Клінічна хірургія №12 2017

ПРИМЕНЕНИЕ ЛЕВОСИМЕНДАНА В ПЕРИОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ КОРОНАРНЫМ СИНДРОМОМ ПРИ АОРТОКОРОНАРНОМ ШУНТИРОВАНИИ

Б. М. Тодуров¹, М. В. Хартанович¹, М. Ротарь¹, Ю. В. Волкова², К. Г. Михневич², К. Ю. Шарлай²

¹Институт сердца МЗ Украины, г. Киев,

²Харьковский национальный медицинский университет

Реферат

Цель. Оценка эффективности инотропного эффекта левосимендана при выполнении аортокоронарного шунтирования (АКШ).

Материалы и методы. У 85 пациентов по поводу острого коронарного синдрома (ОКС) выполнено АКШ. У 40 больных (1–я группа) использовали локальный протокол анестезии и интенсивной терапии, у 45 (2–я группа) – дополнительно вводили левосимендан. Определяли ударный и сердечный индекс (УИ, СИ), фракцию выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ), уровень КФК–МВ, TnI, NT–proBNP, лактата, доставку, потребление и коэффициент экстракции кислорода, дозу добутамина.

Результаты. После перевода пациентов в отделение интенсивной терапии (ОИТ) во 2–й группе достоверно увеличивались ФВЛЖ, УИ, СИ. Применение левосимендана позволяло поддерживать доставку кислорода на исходном уровне. Влияние левосимендана на уровень маркеров повреждения миокарда (МПМ) отмечали только на этапе перевода больных из ОИТ.

Выводы. Применение левосимендана позволило уменьшить дозу добутамина, улучшить коронарное кровообращение на фоне оптимизации гемодинамики, улучшить кислородный бюджет, оказывает замедленное влияние на уровень МПМ.

Ключевые слова: острый коронарный синдром; аортокоронарное шунтирование; маркеры повреждения миокарда; левосимендан.

ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПЛАСТИКИ МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА З ПРИВОДУ ЙОГО НЕДОСТАТНОСТІ ВНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ ХОРДАЛЬНО–ПАПІЛЯРНОГО АПАРАТУ

О. О. Большак, В. І. Мнішенко, О. М. Трембовецька, В. М. Бешляга, К. В. Пукас, В. В. Попов

Національний інститут серцево–судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України, м. Київ

Реферат

Проаналізовані віддалені результати пластичної корекції недостатності мітрального клапана (НМК) з порушенням цілісності хордально–папілярного апарату у 201 пацієнта. У 67,7% пацієнтів, крім пластики мітрального клапана (МК), виконані супутні хірургічні процедури. Віддалені результати вивчені у 95,5% хворих у строки спостереження у середньому (6,5 ± 2,8) року. У 79,2% пацієнтів відзначені хороші й задовільні результати, у 16,6% – незадовільні, 4,7% хворих померли у віддаленому періоді. Найбільш сприятливі віддалені результати спостерігали при вихідному ураженні тільки задньої стулки МК – у 81,5% пацієнтів, при ураженні тільки передньої стулки – у 61,1%. Пластика МК є надійним способом корекції НМК.

Ключові слова: недостатність мітрального клапана; хордально–папілярний апарат; пластика; віддалені результати.

ВОЗМОЖНОСТИ НЕИНВАЗИВНОЙ ДИАГНОСТИКИ ИЗМЕНЕНИЙ ВЕНЕЧНЫХ АРТЕРИЙ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ

М. Д. Cултанова

Азербайджанский медицинский университет, г. Баку, Республика Азербайджан

Реферат

Цель. Оценить степень кальцификации венечных артерий (ВА) у больных сахарным диабетом (СД) по данным цифровой рентгенографии (ЦР) и мультиспиральной компьютерной томографии (МСКТ).

Материалы и методы. Ретроспективно проанализированы результаты обследования 29 больных СД ІІ типа. При ЦР органов грудной полости кальцификация выявлена у 11 (37,9%) больных – в одной, у 10 (34,5%) – в двух, у 6 (20,7%) – в трех и более ВА.

