ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ
ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ МЕДУЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ХВОРИХ З МІСЦЕВИМИ ТА ВІДДАЛЕНИМИ МЕТАСТАЗАМИ
О. С. Ларін, С. М. Черенько, О. П. Нечай, М. С. Черенько
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати хірургічного лікування 93 первинних хворих з приводу медулярного раку (МР) щитоподібної залози (ЩЗ) у період з 1995 по 2009 р., у тому числі 26 (28%) — з спадковою формою хвороби (синдром множинної ендокринної неоплазії — МЕН 2). Найкращі віддалені результати досягнуті за неінвазивної пухлини без регіонарних метастазів на момент операції (у 39% — одужання, у 32% — ремісія). Жоден пацієнт з інвазивною пухлиною і регіонарними або віддаленими метастазами повністю не вилікуваний. Спадкові форми МРЩЗ більш агресивні, ніж спорадичні (частота виявлення віддалених метастазів відповідно 31 і 21%), гірші віддалені результати. У строки 8—15 років після операції померли 6% хворих з спорадичним МРЩЗ і 12% — синдромом МЕН 2. Одужання спостерігали тільки після первинно—радикальних операцій. Повторні втручання практично завжди були паліативними. Впровадження скринінгу вмісту кальцитоніну (Кт) у крові і генетичного тестування мутацій Ret—протоонкогену — важливі завдання в Україні для покращення результатів лікування МРЩЗ.
Ключові слова: щитоподібна залоза; медулярний рак; регіонарні та віддалені метастази.
«ВИПАДКОВЕ» ВИЯВЛЕННЯ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ПАЦІЄНТІВ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ВТРУЧАННІ З ПРИВОДУ НЕПУХЛИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНА
О. П. Нечай, О. С. Ларін, С. М. Черенько, С. А. Шептуха, В. А. Смоляр, П. О. Золотарьов
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати операцій, виконаних у 2008—2009 рр. у 608 пацієнтів з приводу непухлинних захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) в умовах спеціалізованого центру ендокринної хірургії (вузловий та дифузний токсичний зоб). За результатами остаточного гістологічного дослідження у 56 (9,2%) хворих «випадково» виявлений рак ЩЗ, з них у 43 (77%) — папілярна мікрокарцинома. У 10 (18%) хворих виникла необхідність виконання повторного оперативного втручання, яке здійснене у строки до 7 діб після першої операції. Зважаючи на більш високий ризик виникнення ускладнень (пошкодження прищитоподібних залоз, поворотних гортанних нервів та інших анатомічних структур шиї) під час виконання повторних операцій, необхідне розширення показань до проведення інтраопераційного експрес—гістологічного дослідження, радикальне здійснення первинної операції (тиреоїдектомія з приводу багатовузлового двобічного і дифузного токсичного зобу), а також максимально повне обстеження хворого до операції.
Ключові слова: вузловий зоб; тиреотоксикоз; хірургічне лікування; рак щитоподібної залози; несподіваний діагноз.
ЛАЗЕРІНДУКОВАНА ІНТЕРСТИЦІАЛЬНА ТЕРМОТЕРАПІЯ В ЛІКУВАННІ СОЛІДНИХ ВУЗЛІВ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
О. В. Шідловський, О. І. Карел
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати лікування 272 хворих з приводу вузлового колоїдного зобу з використанням лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії (ЛІТТ). Встановлено, що при застосуванні розроблених режимів ЛІТТ не виникають деструктивні зміни у навколовузловій тканині і розлади гормональної функції щитоподібної залози (ЩЗ). Тривалість регресу і заміщення вузла сполучною тканиною визначають такі його характеристики, як ехогенність і об’єм. У міру їх збільшення інтенсивність заміщення вузла на сполучну тканину зменшується, уповільнюються строки регресу вузла. Показаннями до повторного застосування термотерапії є наявність залишкової тканини в ділянці вузла від 42% і більше від вихідного об’єму через 6 міс після лікування. Абсолютними показаннями до повторного застосування ЛІТТ є виявлення тиреоїдного епітелію в залишковій тканині вузла.
