ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ
Трофімов М. В.
ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ, УСКЛАДНЕНОЇ ШЛУНКОВО–КИШКОВОЮ КРОВОТЕЧЕЮ
Реферат
Проаналізовано динаміку рівня серотоніну у сироватці крові у хворих з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК), ускладненою кровотечею. Найбільш виражене підвищення рівня серотоніну спостерігали при виразці шлунка, ускладненій кровотечею. Ці зміни корелюють з збільшенням тяжкості крововтрати, станом нестійкого ендоскопічного гемостазу, високою активністю індуцибельної NO—синтази (iNOS) слизової оболонки у періульцерозній зоні. Аналіз отриманих даних дозволяє прогнозувати перебіг патологічного процесу та вдосконалити лікувальну програму.
Криворчук І. Г., Мішалов В. Г.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБЛЕНОГО АЛГОРИТМУ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ МЕЗЕНТЕРІАЛЬНОЇ ІШЕМІЇ
Реферат
Вивчена клінічна ефективність розробленого нами алгоритму диференційної діагностики й лікування гострої мезентеріальної ішемії (ГМІ) на підставі аналізу основних клінічних ознак, які б давали підстави припустити її наявність, визначення супутніх захворювань як факторів ризику виникнення ГМІ, оцінки результатів доступних неінвазивних та інвазивних методів діаґностики, кореляції між показниками виживання хворого та консервативним і оперативним лікуванням залежно від форми, стадії ГМІ та станом пацієнта.
Василюк С. М., Прудніков О. В.
ВИБІР МЕТОДУ ГЕРНІОПЛАСТИКИ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ З ПРИВОДУ НЕУСКЛАДНЕНОЇ ПАХВИННОЇ ГРИЖІ
Реферат
Проведене комплексне обстеження й хірургічне лікування 220 хворих похилого і старечого віку з приводу різних типів пахвинної грижі (ПГ) за класифікацією Nyhus. У 103 пацієнтів (основна група) виконували герніопластику за Ліхтенстайном або за запропонованими нами модифікаціями; у 117 (група порівняння) — натяжну герніопластику з використанням власних тканин. За даними морфологічного вивчення м’язово—апоневротичних структур пахвинного каналу, у 24 хворих встановлено, що у формуванні косої ПГ провідну роль відіграє біомеханічна нестабільність сполучнотканинних структур, прямої — зменшення абсолютної кількості м’язових волокон, зниження їх еластичності і швидкості скоротливої відповіді. Застосування ненатяжних методів пластики у пацієнтів похилого віку патогенетично обґрунтоване, дозволяє зменшити тривалість госпіталізації, періоду фізичної реабілітації, частоту ускладнень і рецидивів, покращити якість життя у віддалені строки після оперативного втручання.
Воровський О. О.
СТЕГНОВА ГРИЖА У ХВОРИХ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ, ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ
Реферат
Проаналізовані результати хірургічного лікування 74 хворих похилого та старечого віку (ХПСВ) з приводу стегнової грижі (СГ), у 39 (52,7%) з них відзначене защемлення кишки. Найбільш ефективними виявилися способи оперативної техніки, які передбачають застосування поліпропіленових імплантатів для зміцнення стегнового кільця під час грижопластики у ХПСВ. Перспективним напрямком у хірургічному лікуванні СГ є застосування трансабдомінальної преперитонеальної ендовідеогерніопластики.
Абдуллаев И. А.
ПРИМЕНЕНИЕ ОЗОНИРОВАННОГО ПЕРФТОРАНА В ЛЕЧЕНИИ РАСПРОСТРАНЕННОГО ПЕРИТОНИТА
Реферат
Проанализированы результаты хирургического лечения 114 больных по поводу распространенного перитонита (РП) различной этиологии. Больным группы сравнения проводили базисную консервативную терапию. У пациентов основной группы применяли внутривенную инфузию озонированного перфторана (ОП) в дозе 1 мг/кг, концентрация озона 5 мг/л, самостоятельно или в сочетании с метаболическим иммуномодулятором и детоксикатором глутоксимом. Всем больным проводили общепринятые клинические исследования крови, определяли концентрацию в эритроцитах крови диеновых конъюгат (ДК), малонового диальдегида (МДА), активность каталазы (КАТ), содержание пептидов средней молекулярной массы (ПСММ) в крови и моче, остаточного азота, мочевины, креатинина, общего билирубина, состояние белкового обмена и баланс электролитов. На основании анализа результатов проведенных исследований установлено, что сочетанное местное и системное применение ОП и глутоксима в комплексе с базисной терапией при РП патогенетически обосновано.