При МСКТ кальцификация выявлена у 4 (13,8%) больных – в одной, у 10 (34,5%) – в двух, у 15 (51,7%) – в трех и более ВА.

Результаты. Частота кальцификации ВА зависела от возраста пациентов и продолжительности заболевания. Больным СД при предположении о наличии ишемической болезни сердца (ИБС) показано проведение ЦР и МСКТ, которые позволяют получить ценную информацию, подтвердить кальцификацию ВА для обоснования тактики лечения.

Ключевые слова: сахарный диабет; кальцификация венечных артерий; диагностика; цифровая рентгенография; мультиспиральная компьютерная томография.

ОСОБЛИВОСТІ ЕТАПНОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ ОБЛІТЕРУЮЧОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ СУДИН НИЖНІХ КІНЦІВОК ЗА БАГАТОРІВНЕВОГО ОКЛЮЗІЙНОГО УРАЖЕННЯ НА ТЛІ КРИТИЧНОЇ ІШЕМІЇ ТКАНИН

А. М. Бицай

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ

Реферат

Актуальність. Сьогодні хірургічна тактика з приводу багаторівневого оклюзійного ураження артерій нижніх кінцівок (НК) передбачає етапні втручання.

Матеріали і методи. Проаналізовані результати хірургічного лікування 115 хворих з приводу багаторівневого оклюзійного ураження артерій НК на тлі критичної ішемії їх тканин. У 57 (49%) пацієнтів (основна група) використовували як метаболічний критерій гіперплазії неоінтими ІCAM (молекули міжклітинної адгезії); у 58 (51%) пацієнтів (група порівняння) С–реактивний пептид (СРП), фібриноген, ШОЕ. Обсяг оперативних втручань в обох групах – клубово–стегнове алошунтування в поєднанні з стегново–підколінним автовенозним шунтуванням.

Результати. Доведено ефективність визначення концентрації ICAM як метаболічного маркера активізації системної запальної відповіді при застосуванні етапної хірургічної тактики. Встановлений прямий кореляційний зв’язок між товщиною комплексу «інтима–медіа» (КІМ) у строки 60 – 90 діб і підвищенням рівня ICAM в першу добу після операції. Відзначене поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з приводу облітеруючого атеросклерозу (ОА) артерій НК у строки спостереження до 12 міс після етапної реконструкції.

Висновки

1. Визначення вмісту ICAM є високо специфічним (до 81,6%).
2. Використання диференційованої хірургічної тактики з визначенням рівня ICAM дозволило поліпшити результати реконструктивних втручань у хворих за критичної ішемії тканин НК на 9,2%.
3. Використання вазастенону під час етапного лікування сприяло ефективному зниженню периферійного опору судин, уникненню тромбозу в зоні первинної реконструкції.

Ключові слова: облітеруючий атеросклероз; шунтування; молекули міжклітинної адгезії; гіперплазія неоінтими.

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА

1. C. І. Кіркілевський¹, В. Г. Дубініна³, О. В. Лукьянчук^2,3, А. О. Машуков^1,2,3, А. Г. Лурін², О. А. Біленко³, О. М. Згура², В. Є. Максимовський², С. В. Мерліч¹, Д. В. Раціборський¹, І. В. Шілін¹

¹Національний інститут раку МОЗ України, м. Київ,

²Одеський обласний онкологічний диспансер,

³Одеський національний медичний університет

Реферат

Проведений кореляційний аналіз молекулярних і морфологічних чинників злоякісності і ефективності розширених і комбінованих операцій з приводу раку шлунка (РШ). Хворим здійснювали розширену лімфодисекцію (ЛДС), а також мультиорганну резекцію (МР), компонентом якої була селективна перитонеоектомія. За місцево–поширеного РШ втручання доповнювали внутрішньочеревною гіпертермічною хіміоперфузією (ВЧГТХП). Доведено ефективність поєднаного застосування розширеної ЛДС та МР з приводу РШ. Проаналізовані показники виживання хворих на основі аналізу вмісту молекулярних маркерів (VEGFR, p53, Her2, Ki–67) і стандартних гістологічних маркерів (стадія, ступінь диференціювання пухлини тощо). Критерієм ефективності лікування визнані показники виживання хворих на РШ.