Ключові слова: вузловий колоїдний зоб; лікування; лазеріндукована інтерстиціальна термотерапія.
МІНІІНВАЗИВНІ ТА ЕНДОСКОПІЧНІ МЕТОДИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ПРИВОДУ ПЕРВИННОГО ГІПЕРПАРАТИРЕОЗУ:
ПЕРЕВАГИ ТА ОБМЕЖЕННЯ
С. М. Черенько, О. А. Товкай, С. А. Шептуха
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати операцій з приводу первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ), виконаних у 212 хворих у 2007—2009 рр. у спеціалізованій клініці ендокринної хірургії. У 183 хворих застосовані відкриті втручання з ревізією усіх 4 прищитоподібних залоз (ПЩЗ), у 29 — з використанням ендоскопічної техніки (у 18) або прицільного мінідоступу (в 11). У 5,2% спостережень відзначене ураження більш ніж однієї ПЩЗ. Мініінвазивні операції мають переваги щодо косметичного ефекту і швидшого одужання пацієнтів за однакового ризику виникнення рецидиву та ускладнень. Умовою виконання мініінвазивних операцій з приводу ПГПТ є чітка локалізація аденоми ПЩЗ, діаметр пухлини не більше3 см, відсутність тиреоїдиту, рубцевих і спайкових процесів, низький ризик мультигландулярного ураження, можливість отримання швидкого результату аналізу на вміст паратгормону (ПТГ) в крові (оптимально—інтраопераційний експрес—аналіз).
Ключові слова: первинний гіперпаратиреоз; мініінвазивні операції; ендоскопічні операції.
ЗАСТОСУВАННЯ ВІДЕОАСИСТОВАНОЇ ПАРАТИРЕОЇДЕКТОМІЇ У ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ПРИВОДУ ПЕРВИННОГО ГІПЕРПАРАТИРЕОЗУ
Н. І. Бойко, В. В. Хом’як, О. М. Лерчук, М. П. Павловський
РЕФЕРАТ
В останні роки під час хірургічного лікування хворих з приводу первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) застосовують мініінвазивні втручання. Проаналізовані результати використання відеоасистованої паратиреоїдектомії у 8 (32%) з 25 хворих, яких лікували у клініці, з приводу ПГПТ в період 2010—2012 рр. Застосування відеоасистованої паратиреоїдектомії у порівнянні з відкритим втручанням дозволило вірогідно зменшити тривалість операції, частоту післяопераційних ускладнень, досягти кращого косметичного ефекту.
Ключові слова: первинний гіперпаратиреоз; мініінвазивні операції; відеоасистована паратиреоїдектомія.
КАРЦИНОЇДНІ ПУХЛИНИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ТА ТРАВНОГО КАНАЛУ: КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ
Н. І. Бойко, Р. В. Кемінь, М. П. Павловський
РЕФЕРАТ
Наведений огляд літератури і проаналізовані результати діагностики й лікування 28 хворих, у яких виявлені карциноїдні пухлини травного каналу різної локалізації. Карциноїди були як гормонально активні, так і гормонально неактивні. До операції діагноз карциноїдного синдрому встановлений лише у 2 хворих. Карциноїди печінки виявлені у 4 хворих, жовчного міхура — в 1, підшлункової залози (ПЗ) — у 5, шлунка — в 1, дванадцятипалої кишки (ДПК) — в 1. Наведені результати лабораторних та інструментальних досліджень, зроблені відповідні висновки.
Ключові слова: карциноїди печінки, підшлункової залози, тонкої кишки; карциноїдний синдром; С—пептид.
ПРИМЕНЕНИЕ ВЫСОКОЧАСТОТНОЙ ЭЛЕКТРОСВАРКИ В ХИРУРГИИ НАДПОЧЕЧНИКОВ. СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ
А. Н. Кваченюк, И. С. Супрун, К. В. Негриенко, А. И. Баренфельд, М. Р. Датта, Л. Р. Датта, А. Д. Нелеп
РЕФЕРАТ
У 14 больных выполнена открытая адреналэктомия с использованием высокочастотной электросварки (I группа), у 8 — открытая адреналэктомия (II группа). В двух группах сравнивали: продолжительность оперативного вмешательства, объем кровопотери, выраженность послеоперационного болевого синдрома, длительность послеоперационной госпитализации, частоту интра— и послеоперационных осложнений, гистологические изменения в удаленных тканях.
Преимуществами открытой адреналэктомии с использованием высокочастотной электросварки считаем меньшие продолжительность оперативного вмешательства и объем кровопотери; отсутствие некроза в окружающих тканях и инородных тел в ране, снижение травматичности оперативного вмешательства, улучшение реабилитации пациентов.
Ключевые слова: высокочастотная электросварочная хирургия; электрохирургия; открытая адреналэктомия; эндокринная хирургия.
ПУХЛИНИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ: ДІАГНОСТИКА ТА СУЧАСНІ ХІРУРГІЧНІ, ЗОКРЕМА, МІНІІНВАЗИВНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
М. П. Павловський, Н. І. Бойко, Я. І. Гавриш
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати діагностики й лікування 759 пацієнтів віком від 8 до 78 років, у яких діагностовані захворювання надниркових залоз. Різноманітність клінічних симптомів залежала від виду ураження надниркових залоз. Аналізували результати біохімічних, інструментальних методів обстеження хворих, рівень гормонів у крові, методи підготовки хворих до операції, післяопераційні ускладнення. Наведені результати малотравматичного лікування пацієнтів з пухлинами надниркових залоз. За період від 1997 до 2010 р. відеоендоскопічна адреналектомія виконана у 81 хворого.
Ключові слова: пухлини надниркових залоз; діагностика; хірургічне лікування; відеоендоскопічна адреналектомія.
ВЛИЯНИЕ ОЗОНОТЕРАПИИ НА НЕКОТОРЫЕ ПАРАМЕТРЫ ИММУНИТЕТА
У БОЛЬНЫХ ПРИ РАСПРОСТРАНЕННОМ ПЕРИТОНИТЕ
Н. Дж. Гаджиев, С. В. Сушков, Е. М. Климова, Е. В. Лавинская
РЕФЕРАТ
Изучен иммунный статус при хирургическом лечении 103 больных с распространенным перитонитом (РП). Больные распределены на две группы. В группу сравнения включены 60 больных, которым проводили общепринятую комплексную терапию, в основной группе у 43 больных, наряду с общепринятым комплексом лечебных мероприятий, применяли местную и внутривенную системную озонотерапию (ОТ). Тяжесть состояния больных оценивали по Мангеймскому индексу перитонита (МИП). Для оценки иммунного статуса больных при РП в динамике изучали субпопуляции лимфоцитов (CD3+, CD4+, CD8+, CD11а+, CD19+), фагоцитарную активность нейтрофильных гранулоцитов (НГ), а также концентрацию иммуноглобулинов А, М, G и циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК). Результаты исследования показали, что РП сопровождается изменениями функционирования иммунной системы, выраженность которых зависит от тяжести состояния больных. Общепринятая базисная терапия неэффективна в коррекции этих нарушений. Использование индивидуально подобранной местной и системной ОТ в комплексе лечебных мероприятий у больных при РП оказывало положительное влияние на некоторые звенья иммунитета с тенденцией к устранению дисфункции иммунной системы.
Ключевые слова: перитонит; иммунный статус; озонотерапия.
ДИНАМИКА ПРОФИЛЯ ЦИТОКИНОВ У БОЛЬНЫХ С ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫМИ ГРЫЖАМИ БРЮШНОЙ СТЕНКИ ПРИ ПРОТЕЗИРОВАНИИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕНА И ПОЛИВИНИЛИДЕНФТОРИДА
С. В. Иванов, И. С. Иванов, Р. A. Мамедов, Т. П. Катунина, А. В. Цуканов
РЕФЕРАТ
Обобщены результаты экспериментального и клинического исследований, проведенных в целях сравнительной оценки применяемых в герниологии эндопротезов из политетрафторэтилена (ПТФЭ) и поливинилиденфторида (ПВДФ). Экспериментальные исследования проведены на 200 мышах, которым в переднюю брюшную стенку имплантировали сетчатые эндопротезы. Всех животных, независимо от вида имплантированного протеза, выводили из эксперимента на 10, 30—е и 60—е сутки. Проведено гистологическое исследование полученных материалов. Клиническая часть основана на анализе результатов хирургического лечения послеоперационной грыжи брюшной стенки (ПОГБС) у 121 пациента в период с 2003 по2011 г. Пациенты распределены на 2 группы. В контрольную группу включены 73 пациента, оперированных в период 2005—2007 гг., у которых использовали протез из ПТФЭ «Экофлон»; в основную — 48 пациентов, у которых с 2008 по2011 г. имплантировали протез из ПВДФ — «Унифлекс» фирмы «Линтекс». В каждой группе выделены больные, у которых исследовали профиль цитокинов. По результатам проведенных исследований установлено, что оба материала обусловливают выраженную воспалительную реакцию с характерным стадийным повышением уровня провоспалительных и противовоспалительных цитокинов, динамика содержания цитокинов свидетельствовала о менее выраженной местной реакции воспаления на протез из ПВДФ. При применении эндопротеза «Унифлекс» отмечена меньшая частота экссудативных осложнений по сравнению с таковой при использовании протеза «Экофлон», он предпочтительнее в клиническом использовании.
Ключевые слова: послеоперационная грыжа брюшной стенки; цитокины; политетрафторэтилен; поливинилиденфторид.
ПРИМЕНЕНИЕ ЭCСЕНЦИАЛЬНЫХ ФОСФОЛИПИДОВ В ЛЕЧЕНИИ И ПРОФИЛАКТИКЕ ПОСТХОЛЕЦИСТЭКТОМИЧЕСКОГО СИНДРОМА
М. Е. Ничитайло, Л. М. Булик
РЕФЕРАТ
Обобщен опыт применения в клинике препарата Энерлив (компании «Берлин — Хеми Менарини» Германия) у 58 пациентов в комплексе лечения постхолецистэктомического синдрома (ПХЭС). Препарат обладает гепатопротекторным и гипохолестеринемическим действием, эффективно устраняет болевой и диспептический синдромы, нормализует биохимические показатели.
Ключевые слова: желчнокаменная болезнь; постхолецистэктомический синдром; лечение; Энерлив.
СУЧАСНИЙ МІНІІНВАЗИВНИЙ КОМБІНОВАНИЙ ХІРУРГІЧНИЙ ПІДХІД
ДО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ПРИВОДУ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК
О. В. Береговий, А. М. Гур’єв, В. О. Кисельов, В. Є. Грепачевський, В. М. Шолох, Д. О. Бонь
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати виконання комбінованої ендовенозної лазерної коагуляції (ЕВЛК) підшкірних вен у 167 пацієнтів, яких лікували у відділі хірургії № 1 у 2007 — 2011 рр. з приводу варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок у стадії С2—С6 (за класифікацією СЕАР). Відзначено ефективність мініінвазивного комбінованого хірургічного лікування ВХ нижніх кінцівок з використанням високоенергетичного діодного лазера Dornier Medilas Fibertom з довжиною хвилі 940 нм.
Ключові слова: варикозна хвороба; хірургічне лікування; ендовенозна лазерна коагуляція.
ТОРАКОСКОПІЧНА ФЕНЕСТРАЦІЯ ПЕРИКАРДА ПІД ЧАС ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ ЕКСУДАТИВНОГО ПЕРИКАРДИТУ
І. М. Шевчук, С. С. Сніжко, Б. В. Гладун
РЕФЕРАТ
Обстежені 67 хворих, яких лікували в торакальному відділенні Івано—Франківської обласної клінічної лікарні з приводу ексудативного перикардиту у 2005—2009 рр. У 27 (40,2%) хворих здійснено фенестрацію перикарда під час відеоасистованої торакоскопії (ВАТС), у 40 (59,8%) — пункцію перикарда за методом Ларрея. Проаналізовані результати хірургічного лікування, проведено порівняльну оцінку ефективності кожного методу. Доведені переваги застосування ВАТС з фенестрацією перикарда у хворих на ексудативний перикардит. Визначені показання до застосування ВАТС у хворих на ексудативний перикардит.
Ключові слова: ексудативний перикардит; торакоскопія; фенестрація перикарда.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ИНГИБИРОВАНИЕ АКТИВИРОВАННЫХ ЗВЕЗДЧАТЫХ КЛЕТОК ЛИЗИНОПРИЛОМ ДЛЯ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ ФИБРОЗА ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В МОДЕЛИ ХРОНИЧЕСКОГО АЛКОГОЛЬНОГО ПАНКРЕАТИТА
М. Е. Ничитайло, Д. А. Кравченко, Е. Б. Медвецкий, И. С. Шпонька, И. М. Савицкая
РЕФЕРАТ
Лизиноприл (ингибитор ангиотензинпревращающего фермента — АПФ) замедляет формирование фиброза в поджелудочной железе (ПЖ) у крыс, которым моделировали хронический алкогольный панкреатит после дистальной резекции органа. Лизиноприл назначали крысам после дистальной резекции ПЖ в дозе 10 мг/кг в течение 21 сут. Для оценки влияния препарата на активность и количество звездчатых клеток (ЗК) ПЖ определяли иммуногистохимические (ИГХ) маркеры: a—гладкомышечный актин (a—SMA), десмин, глиальный фибриллярный кислый белок (GFAP), виментин, оценивали экспрессию матриксной металлопротеиназы—1 (MMP—1) и ингибитора матриксной металлопротеиназы—2 (TIMP—2). Под влиянием лизиноприла отмечено подавление активности ЗК ПЖ, уменьшение экспрессии a—SМА, десмина, GFAP, виментина, увеличение соотношения MMP—1 и TIMP—2, уменьшение распространенности фиброза ПЖ.
Ключевые слова: поджелудочная железа; хронический панкреатит; дистальная резекция поджелудочной железы; звездчатые клетки; лизиноприл; эксперимент.
ВИКОРИСТАННЯ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ МЕТОДІВ ЗДІЙСНЕННЯ ГЕМОСТАЗУ ПІД ЧАС ОПЕРАЦІЙ НА ПАРЕНХІМАТОЗНИХ ОРГАНАХ
І. А. Сухін
РЕФЕРАТ
Наведені результати експериментальної резекції печінки та селезінки, під час якої використовували апарати високотемпературної коагуляції різного типу. Встановлено, що при використанні різних високотемпературних технологій типовим процесом є карбонізація біологічних тканин. За даними морфологічного дослідження карбонізовані тканини оточені сполучнотканинною капсулою з значною кількістю гігантських клітин сторонніх тіл, макроскопічно мають вигляд гранульом сторонніх тіл. В пізні строки спостереження гранульоми можуть трансформуватися у хронічні асептичні абсцеси.
Ключові слова: паренхіматозний орган; високотемпературні методи коагуляції; карбонізація біологічних тканин; експеримент.
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ
СИМУЛЬТАННЕ ОПЕРАТИВНЕ ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ І ПУХЛИНИ ПРЯМОЇ КИШКИ
А. В. Габрієлян, І. М. Тодуров, А. П. Мазур, В. В. Белейович, В. В. Кучерук, В. Й. Сморжевський,
О. В. Перехрестенко
ХВОРОБА КАСТЛЕМАНА: ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
А. І. Суходоля, І. В. Чубар, С. А. Суходоля, О. В. Грищук