Безпосередні результати виконання біліодигестивної реконструкції у пацієнтів із периферичною холангіокарциномою з інвазією у вісцеральні вени
О. Ю. Усенко, А. І. Жиленко
Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Оцінити безпосередні результати виконання біліодигестивної реконструкції у пацієнтів із периферичною холангіокарциномою з інвазією у вісцеральні вени.
Матеріали і методи. З 2004 по 2018 р. у відділенні трансплантації та хірургії печінки Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України (нині – Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України) радикально оперовано 28 хворих із периферичною холангіокарциномою з інвазією у вісцеральні вени. Основну групу склали 8 (28,6%) хворих, котрим було виконано біліодигестивну реконструкцію симультанно з резекцією та реконструкцією вісцеральних вен, контрольну – 20 (71,4%) хворих, котрим було виконано резекцію та реконструкцію вісцеральних вен, а біліодигестивну реконструкцію не виконували.
Результати. Післяопераційні клінічно значущі (IIIa–IV ступінь за класифікацією Clavien–Dindo) ускладнення протягом 90–денного післяопераційного періоду відмічено у 12,5% хворих основної групи та у 25% хворих контрольної групи (р=0,002), післяопераційну печінкову недостатність згідно з критеріями Міжнародної дослідницької групи з хірургії печінки – у 25 та 30% відповідно (р=0,415). Повторне оперативне втручання виконано у 12,5 та 10% хворих відповідно (р=0,923). В обох досліджуваних групах не було післяопераційної летальності.
Висновки. Безпосередні результати виконання біліодигестивної реконструкції у пацієнтів ізз периферичною холангіокарциномою з інвазією у вісцеральні вени задовільні.
Ключові слова: периферична холангіокарцинома; резекція печінки; біліодигестивна реконструкція.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.09
Сучасні принципи діагностики та лікування постпанкреатрезекційної кровотечі
В. М. Копчак, Л. О. Перерва, В. А. Кондратюк, І. А. Мазанович, П. А. Азадов, В. В. Ханенко, В. І. Трачук
Національний науковий центр хірургії та трансплантології НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Покращити результати лікування хворих із постпанкреатрезекційною кровотечею.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 827 хворих, яким за період із 2010 по 2021 р. було виконано радикальну резекцію підшлункової залози з приводу її злоякісних пухлин. Хворі були розподілені на дві групи: основну – 449 хворих, котрі перебували на лікуванні в клініці з 2016 по 2021 р., і контрольну – 378 хворих, які перебували на лікуванні в клініці з 2010 по 2015 р. Постпанкреатрезекційна кровотеча виникла у 27 (6,0%) хворих основної групи, яким було проведено лікування за розробленим діагностично–лікувальним алгоритмом із максимальним застосуванням ендоваскулярних методик, і у 20 (5,3%) хворих контрольної групи, їм було проведено стандартне лікування.
Результати. Рентгеноендоваскулярну зупинку кровотечі виконали у 14 (51,9%) із 27 хворих основної групи: рентгеноендоваскулярну оклюзію – у 9, за допомогою встановлення стент–графтів – у 5. У 3 (11,1%) хворих основної групи джерело кровотечі при ангіографії не було виявлено, їм виконали лапаротомію з наступною зупинкою кровотечі. Ускладнення після рентгеноендоваскулярної оклюзії виникли у 1 (11,1%) хворого, ускладнень після встановлення стент–графтів не було. Відкриті оперативні втручання виконані у 13 (48,1%) хворих. Помер 1 (3,7%) хворий після лапаротомії із зупинкою кровотечі через розвиток подальших гнійно–септичних ускладнень. У контрольній групі рентгеноендоваскулярну зупинку кровотечі виконали у 3 (15%) хворих, релапаротомію із зупинкою кровотечі – у 17 (85%) хворих. Померло 6 (30%) хворих після відкритих повторних оперативних втручань.
Висновки. Ендоваскулярні методики зупинки постпанкреатрезекційної кровотечі високоефективні і безпечні із сприятливими технічними та клінічними результатами. Вони доцільні як перший крок у лікуванні постпанкреатрезекційної кровотечі із встановленням стент–графтів у разі кровотечі з магістральних судин.
Ключові слова: постпанкреатрезекційна кровотеча; ендоваскулярні методики; ендоваскулярна емболізація; стент–графт.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.16
Новий підхід до лікування великих і гігантських гриж стравохідного отвору діафрагми
В. В. Грубнік, В. В. Ільяшенко, В. В. Грубник, Д. В. Корчовий, Р. С. Парфентьєв
Одеський національний медичний університет
Реферат
Мета. Ретроспективний аналіз результатів застосування нової методики лапароскопічних операцій при великих і гігантських грижах стравохідного отвору діафрагми, що полягає у використанні послаблювальних розрізів діафрагми та сітчастих імплантатів для зниження частоти рецидивів та ускладнень.
Матеріали і методи. За період з 2010 по 2023 р. було виконано лапароскопічні втручання у 62 пацієнтів, 43 (69,4%) жінок і 19 (30,6%) чоловіків, із великими та гігантськими грижами стравохідного отвору діафрагми. Середній вік пацієнтів становив 62,8 року. Діагностичні критерії, на основі яких обирали пацієнтів: розміри хіатального отвору та клінічні симптоми. Для оцінки розмірів грижі та планування хірургічного втручання використовували фіброезофагогастродуоденоскопію, комп’ютерну томографію органів черевної порожнини та контрастну рентгенографію. Під час операції виконували послаблювальні розрізи діафрагми для зниження напруги при зашиванні хіатальних дефектів. Також для закриття дефектів діафрагми використовували самофіксувальні сітки Рrogrip, що дозволяло надійно закріпити їх без натягу та знизити ризик рецидивів.
Результати. Більшість пацієнтів мала супутні захворювання, що потребувало особливого підходу під час оперативного втручання. Середня тривалість операцій становила 132 хв, що свідчить про їх технічну складність. Післяопераційний перебіг у більшості пацієнтів був неускладнений з мінімальним періодом відновлення. Середній термін перебування у стаціонарі становив 5,2 дня. Рецидиви грижі були виявлені у 2 (3,2%) із 62 пацієнтів, що свідчить про ефективність нової методики.
Висновки. У разі використання нової концепції лапароскопічних операцій при великих і гігантських грижах стравохідного отвору діафрагми, що передбачає виконання послаблювальних розрізів діафрагми та застосування самофіксувальних сіток, значно знижується частота рецидивів та ускладнень, що забезпечує високу ефективність лікування та поліпшення якості життя пацієнтів. Результати дослідження підтверджують важливість індивідуального підходу до лікування гриж стравохідного отвору діафрагми та можливість оптимізації лапароскопічних методик з метою підвищення їх ефективності.
Ключові слова: грижа стравохідного отвору діафрагми; лапароскопічна герніопластика; послаблювальні розрізи; самофіксувальні сітки.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.20
Використання модифікованої шкали Clavien – Dindo для оцінки післяопераційних ускладнень у пацієнтів похилого і старечого віку з гострим перитонітом
М. Б. Данилюк, С. М. Завгородній, А. І. Рилов, М. А. Кубрак
Запорізький державний медико–фармацевтичний університет
Реферат
Мета. Оцінити післяопераційні ускладнення за допомогою модифікованої шкали Сlavien – Dindo у пацієнтів похилого і старечого віку з гострим перитонітом.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 145 пацієнтів із виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладненою перфорацією. Для оцінки післяопераційних ускладнень використана модифікована шкала Сlavien – Dindo (2004, 2009).
Результати. Аналіз результатів лікування пацієнтів похилого і старечого віку з гострим перитонітом показав, що значна їх частка мала післяопераційні ускладнення – 76 (52,4%): у 53 (36,6%) були нехірургічні ускладнення, у 23 (15,9%) – хірургічні (р = 0,00027).
Висновки. Шкала Сlavien – Dindo дає можливість встановити наявність післяопераційних ускладнень, але не дає можливості з’ясувати, чому вони виникли, та попередити їх. Оцінка післяопераційних ускладнень за допомогою модифікованої шкали Сlavien – Dindo можлива лише для аналізу з метою збору статистичних даних, але вона не може бути використана в загальноклінічній практиці для аналізу якості лікування пацієнтів похилого і старечого віку з гострим перитонітом.