Ключові слова: рак шлунка; мультиорганна резекція; перитонеоектомія; розширена лімфодисекція, онкобілкі.

СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ ЛЕЧЕНИЯ СВИЩА ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

В. И. Лупальцов

Харьковский национальный медицинский университет

Реферат

Цель. Оценка современных методов лечения свища поджелудочной железы (СПЖ) с рекомендациями их выбора на современном этапе.

Материалы и методы. Проанализированы результаты лечение 21 больного по поводу СПЖ в возрасте от 28 до 70 лет. СПЖ с полным повреждением протока поджелудочной железы (ПЖ) сформировался у 11 больных, у 4 из них – после выполнения панкреатодуоденальной резекции. Неполное краевое повреждение отмечено у 10 больных, у 5 из них – после деструктивного острого панкреатита (ОП) с исходом в нагноившуюся кисту ПЖ. У 3 больных СПЖ образовался вследствие травмы живота, у 1 – после продольной панкреатоеюностомии по поводу хронического болевого панкреатита, у 1 – деструктивного ОП хвоста ПЖ. Длительность существования СПЖ от 2 мес до 1 года.

Результаты. При выборе метода лечения использована разработанная нами классификация, основанная на анализе поражения протоковой системы ПЖ. Консервативное лечение проведено 8 больным, оперированы – 13, у 9 из них осуществлено внутреннее дренирование, в том числе у 2 – фистулоэнтеростомия по методике Альперовича, у 1 – продольная панкреатоеюностомия, у 1 – левосторонняя панкреатэктомия с иссечением свища. Все пациенты живы.

Выводы.

Улучшение результатов лечения СПЖ и профилактика их образования зависят от проведения патогенетически обоснованной консервативной терапии ОП, совершенствования техники хирургического вмешательства на ПЖ. По поводу наружного СПЖ с полным повреждением протока ПЖ показано оперативное вмешательство с адекватным курсом консервативной терапии.  Хирургическое лечение должно быть индивидуальным, в условиях специализированного стационара.

Ключевые слова: поджелудочная железа; свищ; классификация; фистулоэнтеростомия.

Значение динамической рентгеноЛОГИЧЕской дефекографии в диагностике заболеваний прямой кишки и тазового дна

С. С. Иманова

Азербайджанский медицинский университет, г. Баку, Республика Азербайджан

Реферат

У 124 женщин при заболеваниях прямой кишки и патологических состояниях тазового дна в алгоритм предоперационного обследования включена динамическая рентгенологическая дефекография (дРд), изучены ее диагностические возможности. Результаты дРд оценивали в сравнении с таковыми других методов исследования (ректо–, ректосигмоскопия, колонофиброскопия, эндоректальное и интравагинальное УЗИ, МРТ малого таза, сфинктерометрия и др.), выбраны соответствующие лечебная (оперативная) тактика, методы и объем вмешательства. У 75 (54,8%) пациенток выявлено ректоцеле III и II степени, у 17 (13,7%) – пролапс прямой кишки, у 15 (12,1%) – ее слизистой оболочки, у 6 (4,8%) – энтероцеле, у 5 (4,0%) – внутренняя инвагинация, у 4 (3,2%) – анисмус (нарушение координации мышц тазового дна при дефекации). Чувствительность дРд составила 85,7%, специфичность – 91,9%, точность – 95,3%.

Ключевые слова: ректоцеле; пролапс слизистой оболочки; выпадение прямой кишки; аноректальной угол; дефекография.