Борота А. В., Мирошниченко Е. Ю., Совпель О. В.
МНОГОФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ ФАКТОРОВ РИСКА НЕУДОВЛЕТВОРИТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИИ АНАЛЬНОГО ДЕРЖАНИЯ ПОСЛЕ БРЮШНО–АНАЛЬНОЙ РЕЗЕКЦИИ С ОТСРОЧЕННЫМ ФОРМИРОВАНИЕМ КОЛОАНАЛЬНОГО АНАСТОМОЗА
Реферат
Проведен многофакторный анализ клинических факторов на материале 195 историй болезни пациентов, леченых в период с 2004 по 2006 г. в Донецком областном противоопухолевом центре, у которых по поводу рака прямой кишки (РПК) выполнена брюшно—анальная резекция прямой кишки с отсроченным формированием колоанального анастомоза после низведения ободочной кишки на промежность. У 97 пациентов операцию выполняли с применением электросварки мягких тканей (ЭСМТ), у 98 — стандартным способом. Изучены качество жизни пациентов путем анкетирования с применением опросника QLQ C30—CR38 и функция анальной инконтиненции (по шкале Векснера). Установлено, что наибольшее влияние на функцию анальной континенции оказывают вид комбинированного и комплексного лечения, радикальность вмешательства, метод формирования колоанального анастомоза. Применение ЭСМТ на втором этапе хирургического вмешательства для отсечения избытка низведенной кишки способствовало уменьшению риска неудовлетворительной функции анальной континенции.
Назиров Ф. Н., Арипова Н. У., Махкамова М. Н., Джамалов С. И., Пулатов М. М., Магзумов И. Х., Исроилов Б. Н.
ПРИМЕНЕНИЕ АНТИСЕПТИКА ДЕКАСАНА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ПЕРИТОНИТА
Реферат
Представлен опыт лечения 91 больного по поводу перитонита различного генеза с применением антисептика Декасан. Отмечена выраженная клиническая эффективность препарата по сравнению с таковой других антисептических средств в комплексном лечении перитонита.
28–31 Паламарчук В. А.
ОСЛОЖНЕНИЯ ПОСЛЕ ТЕРАПЕВТИЧЕСКОЙ ДИССЕКЦИИ ШЕИ В ЛЕЧЕНИИ ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОГО РАКА ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Реферат
Ретропроспективно проанализированы хирургические осложнения: повреждение X, XI, XII пар черепных нервов (ЧН), двигательных и чувствительных ветвей шейного и плечевого сплетений, лимфорея, гипопаратиреоз, гематома шеи у 1078 пациентов, оперированных в Центре по поводу дифференцированного рака (ДР) щитовидной железы (ЩЖ) с 2009 по 2012 г. У 868 из них выполнены первичные операции, у 304 — по поводу рецидивных форм. У 271 пациента (группа сравнения) выполнена тиреоидэктомия, у 884 (основная группа) — тиреоидэктомия и различные виды диссекции шеи, у 121 — операцию осуществляли с применением нейромониторинга. Терапевтическая диссекция шеи — центральная (ЦДШ) и латеральная (ЛДШ), как первичная, так и повторная, может быть выполнена относительно безопасно у пациентов по поводу ДР ЩЖ. При повторных операциях увеличивается частота повреждения Х, XI и XII пар ЧН, двигательных и чувствительных волокон шейного и плечевого сплетений. Применение интраоперационного электронейромониторинга для идентификации периферических нервов позволяет снизить риск нейротравмы.
32–34 Винник Ю. А., Горбенко В. Н., Васько А. Р., Кихтенко Е. В., Гаргин В. В.