Ключові слова: перитоніт; шкала Сlavien – Dindo; перфорація; виразка.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.24
Профілактика гнійно–запальних ускладнень з боку м’яких тканин черевної стінки у хворих із перитонітом
І. В. Кароль
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ,
Броварська багатопрофільна клінічна лікарня
Реферат
Мета. Ознайомити із заходами для попередження гнійно–запальних ускладнень з боку м’яких тканин черевної стінки у хворих із перитонітом.
Матеріали і методи. Виходячи із мети дослідження, було сформовано 2 групи хворих. В основну групу увійшло 23 пацієнти, у яких для профілактики нагноєння операційних ран інтраопераційно використовували поліуретановий ранорозширювач зі змінною висотою в поєднанні з аплікаційним сорбентом. У контрольну групу увійшло 27 пацієнтів, у яких використовували тільки поліуретановий ранорозширювач.
Результати. Нагноєння операційної рани виникло у 2 (8,7%) пацієнтів основної і у 6 (22,2%) пацієнтів контрольної групи, серома – відповідно у 1 (4,3%) та 2 (7,4%) пацієнтів, гематома – у 1 (3,7%) пацієнта контрольної групи, запальний інфільтрат – у 2 (8,7%) пацієнтів основної та 3 (11,1%) пацієнтів контрольної групи.
Висновки. Застосування поліуретанового ранорозширювача в поєднанні з аплікаційним сорбентом для профілактики нагноєння післяопераційних ран у пацієнтів із розлитим і загальним перитонітом в токсичній та термінальній стадіях дозволило зменшити кількість гнійно–запальних ускладнень з боку м’яких тканин черевної стінки в основній групі у 2 рази відносно відповідного показника в контрольній групі.
Ключові слова: перитоніт; гнійно–запальні ускладнення; аплікаційний сорбент.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.29
Вуглеводний обмін у хворих із бешихою
С. Д. Шаповал1, Л. А. Василевська2
1Запорізький державний медико–фармацевтичний університет,
2Запорізька міська лікарня № 3
Реферат
Мета. З’ясувати частоту розвитку бешихи та частоту порушення вуглеводного обміну у хворих гнійно–септичного центру м. Запоріжжя.
Матеріали і методи. Проаналізовано 15 612 історій хвороб пацієнтів із гнійно–септичними захворюваннями, що перебували на лікуванні у гнійно–септичному центрі м. Запоріжжя протягом 2003 – 2023 років.
Результати. Встановлено, що 359 (2,3%) пацієнтів мали бешихове запалення на тлі цукрового діабету 1–го чи 2–го типу. Деструктивні форми бешихи зареєстровані у 315 (87,7%) хворих, у 30 (9,5%) із них захворювання було ускладнене сепсисом. При неускладнених формах бешихи цукровий діабет спостерігали у 29 (65,9%) хворих, при деструктивних – у 246 (78,1%).
Висновки. У хворих із цукровим діабетом ризик розвитку септичних ускладнень значно більший, ніж у хворих без порушення вуглеводного обміну.
Ключові слова: бешиха; цукровий діабет; сепсис; летальність.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.32
Overexpression of CD44 as a predictor of metastatic potential in patients with colorectal cancer
- Kostovski1, R. Jovanovic2, I. Kostovska3
1University Clinic of Abdominal Surgery, Faculty of Medicine, Ss. Cyril and Methodius University in Skopje, Republic of North Macedonia
2Institute of Pathology, Faculty of Medicine, Ss. Cyril and Methodius University in Skopje, Republic of North Macedonia
3Institute of Medical and Experimental Biochemistry, Faculty of Medicine, Ss. Cyril and Methodius University in Skopje, Republic of North Macedonia
Abstract
Objective: To correlate CD44 expression with the clinicopathological characteristics of patients with colorectal carcinoma (CRC).
Materials and methods. This study included 90 patients with CRC who underwent curative surgical resection. Standard histopathological techniques and immunohistochemistry analysis was used to investigate CD44 expression. Semi–quantitative scoring was used to categorize CD44 expression levels. Patients’ clinicopathological characteristics were retrospectively examined.