ПРИМЕНЕНИЕ МЕСТНОЙ АНЕСТЕЗИИ ПРИ ВИДЕОТОРАКОСКОПИЧЕСКОЙ РЕЗЕКЦИИ ЛЕГКОГО

П. П. Шипулин, Е. Ю. Тронина, А. А. Кирилюк, В. В. Байдан, В. Е. Севергин, О. Н. Козяр, А. Аграхари

Одесская областная клиническая больница

Реферат

Цель. Анализ результатов использования местной анестезии ((МА) при выполнении видеоторакоскопической резекции легкого (ВТРЛ) у пациентов пожилого возраста при тяжелых сопутствующих соматических заболеваниях.

Материалы и методы. Представлен опыт выполнения ВТРЛ с использованием МА у 61 пациента по поводу очаговых и диссеминированных заболеваний легких. Показана возможность выполнения операции под МА с применением эндостаплеров (ЭС) и электросварочных инструментов.

Результаты. Все больные благополучно перенесли миниинвазивные операции с использованием МА, отмечено уменьшение длительности операции и лечения в стационаре до 9,4 дня. Осложнение в виде временной негерметичности легкого возникло у 6 (9,8%) больных.

Выводы. ВТРЛ под МА хорошо переносится больными, что позволяет выполнять ее как с диагностической, так и лечебной целью, что особенно важно у пациентов пожилого возраста и при наличии тяжелых сопутствующих заболеваний.

Ключевые слова: видеоторакоскопическая резекция легкого; местная анестезия; электросварочная резекция легкого; эндостаплеры.

Патоморфологічні фактори прогнозу рецидиву місцево–ПОШИреного раку передміхурової залози після радикальної простатектомії

В. М. Григоренко, М. В. Вікарчук, Р. О. Данилець, Ю. М. Бондаренко, В. О. Рудаков

Інститут урології НАМН України, м. Київ

Реферат

Мета. Проаналізувати патоморфологічні фактори прогнозу виникнення рецидиву клінічно верифікованого місцево–поширеного раку передміхурової залози (РПЗ) після радикальної простатектомії (РПЕ).

Матеріали і методи. Оцінювали вплив несприятливих патоморфологічних факторів на частоту виникнення біохімічного рецидиву у 106 хворих за місцево–поширеного РПЗ.

Результати. У 55 (51,9%) хворих виявлений рецидив РПЗ. Позитивний хірургічний край (ПХК) відзначений у 34,9% спостережень, периневральна інвазія пухлини (ПНІ) – у 49,1%, метастази в реґіонарних лімфатичних вузлах – у 19,8%, показник Глісона 8 балів і більше – у 25,5%; у 25,5 % – виявлений один, у 23,6% – два, у 13,2% – три, у 4,7% – всі чотири фактори. За відсутності несприятливих факторів рецидив виник у 14,3% хворих.

Висновки. У міру збільшення кількості несприятливих патоморфологічних факторів у хворих за клінічно верифікованого місцево–поширеного РПЗ статистично достовірно збільшується ризик виникнення рецидиву.

Ключові слова: місцево–поширений рак передміхурової залози; біохімічний рецидив; патоморфологічні фактори прогнозу.

ОЦЕНКА ОПАСНОСТИ ПОВРЕЖДЕНИЯ РЕГУЛЯТОРНЫХ МЕХАНИЗМОВ ОРГАНИЗАЦИИ ВО ВРЕМЯ ОПЕРАЦИИ И НАРКОЗА

Л. М. Смирнова, А. А. Пустынцев, А. И. Стельмах

Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины, г. Киев

Реферат

Методы периоперационной оценки степени повреждения регуляторных механизмов организма неэффективны у пациентов при нарушении микроциркуляции. В связи с этим нами разработан метод неинвазивного мониторинга, основанный на изучении гармонизации общего потока крови и метаболической эффективности кислородного режима. Приведены результаты клинического исследования различных методов анестезии у пациентов, оперированных на органах панкреатодуоденальной зоны. Разработанный метод информативен в режиме on–line и может быть применен у пациентов независимо от функционального состояния. Результаты исследования подтвердили возможность устанавливать метод анестезии, минимально влияющий на регуляторные системы организма.

