ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ НЕФУНКЦІОНУЮЧИХ НЕЙРОЕНДОКРИННИХ ПУХЛИН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
М. Ю. Ничитайло, А. В. Скумс, В. П. Шкарбан, В. В. Юревич, П. О. Шкарбан, А. А. Скумс
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати діагностики та хірургічного лікування 79 хворих з приводу нефункціонуючих нейроендокринних пухлин (НЕП) підшлункової залози (ПЗ) за період з 2004 по 2012 р. Запропонована ефективна діагностична тактика у хворих при припущенні про наявність НЕП ПЗ з метою верифікації діагнозу до операції, що дозволило визначити оптимальний метод хірургічного лікування, впровадити органозберігальні та лапароскопічні втручання, розширити показання до виконання хірургічного втручання з приводу поширених форм НЕП ПЗ.
ПРОФИЛАКТИКА ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ПАНКРЕОНЕКРОЗА
ПРИ ОПЕРАЦИЯХ ПО ПОВОДУ РАКА ЖЕЛУДКА
Ю. А. Винник, В. В. Олексенко, Т. С. Ефетова, К. А. Алиев
РЕФЕРАТ
Эффективность нового метода интраоперационной симпатической регионарной блокады чревных нервов (БЧН) оценивали на основании анализа результатов хирургического лечения 3134 пациентов по поводу рака желудка (РЖ). При сопоставлении непосредственных результатов хирургического вмешательства установлено, что риск возникновения послеоперационного панкреонекроза (летальность) зависит от вида операции, а также ее травматичности. Применение спирт-новокаиновой БЧН в целях подавления симпатических рефлексов как элемент анестезии во время операции и в раннем послеоперационном периоде способствовало уменьшению риска возникновения послеоперационного панкреонекроза (летальности) после стандартного хирургического и комбинированного вмешательства, операции на желудке с резекцией поджелудочной железы (ПЖ).
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ ПАЦИЕНТОВ ПОСЛЕ ОПЕРАТИВНОГО ЛЕЧЕНИЯ ИНФИЦИРОВАННОГО ПАНКРЕОНЕКРОЗА
Н. В. Воронов, А. Н. Воронов, В. В. Кисляков, А. А. Древетняк
РЕФЕРАТ
Качество жизни (КЖ) изучено с использованием опросника MOS SF—36 у 47 больных, оперированных по поводу инфицированного панкреонекроза (ИПН) и его осложнений. Достоверное ухудшение КЖ выявлено только по отдельным показателям его физического компонента, которые были снижены по сравнению с таковыми у пациентов контрольной группы.
ЕЗУЛЬТАТЫ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ ПО ПОВОДУ НЕКРОТИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА
Э. Э. Аблаев
SUMMARY
The results of treatment of 121 patients, using various surgical interventions for necrotic acute pancreatitis, are adduced. There was established, that application of miniinvasive technologies in a complex with conservative therapy permits to eliminate intoxication, to stabilize the patients state and to perform the operation in a favorable conditions.
ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ОБМЕЖЕНИХ СКУПЧЕННЯХ РІДИНИ У ХВОРИХ ЗА ТЯЖКОГО ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
В. Д. Шейко, А. Г. Оганезян
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати обстеження й лікування 56 хворих з приводу обмежених скупчень рідини (ОСР) за тяжкого гострого панкреатиту (ТГП). Черезшкірна пункційно—дренувальна санація (ПДС) здійснена у 47 (83,9%) хворих; 7 (12,5%) — лікували без хірургічного втручання; у 2 (3,6%) — виконане відкрите оперативне втручання. Синдром системної запальної відповіді (SIRS) виявлений у 31 (55,4%) хворого, ознаки інфікування ОСР за даними ультразвукового дослідження (УЗД), комп’ютерної томографії (КТ) без SIRS спостерігали у 2 (93,6%), компресії — у 45 (80,4%). Застосування запропонованої хірургічної тактики за даними ультразвукового моніторингу ОСР, наявністю ознак компресії, SIRS, визначенням вмісту та інфікування дозволило поліпшити результати лікування хворих за ТГП.
ЕНДОСКОПІЧНА РЕЗЕКЦІЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КИШЕЧНИКУ
З ПРИВОДУ КОЛОРЕКТАЛЬНОЇ НЕОПЛАЗІЇ
В. О. Яковенко, О. Г. Курик
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати ендоскопічної резекцій слизової оболонки кишечнику з приводу колоректальної неоплазії. Видалені 148 колоректальних новоутворень у 116 пацієнтів. Операцію виконували з введенням у підслизову основу розчину адреналіну з індигокарміном і петльовою резекцією. Ендоскопічна резекція слизової оболонки з патологічним утворенням є безпечним і ефективним методом лікування колоректальної неоплазії.
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ РАДИОЧАСТОТНОЙ ТЕРМОАБЛЯЦИИ В ЛЕЧЕНИИ МЕТАСТАТИЧЕСКОГО КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКА
В. Г. Дубинина, С. Г. Четвериков, В. Е. Максимовский, А. А. Машуков
РЕФЕРАТ
Проанализировали результаты обследования и хирургического лечения 81 больного по поводу метастатического колоректального рака (КРР) в Одесском областном онкологическом диспансере в период 2006 — 2013 гг. При сравнении результатов лечения пациентов установлено, что радиочастотная термоабляция (РЧТА) как миниинвазивный метод деструкции метастазов, в отличие от хирургической резекции, характеризуется отсутствием тяжелых осложнений. Изучены показатели выживаемости пациентов в зависимости от вида проведенного лечения. Наилучшие показатели отмечены после применения РЧТА, продолжительность жизни в среднем 18,6 мес. РЧТА — миниинвазивный и относительно безопасный метод локального лечения злокачественных опухолей, применение которого способствует увеличению показателей выживаемости больных КРР при метастатическом поражении печени.
БЕЗПОСЕРЕДНІ ТА ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ РАДИКАЛЬНОЇ КОРЕКЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО СТОВБУРА
Я. Ю. Іванов
РЕФЕРАТ
Проаналізован результати хірургічного лікування 59 пацієнтів з приводу загального артеріального стовбура. Завдяки поліпшенню діагностики, вдосконаленню хірургічної техніки та періопераційного ведення хворих вдалося суттєво зменшити показники госпітальної летальності.
ОККЛЮЗИОННО—СТЕНОТИЧЕСКОЕ ПОРАЖЕНИЕ НЕПАРНЫХ ВИСЦЕРАЛЬНЫХ ВЕТВЕЙ — ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ
А. А. Никоненко
РЕФЕРАТ
Проанализированы особенности клиники, диагностики и результаты хирургического лечения 46 больных по поводу окклюзионно—стенотического поражения чревного ствола (ЧС) и верхней брыжеечной артерии (ВБА). Разработан алгоритм диагностики абдоминального ишемического синдрома (АИС). Ангиография или мультиспиральная компьютерная томография (МСКТ) является окончательным методом диагностики стеноза ЧС. Наличие стеноза ЧС более 50% его просвета и нарушение гемодинамики по данным ультразвукового дуплексного сканирования (УЗДС) является показанием к хирургическому лечению больных. Хорошие результаты лечения достигнуты у 86,4% пациентов.
КОНТРОЛЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ ТА ПЕРИФЕРІЙНОЇ АНГІОПАТІЇ
М. Б. Горобейко
РЕФЕРАТ
В комплексі лікування пацієнтів з ішемічними формами синдрому діабетичної стопи (СДС) використаний препарат депротеїнізованого гемодеривату з крові телят (ДГКТ). Вивчений вплив лікування на парціальний тиск кисню (ТсРО2) на тилі стопи. Встановлене достовірне збільшення ТсРО2 у хворих за некритичної ішемії тканин нижніх кінцівок (НК) та позитивну динаміку загоєння рани. За критичної ішемії результати неоднорідні через наявність супутніх чинників, проте, відзначений стабільний позитивний ефект.
ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ПЕРВИЧНОЙ АНГИОСАРКОМЫ СРЕДОСТЕНИЯ
В. Д. Захарычев, Е. В. Захарычева
РЕФЕРАТ
Проанализированы результаты лечения 23 больных по поводу первичной ангиосаркомы и 7 — гемангиоперицитомы средостения. Первичная ангиосаркома средостения — достаточно редкая опухоль, для ее распознавания необходимо проводить дифференциальную диагностику от опухолей с возможной локализацией в переднем средостении. Ангиосаркома отличается более агрессивным течением, соответственно, худшими результатами лечения и худшим прогнозом. Хирургическое лечение проведено 15 пациентам, в том числе радикальные операции выполнены у 13 (у 7 — по поводу ангиосаркомы, у 6 — гемангиоперицитомы), из них комбинированные — у 4. Показатели общей выживаемости (ОВ) в течение 3 и 5 лет после радикальных операций по поводу ангиосаркомы составили соответственно 57,1 и 28,6%, безрецидивной (БРВ) — 42,8 и 28,6%. Химиотерапия (ХТ) в качестве самостоятельного метода лечения проведена 11 больным, лучевая терапия (ЛТ) — 4. После консервативного лечения показатели ОВ в течение 3 и 5 лет составили соответственно 26,6 и 7,1%. Использование таксанов при лечении ангиосаркомы позволяет достичь лучших результатов. Радиотерапию применяют при наличии устойчивых к ХТ и рецидивирующих опухолей. Основным методом лечения ангиосаркомы средостения является хирургический. Стандартные схемы ХТ недостаточно эффективны, таксаны характеризуются более высокой противоопухолевой активностью.
ДИАГНОСТИКА И ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ КИСТОЗНОЙ ГИПОПЛАЗИИ ЛЕГКИХ С АОРТАЛЬНЫМ КРОВОСНАБЖЕНИЕМ
Н. С. Опанасенко, В. И. Клименко, А. Э. Кшановский, А. В. Терешкович, М. И. Калениченко, Б. Н. Коник,
Р. С. Демус, О. К. Обремская, Л. И. Леванда, В. А. Кононенко, И. Ю. Микитенко
РЕФЕРАТ
Кистозная гипоплазия легких с аортальным кровоснабжением (КГЛАК) — это редкий врожденный порок развития, при котором часть ткани легких развивается отдельно от трахео—бронхиального дерева и кровоснабжается из системного кровотока. Диагностика заболевания сложна, необходимо применение современных рентгенологических методов визуализации. Проанализированы результаты лечения 27 больных по поводу КГЛАК в клинике за 50 лет. Все больные оперированы. У 17 (63%) больных выполнена лобэктомия, у 4 (14,8%) — удалена пирамида нижней доли слева, 1 (3,7%) — осуществлена клиновидная резекция СХ слева, у 1 (3,7%) — пульмонэктомия слева, у 1 (3,7%) — резекция СVIII — СIX слева. Частота интраоперационных осложнений — 14,8%, послеоперационных — 7,4%. Эффективность хирургического лечения за этот период равна 100%.
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НЕКОНТРОЛИРУЕМОГО ВНУТРЕННЕГО КРОВОТЕЧЕНИЯ ДО ПРОВЕДЕНИЯ ХИРУРГИЧЕСКОГО ГЕМОСТАЗА
ПРИ ПОЛИТРАВМЕ
В. Д. Шейко, С. И. Панасенко, А. А. Крыжановский, С. П. Кравченко, А. А. Шкурупий, Д. А. Сытник
РЕФЕРАТ
Изучено течение травматической болезни (ТБ) у 287 пострадавших при политравме (ПТ) и шоке, 195 (67,9%) из них госпитализированы с продолжающимся внутренним (неконтролируемым) кровотечением. Проанализирован исход ТБ в зависимости от объема медицинской помощи, оказанной на догоспитальном этапе (ДГЭ), его продолжительности, уровня артериального давления (АД) при госпитализации, объема кровопотери. Максимальная летальность отмечена как при отсутствии инфузионной терапии на ДГЭ, так и агрессивной инфузии с ранней нормализацией АД; оптимальный исход достигнут при обеспечении интенсивной терапии до проведения хирургического гемостаза в режиме гипотензивной ресусцитации с минимальной тканевой перфузией при систолическом АД в пределах 80 — 90 мм рт.ст.
Ключевые слова: политравма; догоспитальный этап; кровопотеря; летальность.
ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЕ ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ АРТЕРИО—ВЕНОЗНЫХ МАЛЬФОРМАЦИЙ ПОЛУШАРИЙ БОЛЬШОГО МОЗГА МАЛОГО И СРЕДНЕГО РАЗМЕРА ПРИ ЭПИЛЕПТИФОРМНОМ ТИПЕ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ
А. Ю. Полковников, М. Ю. Орлов, Ю. Р. Яроцкий
РЕФЕРАТ
Проанализированы 115 наблюдений хирургического лечения артерио—венозных мальформаций (АВМ) полушарий большого мозга малого и среднего размера с различными клиническими признаками. У 36 больных отмечен эпилептиформный тип клинических проявлений. Всем пациентам проведено хирургическое лечение с применением микрохирургических технологий или эндоваскулярной эмболизации. Дифференцированный подход к определению оптимального метода хирургического лечения позволил достичь удовлетворительного результата у 33 (91,6%) больных при эпилептиформном типе клинических проявлений.
РЕЗУЛЬТАТИ МІКРОХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВЕЛЕТЕНСЬКИХ АДЕНОМ ГІПОФІЗА З ЗАСТОСУВАННЯМ ЕНДОСКОПІЧНОЇ АСИСТЕНЦІЇ
О. М. Возняк, О. В. Майданник
РЕФЕРАТ
Узагальнений досвід раціонального комбінованого застосування мікроскопа та ендоскопа під час видалення велетенських аденом гіпофіза (ВАГ) з використанням транссфеноїдального підходу. З 87 пацієнтів, оперованих з приводу ВАГ за останні 5 років, 34 — оперовані з комбінованим використанням операційного мікроскопа й ендоскопа. Оцінено зручність для хірурга, травматичність і ефективність, хронометраж хірургічних втручань. У 12 пацієнтів досягнуте повне видалення ВАГ, у 18 — майже повне (90% і більше), у 4 — субтотальне (в межах 70—90%). В усіх пацієнтів відзначено позитивну клінічну динаміку після операції, не спостерігали нових стійких неврологічних чи ендокринних розладів. При застосуванні ендоскопа тривалість мікрохірургічних втручань на 10—30 хв більше. Поєднання мікроскопічної та ендоскопічної техніки в хірургії ВАГ дозволило використати переваги та уникнути недоліків кожної з них, забезпечити задовільні функціональні результати лікування.
АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ ОСТЕОСИНТЕЗУ КЛЮЧИЦІ У ПАЦІЄНТІВ ЗА ПОЄДНАНИХ ПЕРЕЛОМІВ РЕБЕР
Ю. Л. Кучин
РЕФЕРАТ
У 162 пацієнтів, оперованих з приводу ізольованої або поєднаної торакальної травми з множинними переломами ребер і ключиці, порівнювали результати лікування залежно від застосованого анестезіологічного забезпечення. У 18 (11,1%) пацієнтів виникла госпітальна пневмонія, у 64 (40,0%) — здійснена респіраторна підтримка, у 84 (51,8%) — бронхофіброскопія. Застосування регіонарної анестезії дозволило зменшити частоту респіраторних ускладнень, потребу у респіраторній підтримці та тривалість лікування хворих у відділенні інтенсивної терапії.
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ПРИВОДУ ЗАКРИТИХ ПОЄДНАНИХ АБДОМІНАЛЬНИХ УШКОДЖЕНЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЯЖКОСТІ ТРАВМИ
Я. Л. Заруцький, С. А. Асланян, О. І. Жовтоножко
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати хірургічного лікування 232 постраждалих з приводу закритої поєднаної абдомінальної травми (ЗПАТ). У 117 постраждалих застосовували стандартну хірургічну тактику, у 115 — удосконалену лікувально—діагностичну тактику, що дозволило зменшити частоту виникнення ускладнень з 62,4 до 54,8%, загальну летальність — з 35,0 до 27,8%.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ МЕТОДІВ ДИСЕКЦІЇ ТКАНИН ТА ЗДІЙСНЕННЯ ГЕМОСТАЗУ
І. А. Сухін, Ю. О. Фурманов, І. Ю. Худецький, О. М. Білиловець, С. В. Дуніна
РЕФЕРЕТ
Наведені результати експериментально—клінічного дослідження з використання апаратів високотемпературної дисекції та коагуляції різного типу дії. На підставі аналізу результатів експериментальних операцій та клінічного використання апаратів різних виробників розроблена класифікація високотемпературних методів дисекції та коагуляції з огляду на тип дії та вид використаної енергії.
НОВИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ, СПРИЧИНЕНОГО L—АРГІНІНОМ, У ЩУРІВ
В. В. Петрушенко, С. А. Суходоля, Т. М. Фалалєєва, Т. В. Берегова
РЕФЕРАТ
Вивчений вплив рофекоксибу на прогресування фіброзних змін у підшлунковій залозі (ПЗ) у щурів при експериментальному хронічному панкреатиті (ХП), спричиненому L—аргініном.
У 60 щурів—самців моделювали ХП шляхом внутрішньоочеревинного введення L—аргініну (100 мг/100 г) протягом 21 доби. Щурам основної групи після закінчення введення L—аргініну впродовж 14 діб вводили рофекоксиб (5 мг/кг). Через 35 діб експерименту аналізували стан тварин, активність амілази, панкреатичної амілази та ліпази у сироватці крові, а також морфологічні зміни ПЗ. Застосування рофекоксибу сприяло уповільненню формування фіброзу ПЗ, поліпшенню морфофункціонального стану органа. Отримані результати є експериментальним обґрунтуванням можливості застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) у комплексі лікування ХП в клінічних умовах.
ДИНАМІКА ПРОФІЛЮ ЦИТОКІНІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПЕНТОКСИФІЛІНУ В УМОВАХ ПОЛІТРАВМИ
О. О. Кулянда
РЕФЕРАТ
В експерименті вивчений вплив пентоксифіліну на профіль цитокінів при моделюванні політравми у щурів. Встановлено, що застосування пентоксифіліну при політравмі попереджує значне збільшення вмісту прозапальних цитокінів та зниження рівня протизапальних цитокінів.
ДИНАМІКА ВМІСТУ ЦИРКУЛЮЮЧИХ ІМУННИХ КОМПЛЕКСІВ
ТА ІМУНОГЛОБУЛІНІВ У ВІДПОВІДЬ НА ПОЛІТРАВМУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Д. В. Козак
РЕФЕРАТ
В умовах експериментальної політравми у сироватці крові накопичуються імунні комплекси. Динаміка їх вмісту хвилеподібна, визначають періоди збільшення — через 3 і 21 добу та зменшення — через 7 — 14 та 28 діб. Відповідно, змінюється вміст IgA та IgG, для якого характерне значне зменшення через 14 діб посттравматичного періоду. Вміст IgM досягає максимуму через 1 — 3 доби з подальшим зменшенням нижче норми до кінця експерименту.
ДЕФЕКТ ПЕРИКАРДА З ЧАСТКОВОЮ ДИСЛОКАЦІЄЮ СЕРЦЯ В ЛІВУ ПЛЕВРАЛЬНУ ПОРОЖНИНУ
А. В. Судус, Т. Б. Гудзенко, Л. Я. Соловей