ЧАСТОТА АНАПЛАСТИЧЕСКОГО РАКА В СТРУКТУРЕ ДРУГИХ ГИСТОЛОГИЧЕСКИХ ФОРМ РАКА ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Реферат
Изучены степень инвазивности, пролиферативной активности, морфофункциональной активности ядер опухолей щитовидной железы (ЩЖ) при анализе материала, полученного у 1343 больных раком ЩЖ, оперированных в период с 2000 по 2013 г. Определены морфологический балл злокачественности (как критерий оценки степени прогрессии опухоли) и митотическая активность в клеточной популяции различных видов рака ЩЖ. Наиболее злокачественным типом рака ЩЖ является недифференцированный (анапластическая карцинома). Установлены веретеноклеточная, гигантоклеточная и плоскоклеточная формы недифференцированного рака ЩЖ. Наличие в 33% гистологических препаратов участков дифференцированного рака свидетельствует о взаимосвязи с ранее существовавшим патологическим процессом.
Щуров Н. Ф.
РОЛЬ СТРОМЫ ОПУХОЛИ В ПРОГНОЗИРОВАНИИ ТЕЧЕНИЯ ЛЮМИНАЛЬНОГО РАКА ГРУДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ТИПА А
Реферат
Изучены особенности стромы опухоли у больных при люминальном раке грудной железы (РГЖ) типа А, показатели общей (ОВ) и безрецидивной (БРВ) выживаемости. Если строма занимала более 50% площади опухоли, показатели ОВ и БРВ были наиболее высокими. Установлена связь между показателями ОВ и БРВ, площадью стромы и экспрессией клетками РГЖ рецепторов к эстрогену (ЭГ) и прогестерону (ПГ). Выраженная реакция стромы связана с улучшением показателей ОВ даже при менее выраженной экспрессии к ЭГ и ПГ.
38–40 Дубинина В. Г., Четвериков С. Г., Заволока А. В., Морозюк О. Н.
СОВРЕМЕННЫЕ АЛГОРИТМЫ ДИАГНОСТИКИ ДОБРОКАЧЕСТВЕННЫХ НОВООБРАЗОВАНИЙ ГРУДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ: РОЛЬ МОЛЕКУЛЯРНО–ГЕНЕТИЧЕСКИХ МЕТОДОВ
Реферат
Проанализирован опыт лечения больных по поводу опухолей грудной железы (ГЖ) в Центре реконструктивной и восстановительной медицины (Университетская клиника) Одесского национального медицинского университета в 2010 — 2012 гг. Обследованы 143 женщины, в том числе 37 — по поводу морфологически подтвержденного рака ГЖ (РГЖ), 56 —доброкачественных новообразований ГЖ (ДНГЖ) и 50 здоровых женщин. Пациенткам проводили молекулярно—генетическое исследование: определяли полиморфизм C634G гена VEGF и G308A гена TNF—a с последующей оценкой корреляции количества мутаций и частоты заболеваний ГЖ. Алгоритм дифференциальной диагностики ДНГЖ должен включать оценку полиморфизма C634G гена VEGF. При выявлении гетерозиготного (СG) или гомозиготного (GG) носителей мутации полиморфизма C634G гена VEGF увеличивается риск возникновения РГЖ, что может быть дополнительным критерием целесообразности проведения оперативного лечения таких больных.
41–43 Хижняк М. В., Макеева Т. И., Приймак Є. В.
КОРРЕЛЯЦИЯ КЛИНИКО–НЕВРОЛОГИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ И МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ПРИЗНАКОВ МАЛЫХ ГРЫЖ (ПРОТРУЗИИ) МЕЖПОЗВОНКОВЫХ ДИСКОВ ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА ПРИ ФОРМИРОВАНИИ ДИСКОГЕННЫХ БОЛЕВЫХ СИНДРОМОВ У ПАЦИЕНТОВ РАЗЛИЧНОГО ВОЗРАСТА
Реферат
Обобщены морфологические признаки малых грыж (протрузии) межпозвонковых дисков (МПД), результаты нейровизуализирующих методов исследования, а также клинико—неврологические проявления остеохондроза. У пациентов молодого и зрелого возраста морфологические характеристики малых грыж (протрузии) МПД, данные нейровизуализирующих методов исследования коррелировали с клинико—неврологическими проявлениями заболевания и были определяющими при выполнении пункционной лазерной микродискэктомии (ПЛМ). У пациентов среднего и пожилого возраста отмечена слабая корреляция между размерами протрузии МПД и интенсивностью поясничного (ИПБС) и корешкового (ИКБС) болевых синдромов, функциональной активностью (индекс Освестри — ИО), что позволило использовать патогенетически обоснованный метод длительной эпидуральной фармакотерапии (ДЭФ). Результаты исследования свидетельствуют о необходимости дифференцированного применения пункционных методов лечения болевых дискогенных синдромов у пациентов различного возраста.
44–46 Костенко А. А., Корольов А. Е.
АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ ВИДАЛЕННІ НИРКИ У ЖИВИХ РОДИННИХ ДОНОРІВ
Реферат
Існують міжнародні вимоги щодо дотримання безпеки пацієнтів, особливо, живих донорів органів, які свідомо погоджуються на операцію з видалення у них органа заради спасіння ближнього. Тому важливо розробити оптимальні заходи з безпеки за такого оперативного втручання, зокрема, анестезіологічне забезпечення донорів нирки. Розглянуті переваги використання сучасних анестетиків, інгаляційного введення севофлурану та внутрішньовенного введення пропофолу у порівнянні з стандартною аналгезією. Дослідження проведене у 53 живих родинних донорів нирки. Застосування рекомендованої тактики дозволило зменшити ризик та частоту ускладнень у цих пацієнтів.
47–49 Сухін І. А., Ігнатьєва О. К., Кочерга Н. В., Остапенко О. М., Гилевич Р. С., Гульчук А. П., Сливка С. В., Петров А. К.
ТРАНСОЧЕРЕВИННА ТА ЧЕРЕЗПІХВОВА ГІСТЕРЕКТОМІЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АПАРАТІВ ДОЗОВАНОГО ВИСОКОЧАСТОТНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО ВПЛИВУ
Реферат
Узагальнений досвід використання апаратів дозованого високочастотного електричного впливу ЕК300М-1 «Патонмед» та енергетичної платформи «Forcetriad» фірми Valleylab під час виконання гістеректомії з використанням різних хірургічних доступів. Запропоновані варіанти режимів використання залежно від діаметра судин та наявності супутніх захворювань.
50–52 Сотников А. В., Асланян С. А., Сапа С. А.
АНАЕРОБНА НЕКЛОСТРИДІАЛЬНА ІНФЕКЦІЯ ПОРОЖНИНИ ТАЗА: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЇЇ ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
Реферат
Проаналізовані спостереження анаеробної неклостридіальної інфекції (АНІ) порожнини таза у 89 хворих, яких лікували у відділенні гнійної хірургії у 1999 — 2012 рр. Запропонована клінічна класифікація захворювання, яка застосована у практиці для розподілу хворих по клініко-морфологічних групах (КМГ) з метою диференційованого підходу до комплексного хірургічного лікування.
53–55 Слесаренко К. С.
ВЫБОР ОПТИМАЛЬНОГО МЕТОДА ЗАКРЫТИЯ ДЕФЕКТОВ ПОКРОВНЫХ ТКАНЕЙ КОНЕЧНОСТЕЙ ПРИ ГЛУБОКИХ ПОВРЕЖДЕНИЯХ
Проведен сравнительный анализ результатов лечения 52 пациентов по поводу глубоких дефектов покровных тканей конечностей в зависимости от выбранной тактики хирургического лечения: пластики с использованием лоскута на временной (ЛВПН) и постоянной (ЛППН) питающей ножке. Качество жизни и функциональное состояние конечности у пациентов определяли с помощью опросника SF — 36 і EUROQOL — 5D. Оптимальным методом закрытия дефектов покровных тканей конечностей при глубоких повреждениях оказалась пластика с применением ЛППН.
56–60 Копчак А. В.