Ключевые слова: артериальное давление; гармонизация oбщего и органного потока крови; метаболическая эффективность кислородного режима.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ КАРДІОРЕСПІРАТОРНИХ ПОРУШЕНЬ ПІД ЧАС НАЗОТРАХЕАЛЬНОЇ ІНТУБАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ЗА ЗБЕРЕЖЕНОЇ СВІДОМОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕРМІНАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ ТА АТАРАЛГЕЗІЇ

В. В. Протас

Івано–Франківський національний медичний університет МОЗ України

Реферат

Проаналізовані результати комбінованої анестезії (термінальної анестезії слизової оболонки та атаралгезії) у 75 пацієнтів за «тяжких» дихальних шляхів, яким проводили назотрахеальну інтубацію (НТІ) за збереженої свідомості та спонтанного дихання в операційних та палатах інтенсивної терапії. В усіх пацієнтів застосована техніка НТІ наосліп. Адекватність анестезії при здійсненні НТІ аналізували за показниками гемодинаміки, пульсоксиметрії, електрокардіографії. Після операції проводили опитування пацієнтів з метою оцінки суб’єктивних відчуттів за десятибальною нумеричною шкалою болю (Numeric Pain Scale). Відзначена задовільна переносність НТІ пацієнтами.

Ключові слова: комбінована анестезія; назотрахеальна інтубація; «тяжкі» дихальні шляхи.

Стан затульної функції пахвинного каналу після алопластики пахвинної грижі

І. В. Бабій, Л. П. Брико, В. В. Власов

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова,

Хмельницька обласна лікарня

Реферат

За даними ультразвукового дослідження (УЗД) проаналізовані зміни у пахвинному каналі у 30 здорових чоловіків і 39 хворих, у яких здійснено алопластику (за методом Lichtenstein – у 18, черезпахвинну передочеревинну алопластику грижового дефекту – TIPP у модифікації авторів – у 21) з приводу пахвинної грижі при напруженні (підняття нижніх кінцівок на 15°). Досліджено швидкість кровотоку в артеріях яєчка після алопластики. Доведено, що при напруженні м’язів живота достовірно збільшується відстань між передньою і задньою стінками пахвинного каналу; порушення швидкості кровотоку в артеріях яєчка після алопластики не виявлене.

Ключові слова: пахвинна грижа; алопластика; ультразвукове дослідження; артерії яєчка.

ОБҐРУНТУВАННЯ АНТИМІКРОБНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ АПЛІКАЦІЙНИХ БІОНАНОКОМПОЗИТІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ОПІКОВОЇ ІНФЕКЦІЇ, СПРИЧИНЕНОЇ S. AUREUS ТА P. AERUGINOSA

Г. М. Чернякова¹, В. В. Мінухін¹, Є. П. Воронін³, Д. В. Мінухін², А. Г. Краснояружський², Д. С. Єфімов¹, К. В. Пономарьова²

¹Харківський національний медичний університет,

²Інститут загальної і невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України,

³Інститут хімії поверхні імені О. О. Чуйка НАН України, м. Харків

Реферат

Вивчено антимікробну активність експериментальних протимікробних нанокомпозитів щодо музейних і клінічних штамів S. aureus та P. aeruginosa методом серійних розведень в бульйоні та щільному поживному середовищі. Всі клінічні штами S. aureus виявилися чутливими до композитів з левофлоксацином та резистентними до сумішей з сульфаметоксазолом; щодо штамів P. aeruginosa, 90% клінічних ізолятів були чутливими до сумішей з левофлоксацином, 65% – з сульфаметоксазолом.

Ключові слова: опікова інфекція; клінічні штами збудників; антимікробна активність; резистентність.