Results. Overexpression of CD44 was found in 46.7% of all patients with CRC. Patients with right colon cancer had the highest CD44 expression (54,6%). Overexpression of CD44 was present in 69.6% of patients with metastatic lesions in visceral organs. We found statistically significant differences between CD44 overexpression and the presence of visceral metastases (p = 0.015), different T categories (p = 0.011), N status (p = 0.006), and G differentiation (p = 0.011). Our results showed that the disease stage has the greatest effect on CD44 overexpression (p <0.001).
Conclusion. Overexpression of CD44 could be a reliable predictor of metastatic potential and poor prognosis in patients with CRC.
Кеywords: colorectal cancer, stem cells, CD44
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.37
Ретроспективний аналіз функції кисті і стопи після застосування клітинних технологій у пацієнтів із посттравматичними ішемічним та денерваційно–реінерваційним пошкодженнями м’язів кінцівок
Ю. В. Поляченко, О. О. Коструб, О. В. Долгополов, Р. І. Блонський, І. А. Засаднюк
Інститут травматології та ортопедії НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Визначення впливу клітинної терапії на функцію кисті і стопи у пацієнтів з ішемічним та денерваційно–реінерваційним пошкодженнями м’язів кінцівок.
Матеріали і методи. Упродовж 9 років (2014 – початок 2023) на базі Інституту травматології та ортопедії було проведено лікування 47 пацієнтів із посттравматичними ішемією та/або пошкодженням периферичних нервів. Клітинну терапію, а саме введення аспірату кісткового мозку та суспензії жирової тканини (клітинних субстратів) у цільові м’язи, використано у 32 (68,1%) пацієнтів (основна група), 15 (31,9%) пацієнтам клітинну терапію не проводили (контрольна група). У 16 (50%) пацієнтів клітинну терапію застосували на верхній, у 16 (50%) – на нижній кінцівці. Пацієнтів контрольної і основної груп було розподілено на три підгрупи: з ішемічною контрактурою, з пошкодженням периферичних нервів, з поєднанням даних патологій.
Результати. Проведене лікування із застосуванням клітинних технологій у пацієнтів з ішемічним і денерваційно–реінерваційним пошкодженнями м’язів кисті і стопи мало статистично значущий позитивний вплив. У пацієнтів з ішемічною контрактурою кисті через 12 міс після введення клітинних субстратів втрата її функції знизилась до рівня менше 30%.
Висновки. Клітинна терапія сприяє відновленню функції кисті і стопи у пацієнтів з ішемічним та/або денерваційно–реінерваційним ушкодженням м’язів кінцівок.
Ключові слова: клітинні технології; ішемічне ушкодження; денерваційно–реінерваційне ушкодження; функція кисті; функція стопи.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.44
Важливі аспекти досвіду ізольованої роботи багатопрофільного медичного закладу України в умовах раптового початку воєнних дій
О. Ю. Усенко1, І. А. Лурін2, А. М. Довгопол3, М. Ю. Крестьянов3, Р. В. Салютін1, А. В. Динець4, П. Т. Ксеник3, І. В. Комісарова3, А. О. Алєксєєв3,
Д. В. Оклей5
1Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ,
2Науково–практичний центр профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами, м. Київ,
3Ірпінська центральна міська лікарня,
4Інститут біології та медицини Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ,
5Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.51
Погляди на вузівську підготовку студентів–медиків в умовах воєнного стану
В. І. Лупальцов
Харківський національний медичний університет
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.54
Використання абляційних технологій для лікування печінкових метастазів колоректального раку
Н. М. Костилєва, Т. А. Юсупов
Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.63
Використання магнітів у мініінвазивній хірургії осколкових поранень
О. Ю. Усенко, А. В. Сидюк, А. С. Клімас, О. Є. Сидюк, А. С. Сукач
Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.67
Реконструкція поєднаного дефекту бічної поверхні тулуба після вибухової травми
А. О. Жернов, Д. М. Сидоренко, І. Л. Бриленко
Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.5.71
Копчак Володимир Михайлович
(до 70–річчя від дня народження)