БЕЗПОСЕРЕДНІ ТА ВІДДАЛЕННІ РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ ТРАВМАТИЧНОГО ПЕРЕЛОМУ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
Реферат
Проаналізовані найближчі та віддалені результати хірургічного лікування 286 пацієнтів з приводу травматичного перелому нижньої щелепи (ПНЩ), оперованих на клінічних базах кафедри хірургічної стоматології та щелепно—лицевої хірургії. Встановлено, що під час відкритої репозиції та остеосинтезу точне відновлення анатомічної форми ушкодженої нижньої щелепи (НЩ) досягнуте у 67% хворих. Наявність залишкового зміщення зумовлена видом ПНЩ, його локалізацією, технічною складністю хірургічного втручання, недостатньою жорсткістю фіксатора у відповідних умовах функціонального навантаження. У віддаленні строки після травми гнійно—запальні ускладнення виникли у 13,4% хворих, порушення консолідації уламків — у 4,7%, артроз з стійким порушенням функції скронево—нижньощелепного суглоба (СНЩС) — у 6,7%, фіброзний анкілоз — в 1,3%. Вторинне зміщення уламків різної вираженості, зумовлене недостатньою жорсткістю і надійністю систем фіксатор—кістка, відзначене у 23,5% хворих. Недостатня точність репозиції уламків та їх вторинне зміщення в ранньому і пізньому післяопераційному періоді є основною причиною оклюзійних порушень різної вираженості, які відзначали у 28% оперованих хворих, обмеження вертикальних рухів НЩ — у 10%, зміни жувального стереотипу — у 33%, відчуття болю і дискомфорту під час пережовування твердої їжі — у 35%. Проведений статистичний аналіз ефективності різних способів остеосинтезу залежно від типу й локалізації ПНЩ, дані рекомендації з застосування різних типів фіксаторів у клінічній практиці.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
61–63 Сипливый В. А., Гринченко С. В., Горголь Н. И., Доценко В. В., Евтушенко А. В.
ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ГЕМОМИКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ТОНКОГО И ТОЛСТОГО КИШЕЧНИКА ПРИ ОСТРОМ ПЕРИТОНИТЕ
Реферат
Проведено экспериментальное сравнительное морфологическое исследование гемомикроциркуляторного русла (ГМЦР) стенки тонкого и толстого кишечника в динамике острого серозного перитонита. Разлитой асептический перитонит моделировали путем введения 5 мл g—карагинена (Sigma, США) в 1 мл изотонического раствора натрия хлорида. В ранней стадии перитонита (через 12 ч от начала эксперимента) в слизистой оболочке тонкого кишечника наблюдали незначительное расширение венул, уменьшение просвета капилляров. Через 1 сут (реактивная стадия перитонита) в слизистой оболочке количество капилляров значительно уменьшалось по сравнению с таковым в предыдущем периоде наблюдения. На 2—е сутки (токсическая стадия перитонита) отмечено некоторое расширение капилляров кишечных ворсинок и крипт в сочетании с нарушением реологических свойств крови в виде стаза, изменение проницаемости стенок сосудов, преимущественно венозных. На 3—и сутки (поздняя стадия) спазм артериол уменьшался, выявлена паралитическая дилатация капилляров. На основании анализа результатов исследования подтверждена стадийность течения экспериментального перитонита с характерными для каждой стадии изменениями ГМЦР.
64–68 Алексеева Т. А., Галич С. П., Гомоляко И. В., Лазаренко О. Н., Тиньков В. Н., Литвин П. М., Боровик Д., Береговая О.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ФИЗИЧЕСКИХ МЕТОДОВ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СОВМЕСТИМОСТИ ИМПЛАНТАТОВ
Реферат
Исследовано влияние живого организма на полимерные материалы, которые используют при изготовлении сеток для имплантатов. Показано, что организм реципиента активно воздействует на экзогенный материал, разрушая его поверхностный слой, и формирует вокруг имплантата изолирующую фиброзно-соединительнотканную капсулу, толщина которой зависит от выраженности реакции организма на инородное тело. Предложен инструментальный метод определения до операции совместимости материала имплантата с организмом реципиента с использованием атомно-силового микроскопа (АСМ).
огляди літератури
69–72 Ничитайло М. Ю., Булик І. І., Коритко І. П., Гоман А. В.
ТРОАКАРНІ ГРИЖІ: ПРИЧИНИ УТВОРЕННЯ, ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ
73–75 Галич С. П., Дабижа А. Ю., Резников А. В., Гиндич О. А., Огородник Я. П., Боровик Д. В., Дроботун И. В.
РЕКОНСТРУКЦИЯ НАРУЖНОГО УХА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПРЕЛАМИНИРОВАННОГО ЛУЧЕВОГО ЛОСКУТА В СОЧЕТАНИИ С ТКАНЕВОЙ ЭКСПРЕССИЕЙ
76–76 Кадышев Ю. Г., Осадчий А. В.
УЩЕМЛЕННАЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ, ОБРАЗОВАВШАЯСЯ ПОСЛЕ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ
77–77 Пузич Я. І.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ ГРАНУЛЬОМИ М’ЯКИХ ТКАНИН
ЮВІЛЕЇ
78–79 Ігор юлійович ПОЛЯНСЬКИЙ до 60–річчя від дня народження