СТАН ГЕМОДИНАМІКИ ПЕЧІНКИ ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЇЇ ПРАВОЇ ЧАСТКИ З СЕРЕДИННОЮ ПЕЧІНКОВОЮ ВЕНОЮ
О. Г. Котенко, А. А. Мініч, А. В. Гусєв, Д. О. Федоров, О. В. Гриненко, О. О. Попов, О. О. Коршак, М. С. Григорян, В. І. Єднак
Реферат
Вивчені особливості регіонарної гемодинаміки в трансплантаті правої частки печінки з серединною печінковою веною (СПВ). За даними ультразвукової флоуметрії визначали параметри кровотоку: об’ємний ворітний кровоток (Qвв), лінійну швидкість кровотоку (ЛШК), індекс резистентності (RI) в печінковій артерії; фазову структуру кровотоку по печінкових венах у 31 пацієнта. Максимальні значення Qвв спостерігали на 2-гу добу після операції, мінімальні — на 4-ту добу. Артеріальний кровоток збільшувався одразу після трансплантації до максимального на 2-гу добу, з 2-ї по 4-ту добу — зменшувався до мінімального. Фазова структура кровотоку по печінкових венах після операції змінювалась у 12 (38%) пацієнтів. Зміни в системі гепатоспланхнічного кровотоку після трансплантації є наслідком зменшення судинного опору, покращення венозного відтоку і регенеративної активності пересадженої частини печінки.
РОБОТИЗОВАНА ПАНКРЕАТЕКТОМІЯ. ТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ
М. Маріно, В. І. Пилипчук, Г. Гулотта, А. М. Яворський, Г. І. Шабат
Реферат
Роботизована хірургія (РХ) є сучасним етапом розвитку загальної хірургії, даючи абсолютно очевидні переваги хірургам у складних етапах такої тривалої операції, як панкреатодуоденальна резекція (ПДР). Поширення цього методу було дуже повільним в панкреатичній хірургії через недостатність навичок та тренінгів. Проаналізовані перші 10 клінічних спостережень застосування роботизованої ПДР разом з колегами з України, які відвідали Госпіталь П. Джакконе Університету Палермо (Італія). Проаналізовані імовірні переваги роботизованої платформи (РП), а також проведене порівняння роботизованого та лапароскопічного підходів у таких країнах, як Україна, з незначним досвідом РХ. Незважаючи на високу вартість РП, вважаємо, що більш швидка крива навчання та менша триваліcть госпіталізації пацієнтів можуть забезпечити кращі результати. Вплив роботизованого доступу на онкологічні результати потребує подальших досліджень.
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРИЧИН НЕВДАЛОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ ТА КІСТ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
Б. Ф. Шевченко, О. М. Бабій, Г. В.Тузко
Реферат
Проведений ретроспективний аналіз 108 карт спостереження 66 хворих, оперованих з приводу ускладнень хронічного панкреатиту (ХП), та 42 — постнекротичних кіст (ПК) підшлункової залози (ПЗ) з застосуванням дренувальних, резекційно-дренувальних та резекційних хірургічних втручань. Порівнювали морфологічні зміни паренхіми ПЗ та ПК ПЗ на час операції з крововтратою під час втручання, частотою і характером інтра- та післяопераційних ускладнень залежно від виду, тривалості, обсягу та адекватності виконання операції, летальності. Невдачі при хірургічному лікуванні відзначені у 57 (57%) хворих, померли 4 (3,7%) хворих. Невдале хірургічне лікування у 64,9% спостережень зумовлене неможливістю виконання адекватного хірургічного втручання, неспроможністю швів анастомозу, післяопераційною кровотечею, значною крововтратою під час операції.
ИНСТРУМЕНТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА СПАЕЧНОЙ НЕПРОХОДИМОДИСТИ КИШЕЧНИКА
В. Б. Борисенко, А. Я. Бардюк, А. Н. Ковалев
Реферат
Проанализированы результаты диагностики и лечения 48 пациентов по поводу острой спаечной непроходимости (ОСН) тонкой кишки (ТК). У 22 (45,8%) пациентов консервативная терапия оказалась эффективной, у 26 (54,2%) – выполнены оперативные вмешательства. Трансабдоминальное ультразвуковое исследование (УЗИ) − неинвазивный, доступный, высокоинформативный метод диагностики – позволяет точно дифференцировать различные формы острой непроходимости кишечника (ОНК) по сравнению с рентгенологическим методом, является безопасным, более простым методом, который можно использовать даже у тяжело больных. Метод позволяет в более короткие сроки диагностировать ОСНТК, установить выраженность изменений не только кишечника, но и окружающих органов брюшной полости (ОБП).
ОЦІНКА ІНВОЛЮЦІЇ ОБМЕЖЕНИХ ПАНКРЕАТОГЕННИХ СКУПЧЕНЬ РІДИНИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗРІЛОСТІ ЇХ СТІНКИ
А. Г. Оганезян, В. Д. Шейко
Реферат
Проаналізовані результати обстеження й лікування 60 хворих з приводу панкреатогенних обмежених скупчень рідини (ОСР), з них у 53 − виконані пункційно-дренувальні втручання (ПДВ) під контролем ультразвукового дослідження (УЗД), 7 − лікували без хірургічного втручання. Для оцінки зрілості ОСР важливе значення мають їх форма, контур та ехогенність, наявність судинних сигналів в стінці. Консервативна терапія виявилася ефективною за наявності асептичних ОСР діаметром до 5 см без сформованої стінки. Чим менш зрілими є ОСР, тим більше вірогідність їх регресу після ПДВ під контролем УЗД.
ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ЖИРНИХ КИСЛОТ ЛІПІДІВ ЖОВЧІ ЯК ФАКТОРА ПРОГНОЗУ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ З ПРИВОДУ ГОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТУ ЗА ВИСОКОГО ОПЕРАЦІЙНО-АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ
Ю. М. Захараш, М. П. Захараш, В. В. Мороз
Реферат
Дослідження проведене з метою встановлення прогностичного значення складу жирних кислот (ЖК) ліпідів жовчі у виникненні ускладнень у хворих, оперованих з приводу гострого холециститу (ГХ) за високого операційно-анестезіологічного ризику (ОАР). Склад ЖК ліпідів жовчі аналізували у 64 пацієнтів за помірного (grade ІІ) і тяжкого (grade ІІІ) перебігу захворювання. Для прогнозування можливості виникнення гнійно-запальних післяопераційних ускладнень розроблені коефіцієнти К1 і К2, визначений їх пороговий рівень (К1=0,59, К2=1,8). Встановлено, що перевищення порогового значення К1 і К2 у жовчі хворих при ГХ за високого ОАР є прогностичним критерієм виникнення гнійно-запальних ускладнень після операції.
АНТИНОЦИЦЕПТИВНА ПРОТЕКЦІЯ НА ЕТАПІ ЗАВЕРШЕННЯ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ ТА РАННЬОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
М. Л. Гомон, О. Є. Каніковський, О. Г. Костюк, І. В. Павлик, А. В. Вигонюк
Реферат
Проаналізовано ефективність антиноцицептивного захисту в період закінчення оперативного втручання та в ранньому (6 год) післяопераційному періоді за додаткового введення фентанілу, парацетамолу та налбуфіну при анестезіологічному забезпеченні з використанням севофлурану та фентанілу у 107 хворих, оперованих на лицевому черепі, у 2 стадії операційного ризику за ASA. На основі аналізу показників гемодинаміки, вираженості больового синдрому та метаболічних показників стресу встановлено недостатню антиноцицептивну протекцію наприкінці хірургічного втручання та в ранньому післяопераційному періоді при використанні для знеболювання лише фентанілу та нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Використання парацетамолу сприяло підвищенню ефективності антиноцицептивної протекції лише на короткий (до 2 год) час. Призначення налбуфіну забезпечило більшу ефективність та тривалість антиноцицептивної протекції в ранньому післяопераційному періоді, тому рекомендоване його широке використання.
БЕЗПОСЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПРОЛАПСУ МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА ЗА ЙОГО НЕДОСТАТНОСТІ
С. І. Мохнатий, Л. В. Підгайна, О. Д. Бабляк, О. М. Довгань
Реферат
Проаналізовані результати лікування 92 послідовних пацієнта з приводу пролапсу мітрального клапана (МК), оперованих в клініці в період з 2011 по 2015 р. В усіх хворих здійснена пластика МК. Корекція була остаточною у 90 (97,8%) пацієнтів, 2 (2,2%) — оперовані повторно. Всі пацієнти живі. Використання різноманітних хірургічних методів при пролапсі МК забезпечує високу частоту хороших безпосередніх результатів.
Применение радиочастотной абляции при ВЫПОЛНЕНИИ видеоторакоскопических операциЙ по поводу опухолей легких и плевры
В. Е. Севергин, П. П. Шипулин, С. А. Прохода, А. Аграхари, Е. Ю. Тронина
Реферат
В клинике радиочастотна абляция (РЧА) при видеоторакоскопических операциях (ВТО) осуществлена у 56 больных. Первичный периферический рак легкого (РЛ) обнаружен у 7 больных, метастатическое поражение легких — у 12, поражение плевры с наличием выпота — у 37. Мелкоклеточный РЛ диагностирован у 11 больных, плоскоклеточный — у 18, железистый — у 27. ВТО с использованием технологии РЧА показана при первичном либо метастатическом РЛ с невозможностью выполнения радикального вмешательства из-за распространенности процесса, возраста пациента, наличия тяжелых сопутствующих заболеваний; отказе больного от хирургического лечения. Положительный результат достигнут у 54 больных. Продолжительность дренирования плевральной полости составила в среднем 3 сут, длительность лечения больного в стационаре 4 дня. Небольшой опыт использования ВТО с РЧА не позволяет объективно оценить отдаленные результаты лечения. Тем не менее, 25 пациентов, у которых обнаружен метастатический плеврит, жили более 9 мес, при периферическом РЛ один больной умер от тромбоэмболии ветвей легочной артерии, остальные пациенты живут от 1 до 1,5 года.
ХІРУРГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ЛІМФОЦЕЛЕ ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ НИРКИ
А. О. Никоненко, І. В. Русанов, С. Р. Вільданов
Реферат
Проаналізовані результати трансплантації нирки (ТН) у 66 хворих за період з 2012 по 2016 р. з метою патогенетичного обгрунтування заходів з профілактики симптомного лімфоцеле (ЛЦ). За результатами аналізу клінічного матеріалу, єдиним фактором ризику утворення ЛЦ була якість інтраопераційного перекриття лімфатичних судин.
У 35 реципієнтів ниркового алотрансплантата (НАТ), яким здійснювали профілактику лімфореї з використанням високочастотного електрозварювання (ВЧЕ), відзначений хороший результат, ЛЦ не було.
ОПТИМІЗАЦІЯ АЛГОРИТМУ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ ДО І ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ ГІДРОНЕФРОЗУ
В. І. Савенков, А. В. Мальцев, Д. В. Щукін, Д. А. Левченко
Реферат
Оптимізований алгоритм обстеження хворих з приводу гідронефрозу, зумовленого обструкцією різної етіології, що дозволило шляхом визначення раціонального обсягу та послідовності використання методів дослідження з високою специфічністю і чутливістю та морфологічних діагностичних коефіцієнтів (паренхіматозно-стромального, дисбалансу колагенів) і критерію ризику виникнення рецидивів оцінити структурно-функціональний стан нирок, визначити стадію захворювання, тяжкість його перебігу та обгрунтувати обсяг, тривалість передопераційної підготовки, вид оперативного втручання та післяопераційне ведення хворих.
