Лікувально-діагностична тактика при рідинно-кістозних утвореннях підшлункової залози
В. В. Бойко1,2, В. М. Лихман1,2, О. М. Шевченко2, А. О. Меркулов1, Г. О. Поліков2
1Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків,
2Харківський національний медичний університет
Реферат
Мета. Розроблення лікувально-діагностичної тактики при рідинно-кістозних утвореннях підшлункової залози.
Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 48 хворих з гострим деструктивним панкреатитом, ускладненим рідинно-кістозними утвореннями. З діагностичною метою виконували пункцію під контролем ультразвукового дослідження з подальшим мікробіологічним та морфологічним дослідженням отриманого аспірату.
Результати. Вибір методики залежить від ефективності втручання, яка ґрунтується на вивченні ультразвукової картини досліджуваної зони до та під час втручання, а також у ході динамічного дослідження після операції.
Висновки. Використовуючи в комплексній діагностиці морфологічний метод дослідження, можливо в ранні строки диференціювати рідинно-кістозні утворення як ускладнення гострого деструктивного панкреатиту та визначити лікувальну тактику.
Ключові слова: гострий деструктивний панкреатит; рідинно-кістозні утворення; морфологічне дослідження; лікування.
Оцінка ефективності застосування плазмаферезу в комплексній терапії гострого некротичного панкреатиту
К. Є. Іщейкін1, Д. І. Гребенюк2, О. М. Зацерковна2, І. В. Таран2, К. М. Паньків2
1Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава,
2Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Реферат
Мета. Вивчити вплив плазмаферезу (ПФ) на лабораторні показники інтоксикації та запального процесу у пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом (ГНП).
Матеріали і методи. До дослідження залучено 73 пацієнти з ГНП. Контрольну групу склали 27 пацієнтів, які отримували інтенсивну медикаментозну терапію. До основної групи включили 46 пацієнтів, яким стандартну інтенсивну терапію доповнили ПФ. Крім рутинних, вивчали показники інтоксикації та маркери запалення.
Результати. У пацієнтів основної групи показники інтоксикації та запалення вже після першого сеансу ПФ були достовірно нижчими за аналогічні показники у пацієнтів контрольної групи. Щодо частини пацієнтів, у яких зазначені показники наближалися до аналогічних показників у здорових людей, було прийнято рішення обмежитися лише одним сеансом ПФ. Решті пацієнтів провели два, а окремим — навіть три сеанси ПФ. Після повторних сеансів ПФ показники інтоксикації та запалення у пацієнтів основної групи достовірно відрізнялися не лише від аналогічних показників у пацієнтів контрольної групи, а й від показників у пацієнтів, яким було проведено лише один сеанс екстракорпоральної детоксикації.
Висновки. ПФ зменшує клінічні прояви панкреатиту, а також знижує лабораторні показники інтоксикації та запального процесу.
Ключові слова: гострий некротичний панкреатит; інтоксикація; плазмаферез.
Вплив біліопанкреатичного шунтування в модифікації Hess-Marceau на показники ліпідограми у хворих з морбідним ожирінням та дисліпідемією
І. М. Тодуров, О. В. Перехрестенко, С. В. Косюхно, О. О. Калашніков, О. І. Плегуца
Центр інноваційних медичних технологій НАН України, м. Київ
Мета. Вивчити вплив біліопанкреатичного шунтування (БПШ) у модифікації Hess-Marceau на показники ліпідограми у хворих з морбідним ожирінням та передопераційною дисліпідемією.
Матеріали і методи. В основу даного дослідження покладено дані клінічного обстеження та результати хірургічного лікування 100 хворих з морбідним ожирінням, яким було виконано БПШ у модифікації Hess-Marceau. Чоловіків було 40, жінок — 60. Середній вік пацієнтів становив (45 ± 8,2) року.
Результати. Лабораторні маркери переважно атерогенних фенотипів дисліпідемії до операції зафіксовано у 75 (75%) хворих. Середній рівень загального холестерину знизився з (6,14 ± 0,9) до (3,7 ± 0,7) ммоль/л, тригліцеридів — з (1,98 ± 0,9) до (1,12 ± 0,4) ммоль/л, регресія коефіцієнта атерогенності — з (3,9 ± 0,9) до (2,3 ± 1,1) через 60 міс після виконання метаболічного втручання (р < 0,05). Показники ліпідограми нормалізувались у 87,0%, покращились — у 13,0% пацієнтів.
Висновки. БПШ в модифікації Hess-Marceau є високоефективною методикою корекції дисліпідемії у хворих з морбідним ожирінням.
Ключові слова: морбідне ожиріння; дисліпідемія; біліопанкреатичне шунтування; результати.
Трансанальні ендоскопічні операції при пухлинах прямої кишки
В. В. Грубнік, Р. П. Никитенко, С. П. Дягтяренко, В. В. Грубнік
Одеський національний медичний університет
Реферат
Мета. Покращити діагностику та результати лікування хворих з пухлинами прямої кишки шляхом застосування трансанальної ендоскопічної мікрохірургії і вивчення «сторожових» лімфатичних вузлів.
Матеріали і методи. За період з 2009 по 2017 р. у клініці трансанальні ендоскопічні операції виконані 115 хворим у віці від 29 до 82 років. У 92 пацієнтів була тубуловорсинчата аденома прямої кишки, із них у 26 гістологічним дослідженням видалених пухлин виявлено малігнізацію (TisN0M0). У 23 пацієнтів до операції виявлено ранній рак прямої кишки Т1-2N0M0.Результати. У строки спостереження від 12 до 60 міс рецидив виявили у 2 (2,2%) хворих з аденомою і у 3 (13%) з раком прямої кишки. Рецидив раку виник у хворих, які відмовилися від хіміотерапії та променевої терапії.
Висновки. Ідентифікація і прицільне дослідження «сторожових» лімфатичних вузлів при раку прямої кишки уможливлює вірогідну (чутливість=0,89, специфічність=0,99) оцінку стадії захворювання і застосування адекватної схеми комбінованого і комплексного лікування пацієнтів.
Ключові слова: рак прямої кишки; «сторожові» лімфатичні вузли; ендоскопічна резекція.
Віддалені результати лікування хворих з ішемічною кардіоміопатією із застосуванням стовбурових клітин пуповинної крові
А. В. Габрієлян
Національній інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Порівняльний аналіз віддалених результатів трансплантації стовбурових клітин пуповинної крові (ТСКПК) та хірургічної реваскуляризації у хворих з ішемічною кардіоміопатією (ІКМП).
Матеріали і методи. Проаналізовано віддалені результати лікування 113 пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю на тлі ІКМП. У 38 (33,6%) пацієнтів було виконано ізольоване коронарне шунтування, у 35 (31,0%) — стентування коронарних артерій, у 20 (17,7%) — хірургічну реваскуляризацію було доповнено ТСКПК. Окрему групу склали 20 (17,7%) хворих, яким проводили тільки консервативну терапію. Термін спостереження становив 12 міс.
Результати. Через 6 міс після ТСКПК у хворих з ІКМП фракція викиду лівого шлуночка зросла з 24,8 до 33,3% (р < 0,05), рівень попередника натрійуретичного пептиду (proBNP) знизився на 51,6% (з 499,0 до 257,5 пг/мл). Досягнутий ефект зберігався впродовж 12 міс спостереження. Холтерівський добовий моніторинг електрокардіограми, проведений через 3, 6 та 12 міс після ТСКПК, не показав достовірного збільшення ризику виникнення фатальної аритмії.
Висновки. Застосування ТСКПК у комплексі лікування хворих з ІКМП поліпшує прогноз серцево-судинної смертності, знижує прояви серцевої недостатності, достовірно поліпшує якість життя і скоротливу функцію міокарда.
Ключові слова: ішемічна кардіоміопатія; серцева недостатність; стовбурові клітини.
Склеротерапія під контролем ультразвукового дослідження в лікуванні венозних мальформацій обличчя
С. П. Галич, М. О. Артеменко, О. А. Гиндич
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Дослідження сучасних можливостей використання черезшкірної склеротерапії під контролем ультразвукового дослідження в лікуванні венозних мальформацій обличчя.
Матеріали і методи. У відділенні мікросудинної та пластичної хірургії протягом 2016 — 2017 рр. проведено обстеження та лікування методом склеротерапії 12 хворим з венозними мальформаціями. Жінок було 7, чоловіків — 5. У 5 пацієнтів мальформації локалізувались в області щоки (жувальний м’яз), у 5 — в області верхньої або нижньої губи, у 2 — в області нижньої третини обличчя та шиї.
Результати. У 4 пацієнтів спостерігали повне склерозування мальформації, у 3 — склерозування більше половини діаметра мальформації протягом 3 — 6 тижнів, у 5 — склерозування менше половини діаметра мальформації протягом 3 — 12 тижнів.
Висновки. Склеротерапія під контролем ультразвукового дослідження є ефективним та безпечним методом лікування венозних мальформацій обличчя.
Ключові слова: венозна мальформація обличчя; черезшкірна склеротерапія.
Застосування техніки «пропелер» для пластики обширних ран дистального відділу нижньої кінцівки
Г. Є. Самойленко, С. О. Жаріков, Р. П. Кліманський
Донецький національний медичний університет, м. Лиман
Реферат
Мета. Підвищити ефективність пластики обширних дефектів м’яких тканин, які виникли внаслідок механічної та/або теплової травми чи в результаті інфекційно-некротичного процесу, застосовуючи щадну резекцію нижньої третини гомілки і стопи.
Матеріали і методи. Проведена ретроспективна оцінка застосування техніки «пропелер» для переміщення шкірних клаптів на литковому судинно-нервовому пучку у 11 пацієнтів, оперованих у 2014 — 2017 рр. До 1-ї групи увійшли 2 пацієнти з мінно-вибуховою травмою та 2 пацієнти з травматизмом, отриманим на вугільній шахті, які мали обширні ушкодження м’яких тканин гомілки і стопи. До 2-ї групи увійшли 3 пацієнти з остеомієлітом і 4 пацієнти з відмороженням.
Результати. У всіх пацієнтів було достатнє кровопостачання уражених кінцівок, навіть у 3 пацієнтів 2-ї групи, у яких збереглася лише одна артерія. Під час усіх оперативних втручань вторинну хірургічну обробку ран, некректомію та відновлення дефектів м’яких тканин виконували в один етап.
Висновки. Використання техніки «пропелер» для мобілізації клаптя покривних тканин є ефективним способом закриття глибоких комплексних дефектів дистального відділу нижньої кінцівки різної етіології.
Ключові слова: дефекти м’яких тканин; мобілізаційний клапоть; механічна травма; теплова травма.
Особливості морфологічних змін в оцінці ефективності неоад’ювантної таргетної терапії у хворих з локалізованим нирково-клітинним раком
О. А. Войленко1, В. М. Непомнящий2, О. Е. Стаховський1, Ю. В. Вітрук1, О. А. Кононенко1, М. В. Пікуль1, С. Л. Семко1, Е. О. Стаховський1
1Національний інститут раку МОЗ України, м. Київ,
2Інститут нефрології АМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Визначити особливості морфологічних змін під впливом неоад’ювантної таргетної терапії (ТТ), проведеної хворим з локалізованим нирково-клітинним раком (НКР).
Матеріали і методи. Вивчено дані 58 пацієнтів з локалізованим НКР, яким проведено два блоки неоад’ювантної ТТ з визначенням об’єктивної відповіді на лікування, подальшим оперативним втручанням та патоморфологічним дослідженням.
Результати. Середній показник регресії пухлини (М ± SD) після проведення ТТ становив (20,5 ± 14,3)% (95% довірчий інтервал — ДІ 16 — 24,3). Оцінка регресії пухлини за шкалою RECIST 1.1: стабілізацію відмітили у 44 (75,9%) хворих; часткову регресію — у 14 (24,1%). Повної регресії чи прогресії процесу не спостерігали у жодного хворого. Середній показник регресії за навності 2-го ступеня градації за Фурманом становив (22,6 ± 14,4)% (95% ДІ 18,3 — 26,9); 3-го ступеня градації за Фурманом — (17,1 ± 11,7)% (95% ДІ 7,3 — 26,9); 4-го ступеня градації за Фурманом — (3,8 ± 2,9)% (95% ДІ 1 — 8,5); оцінка за методом ANOVA: η2=0,13; power=0,72; p < 0,05. Середня частка некрозу пухлини під дією ТТ достовірно вище у хворих з частковою регресією. Кореляційної залежності тяжкості судинних змін та частки життєздатної пухлинної тканини від ступеня регресії НКР не виявлено.
Висновки. Під впливом неоад’ювантної ТТ у хворих з локалізованим НКР відбулася регресія пухлини в середньому на (20,5 ± 14,3)%. Низький показник регресії НКР у хворих з 4-м ступенем гістопатологічної градації ядер за Фурманом — (3,8 ± 2,9)%, який свідчить про низьку ефективність ТТ (оцінка за методом ANOVA: η2 = 0,13; power = 0,72; p < 0,05), можна використовувати як прогностичний маркер відповіді.
Ключові слова: нирково-клітинний рак; неоад’ювантна таргетна терапія.
Оцінка ефективності антибіотикотерапії у внутрішньоартеріальному та внутрішньовенному режимах у хворих з місцево—розповсюдженим раком молочної залози
О. В. Бондар
Одеський національний медичний університет
Реферат
Мета. Поліпшення безпосередніх та віддалених результатів лікування місцево-розповсюдженого раку молочної залози (МР РМЗ) шляхом акселерованої регресії перифокальних запальних змін за допомогою селективного внутрішньоартеріального застосування антибіотиків, підвищення якості життя хворих.
Матеріали і методи. До контрольної групи включено 47 (53%) хворих з МР РМЗ, яким як неоад’ювантну терапію проведено серію курсів селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ) із системним використанням антибіотикотерапії в режимі внутрішньовенного введення. До досліджуваної групи включено 42 (49%) хворих, яким як неоад’ювантну терапію проведено серію курсів СВАПХТ із регіональним використанням антибіотикотерапії в режимі внутрішньоартеріального введення.
Результати. Використання регіонального введення антибіотиків у складі комплексної неоад’ювантної терапії разом із СВАПХТ позитивно впливає на лінійну та хронометричну регресію запальних змін навколо вогнища первинно неоперабельного МР РМЗ, що поліпшує соматичний та психологічний стан пацієнток на етапі неоад’ювантного лікування та підвищує якість їх життя.
Висновки. Комплексний регіональний вплив на уражений орган має статистично підтверджений кращий ефект з яскравими холістичними рисами та демонструє адитивний синергізм окремих селективних методик.
Ключові слова: місцево-розповсюджений рак молочної залози; комплексне лікування; внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія; антибіотикотерапія; якість життя.
Застосування мультипараметричної магнітно-резонансної томографії в діагностиці клінічно значущого раку передміхурової залози
Ю. О. Мицик1, Ю. С. Кобільник1, Ю. Б. Борис1, І. Ю. Дутка2, І. М. Комнацька2, Д. З. Воробець1, В. Я. Дмитрів3, Р. Р. Загоруйко1
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,
2Медичний центр «Євроклінік», м. Львів,
3Львівська обласна клінічна лікарня
Реферат
Мета. Оцінити діагностичну ефективність застосування мультипараметричної магнітно-резонансної томографії (мпМРТ) для виявлення клінічно значущого раку передміхурової залози (РПЗ).
Матеріали і методи. У дослідження включено 26 пацієнтів із підозрою на наявність РПЗ. Усім пацієнтам проведено комплексне клінічне обстеження, яке включало мпМРТ. Отримані зображення мпМРТ оцінювали згідно з системою PI-RADS (Prostate Imаging-Reporting and Data System).
Результати. Новоутворення оцінено за системою PI-RADS в 1 бал у 2 (7,69%) пацієнтів, 2 бали — у 5 (19,23%), 3 бали — у 8 (30,77%), 4 бали — у 6 (23,08%) та 5 балів — у 5 (19,23%) пацієнтів. У пацієнтів з оцінкою новоутворення 5 балів частота виявлення клінічно значущого РПЗ становила 100%. Із 6 хворих з оцінкою новоутворення 4 бали у 5 (83,33%) діагностували клінічно значущий РПЗ, а у 1 (16,67%) хворого — клінічно незначущий варіант пухлини. Із 8 хворих з оцінкою новоутворення 3 бали у 4 (66,67%) діагностували клінічно значущий РПЗ, у 1 (16,67%) хворого — клінічно незначущий варіант пухлини та у 1 (16,67%) — доброякісну гіперплазію передміхурової залози.
Висновки. Застосування мпМРТ та системи PI-RADS уможливило у 85,7% пацієнтів виявити клінічно значущий РПЗ та уникнути непотрібних пункційних біопсій за відсутності його променевих ознак.
Ключові слова: рак передміхурової залози; мультипараметрична магнітно-резонансна томографія; діагностика; шкала Глісона, дифузійно-зважені зображення; система PI-RADS.
Клініко-морфологічні зміни артеріального кровотоку яєчка у дітей
В. М. Байбаков
Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини
Реферат
Мета. Вивчення клініко-морфологічних змін артеріального кровотоку яєчка за наявності його хірургічних захворювань і вдосконалення тактики хірургічного лікування.
Матеріали і методи. Проведено морфологічне дослідження 71 препарата яєчка і над’яєчка, отриманого під час автопсії у чоловіків віком 22 — 35 років, 38 препаратів оболонок яєчка за наявності його водянки, отриманих прижиттєво, а також як післяопераційний матеріал (порушення облітерації піхвового відростка очеревини), та 17 біоптатів яєчка, взятих у безплідних чоловіків, яким виконували хірургічні втручання на яєчках у дитинстві.
Результати. Використання інноваційного методу та впровадження в клінічну практику комплексної програми діагностики і хірургічного лікування захворювань яєчок у дітей дають змогу поліпшити кровообіг і знизити ризик ішемії яєчок.
Висновки. Клініко-морфологічні зміни артеріального русла як ланки дренажних систем яєчка за наявності його хірургічних захворювань проявляються розвитком тотального судинного спазму та ішемії, обумовленим звуженням просвіту артерій, компенсаторною гіпертрофією м’язових шарів, потовщенням базальних мембран, що призводить до надлишку кровоносних судин, склеротичними змінами строми сім’яного канатика, деформацією сім’явиносної протоки.
Ключові слова: артеріальний кровообіг; поєднане чоловіче безпліддя; дренажні системи яєчка; діти.
Роль микробиологического обследования в диагностике и лечении перипротезной инфекции
Н. Л. Анкин1,2, Т. М. Петрик1, В. В. Поточилова1, С. А. Солодаренко1, В. А. Ладыка1,2
1Киевская областная клиническая больница,
2Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, г. Киев
Реферат
Цель. Определение оптимальной тактики микробиологического обследования пациента с перипротезной инфекцией (ППИ) путем оценки достоверности результатов бактериологических исследований в пред- и послеоперационном периоде.
Материалы и методы. На базе Ортопедо-травматологического центра Киевской обласной клинической больницы на протяжении 2016 — 2018 гг. обследованы 32 пациента с подозрением на наличие ППИ. Во время предоперационной подготовки всем пациентам провели бактериологическое исследование, в ходе которого их разделили на две группы: 1-я — 23 пациента, которым проводили бактериологическое исследование посевов из свищевого хода; 2-я — 9 пациентов, которым осуществляли пункционный забор материала, так как свищевое отверстие у них отсутствовало.
Результаты. Из 147 предоперационных посевов у 83 (56,5%) определены грамположительные кокки; у 49 (33,3%) — грамотрицательные палочки; рост микроорганизмов не определялся в 15 (10,2%) посевах. У 22 (68,7%) пациентов выделена монокультура, у 10 (31,3%) -два и больше микроорганизмов.
Выводы. Диагностика ППИ является сложной и требует мультидисциплинарного подхода, предполагающего тесное сотрудничество ортопедов и микробиологов.
Ключевые слова: эндопротезирование; перипротезная инфекция; диско-диффузионный метод; минимальные ингибирующие концентрации; сонификация.
Хірургічне лікування хордоми крижів
М. М. Лешко1, Є. І. Слинько2, Т. А. Малишева2
1Олександрівська клінічна лікарня, м. Київ,
2Інститут нейрохірургії імені А. П. Ромоданова НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Аналіз хірургічної техніки, результатів хірургічного та комбінованого лікування хордоми крижів.
Матеріали і методи. У 28 хворих з хордомами крижів проаналізовано симптоми захворювання та їх динаміку, цінність методів нейровізуалізації, особливості патогістологічної картини, хірургічну техніку, ефективність променевої терапії та віддалені результати лікування.
Результати. Серед клінічних проявів хордоми крижів домінував больовий синдром. Середня тривалість анамнезу становила близько одного року. Хірургічну резекцію пухлини через задній доступ виконали 18 хворим, через комбінований — 9 хворим. Видалення пухлин оцінене як радикальне у 21 хворого, часткове — у 7 хворих. У післяопераційному періоді всім хворим проведено курс променевої терапії на лінійному прискорювачі. Протягом 5 років у 26 хворих виник рецидив хордоми. Повторне оперативне втручання виконали 22 хворим.
Висновки. Лікування хордом потребує комплексного підходу. Методом вибору залишається виконання радикального хірургічного втручання, що можливо не у всіх хворих.
Ключові слова: хордома; крижі; пухлина; хірургічне лікування; радіотерапія.
Ускладнення та небажані явища під час операції артропластики кульшового суглоба в умовах регіонарної анестезії
В. І. Коломаченко
Харківська медична академія післядипломної освіти,
Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня
Реферат
Мета. Аналіз ускладнень і небажаних ефектів реґіонарної анестезії під час артропластики кульшового суглоба.
Матеріали і методи. У 346 пацієнтів, яким виконали артропластику кульшового суглоба в умовах різних методів реґіонарної анестезії, проаналізували інтраопераційні побічні ефекти та небажані явища. Середній вік пацієнтів становив (63,17 ± 12,26) року.
Результати. Найбільше часу потребувало виконання каудальної блокади з паравертебральною катетеризацією — (12 ± 2) хв. Ненавмисну пункцію судин фіксували під час виконання блокад нервів (7% спостережень) та каудальної блокади з паравертебральною блокадою (6%). Потреба зміни спрямування голки найчастіше виникала під час виконання псоас-компартмент блоку (22% спостережень) та каудальної блокади (19%). Недостатньою аналгезія найчастіше була у пацієнтів, яким застосовували блокаду нервів (22%). Додаткове введення опіоїдів призводило до пригнічення дихання у 16% пацієнтів даної групи. Порушення гемодинаміки (аритмія та гіпотензія) найчастіше виникали у пацієнтів, яким застосовували спінальну анестезію. Усі групи пацієнтів не різнилися статистично значущо за частотою нудоти та блювання, а також тремтіння.
Висновки. Блокади периферичних нервів за впливом на гемодинаміку пацієнта є безпечнішими у порівнянні з нейраксіальними. Водночас вони менш ефективні та більш трудомісткі.
Ключові слова: артропластика кульшового суглоба; реґіонарна анестезія; ускладнення.
Оцінка прогностичних критеріїв перебігу псоріазу для подальшої корекції лікування пацієнтів у післяопераційному періоді
Р. Л. Степаненко, Т. С. Коновалова, В. І. Степаненко, В. М. Іванцок
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ
Реферат
Мета. Дослідити імуногістохімічні зміни в шкірі хворих із псоріазом для прогнозування можливого загострення шкірного псоріатичного процесу після виконання оперативного втручання.
Матеріали і методи. Проведено імуногістохімічне дослідження біопсійного матеріалу, взятого з ділянок шкірної псоріатичної висипки та інтактної шкіри у хворих із псоріазом до виконання оперативного втручання. Крім того, для порівняння результатів імуногістохімічних досліджень вивчено біопсійний матеріал шкіри передньої черевної стінки, взятий у 5 практично здорових осіб відповідного віку після герніопластики. Для оцінки характеру та поширеності місцевих клітинних імунних і запальних реакцій у шкірі хворих із псоріазом застосовували імуногістохімічні методики з визначенням експресії маркерів імунного запалення.
Результати. Представлені результати дослідження змін імуногістохімічної експресії прозапальних біологічних маркерів у шкірі хворих із псоріазом до виконання оперативного втручання з подальшим аналізом впливу такого стресового фактора, як оперативне втручання, на перебіг шкірного псоріатичного процесу.
Висновки. Доведено, що одним із механізмів загострення запальних реакцій у хворих із псоріазом є активація імунокомпетентних клітин, зокрема через Toll-рецептори, що дає можливість скоригувати тактику лікування пацієнтів у післяопераційному періоді.
Ключові слова: псоріаз; імуногістохімічні зміни в шкірі; Toll-подібні рецептори; оперативне втручання.
С. Н. Фуркало1, А. В. Хохлов2
1Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины, г. Киев,
2Институт сердца МОЗ Украины, г. Киев
Циторедуктивна хірургія при хіміорезистентній лейоміосаркомі матки
С. Г. Четверіков1, Д. В. Атанасов1, В. І. Онищенко2, В. В. Четверікова-Овчинник1, М. С. Четверіков1
1Центр реконструктивної та відновної медицини (Університетська клініка), м. Одеса,
2Одеський національний медичний університет
«Біла селезінка» при волосистоклітинній лейкемії
М. М. Мілосавлевич2, Б. С. Тадич1, М. М. Грубор1, С. В. Матич1, М. М. Раделич1
1Перша хірургічна клініка, медичний факультет Белградського університету,
2Головна лікарня Штефана Високи, Смедеревська Паланка
Анатолій Іванович Суходоля
(до 60-річчя від дня народження)