хирургическоЕ лечениЕ пОСТРАДАВШИХ ПРИ повреждениИ мягких тканей ВСЛЕДСТВИЕ открытыХ переломОВ костей голени

Н. Л. Анкин, Т. М. Петрик, В. А. Ладыка, Л. Н. Анкин

Киевская областная клиническая больница,

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, г. Киев

Реферат

Вступление. Открытые переломы костей голени со значительным повреждением мягких тканей относят к повреждениям III степени (по классификации Густильо – Андерсена), их частота составляет от 45,8 до 64% в структуре открытых переломов.

Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения в клинике 76 пострадавших с открытыми переломами костей голени в 2008 – 2015 гг. У пациентов І группы метод с внешней фиксацией заменен на внутреннюю фиксацию, во ІІ группе – окончательное лечение перелома проводили с использованием аппарата внешней фиксации (АВФ) без замены.

Результаты. При оценке результатов хирургического лечения открытых переломов костей голени с использованием шкалы Neer–Grantham–Shelton в І группе хорошие результаты отмечены у 27 (57,45%) пациентов, во ІІ группе – у 9 (31,03%).

Выводы. Лечение пострадавших по поводу высокоэнергетической травмы нижних конечностей является длительным, сопровождается высокой частотой неудовлетворительных результатов. Основными критериями для замены метода с наружной фиксацией на внутреннюю является неосложненное заживление раны, отсутствие лабораторных и клинических признаков воспаления.

Ключевые слова: высокоэнергетическая травма голени; открытые переломы костей голени; метод фиксации; аппарат внешней фиксации.

РАДІОХІРУРГІЧНИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ ПУХЛИН ШКІРИ

О. О. Ошивалова^1,2, С. І. Шармазан¹

¹Науково–практичний центр профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами, м. Київ,

²Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

Реферат

Вступ. Проблема раку шкіри актуальна в Україні, необхідне поліпшення ефективності лікування.

Мета дослідження: вивчення ефективності радіохірургічного методу лікування епітеліальних пухлин шкіри.

Матеріали і методи. Проаналізовані персоніфіковані дані 37 хворих, яких лікували з приводу плоскоклітинного раку шкіри (cSCC), 67 – актинічного кератозу (АК), 25 – інтраепідермальної карциноми шкіри (SCCіs). Порівнювали ефективність методів лікування епітеліальних пухлин шкіри з використанням дерматологічного індексу якості життя.

Результати. Представлений аналіз спостережень за статтю і віком хворих, локалізацією і розмірами ураження шкіри, використаною медичною технологією.

Висновок. Вибір радіохірургічної медичної технології лікування епітеліальних пухлин шкіри обґрунтований, що підтверджує клінічна й косметична ефективність.

Ключові слова: плоскоклітинний рак шкіри; актинічний кератоз; інтраепідермальна карцинома шкіри; радіохірургічний метод.

МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПЕЧЕНИ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ЧАСТИЧНОЙ ОБСТРУКЦИИ ОБЩЕГО ЖЕЛЧНОГО ПРОТОКА

И. Н. Мамонтов¹, Т. И. Тамм¹, И. В. Ивахно¹, В. А. Панасенко², В. И. Падалко³

¹Харьковская медицинская академия последипломного образования,

²Харьковский национальный медицинский университет,

³Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина

Реферат

Цель. Изучить морфологические изменения печени при частичной обструкции (ЧО) общего желчного протока (ОЖП) при повышенном и нормальном уровне билирубина в крови.

Материалы и методы. У 36 самцов крыс моделировали полную обструкцию (ПО) ОЖП, у 34 – ЧО ОЖП. Животных выводили из эксперимента через 3, 7, 14, 21, 28 и 35 сут. Определяли содержание билирубина в сыворотке крови, изучали морфологические изменения печени, выполняли морфометрию. В качестве контроля взяты 10 неоперированных и 6 ложно оперированных животных.

Результаты. При ПО ОЖП первичные признаки альтерации и воспаления сменялись пролиферацией желчных протоков (ЖП) с постепенным замещением гепатоцитов, их гиперплазией, формированием ложных долек и очагов фиброза. После ЧО ОЖП в различные сроки у животных отмечено повышение уровня билирубина в крови. По сравнению с ПО пролиферация ЖП, как и фиброз, достоверно менее выражены. Изменения в печени при ЧО ОЖП с нормальным уровнем билирубина сопровождались увеличением количества клеток вокругсинусоидных пространств, незначительной пролиферацией ЖП. Гиперплазию гепатоцитов не наблюдали. С 21–х суток определяли начальные проявления фиброза. Нормализация гистоструктуры печени отмечена только при полном восстановлении желчеоттока – при отсутствии расширения ОЖП.

Выводы. При ЧО ОЖП и повышении уровня билирубина в крови изменения печени аналогичны таковым при ПО ОЖП, но достоверно менее выражены, особенно по мере увеличения продолжительности эксперимента.

ЧО ОЖП с нормальным содержанием билирубина в крови сопровождалась морфологическими изменениями печени в виде увеличения количества клеток вокругсинусоидных пространств, минимальной пролиферации ЖП, с 21–х суток – слабо выраженными признаками фиброза.

Нормальная гистоструктура печени отмечена только у животных при нерасширенном ОЖП.

Ключевые слова: частичная обструкция общего желчного протока; холестаз; морфологические изменения печени; экcперимент.

ДИНАМІКА ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ЗА ТЯЖКОЇ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Т. Ю. Угляр

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Реферат

Вступ. Травматизм належить до актуальних проблем невідкладної хірургії. Важливим аспектом патогенезу дисфункції печінки та її недостатності в умовах травми є активація перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та виснаження системи антиоксидантного захисту (АОЗ).

Матеріали і методи дослідження. В експерименті на 74 білих щурах моделювали закриту травму органів черевної порожнини (ОЧП) в поєднанні з переломами обох стегон. Досліджували вміст у печінці продуктів ліпідної пероксидації та активність ферментної ланки АОЗ.

Результати. У тварин за поєднаної травми ОЧП в печінці спостерігали активацію процесів ліпідної пероксидації.

Обговорення. Отримані результати свідчили про необхідність корекції процесів ПОЛ у комплексній терапії поєднаної травми ОЧП в ранній період травматичної хвороби.

Висновки. Динаміка активності супероксиддисмутази (СОД) та каталази, а також антиоксидантно–прооксидантного індексу (АПІ) свідчить про виражену компенсаторну реакцію системи АОЗ печінки в умовах поєднаної травми ОЧП.

Ключові слова: поєднана травма живота; ліпідна пероксидація; каталаза; супероксиддисмутаза; експеримент.

Синдром БУВЕРЕ – РЕДКОЕ ОСЛОЖНЕНИЕ ЖЕЛЧНОКАМЕННОЙ БОЛЕЗНИ

В. Д. Шейко, А. В. Лигоненко, Д. А. Величко, С. И. Панасенко, А. Г. Оганезян, Д. Н. Иващенко

Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава

ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТРАВМИ АРТЕРІЙ У ДІТЕЙ

В. Ф. Петров

Львівська обласна клінічна лікарня

Універсальна кров та її компоненти: за і проти

А. С. Тимченко, Р. П. Павлюк, Г. А. Мироненко

Інститут гематології та трансфузіології НАМН України, м. Київ

Синдром БУВЕРЕ, осложненный дуоденАЛЬНО–ободочнЫМ СВИЩЕМ и рецидивным кровотечением

В. Д. Шейко, А. В. Лигоненко, Д. А. Величко, С. И. Панасенко, А. Г. Оганезян, Д. Н. Иващенко

Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава

CИНДРОМ БУВЕРЕ

І. М. Дейкало, Д. В. Осадчук, О. І. Карел, А. В. Махніцький, Л. Р. Назарко

Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України

СПОСІБ БУЖУВАННЯ СТРИКТУРИ СЕЧІВНИКА

В. І. Горовий, О. Г. Костюк, В. М. Андрійчук, С. П. Дмитришин, О. М. Капшук, О. Л. Кобзін, О. В. Горовий

Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова