Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):3-4
Усенко Олександр Юрійович (до 60-річчя від дня народження)
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):5-9
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.05
Органозберігальні операції при вогнепальних торакоабдомінальних та абдомінальних пораненнях з ушкодженням селезінки
І. А. Лурін1,2, Е. М. Хорошун3,4, В. В. Макаров3,4, В. В. Негодуйко3,4, С. А. Шипілов3,4, Ю. В. Бунін4 , Р. В. Салютін5
1Національна академія медичних наук України, м. Київ,
2Науково–практичний центр профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами, м. Київ,
3Харківський національний медичний університет,
4Військово–медичний клінічний центр Північного регіону, м. Харків,
5Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Визначити доцільність органозберігальних операцій на селезінці при її ушкодженні внаслідок вогнепальних торакоабдомінальних та абдомінальних поранень.
Матеріали і методи. Із 51 пораненого з вогнепальними проникаючими пораненнями живота з ушкодженням селезінки на ІІ рівні надання медичної допомоги було оперовано 8 (15,7%), на ІІІ рівні – 43 (84,3%). Із 43 поранених, оперованих на ІІІ рівні надання медичної допомоги, у 35 (81,4%) виконана спленектомія, а у 8 (18,6%) – органозберігальні операції. За характером ушкодження селезінки всі поранення були осколковими. Ступінь ушкодження селезінки оцінювали за Moore відповідно до її структури. Лапаротомним доступом органозберігальні операції виконані у 5 (62,5%) поранених, за допомогою відеолапароскопічної системи – у 3 (37,5%).
Результати. Ультразвукове дослідження за FAST–протоколом виконували у всіх поранених, що дозволяло визначитися з об’ємом крововиливу в черевну порожнину та наявністю ушкодження селезінки. За допомогою відеолапароскопії визначали обсяг ушкодження та подальшу тактику. Ушкодження селезінки І ступеня за Moore було у 4 (50%) поранених, ІІ ступеня – у 3 (37,5%), ІІІ ступеня – у 1 (12,5%) пораненого. У всіх пацієнтів, яким були виконані органозберігальні втручання, обсяг хірургічної допомоги полягав у коагуляції за допомогою апарата радіочастотної терапії MEDTRONIC AEX та накладанні гемостатичної губки з дренуванням піддіафрагмового простору зліва силіконовою трубкою.
Висновки. Органозберігальні операції при ушкодженні селезінки доцільно виконувати на ІІІ рівні надання медичної допомоги за умови ураження органа І і ІІ ступеня, визначеного за Moore, наявності часу та обладнання.
Ключові слова: вогнепальне поранення живота; ушкодження; селезінка.
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):10-13
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.10
Поліморфізм генів прозапальних та протизапальних цитокінів у хворих із гострим панкреатитом у північно–східному регіоні України
І. Д. Дужий, О. Л. Ситнік, В. Я. Пак
Сумський державний університет
Реферат
Мета. Визначити вплив поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 C–592A (rs 1800872) цитокінів на перебіг гострого панкреатиту.
Матеріали і методи. Методом полімеразної ланцюгової реакції вивчено поліморфізм генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) і протизапального – інтерлейкіну–10 C–592А (rs 1800872) цитокінів у 83 хворих із гострим панкреатитом. Контрольну групу склали 60 здорових осіб без гострого панкреатиту в анамнезі.
Результати. Визначено частоту поліморфізму генів інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) при набряковій і деструктивній формах гострого панкреатиту, а також у оперованих пацієнтів.
Висновки. Перехід гострого панкреатиту в некротичну форму не був пов’язаний із видом поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів. У носіїв генотипу Т/Т гена інтерлейкіна–8 А–251Т (rs 4073) статистично значущо частіше виконували оперативні втручання з приводу ускладнень гострого панкреатиту. Поліморфізм А/Т гена інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та, можливо, поліморфізм А/А гена інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) асоціювалися із сприятливим, неускладненим перебігом гострого панкреатиту.
Ключові слова: гострий панкреатит; поліморфізм генів прозапальних і протизапальних цитокінів; ускладнення; оперативне лікування.
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):14-18
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.14
Досвід оперативного лікування ушкодження магістральних судин нижніх кінцівок при виробничій травмі
П. І. Нікульніков1, В. В. Пічка1,2, О. В. Каширова1
1Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ,
2Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В. К. Гусака, м. Донецьк
Реферат
Мета. Ретроспективно вивчити структуру поєднаної кістково–судинної виробничої травми нижніх кінцівок та проаналізувати результати оперативного лікування.
Матеріали і методи. Проаналізовано дані 147 пацієнтів з поєднаною кістково–судинною виробничою травмою нижніх кінцівок. Усі пацієнти – чоловіки віком від 19 до 48 років, середній вік становив 30,2 року. Переважала шахтна травма з ушкодженням стегнової та/або гомілкових кісток і підколінної артерії – відповідно 129 (87,8%) і 116 (78,9%) спостережень. Виконано 92 двохетапних втручання сумісно з травматологами.
Результати. Позитивний результат оперативного лікування відзначено у 73 (79,3%) пацієнтів. Терміни від моменту травми до початку операції в цій групі становили від 2 до 5 год, ступінь гострої артеріальної ішемії за В. С. Савельєвим (1973) визначено як IIa – IIб. Операція тривала від 3 до 4 год. Пацієнти перебували у стані комбінованого шоку II ступеня. Об’єм доопераційної крововтрати коливався від 1 до 2,5 л. Переважало пошкодження підколінної артерії – 43 (58,9%) спостереження. У 6 (6,5%) пацієнтів після реконструктивного втручання виконано ампутацію кінцівки.
Висновки. Найбільш сприятливий результат отримано у постраждалих, яких у ранні терміни (до 2 год) було доставлено у спеціалізовані стаціонари з проведенням протишокової терапії на доопераційному етапі.
Ключові слова: поєднана кістково–судинна виробнича травма; нижні кінцівки; двохетапне оперативне лікування.
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):19-22
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.19
Морфологічна характеристика венозної ангіодисплазії обличчя та скальпа
О. А. Гиндич, В. А. Кропельницький
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Вивчення морфологічної характеристики венозної ангіодисплазії обличчя та скальпа.
Матеріали і методи. Для вивчення морфологічної характеристики венозної ангіодисплазії дослідили операційний матеріал (м’які тканини обличчя та скальпа) 20 пацієнтів. Для гістологічного дослідження матеріал фіксували та проводили обробку за загальноприйнятою методикою, зрізи фарбували гематоксиліном і еозином. У 7 спостереженнях використовували імуногістохімічне дослідження з антитілами CD34 (clon QBEND10) та S100 (polyclonal).
Результати. На основі патогістологічних досліджень операційного матеріалу 8 пацієнтів виявлені морфологічні характеристики, притаманні артеріовенозній мікрофістульозній ангіодисплазії, що може бути причиною рецидиву в післяопераційному періоді.
Висновки. Прогноз рецидиву та подальше ведення пацієнтів із венозною ангіодисплазією потребує вирішення питання про наявність артеріовенозного компонента в клінічно та інструментально підтвердженій простій венозній ангіодисплазії щодо кожного пацієнта.
Ключові слова: венозна ангіодисплазія; морфологічна характеристика; рецидив.
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):23-27
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.23
Діагностична біопсія «сторожових» лімфатичних вузлів при раку молочної залози
Р. П. Нікітенко, Є. А. Койчев, С. П. Дегтяренко
Одеський національний медичний університет
Реферат
Мета. Удосконалити діагностичну біопсію «сторожових» лімфатичних вузлів у хворих із раком молочної залози шляхом використання флуоресцентної лімфографії та зменшити кількість післяопераційних ускладнень.
Матеріали і методи. У період з 2016 по 2021 р. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було оперовано 400 пацієнтів із раком молочної залози T1–T3N0M0 з використанням флуоресцентної лімфографії за допомогою двох барвників: патентованого синього та індоціаніну зеленого. Усі пацієнти були розподілені на дві групи. У першій (контрольній) групі 200 пацієнткам виконували біопсію «сторожових» лімфатичних вузлів. Для фарбування лімфатичних вузлів використовували барвник патентований синій. У другій (основній) групі 200 пацієнткам виконували біопсію «сторожових» лімфатичних вузлів з використанням барвника патентованого синього і флуоресцентного барвника індоціаніну зеленого. Обидва барвники вводили субдермально по зовнішньому краю ареоли в кількості 2 мл розчину барвника.
Результати. Загальна п’ятирічна виживаність після аксилярної лімфодисекції та після біопсії «сторожового» лімфатичного вузла становила 91 і 92% відповідно, безрецидивна п’ятирічна виживаність – 82,2 і 83,9% відповідно. Лише у 1,1% пацієнток було виявлено регіонарний рецидив у «сторожові» лімфатичні вузли на боці ураженої молочної залози. У 58% пацієнток «сторожові» лімфатичні вузли були чисті, отже, наступнe лімфодисекцію їм не виконували. Метастатично уражені лімфатичні вузли було виявлено у 42% пацієнток.
Висновки. Методика діагностичної біопсії «сторожових» лімфатичних вузлів за допомогою барвників при раку молочної залози дозволяє у переважної більшості пацієнток відмовитися від травматичних операцій на користь органозберігальних та значно знизити частоту післяопераційних ускладнень.
Ключові слова: рак молочної залози; «сторожові» лімфатичні вузли; фарбування лімфатичних вузлів.
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):28-33
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.28
Клініко–анатомічна характеристика дорожньо–транспортної травми в умовах мегаполіса. Повідомлення друге: анатомічна верифікація пошкоджень
С. О. Гурʼєв1, В. А. Кушнір1,2, О. С. Соловйов1
1Український науково–практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, м. Київ,
2Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, м. Київ
Реферат
Мета. Верифікація клініко–анатомічної характеристики травми внаслідок дорожньо–транспортної пригоди в умовах мегаполіса.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 1139 постраждалих, які отримали травму внаслідок дорожньо–транспортної пригоди в мегаполісі.
Результати. Встановлено, що в результаті дорожньо–транспортної пригоди у мегаполісі постраждалі найчастіше отримували травму голови – 68,31%, грудної клітки – 57,07%, кінцівок – 53,99%. Найбільше постраждалих, які вижили, мали травму голови (67,13%), грудної клітки (55,74%) та кінцівок (53,63%), найменше – травму таза (15,70%). Серед постраждалих, які померли, пошкодження голови відмічено у 94,0%, торакальну травму – у 86,0%, пошкодження живота – у 76,0%.
Висновки. Травма внаслідок дорожньо–транспортної пригоди в умовах мегаполіса – багатокомпонентне пошкодження (2,4 пошкодження у одного постраждалого). Результат перебігу травматичного процесу залежить від компонентності пошкодження (у постраждалих, які вижили, коефіцієнт поєднання становив 2,3, а у померлих – 3,8) та від пошкодженої конкретної анатомо–функціональної ділянки. Найбільш небезпечні ділянки: голова, грудна клітка, таз.
Ключові слова: дорожньо–транспортна пригода; дорожньо–транспортна травма; клініко–анатомічна характеристика; анатомічна верифікація; мегаполіс.
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):34-36
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.34
Шляхи вдосконалення амбулаторної хірургічної служби в умовах реформування галузі охорони здоров’я України
Н. П. Коржик
Консультативно–діагностичний центр Шевченківського району, м. Київ
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):37-39
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.37
Методологія навчання лікарів на навчальних циклах кафедри комбустіології та пластичної хірургії в сучасних умовах
Г. П. Козинець, О. А. Жернов, В. П. Циганков, В. Г. Шендрик
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):40-45
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.40
Паренхімозберігальна резекція печінки у лікуванні метастатичного колоректального раку: аналіз даних літератури та власного накопиченого досвіду
О. Ю. Усенко, А. А. Скумс, Т. А. Юсупов
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):46-52
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.46
Особливості індукційної імуносупресивної терапії при трансплантації нирки
О. С. Вороняк, Р. О. Зограб’ян, Д. В. Костюк
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):53-60
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.53
Парагангліома заочеревинного простору
В. М. Копчак, Л. О. Перерва, В. О. Кропельницький, В. В. Ханенко, В. І. Трачук, П. А. Азадов
Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):61-63
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.61
Клінічне спостереження доброякісної метастатичної лейоміоми
І. З. Гладчук, О. С. Салех
Одеський національний медичний університет
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):64-66
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.64
Масивна тонко–товстокишкова інвагінація пухлинного генезу
С. М. Завгородній1, М. Б. Данилюк1,2, А. І Рилов2, Я. В. Сумик1,2
1Запорізький державний медико–фармацевтичний університет,
2Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги, м. Запоріжжя
Klinichna khirurhiia. 2022 November/December; 89(11-12):67-88
DOI: 10.26779/2522-1396.2022.11-12.67
Шалімовські дні
Хірургія у війні – актуальні питання надання хірургічної допомоги у військовий час. Тези доповідей