Аналіз перебігу раннього післяопераційного періоду у пацієнтів із діастазом прямих м’язів живота після різних методів його хірургічної корекції
С. М. Василюк, А. В. Петраш
Реферат
Мета. Порівняти показники раннього післяопераційного періоду у пацієнтів із діастазом прямих м’язів живота після шовної плікації та після імплантації сітки.
Матеріали і методи. В дослідження включено 120 пацієнтів із діастазом прямих м’язів живота. У 60 пацієнтів (1–ша група) для корекції діастазу застосовували шов, ще у 60 (2–га група) – проленову сітку.
Результати. Регресія болю у пацієнтів 1–ї групи у 1–шу і 3–тю післяопераційні доби була більш динамічною, ніж у пацієнтів 2–ї групи: біль зменшився у 3,0 і 2,5 разу відповідно. Встановлення сітки підвищувало ризик гіпертермії на 61%. У групах кількість пацієнтів з ускладненнями відрізнялася статистично незначущо (р=0,265), однак різниця між кількістю пацієнтів, у яких виникло по кілька ускладнень, була статистично значущою (р=0,018). Застосування сітки підвищувало ризик розвитку сероми на 64% (р=0,046), гематоми на 19% (р=0,819), інфекції рани на 36% (р=0,741), парестезії на 64% (р=0,025).
Висновки. Корекція діастазу прямих м’язів живота за допомогою шва більш прийнятна, ніж корекція за допомогою встановлення сітки.
Ключові слова: діастаз прямих м’язів живота; хірургічна корекція; сітка; післяопераційний період.
Український журнал клінічної хірургії. 2023 Листопад/Грудень; 90(6):7-13
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.6.07
Роль променевих методів діагностики при ускладненій бойовій травмі грудної клітки
М. П. Сухомлин
Реферат
Мета. Оцінка ефективності променевих методів діагностики бойової травми грудної клітки на етапі надання спеціалізованої хірургічної допомоги.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати діагностичних заходів, проведених 51 пораненому із двобічною бойовою травмою грудної клітки. Всім пораненим виконували рентгенографію органів грудної порожнини (за необхідності – у двох проєкціях). Ультразвукове дослідження органів грудної порожнини проводили в режимі реального часу. Спіральну комп’ютерну томографію виконували на багатозрізових комп’ютерних томографах. Відеоторакоскопію виконали у 20 (83,3%) із 24 поранених, які отримували лікування у відділенні торакоабдомінальної хірургії Інституту загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева у 2022 – 2023 роках. У 27 пацієнтів, які проходили лікування у тому ж відділенні та відділенні політравми Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О. І. Мещанінова у 2014 – 2016 роках, відеоторакоскопію як метод діагностики не застосовували.
Результати. Важливою перевагою спіральної комп’ютерної томографії було те, що цей метод дає можливість точно встановити характер пошкодження органів грудної порожнини, кісткового каркаса грудей, посттравматичних ускладнень та планувати оперативне лікування (корекцію) наявних ушкоджень на етапі надання спеціалізованої торакальної хірургічної допомоги, зокрема торакоскопічним доступом.
Висновки. Бойова травма грудної клітки – це тяжке пошкодження, яке слід розглядати в рамках протоколів щодо травми, за якими клінічні ознаки інформативні лише на етапах ранньої діагностики для потенційно смертельних травм.
Ключові слова: бойова травма; променеві методи діагностики; грудна клітка; ускладнення.
Український журнал клінічної хірургії. 2023 Листопад/Грудень; 90(6):14-18
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.6.14
Етіопатогенетичні фактори інфекційного ендокардиту у пацієнтів, яким виконані операції на мітральному клапані
С. Е. Солтані, Н. І. Ярема
Реферат
Мета. Встановити етіопатогенетичні фактори ризику розвитку інфекційного ендокардиту з урахуванням демографічних та гендерних особливостей у пацієнтів, яким виконані операції на мітральному клапані.
Матеріали і методи. У дослідження залучено 107 пацієнтів, яким виконані операції на мітральному клапані. Чоловіків було 74, жінок – 33. Вік пацієнтів коливався у межах від 20 до 76 років, середній вік становив (50,6 ± 4,8) року. У всіх пацієнтів в анамнезі був інфекційний ендокардит із подальшим ураженням мітрального клапана. Всім пацієнтам на базі Національного інституту серцево–судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України виконано пластику/протезування мітрального клапана. Матеріалом для аналізу стали дані з первинної облікової медичної документації (історії хвороб, первинні медичні карти, дані фізикального, клініко–лабораторного й інструментального обстежень).
Результати. У залежності від проведеного хірургічного лікування хворі були розподілені на дві групи: дослідну – 67 хворих, яким виконана органозберігальна операція (пластика мітрального клапана), та контрольну – 40 хворих, яким виконано протезування мітрального клапана. Вивчено особливості вікового і гендерного розподілу пацієнтів з ураженням мітрального клапана на тлі інфекційного ендокардиту. Встановлено частоту етіопатогенетичних факторів ризику розвитку інфекційного ендокардиту з урахуванням статі пацієнтів в обох досліджуваних групах.
Висновки. Визначення етіопатогенетичних факторів ризику розвитку інфекційного ендокардиту надзвичайно актуальне, оскільки дозволяє спланувати хірургічне лікування і реабілітаційний період з урахуванням всіх анамнестичних особливостей пацієнта.
Ключові слова: набуті вади серця; пластика мітрального клапана; протезування мітрального клапана; фактори ризику; інфекційний ендокардит; соціально–демографічні фактори.
Український журнал клінічної хірургії. 2023 Листопад/Грудень; 90(6):19-22
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.6.19
Оцінка ризику венозних тромбозу та емболії у оперованих пацієнтів із гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини на фоні COVID–19
Н. Р. Федчишин, Г. І. Герич, М. Р. Кавка
Реферат
Мета. Оцінити ризик венозних тромбозу та емболії у невідкладно оперованих пацієнтів із гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини та коронавірусною хворобою.
Матеріали і методи. Одноцентрове дослідження базується на аналізі 741 медичної карти стаціонарного хворого, госпіталізованого в центр хірургії за період з квітня 2020 по лютий 2022 року. Детально проаналізовано 78 медичних карт пацієнтів, оперованих з приводу гострої хірургічної патології органів черевної порожнини з підтвердженим COVID–19. Померло 8,9% пацієнтів, із них 5,1% – від масивної тромбоемболії легеневої артерії з розвитком гострої серцево–судинної недостатності. Тромбоемболічні ускладнення діагностовано у 26,9% пацієнтів.
Результати. Визначено суми балів, якими оцінено фактори ризику венозних тромбозу та емболії. Низькому ступеню ризику відповідала сума балів до 15, середньому – 15 – 35 балів, високому – більше 35 балів.
Висновки. Частота венозних тромбозу та емболії у хворих із коронавірусною хворобою в післяопераційному періоді при низькому ступені ризику становить 8%, середньому – 25%, високому – понад 40%. Реальний ризик тромбоемболічних ускладнень недооцінений та потребує врахування особливостей перебігу коронавірусної хвороби у пацієнтів із гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини.
Ключові слова: венозні тромбоз та емболія; COVID–19, тромбоемболічні ускладнення; гостра хірургічна патологія органів черевної порожнини.
Український журнал клінічної хірургії. 2023 Листопад/Грудень; 90(6):23-34
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.6.23
Молекулярно–генетичні маркери високодиференційованого раку щитоподібної залози
(огляд літератури та власні спостереження)
О. Ю. Усенко, І. П. Хоменко, А. Є. Коваленко, І. П. Галочка, В. Д. Минюк, С. А. Андреєщев, Р. В. Салютін, А. В. Варга
Український журнал клінічної хірургії. 2023 Листопад/Грудень; 90(6):35-43
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.6.35
Використання методів медичної візуалізації для забезпечення черезшкірної радіочастотної абляції печінкових метастазів колоректального раку
Н. М. Костилєва, О. О. Коршак
Український журнал клінічної хірургії. 2023 Листопад/Грудень; 90(6):44-75
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.6.44
Десять «золотих правил» оптимального використання антибіотиків у лікарнях: за матеріалами заяви–пропозиції Національної/Міжнародної мережевої групи з питань антимікробної резистентності у світі
І. А. Криворучко, М. Сартеллі
Український журнал клінічної хірургії. 2023 Листопад/Грудень; 90(6)76-75
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.6.76
Мамчич Володимир Іванович
(до 85–річчя від дня народження)