ОТСРОЧЕННАЯ И ПЕРВИЧНАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ ГРУДИ У БОЛЬНЫХ РАКОМ ГРУДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
С. Д. Мясоедов, Я. А. Терсенов, Д. В. Мясоедов, К. В. Кошель, Б. В. Сорокин
Реферат
Проанализированы непосредственные и отдаленные результаты онкопластических операций, выполненных у 75 больных по поводу рака грудной железы (РГЖ), в том числе у 22 − отсроченной, у 53 − первичной реконструкции груди. У 66 больных в качестве трансплантата использовали кожно-мышечные лоскуты на питающей ножке, взятые из тканей спины и живота, под которыми размещали эндопротез грудной железы (ГЖ). Протоковый инвазивный РГЖ диагностирован у 70 больных, инвазивный дольковый – у 5. После отсроченной реконструкции груди в течение 5 лет жили 81,8% больных, после первичной реконструкции – 73,6%. Выполнение онкопластических операций у больных по поводу РГЖ позволило достичь удовлетворительных непосредственных и отдаленных результатов лечения, это существенный элемент в комплексе реабилитационных мер после выполнения радикальной мастэктомии.
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДА РАСТЯЖЕНИЯ ТКАНЕЙ В ПОДГОТОВКЕ РАН К ПЛАСТИКЕ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ СЛОЖНО–СОСТАВНЫХ ЛОСКУТОВ
Д. А. Пасичный
Реферат
Усовершенствован способ экзодермотензии для подготовки к пластике раневых дефектов с использованием сложно–составных лоскутов, при котором степень необходимого натяжения краев обеспечивается без препятствий для визуализации (прозрачное пленочное покрытие, завязывающиеся адаптирующие швы и др.) и не превышает максимального порогового уровня. Через 5–7 мин при отсутствии изменений окраски растянутой кожи и симптома «белого пятна» края раны дополнительно фиксировали покрытием с большей силой адгезии для перераспределения растягивающих сил на большую площадь околораневой поверхности кожи. Предложенный способ экзодермотензии успешно применен у 7 больных при подготовке к пластике с использованием сложно–составных лоскутов.
Оцінка ефективності методів реґіонарної анестезії при хірургічних втручаннях З ПРИВОДУ онкологіЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ
Д. В. Дмитрієв, К. Ю. Дмитрієв
Реферат
Дослідження проведені у 47 дітей віком у середньому (13,4 ± 2,4) року, оперованих з приводу пухлин черевної порожнини − 24 (51%) та заочеревинного простору − 23 (49%). Комплексне вивчення реакцій больової поведінки, фізіологічних показників і лабораторних стресових тестів свідчило, що використання методів реґіонарної аналгезії для післяопераційного знеболення забезпечило ефективну аналгезію після травматичних оперативних втручань у дітей. У ранньому післяопераційному періоді у дітей, оперованих з приводу пухлин черевної порожнини, можливе виникнення гіпералгезії, застосування схеми регіонарної аналгезії сприяло зменшенню частоти гіпералгезії та експресії TLR-4 (Tole-like receptors) в крові.
ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА З ОЦІНКОЮ ТЯЖКОСТІ ЗА ШКАЛОЮ КОМ ГЛАЗГО 13-15 БАЛІВ – ЧИ ДІЙСНО ЦЕ ЛЕГКА ТРАВМА
О. А. Андрєєв, О. Є. Скобська, А. Є. Андрєєв, Н. В. Каджая
Реферат
Проведений ретроспективний аналіз черепно-мозкової травми (ЧМТ) у 141 потерпілого віком у середньому (38,3 ± 14,3) року, тяжкість якої за шкалою ком Глазго (ШКГ) оцінена в 13 — 15 балів. Потерпілі обстежені за діючими рекомендаціями МОЗ України. За даними комп’ютерної томографії (КТ), струс головного мозку (СГМ) відзначений у 40 хворих, забій головного мозку (ЗГМ) І типу − у 25, ЗГМ ІІ типу з переломом склепіння черепа (ПСЧ) − у 30, з лінійним переломом кісток черепа та травматичними крововиливами в оболонки − у 30, з переломом піраміди скроневої кістки (ПСК) − у 16. За показників 14 балів і менше (за ШКГ) у строки до 24 год після ЧМТ та відсутності алкогольного сп’яніння у 76,9% потерпілих за даними КТ виявлені внутрішньочерепні травматичні ушкодження. За показників 15 балів у 21% потерпілих відзначені хибно негативні результати, що свідчило про невідповідність клінічних проявів ЧМТ і даних КТ.
ОСОБЛИВОСТІ ВИДІЛЕННЯ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ ШКІРНО-ЖИРОВИХ КЛАПТІВ СОСКОПОДІБНОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ НИЖНЬОЇ РИТИДЕКТОМІЇ З ОГЛЯДУ НА ОСОБЛИВОСТІ БІОМЕХАНІКИ ШКІРИ
Д. С. Аветіков, Д. В.Стебловський, С. О. Ставицький, І. Ю. Попович, Н. В. Цветкова
Реферат
Вдосконалено методику виконання нижньої ритидектомії на підставі аналізу параметрів розтягнення та релаксації шкірно–жирових клаптів. Проаналізовані результати лікування 30 хворих з приводу інволюційного птозу нижньої третини обличчя. У 15 з них здійснена нижня ритидектомія з використанням результатів біомеханічних і морфологічних досліджень, 15 – оперовані за загальноприйнятими методами.
Особливості діагностики та клінічнІ симптоми гнійного ілеопсоїту
О. М. Петренко, П. В. Чемоданов, С. В. Шоломон
Реферат
Досліджені патогенез та клінічні особливості гнійного ілеопсоїту (ГІ), удосконалені способи діагностики й лікування захворювання. Проаналізовані результати обстеження й лікування 12 пацієнтів з приводу ГІ за період 2011-2016 рр. Попередньо у хворих діагностували радикуліт та сакроілеїт, з приводу чого деяких з них госпіталізували до неврологічного відділення. Причиною ГІ у пацієнтів були деструктивні зміни в тілах поперекових хребців. Основним способом їх лікування є оперативний. Комп’ютерна томографія (КТ) органів черевної порожнини є основним методом при встановленні остаточного діагнозу.
ВЛИЯНИЕ ЭКСТРАКТА ПЛАЦЕНТЫ НА РЕГЕНЕРАЦИЮ КОЖИ ПОСЛЕ ХОЛОДОВОЙ ТРАВМЫ
Г. А. Ковалев, И. О. Ищенко, Л. Н. Тыныныка, И. А. Ефимова, Б. П. Введенский, Б. П. Сандомирский
Реферат
В эксперименте на животных, у которых моделировали холодовую травму, изучены показатели системной воспалительной реакции: уровень С-реактивного протеина (СРП), активных продуктов тиобарбитуровой кислоты (АП ТБК ) в сыворотке крови, СОЭ, лейкоцитарная формула (ЛФ) крови при введении экстракта плаценты (ЭП). Отмечены снижение уровня СРП в 1,3 раза на 14-е сутки эксперимента, уменьшение СОЭ в 1,6 раза на 7-е и 14-е сутки, нормализация ЛФ крови на 7-е сутки, снижение уровня АП ТБК в 1,3 раза на 7, 9-е и 14-е сутки наблюдения. На 21-е сутки все показатели нормализовались.
ЕФЕКТИВНІСТЬ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ТРОМБОЗУ В СИСТЕМІ НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ
В. В. Бойко, В. О. Прасол, І. А. Тарабан, С. А. Андреєщев, Д. В. Оклей, П. О. Болдижар, І. В. Іванчов, Л. М. Чернуха, І. К. Венгер, В. В. Корсак, І. М. Гудзь
СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ЛЕЧЕНИЯ ЭКССУДАТИВНОГО ПЛЕВРИТА ОПУХОЛЕВОГО ГЕНЕЗА
А. П. Колесник, А. В. Каджоян, В. А. Кузьменко
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПЕРВИННОГО ПЛОСКОКЛІТИННОГО РАКУ ЖОВЧНОГО МІХУРА
І. І. Чермак, С. Г. Гичка, П. В. Кузик
ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ УРАЖЕННЯ ПЕРИФЕРІЙНИХ СУДИН КІНЦІВОК, УСКЛАДНЕНОГО ХРОНІЧНИМ ТРОФІЧНО-НЕКРОТИЧНИМ ДЕФЕКТОМ, З ВИКОРИСТАННЯМ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ
В. І. Кірімов, М. Ф. Дрюк, І. Є. Барна, І. П. Дмитренко
Александр Семенович Никоненко
к 75-летию со дня рождения