовірне зменшення вираженості больового синдрому, зміни психоемоційного та соціального стану пацієнтів. Комплексне лікування хворих з застосуванням БФ справляло позитивний вплив на ЯЖ, сприяло зменшенню частоти скелетних ускладнень.

 

КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ РУБЦЕВО–ЗМІНЕНИХ ТКАНИН ШКІРИ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ

Х. О. Лоза, С. О. Ставицький, Є. О. Лоза, Л. І. Волошина, Д. С. Аветіков

Реферат

Проведене порівняння післяопераційних рубців у 60 пацієнтів залежно від використаного шовного матеріалу. Застосування шкірного клею забезпечувало кращі умови для загоєння операційної рани, досягнення більш естетичного нормотрофічного рубця.

 

ВЛИЯНИЕ РАДИАЛЬНОЙ УДАРНО-ВОЛНОВОЙ ТЕРАПИИ НИЗКОЙ ЧАСТОТЫ НА МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ В КОСТНОЙ ТКАНИ ПРИ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ДЕФЕКТАХ БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ

  1. A. М. Магомедов, Г. И. Герцен, Се Фей, Т. А. Кузуб, О. Ф. Криницкая

Институт ортопедии и травматологии НАМН Украины, г. Киев

Реферат

Представлены результаты исследования влияния радиальной ударно-волновой терапии (УВТ) низкой частоты на метаболизм основного белка костной ткани – коллагена и активность ферментов, участвующих в катаболической фазе метаболизма белка. Изучены изменения содержания гликозаминогликанов (ГАГ) под влиянием терапии у эспериментальных животных.

 

ДИНАМІКА БАКТЕРІОЛОГІЧНИХ ТА ПЛАНІМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РАНИ ПІД ДІЄЮ НАНОЧАСТИНОК СРІБЛА, СТАБІЛІЗОВАНИХ МЕКСИДОЛОМ ТА ПОЛІВІНІЛПІРОЛІДОНОМ

В. І. Ляховський, Г. А. Лобань, О. В. Ганчо, О. М. Важнича, С. В. Коломієць, В. Х. О. Джабер

Реферат

В експерименті вивчені зміни бактеріологічних показників та площі рани хімічного походження під місцевим впливом наночастинок (НЧ) срібла, стабілізованих 2–етил–6–метил–3–гідроксипіридину сукцинатом (мексидолом) та полівінілпіролідоном (ПВП). У білих щурів моделювали рани підщелепної ділянки шляхом введення 10% розчину кальцію хлориду з подальшим розкриттям некротичного вогнища та відкритим веденням рани. Починаючи з 5–ї доби, рану щоденно зрошували рідиною, що містила стабілізовані НЧ срібла, 0,05% водним розчином хлоргексидину або ізотонічним розчином натрію хлориду (контроль). Встановлено, що НЧ срібла справляють антисептичний та регенераторний вплив при лікуванні рани, зменшують за 10 діб мікробне забруднення ексудату у 24 рази, площу рани – втричі у порівнянні з вихідними показниками. Ці зміни були аналогічні таким при використанні хлоргексидину.

 

СПОСОБ ФИКСАЦИИ СИГМОВИДНОЙ ОБОДОЧНОЙ КИШКИ ПРИ ЕЕ ЗАВОРОТЕ

Д. А. Харченко, Е. А. Коваленко, В. М. Хаджив, В. А. Чайка, А. И. Кузьменко, В. Г. Тютюнник, А. А. Яковенко

 

ПОШКОДЖЕННЯ ЧЕРЕВНОЇ ЧАСТИНИ АОРТИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЛАПАРОСКОПІЇ

В. Д. Шейко, М. В. Дубинський, О. М. Безкоровайний, А. Л. Боркунов, М. І. Кравців, В. І. Ляховський

 

АОРТО–ДУОДЕНАЛЬНА НОРИЦЯ ЯК ПРИЧИНА ВИНИКНЕННЯ ШЛУНКОВО–КИШКОВОЇ КРОВОТЕЧІ

О. В. Лігоненко, А. В. Ярошенко, С. В. Пурденко, О. Ю. Бодулєв, І. І. Дігтяр, М. І. Кравців, О. В. Стороженко, Л. І. Горб, В. І. Ляховський

 

Наблюдение успешного лечения острого гематогенного остеомиелита в терминальной стадии у ребенка 13 лет

Г. В. Корниенко, В. А. Дмитряков, Е. П. Копылов, В. А. Лебединский,

В. Н. Свекатун

 

Тарас Адамович КАДОЩУК

 


Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.

от admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *