ФАКТОРЫ РИСКА ЛЕТАЛЬНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ В РАННЕМ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ У БОЛЬНЫХ ПРИ РАКЕ ОРГАНОВ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ ЗОНЫ

Ю. В. Думанский, В. А. Степко, О. В. Синяченко

Реферат

Проанализированы факторы, определяющие возможность возникновения осложнений в раннем послеоперационном периоде у больных при раке органов гастроэзофагеальной зоны (РГЭФЗ). После радикальной операции (гастрэктомия, резекция желудка и пищевода) умерли 5,7% больных. Причиной их смерти были несостоятельность швов анастомоза с возникновением перитонита, острая печеночно-почечная недостаточность, острый коронарный синдром, тромбоэмболия легочной артерии, пневмония, инсульт мозга, панкреонекроз, тромбоз мезентериальных сосудов. Возникновение осложнений зависит от тяжести течения опухолевого процесса, морфологического варианта рака, наличия у больных сопутствующей диафрагмальной грыжи, реологических свойств крови. Исходно высокие показатели реологических свойств сыворотки крови могут быть прогностическим критерием возникновения послеоперационных осложнений у пациентов.

Ключевые слова: рак желудка, пищевода; хирургическое лечение; осложнения.

 

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ МІСЦЕВОГО ІМУНІТЕТУ ПРИ ГОСТРОМУ АПЕНДИЦИТІ

О. П. Жученко

Реферат

Наведені результати дослідження динаміки показників місцевого імунітету при гострому аппендициті (ГА) залежно від стадії патологічного процесу, а також бактеріологічного дослідження пристінкової мікрофлори червоподібного відростка (ЧВ). Динаміка sIgA та лізоциму свідчила, що у міру прогресування деструктивного процесу їх концентрація зменшувалася, при гангренозному ГА вони практично зникали. Внаслідок ураження бар’єрної функції стінки ЧВ створювалися сприятливі умови для транслокації мікроорганізмів углиб стінки і в черевну порожнину.

Ключові слова: гострий апендицит; місцевий імунітет; пристінкова мікрофлора.

 

Шляхи покращення хірургічного лікування пілонідальноЇ хворобИ

С. П. Кравченко

Реферат

Проведений аналіз результатів лікування 54 пацієнтів з приводу пілонідальної хвороби (ПХ) за період 2011 – 2013 рр. Впровадження запропонованої в клініці методики зашивання рани після оперативного втручання з приводу ПХ сприяло зменшенню частоти виникнення післяопераційних ускладнень, поліпшенню результатів лікування пацієнтів. Поєднання двошарового горизонтального шва на різних рівнях підшкірного прошарку та вертикальних вузлових швів шкіри забезпечило можливість загоєння рани первинним натягом, без тривалого заповнення ранового дефекту грануляціями.

Ключові слова: пілонідальна хвороба; епітеліальні куприкові ходи; лікувальна тактика.

 

КОРРЕКЦИЯ СИНДРОМА ЭНТЕРАЛЬНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У БОЛЬНЫХ

ПРИ РАЗЛИТОМ ПЕРИТОНИТЕ

И. В. Иоффе, В. В. Лесной

Реферат

Проанализированы результаты лечения 65 больных по поводу разлитого перитонита. Для санации брюшной полости и деконтаминации кишечника использовали адаптированные селективные полибактериофаги (пиобактериофаг поливалентный, интести-бактериофаг, колипротейный). Оценивали состояние брюшной полости при программированной релапаротомии; проводили бактериологическое исследование отделяемого по назоинтестинальному зонду, перитонеального экссудата; по данным ультразвукового исследования (УЗИ) оценивали восстановление моторно-эвакуаторной функции кишечника. Применение предложенной методики способствовало более раннему восстановлению моторной, барьерной функций кишечника, устранению синдрома энтеральной недостаточности (СЭН).

Ключевые слова: разлитой перитонит; синдром энтеральной недостаточности; бактериофаг; релапаротомия.

 

ПРОГНОЗУВАННЯ ГОСТРОЇ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПЕЧІНКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

О. І. Дронов, П. П.Бакунець, Є. С. Козачук, І. М. Токарчук

Реферат

Прогнозування гострої пострезекційної печінкової недостатності (ППН) є необхідним моментом перед плануванням резекції печінки, дозволяє в деяких ситуаціях провести профілактичні заходи й уникнути цього тяжкого ускладнення. Для покращання результатів хірургічного лікування хворих з приводу вогнищевого ураження печінки прогнозували можливість виникнення ППН шляхом впровадження відповідної передопераційної підготовки та хірургічної тактики. Основним завданням дослідження було визначення діагностичної та прогностичної цінності методів дослідження та розробка прогностичного алгоритму виникнення гострої ППН.

Ключові слова: вогнищеве ураження печінки; прогнозування гострої пострезекційної печінкової недостатності; резекція печінки.

 

МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПЕЧЕНИ ПРИ ОБТУРАЦИОННОЙ ЖЕЛТУХЕ, ОБУСЛОВЛЕННОЙ ХОЛЕДОХОЛИТИАЗОМ, В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ЕЕ ДЛИТЕЛЬНОСТИ

В. А. Сипливый, Д. В. Евтушенко, О. В. Наумова, С. А. Андреещев, А. В. Евтушенко

Реферат

Проанализированы результаты хирургического лечения 184 больных по поводу обтурационной желтухи (ОЖ), обусловленной холедохолитиазом. Морфологические изменения печени изучены у 20 больных. выделены три группы больных в зависимости от длительности ОЖ: до 7 сут, от 8 до 14 сут, более 15 сут, а также группа больных после восстановления желчеоттока. Возникновение ОЖ при холедохолитиазе сопровождается выраженными морфологическими изменениями печени, выраженность которых увеличивается по мере увеличения длительности существования ОЖ. При ОЖ длительностью 8 сут и более увеличивается объем соединительной ткани, уменьшается относительный объем гепатоцитов, увеличивается стромально–паренхиматозный индекс. Восстановление желчеоттока обеспечивает выраженное уменьшение интенсивности альтеративных и воспалительных изменений в паренхиме печени, активизацию репаративных процессов в ткани. При холангите, вызванном P. aeruginosa и E. coli, по данным морфологических исследований, в печени выявляют диффузный гнойный холангит на фоне хронических изменений, в соответствии с длительностью существования ОЖ.

Ключевые слова: обтурационная желтуха; холедохолитиаз; морфологические изменения печени.

 

ВЛИЯНИЕ РОНКОЛЕЙКИНА НА БАЛАНС ЦИТОКИНОВ ПРИ КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ОБТУРАЦИОННОЙ ЖЕЛТУХИ НЕОПУХОЛЕВОГО ГЕНЕЗА

Дж. Н. Гаджиев, Э. Г. Тагиев, Н. Дж. Гаджиев

Реферат

Проанализированы результаты хирургического лечения 137 больных по поводу обтурационной желтухи (ОЖ) неопухолевой этиологии. У всех больных причиной ОЖ был холедохолитиаз. В комплексе терапии дополнительно внутривенно вводили ронколейкин. Степень печеночной дисфункции (ПД) определяли с учетом маркеров холестаза. У 23 больных на фоне ОЖ возник гнойный холангит (ГХ). Концентрацию в сыворотке цитокинов TNF–α, ІFN–γ, ІL–1, ІL–2, ІL–4, ІL–6, ІL–10 определяли с помощью иммуноферментного анализа (ИФА). Выраженность дисбаланса цитокинов до операции и динамика его изменений зависели от степени ПД и наличия ГХ; чем выше степень ПД, тем глубже дисбаланс. Применение патогенетически обоснованной целенаправленной цитокинотерапии, в частности, ронколейкина, способствовало устранению дисбаланса цитокинов, улучшению результатов лечения больных.

Ключевые слова: обтурационная желтуха; гнойный холангит; ронколейкин.

 

ДІАГНОСТИКА ІНВАЗІЇ СУДИН ПУХЛИНАМИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

О. І. Дронов, С. В. Земсков, П. П. Бакунець

Реферат

На основі аналізу власного матеріалу (84 хворих) та даних літератури встановлено, що інвазія судин пухлинами підшлункової залози (ПЗ) є основною перепоною проведення радикального лікування хворих. Рання діагностика дозволяє збільшити кількість хворих, у яких можна виконати радикальне оперативне втручання, що є єдиним ефективним методом лікування. За інвазії пухлиною судин досвід та професіоналізм хірурга визначають можливість здійснення розширеної операції з втручанням на ураженій магістральній судині, що збільшує радикальність лікування.

Ключові слова: злоякісні пухлини підшлункової залози; інвазія судин; резекція підшлункової залози.

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ КОНВЕНЦІЙНОЇ МЕТОДИКИ ПЛАЗМАФЕРЕЗУ У КОМПЛЕКСЫ ЛІКУВАННЯ НЕБІЛІАРНОГО ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ У РАННІЙ ФАЗІ ЗАХВОРЮВАННЯ

В. Г. Мішалов, Л. Ю. Маркулан, Р. М. Матвеєв

Реферат

На підставі аналізу результатів лікування 48 хворих визначено ефективність та безпечність методики плазмаферезу (ПА) у комплексі лікування небіліарного гострого панкреатиту (ГП) у ранній фазі захворювання.

Результати ПА оцінювали за змінами лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ), вмісту загального білка (ЗБ), загального кальцію (ЗК) у плазмі крові та активованого часткового тромбінового часу (АЧТЧ).

Застосування ПА у хворих при ГП у ферментній фазі забезпечило поступове достовірне зменшення ЛІІ на (34,86 ± 1,27)%, збільшення АЧТЧ з (35,15 ± 0,37) до (52,01 ± 0,62) с, достовірне зниження рівня ЗБ у середньому на (4,35 ± 0,02) г/л та ЗК у плазмі крові на (10,45 ± 0,38)%.

Ключові слова: гострий панкреатит; плазмаферез; гепарин; натрію цитрат; активований частковий тромбіновий час.

 

БІЛІАРНА ГІПЕРТЕНЗІЯ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПАНКРЕАТИТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ДІАГНОСТИКИ

В. М. Копчак, В. І. Пилипчук, І. В. Хомяк, Л. О. Перерва, Г. Г. Шевколенко, Н. Г. Давиденко

Реферат

Проаналізовані можливості різних діагностичних методів щодо виявлення біліарної гіпертензії (БГ) при хронічному панкреатиті (ХП). БГ виявлена у 163 (31%) хворих на ХП. Для діагностики використовували: дані лабораторних досліджень, УЗД, ЕРПХГ, КТ, МРХПГ, інтраопераційне вимірювання ширини жовчних проток (ІОВЖП), інтраопераційне вимірювання біліарного тиску (ІОВБТ). Найбільш чутливими методами діагностики БГ при ХП вважають ЕРПХГ, МРХПГ та ІОВБТ.

Ключові слова: хронічний панкреатит; біліарна гіпертензія; біліарний тиск; тубулярний стеноз; обтураційна жовтяниця; діагностичний алгоритм.

 

Результати ендоваскулярного закриття вторинного дефекту міжпередсердної перегородки

І. О. Дітківський

Реферат

Вивчено ефективність та безпечність черезшкірного закриття вторинного дефекту міжпередсердної перегородки (ДМПП) у 299 пацієнтів з використанням оклюдерів. Найбільш частим ускладненням було порушення ритму серця – у 10 (3,3%) хворих, зміщення пристрою, відзначене у 4 (1,3%), в 1 (0,3%) – виникла повітряна емболія правих відділів серця. Нормалізація правих відділів серця досягнута у 289 (98,2%) хворих. Відсутність залишкового шунта відразу після процедури спостерігали у 84,4% пацієнтів, перед виписуванням – у 89,2%, через 6 міс – у 97,7%. Черезшкірне закриття вторинного ДМПП – це безпечний, ефективний і менш травматичний метод, ніж хірургічне втручання. Сьогодні ендоваскулярний метод вважають «золотим стандартом» у лікуванні цієї вади серця.

Ключові слова: вторинний дефект міжпередсердної перегородки; черезшкірне закриття; оклюдер.

 

ЕКСТРААНАТОМІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОМУ УРАЖЕННІ ГІЛОК ДУГИ АОРТИ

EXTRAANATOMIC ARTERIAL RECONSTRUCTIONS IN PATIENTS WITH ATEROSCLEROTIC DISEASES OF AORTIC ARCH BRANCHES

  1. Torma, І. I. Кополовець, V. Sihotský, M. Kubiková, Є.С. Буцко, M. Frankovičová

Реферат

Проаналізований власний досвід екстраанатомічної реконструкції з приводу атеросклеротичного ураження гілок дуги аорти. Транспозицію підключичної артерії (ПКА) до загальної сонної артерії (ЗСА) здійснювали з приводу симптоматичного субтотального стенозу або оклюзії І сегмента ПКА. При поширенні атеросклеротичного процесу за межі І сегмента ПКА або технічних труднощах перевагу віддавали сонно–підключичному шунтуванню. Сонно–сонне шунтування застосовували при необхідності реваскуляризації екстракраніальних артерій перед ендоваскулярною імплантацією стентграфта до дуги аорти з закриттям відступу лівої ЗСА. Екстраанатомічну реконструкцію автори вважають методом вибору хірургічного лікування хворих з приводу центрального атеросклеротичного ураження гілок дуги аорти за вичерпаних можливостей ендоваскулярних методів реваскуляризації, що забезпечує хороші й задовільні результати у 91,7% з них.

Ключові слова: атеросклероз; сонні артерії; ішемічний інсульт; ангіографія; екстраанатомічне шунтування.

 

ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ТРАВМАТИЧЕСКОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ АНЕВРИЗМЫ

Зайниддин Норман угли, Ф. Ш. Бахриддинов, Д. А. Сапаев

Реферат

Проанализированы результаты лечения 47 больных по поводу травматической артериальной аневризмы (ТАА). Выполнение реконструктивно–восстановительных операций обеспечило восстановление функций поврежденных конечностей, реабилитацию больных, предупреждение осложнений.

Боковой шов сосуда наложен у 5 больных, циркулярный шов – у 8. При невозможности наложения бокового или циркулярного шва осуществляли пластику сосудов с использованием высокой технологии–баллонной окклюзии сосудов, применяли аутовену или синтетический протез – у 17 больных. Заживление раны первичным натяжением отмечено у 32 (72%) больных, вторичным натяжением – у 3 (6,8%).

Ключевые слова: травматическиая артериальная аневризма; хирургическое лечение.

 

СРЕДНЕСРОЧНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ЭНДОВЕНОЗНОЙ ЛАЗЕРНОЙ АБЛЯЦИИ ПО ПОВОДУ ВАРИКОЗНОЙ БОЛЕЗНИ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ

Р. Р. Османов

Реферат

Проанализированы результаты применения эндоваскулярной лазерной абляции (ЭВЛА) под контролем ультразвукового исследования (УЗИ) в лечении варикозной болезни (ВБ) нижних конечностей (НК) у 189 пациентов (214 конечностей). Установлено, что для получения достоверной информации о результатах лечения необходимо проведение ультразвукового дуплексного ангиосканирования (УЗДАС). Фиброзная инволюция ствола большой подкожной вены (БПВ) достигнута в (97,7 ± 1,0)% наблюдений, в (1,9 ± 0,9)% – в отсутствие клинических проявлений выявлены эхо–признаки возобновления рефлюкса – «ультразвуковой рецидив», в одном – клинический рецидив ВБНК. В (5,1 ± 1,5)% наблюдений при фиброзной инволюции леченых сегментов обнаружены признаки венозной недостаточности в ранее компетентных участках – продолжение болезни. Частота рецидивов и выраженность болевого синдрома не зависели от диаметра леченых вен. При анализе осложнений подтверждена высокая безопасность ЭВЛА.

Ключевые слова: варикозная болезнь нижних конечностей; ультразвуковое исследование; эндоваскулярная лазерная абляция.

 

ВАРИКОЗНА ХВОРОБА НИЖНІХ КІНЦІВОК: ПРИЧИНИ, УСКЛАДНЕННЯ, ВИБІР МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ 

Н. П. Коржик

Реферат

Наведені результати лікування 1142 пацієнтів з приводу варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК) за період з 2006 по 2014 р. Пацієнти розподілені на 3 групи залежно від вираженості клінічних ознак та методу лікування. Оперовані 59 хворих, у 65 – застосовано запропоновану схему лікування.

Ключові слова: варикозна хвороба нижніх кінцівок; ускладнення; методи лікування.

 

ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЦИТОЛОГІЧНОГО Й ГІСТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ БІОПСІЙНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ЕТІОЛОГІЇ СИНДРОМУ ВНУТРІШНЬОГРУДНОЇ ЛІМФАДЕНОПАТІЇ

Л. М. Загаба, М. С. Опанасенко, В. І. Борисова, М. Ф. Яцина, О. В. Терешкович, О. Е. Кшановський, І. М. Купчак, Б. М. Конік, М. І. Калениченко, О. К. Обремська, В. Б. Бичковський

Реферат

Проаналізовані 132 біоптати внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (ВГЛВ) з подальшим цитологічним (ЦД) і гістологічним (ГД) дослідженням, взятих у хворих, яких з приводу синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії (СВГЛ) невстановленої етіології лікували у відділенні торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики в період 2008 – 2014 р. Визначали чутливість, специфічність та загальну точність ЦД і ГД при використанні різних способів відбору біопсійного матеріалу.

Ключові слова: синдром внутрішньогрудної лімфаденопатії; біопсія внутрішньогрудних лімфатичних вузлів; цитологічне і гістологічне дослідження; відеоторакоскопія; відеоасистована торакоскопія; відкрита біопсія; трансбронхіальна біопсія.

 

РЕСПІРАТОРНІ ПОРУШЕННЯ ПІСЛЯ ПРОТЕЗУВАННЯ ГРИЖІ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ ТА ЇХ ПРЕДИКТОРИ

О. М. Павлова

Реферат

Проаналізовані післяопераційні респіраторні порушення (ПРП) після протезування грижі передньої черевної стінки (ГПЧС) та їх предиктори у 37 пацієнтів. Гіпоксемічні ПРП виявлені у 59% хворих. Визначені специфічні предиктори виникнення ПРП після протезування ГПЧС: ожиріння, синдром обструктивного апное сну (СОАС), підвищення внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) понад 16 см вод. ст. одразу після протезування, тривалість протезування понад 3 год.

Ключові слова: грижа передньої черевної стінки; післяопераційні респіраторні порушення; гіпоксемія; предиктори.

 

АНАЛІЗ РИЗИКУ ЛЕТАЛЬНОГО НАСЛІДКУ ТРАВМИ У ВІЛ–ІНФІКОВАНИХ ЗА ПОЛІСИСТЕМНОГО ПОШКОДЖЕННЯ

С. О. Гур’єв, О. С. Соловйов, Танасієнко П. В.

Український науково–практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, м. Київ

Реферат

Наведені дані щодо клініко–епідеміологічної та клініко–нозологічної характеристики ВІЛ–інфікованих постраждалих при політравмі. Встановлено, що полісистемні пошкодження (ПСП) у ВІЛ-інфікованих виникають у більш молодих постраждалих, обставини травми досить специфічні (переважання кримінальної травми), механізми виникнення пошкодження (значно більша частота падіння), переважання краніального, торакального та абдомінального компонентів пошкодження визначають ризик летального наслідку. Ризик виникнення летального наслідку у ВІЛ–інфікованих постраждалих при ПСП за віковими ознаками, травмагенезом менший, ніж у контрольному масиві. Необхідне проведення подальших досліджень для з’ясування цього феномену та інших особливостей травматичної хвороби у ВІЛ–інфікованих постраждалих при політравмі.

Ключові слова: полісистемне пошкодження; ВІЛ–інфекція; ризик летального наслідку.

 

Влияние ураностафилопластики на качество жизни пациентов

Сабрин Али Мохаммед Азим

Реферат

Проведен ретроспективный анализ у 78 пациентов разного возраста, у которых выявлена врожденная расщелина губы и неба (ВРГН), для оценки качества жизни после ураностафилопластики. Операции выполнены на клинической базе кафедры хирургии полости рта и челюстно–лицевой хирургии в отделении челюстно–лицевой хирургии Клинического Медицинского Центра (Баку). Установлено, что применение метода ураностафилопластики, а также своевременное начало реабилитации влияют на дальнейшее становление личности пациента. Своевременное обращение к логопеду и начатое лечение также имеют важное значение для дальнейшего становления личности пациента. Нарушения речи, а также неправильный прикус затрудняют получение образования, затрудняют трудоустройство, препятствуют созданию семьи, ухудшают качество жизни.

Ключевые слова: врожденная расщелина губы и неба; прикус; нарушение речи; ураностафилопластика; реабилитация; качество жизни.

 

ФІКСАЦІЯ СЕЛЕЗІНКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ВИКОНАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ЛІВОБІЧНОЇ АДРЕНАЛЕКТОМІЇ

С. М. Черенько, О. А. Товкай, О. П. Нечай

Реферат

Обґрунтовано необхідність виконання ортотопічної фіксації селезінки після виконання основного етапу лівобічної лапароскопічної адреналектомії. Більшість хворих, насамперед, звичайної або худорлявої статури скаржаться на тимчасовий, різного ступеня дискомфорт та біль в животі, що пов’язане переміщенням мобілізованої селезінки в ранньому післяопераційному періоді. Запропонований простий метод хірургічної фіксації селезінки шляхом накладання на пересічені листки пристінкової очеревини двох або трьох вузлових швів в зоні мобілізації селезінки та хвоста підшлункової залози, що надійно попереджає такі небажані прояви та полегшує перебіг післяопераційного періоду.

Ключові слова: лапароскопічна лівобічна адреналектомія; спленопексія; післяопераційний період.

 

ОПЫТ ПРОВЕДЕНИЯ РАЦИОНАЛЬНОЙ АНТИБАКТЕРИАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ДЕТЕЙ ПО ПОВОДУ ОЖОГОВОЙ ТРАВМЫ

Е. В. Пономаренко, Я. С. Скрипникова, О. И. Мангуренко

Реферат

Рассмотрены принципы проведения рациональной антибактериальной терапии у детей по поводу ожоговой травмы. Проанализированы результаты завершенного лечения 808 детей по поводу ожоговой травмы в ожоговом отделении Городской клинической больницы Запорожья. У 326 (40,3%) детей проведена антибактериальная терапия, в том числе один антибиотик применили у 268 (82,2%), два и более – у 37 (11,3%). Эмпирически назначали препараты с учетом бактериологического профиля отделения и преморбидного фона больных. Эффективным средством профилактики антибиотико–ассоциированной диареи (ААД) как наиболее частого осложнения антибактериальной терапии было назначение современных антиклостридиальных препаратов пробиотиков, содержащих штаммы Lactobacillus rhamnosus R0011 и Lactobacillus acedofilus R0052 на фоне продолжающейся антибактериальной терапии.

Ключевые слова: ожоговая травма; антибактериальная терапия; дети.

 

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ СПОСОБІВ МОДЕЛЮВАННЯ ЖОВЧНОГО ПЕРИТОНІТУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

М. Ю. Ничитайло, Ю. О. Фурманов, А. І. Гуцуляк, І. М. Савицька, М. С. Загрійчук, А. В. Гоман

Реферат

В експерименті на кролях проведений порівняльний аналіз різних способів моделювання жовчного перитоніту (ЖП). У 6 тварин ЖП моделювали шляхом перфорації жовчного міхура (ЖМ), місцевий серозно–фібринозний перитоніт виник у 50% з них. У 7 тварин ЖП моделювали шляхом введення в черевну порожнину медичної стерильної жовчі в об’ємі від 5 до 40 мл. Розлитого перитоніту з випотом та нашаруваннями фібрину не було. Найбільш ефективним виявився спосіб, коли інтраочеревинно вводили жовч в поєднанні з культурою E. coli з розрахунку 0,33 МкФ (1,0 × 108 КУО/мл) на 1 кг маси тіла тварини. Розлитий ЖП виник в усіх 23 тварин, в тому числі серозно–фібринозний – у 17 (76%), гнійно–фібринозний – у 6 (24%).

Ключові слова: жовчний перитоніт; експериментальна модель; E. coli.

 

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ КАРЦИНОСАРКОМИ ЯЄЧНИКА, ЩО УТВОРИЛАСЯ У ГІГАНТСЬКІЙ КІСТОЗНІЙ ТЕРАТОМІ

В. В. Скиба, С. Г. Гичка, О. В. Іванько, П. В. Кузик, В. В. Лисиця

 

Броніслав Станіславович Полінкевич

до 80–річчя з дня народження


Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.

от admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *