ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ
5–7 Русин В. І., Корсак В. В., Болдіжар П. О., Борсенко М. І., Митровка Б. А.
ЛІКУВАННЯ ВЕНОЗНИХ ТРОФІЧНИХ ВИРАЗОК ШЛЯХОМ ЕХОСКЛЕРООБЛІТЕРАЦІЇ ПРОНИЗНИХ ВЕН
Реферат
У 36 пацієнтів з приводу трофічних виразок на тлі хронічної венозної недостатності (ХВН) у стадії декомпенсації (С6 за CEAP) виконано ехосклерооблітерацію пронизних вен (ПВ) з використанням методики «foam—form» за Tessari. У 29 пацієнтів діагностований посттромбофлебітичний синдром (ПТФС) у стадії неповної реканалізації, у 7 — рецидив варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК). В усіх пацієнтів під час ехосклеротерапії вдалося облітерувати неспроможні ПВ, у 3 хворих облітеровані по 2 ПВ. Через 1 тиж патологічний кровоток по ПВ за даними ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС) відсутній. Цей ефект зберігався протягом 6 міс у 29 (80,6%) хворих. У 25 (69,4%) хворих досягнуте загоєння трофічних виразок у строки від 1 до 3 міс. Через 1 рік у 30 (83,3%) пацієнтів відзначено стійку облітерацію, у 3 (8,3%) — часткову реканалізацію, у 3 (8,3%) — повну реканалізацію ПВ.
8–10 Ханенова В. А., Руденко Н. М.
ОПЕРАЦІЯ СЕННІНГА ЯК МЕТОД ЛІКУВАННЯ ТРАНСПОЗИЦІЇ МАГІСТРАЛЬНИХ СУДИН
Реферат
Проаналізовані результати виконання операції Сеннінга з приводу транспозиції магістральних судин (ТМС). Проведений аналіз ускладнень, летальності у ранньому післяопераційному періоді та віддалених результатів. Оцінено функцію системного правого шлуночка (ПШ) у пацієнтів після операції Сеннінга. Встановлений невисокий рівень ранньої та пізньої післяопераційної летальності. Клінічний стан пацієнтів у віддаленому післяопераційному періоді хороший. Функція системного ПШ оцінена як задовільна.
11–13 Быцай А. Н.
ПРОФИЛАКТИКА ТРОМБОТИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ ПОСЛЕ РЕКОНСТРУКТИВНЫХ ОПЕРАЦИЙ НА МАГИСТРАЛЬНЫХ АРТЕРИЯХ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ ПО ПОВОДУ ОБЛИТЕРИРУЮЩЕГО АТЕРОСКЛЕРОЗА ПРИ КРИТИЧЕСКОЙ ИШЕМИИ ТКАНЕЙ
Реферат
Проанализированы результаты реконструктивных операций, выполненных на магистральных артериях нижних конечностей (НК) у 63 больных по поводу облитерирующего атеросклероза в целях анализа причин возникновения тромботических осложнений. Выявлено, что общеклинические скрининговые тесты, применяемые для контроля состояния системы гемостаза, не позволяют в полной мере своевременно установить тромбофилические изменения в раннем послеоперационном периоде и предупредить возникновение тромбоза реконструированных сегментов. Установлена прямая корреляционная связь между стадией ишемии тканей НК, проявлением реперфузионных изменений и выраженностью гиперагрегации вследствие дефицита естественных антикоагулянтов плазмы крови у больных при облитерирующем атеросклерозе.
14–15 Чурпій І. К.
ЗМІНИ ГУМОРАЛЬНОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ, ОПЕРОВАНИХ З ПРИВОДУ ПЕРИТОНІТУ
Реферат
Зміни гуморальної ланки імунітету визначають перебіг запалення та ймовірність виникнення ускладнень. Позитивна динаміка гуморальної складової імунної відповіді переконливо доведена у хворих за місцевого перитоніту, що свідчило про активну й адекватну функцію імунної системи, здатної локалізувати запальний процес. За такого перебігу хвороби проведення додаткової імунної корекції не потрібне. Несприятливий імуннний профіль та його динаміка у пацієнтів за дифузного й розлитого перитоніту визначаються зменшенням кількості CD22 без її збільшення на 3 — 7—му добу; низьким рівнем IgG в поєднані з високим рівнем IgA та IgM (так звані «ножиці»), що не змінюється на 3 — 7—му добу. Тенденція до зниження рівня IgG під час лікування — це термінове показання до проведення замісної терапії з використанням імуноглобулінів.
16–19 Четвериков С. Г., Ахмад Закария Мохаммад
УМЕНЬШЕНИЕ ЧАСТОТЫ РЕЦИДИВОВ И ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ ЭХИНОКОККОЗА ПЕЧЕНИ
Реферат
Проанализированы результаты обследования и лечения 326 больных по поводу эхинококкоза печени, у которых выполнены 449 хирургических вмешательств. У 123 из них диагностирован рецидив заболевания, применены лапароскопическое, лапаротомное или пункционное оперативные вмешательства. Проведение активного скринингового обследования населения эндемичных по эхинококкозу районов, использование эффективных интраоперационных методов предупреждения диссеминации инвазивного материала в брюшной полости, антипаразитарной химической и термической обработки содержимого кисты и стенок остаточной полости после эхинококкэктомии, послеоперационное профилактическое применение антипаразитарной медикаментозной терапии позволило значительно (до 1,3 % в последние 5 лет) уменьшить частоту рецидивирования эхинококкоза печени.
20–22 Арипова Н. У., Магзумов И. Х.
САНАЦИЯ БИЛИАРНОЙ СИСТЕМЫ С ПРИМЕНЕНИЕМ АНТИСЕПТИКА ДЕКАСАНА В КОМПЛЕКСЕ ЛЕЧЕНИЯ ХОЛАНГИТА
Реферат
Представлен опыт лечения 17 больных по поводу холангита различного генеза с применением антисептика Декасана. Отмечена клиническая эффективность препарата в комплексе лечения холангита, что подтверждено результатами бактериологического исследования желчи.
23–25 Загрійчук М. С., Булик І. І., Масюк Ю. І., Гомон А. В., Кондратюк В. А., Присяжнюк В. В.
ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИМУЛЬТАННИХ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ЗА ШКАЛОЮ ОЦІНКИ РИЗИКУ ТА МЕТОДИКА ВСТАНОВЛЕННЯ ПОКАЗАНЬ І ПРОТИПОКАЗАНЬ
Реферат
Узагальнений досвід хірургічного лікування та проаналізовані його результати у пацієнтів з приводу жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ), поєднаної з іншими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини. Висвітлені основні аспекти діагностики та прогнозування ефективності симультанних операцій, наведена методика прогнозування результатів оперативного лікування таких хворих, запропонований принцип визначення оцінки показань та протипоказань до виконання симультанних лапароскопічних операцій, представлена шкала оцінки ризику виконання таких оперативних втручань.
26–27 Горобейко М. Б., Настенко Д. В.
ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ ВИРАЗОК ПРИ СИНДРОМІ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗРОБЛЕНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Реферат
Вивчено ефективність оцінки площі виразкового або ранового дефекту з застосуванням програмно-апаратної системи «WoundViewer», розробленої фахівцями Українського науково-практичного центру (УНПЦ) та Національного технічного університету України (НТТУ) «КПІ». Програма основана на об’єктивній оцінці з реальним масштабуванням площі рани, дозволяє визначити площу виразок будь-якої форми. Програма високо ефективна під час динамічної оцінки якості лікування.
28–30 Паламарчук В. А.
АУТОПЛАСТИКА ВОЗВРАТНОГО ГОРТАННОГО НЕРВА В ХИРУРГИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Реферат
Изучена эффективность аутопластики возвратного гортанного нерва (ВГН) для реиннервации гортани в хирургии дифференцированного рака (ДР) щитовидной железы (ЩЖ). Проспективно обследованы 8 пациентов, у которых по поводу абдукционного паралича гортани выполнена ее реиннервация путем аутопластики ВГН. Обследование проводили до и после операции, оно включало видеоларингоскопию, акустический анализ и самооценку пациентом психосоциальных последствий нарушения голосообразования. Улучшение пространственного позиционирования голосовых складок (ГС) отмечено у 38% пациентов, параметры голосообразования которых достоверно улучшились по сравнению с таковыми до операции. У 72% пациентов смыкание голосовой щели было неполным, и параметры голосообразования достоверно отличались от таковых у пациентов контрольной группы. При наличии интактных альтернативных нервов-доноров для реиннервации гортани (дистальная культя ВГН, ипсилатеральная и контралатеральная основная ветвь шейной петли) выполнять аутопластику ВГН целесообразно в последнюю очередь вследствие низкой эффективности такого метода хирургической реиннервации гортани.
31–35 Опанасенко М. С., Конік Б. М., Кшановський О. Е., Терешкович О. В., Обремська О. К., Леванда Л. І., Климець Є. В.
ЗАКЛЮЧНА ПЛЕВРОПУЛЬМОНЕКТОМІЯ У ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Реферат
Изучена эффективность аутопластики возвратного гортанного нерва (ВГН) для реиннервации гортани в хирургии дифференцированного рака (ДР) щитовидной железы (ЩЖ). Проспективно обследованы 8 пациентов, у которых по поводу абдукционного паралича гортани выполнена ее реиннервация путем аутопластики ВГН. Обследование проводили до и после операции, оно включало видеоларингоскопию, акустический анализ и самооценку пациентом психосоциальных последствий нарушения голосообразования. Улучшение пространственного позиционирования голосовых складок (ГС) отмечено у 38% пациентов, параметры голосообразования которых достоверно улучшились по сравнению с таковыми до операции. У 72% пациентов смыкание голосовой щели было неполным, и параметры голосообразования достоверно отличались от таковых у пациентов контрольной группы. При наличии интактных альтернативных нервов-доноров для реиннервации гортани (дистальная культя ВГН, ипсилатеральная и контралатеральная основная ветвь шейной петли) выполнять аутопластику ВГН целесообразно в последнюю очередь вследствие низкой эффективности такого метода хирургической реиннервации гортани.
36–38 Притуло Л. Ф., Бисюк Ю. А.
ДИНАМИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ МЕДИАТОРОВ И ПОКАЗАТЕЛЕЙ АНТИЭНДОТОКСИНОВОГО ИММУНИТЕТА У ДЕТЕЙ ПРИ ГНОЙНО-ДЕСТРУКТИВНОЙ ПНЕВМОНИИ
Реферат
Обследованы 220 детей, у которых диагностирована гнойно—деструктивная пневмония (ГДП). Уровень провоспалительных медиаторов и показателей антиэндотоксинового иммунитета определяли в сыворотке крови после госпитализации с использованием иммуноферментного анализа. Установлено, что при ГДП у детей увеличивается концентрация провоспалительных медиаторов — интерлейкинов (ИЛ—1b, ИЛ—6), фактора некроза опухолей—a (ФНО—a), С—реактивного протеина (СРП), уменьшается титр антител (АТ) к эндотоксину (ЭТ) класса G, повышается уровень липополисахарид—связанного протеина (lipopolisaccharid—binding protein — LBP) и растворимой формы (solubl—s) CD14 рецептора (sCD14), независимо от тяжести состояния больных.
39–44 Бойко В. В., Замятин П. Н., Дубровина Н. А., Замятин Д. П.
ПРИМЕНЕНИЕ СТАТИСТИЧЕСКИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ИСХОДА У ПОСТРАДАВШИХ ПРИ ТЯЖЕЛОЙ ТРАВМЕ
Реферат
Проанализированы исследования по разработке и применению различных статистических моделей для прогнозирования исхода травмы на основе данных о состоянии пострадавших. Представлена выборочная информация о 373 пострадавших, которых лечили в отделении травматического шока. Установлено, что разработанные статистические модели целесообразно использовать наряду с другими качественными и количественными методиками прогностического определения исхода у пострадавших при тяжелой травме.
45–48 Стойко И. В., Бэц Г. В., Бэц И. Г., Карпинский М. Ю.
ИССЛЕДОВАНИЕ МЕХАНИЧЕСКИХ СВОЙСТВ МАТЕРИАЛОВ ДЛЯ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ СТАБИЛИЗАЦИИ ПРИ ПЕРЕЛОМЕ ПИЛОНА
Реферат
Существующие методы хирургического лечения перелома пилона (перелом дистального метаэпифиза большеберцовой кости) не обеспечивают ранней функциональной реабилитации больных. Отсутствие уверенности в надежной фиксации отломков у значительного числа пациентов обусловливает необходимость применения гипсовой иммобилизации в течение длительного времени. В поисках возможностей раннего функционального лечения перелома пилона предложены теория «функциональной стабилизации» (вместо «искусственной», но необходимой гипсовой иммобилизации), материалы и технологии для ее реализации. Для обоснования с биомеханической точки зрения целесообразности применения новых материалов (Softcost, Scotchcost) приведены данные об их физико—технических свойствах, в частности, изучены величины прогибания в зависимости от нагрузки и модули упругости этих материалов.
49–53 Коваленко О. М., Мальцев Д. В., Казмірчук В. Є., Коваленко А. О.
ВИВЧЕННЯ ДИНАМІКИ ЦИТОКІНІВ У ПОТЕРПІЛИХ ЗА ТЯЖКИХ ОПІКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ТЯЖКОСТІ СТАНУ І ПРОГНОЗУ
Реферат
Вивчено динаміку концентрації у сироватці крові фактору некрозу пухлин—a (ФНП—a), інтерлейкінів (ІЛ—1b, ІЛ—10) у 35 хворих з тяжкими опіками і можливість застосування цих показників як біомаркерів тяжкості стану і прогнозу ускладнень. За результатами дослідження встановлено, що концентрація ФНП—a на 8 — 10—ту і 19 — 21—шу добу після травми найкраще характеризує загальну площу опіку, концентрація ІЛ—1b на 8 — 10—ту добу — тяжкість глибокого ураження і тривалість лікування, концентрація ІЛ—10 на 19 — 21—шу добу після травми — тяжкість глибокого ураження. Гіперреактивність, зумовлена збільшенням продукції ФНП—a, ІЛ—1b та ІЛ—10, свідчить про підвищений ризик виникнення ускладнень. Навпаки, гіпо— і ареактивність при поширених і глибоких опіках свідчить про підвищений ризик летальності. Концентрацію у сироватці ФНП—a, ІЛ—1b та ІЛ—10 доцільно використовувати як біомаркери тяжкості стану хворих і прогнозу перебігу патологічного процесу.
54–57 Зубов А. Д., Д Губанов. М., Вилсон Д. И.
НОВЫЕ ПОДХОДЫ К ЛЕЧЕНИЮ ЛИГАТУРНЫХ СВИЩЕЙ
Реферат
Предложен оригинальный способ лечения лигатурных свищей (ЛС) путем извлечения лигатур через свищевой ход или надрез на коже под непрерывным контролем ультразвукового исследования (УЗИ). Оценена результативность и безопасность способа по сравнению с существующими — зондированием «вслепую» и иссечением свища. Преимуществами оригинального способа являются возможность визуализации лигатур и инструментов на всех этапах вмешательства, малая потребность в анестезии, хорошие медико-статистические показатели. Предложенный способ является клинически выгодным вмешательством, более эффективным и безопасным.
58–60 Насибова Э. М.
ПРИМЕНЕНИЕ ВНУТРИВЕННОЙ ТОТАЛЬНОЙ АНЕСТЕЗИИ ПРИ «МАЛЫХ» ХИРУРГИЧЕСКИХ ВМЕШАТЕЛЬСТВАХ У ДЕТЕЙ
Реферат
Проанализированы результаты оперативного лечения 458 детей в возрасте от 3 до 15 лет с использованием различных вариантов внутривенной тотальной анестезии. Применение предложенной схемы анестезии с сочетанным введением пропофола, кетамина и фентанила позволило обеспечить адекватную анестезиологическую защиту при выполнении «малых» оперативных вмешательств у детей.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
61–63 Сухін І. А.
СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЧЕРЕВНІЙ ПОРОЖНИНІ В ЕКПЕРИМЕНТІ
Реферат
Розроблено модель хронічного запального процесу в черевній порожнині в експерименті у великих лабораторних тварин. Під час операції у 12 свиней сформований хронічний інфільтрат між привідною та відвідною петлями тонкої кишки з її брижею; в зоні гепатодуоденальної зв’язки та печінки; між селезінкою та великим сальником. Динаміку формування інфільтрату вивчали на 60, 90, 120-ту та 180-ту добу за даними бактеріологічних та гістологічних досліджень. Застосування запропонованого методу дозволяє сформувати хронічний інфільтрат з прогнозованим перебігом, зменшити тривалість експерименту та кількість дослідних тварин.
64–66 Дубинина В. Г., Четвериков С. Г., Лукьянчук О. В., Роша Л. Г., Сажиенко В. В., Лысенко М. А., Михайлов А. С., Четвериков М. С.
ВЛИЯНИЕ ЦИТОКИНОВ И СТРОМАЛЬНЫХ КЛЕТОК ЖИРОВОЙ ТКАНИ НА ИНТЕГРАЦИЮ В БИОЛОГИЧЕСКИХ ТКАНЯХ ДВУХКОМПОНЕНТНОГО КОМПОЗИТНОГО СЕТЧАТОГО ИМПЛАНТАТА
Реферат
В эксперименте на 36 половозрелых самцах крыс линии Вистар изучены морфологические изменения биологических тканей, окружающих композитный сетчатый имплантат с крупными порами «Ultrapro», а также его сочетание с жировым трансплантатом и обогащенным тромбоцитами фибрином (ОТрФ). При применении такой конструкции отмечены процессы образования и организации соединительной ткани, неоангиогенеза, а также рост новой жировой ткани. Вследствие локального увеличения концентрации высокоактивных биологических субстанций и регенеративных цитокинов при сочетании сетчатого имплантата с жировым трансплантатом, имеющим в составе мультипотентные стволовые клетки, повышается пролиферативная активность всех клеточных элементов, окружающих сетчатый имплантат, что способствует его оптимальной интеграции в окружающие ткани.
ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ
67–72 Криворучко І. А., Гончарова Н. М., Адреєщев С. А.
ПСЕВДОКІСТИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ: ДІАГНОСТИКА Й ЛІКУВАННЯ
73–75 Переста Ю. Ю., Вайда В. В., Джупіна С. М.
МІНІІНВАЗИВНІ ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ, УСКЛАДНЕНОЇ ГОСТРИМ ХОЛАНГІТОМ ТА МЕХАНІЧНОЮ ЖОВТЯНИЦЕЮ
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ
76–77 Булик І. І., Загрійчук М. С., Масюк Ю. І., Гомoн А. В., Присяжнюк В. В., Колесник А. В., Сухачов С. В., Єгорова О. М.
ВНУТРІШНЬОКІСТОЗНЕ РОЗТАШУВАННЯ ЖОВЧНОГО МІХУРА У ХВОРОГО ПРИ ГОСТРОМУ КАЛЬКУЛЬОЗНОМУ ФЛЕГМОНОЗНОМУ ХОЛЕЦИСТИТІ
78–79 Индже В., Отан Е., Каракаш С., Мамедов Р., Айдын Д., Йылмаз С.
СИНДРОМ ЗАДНЕЙ ОБРАТИМОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИИ ПОСЛЕ ПЕРЕСАДКИ ПЕЧЕНИ ОТ ЖИВОГО ДОНОРА