Клінічна хірургія 2021 Липень/Серпень; 88(7-8):3-10. DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.03

Оновлені Токійські клінічні рекомендації з лікування гострого холангіту і гострого холециститу 2018 року (Tokyo Guidelines, 2018)

О. Ю. Усенко¹, В. І. Десятерик², С. П. Міхно², Є. О. Охотнік²

¹Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ,

²Дніпровський державний медичний університет

Лапароскопічна апендектомія у постковідному періоді

В. В. Міщенко¹, П. І. Пустовойт², Р. Ю. Вододюк¹, В. В. Велічко¹

¹Одеський національний медичний університет,

²Одеська обласна клінічна лікарня

Реферат

Мета. Визначення ролі і місця лапароскопічної апендектомії у постковідному періоді.

Матеріали і методи. Лапароскопічна апендектомія виконана 73 хворим, які перенесли COVID–19. Для діагностики гострого апендициту була використана шкала Альварадо.

Результати. Термін встановлення діагнозу гострого апендициту у 87,7% хворих становив 6 год і більше, а термін доопераційного спостереження – (12,7 ± 3,1) год. Характерною була флегмонозна форма запалення червоподібного відростка (61,4%). Антитіла IgMSARSCov–2 (COVID–19) та IgGSARSCov–2 (COVID–19) визначені у 100% хворих із гострим апендицитом. Лапароскопічна апендектомія у хворих, які перенесли COVID–19, безпечна.

Висновки. Перебіг гострого апендициту у хворих, які перенесли COVID–19, має певні клінічні особливості. Діагностика гострого апендициту у таких хворих повинна бути швидкою і точною. Апендектомію у хворих у постковідному періоді слід виконувати до розвитку ускладнень гострого апендициту. Лапароскопічна апендектомія у хворих, які перенесли COVID–19, повинна стати «золотим стандартом» операцій при гострому апендициті.

Ключові слова: лапароскопічна апендектомія; постковідний період.

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):15-20.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.15

Дермоліпектомія і абдомінопластика при хірургічному лікуванні гіпогастральних післяопераційних гриж у хворих з ожирінням

В. В. Петрушенко, Д. І. Гребенюк, А. О. Кот

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Реферат

Мета. Покращити клініко–естетичні результати хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж підпупково–підчеревної локалізації і гіпогастральних рубцевих деформацій у пацієнтів з ожирінням.

Матеріали і методи. Робота ґрунтується на результатах аналізу періопераційних досліджень, проведених 37 пацієнтам. Основну групу склали 26 пацієнтів з післяопераційними вентральними грижами після нижніх лапаротомій чи лапароскопічних втручань. У 11 пацієнтів, які склали контрольну групу, були лише м’яко–тканинні деформації без апоневрозних дефектів і гриж. Усі пацієнти мали загальне ожиріння I–III cтупеня та/або абдомінальне ожиріння. Усім пацієнтам було виконано різне за об’ємом прораховане видалення надлишкових і рубцево–фіброзних тканин та, за потреби, алопластику грижових воріт.

Результати. Сукупний парагерніальний надлишок тканин при сформованих гіпогастральних післяопераційних вентральних грижах мав переважно надапоневрозну локалізацію та метричні характеристики, що визначалися розмірами грижі, вираженістю навколишніх жировмісних шарів і фіброзно–рубцевих компонентів. При виконанні герніоабдомінопластики у таких пацієнтів доцільна тактика комбінування стандартної апоневрозної герніопластики та дермоліпектомії/фіброліпектомії з абдомінопластикою. Це дозволяє суттєво знизити (до 3%) частоту розвитку локальних ускладнень.

Висновки. Заздалегідь прорахована герніоабдомінопластика є найбільш раціональним принципом хірургічного лікування гіпогастральних післяопераційних вентральних гриж у пацієнтів з ожирінням.

Ключові слова: післяопераційні грижі; ожиріння; дермоліпектомія; герніоабдомінопластика.

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):21-25.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.21

Динамика сократительной функции левого предсердия у больных с ишемической митральной регургитацией

С. И. Мусаев, Э. Ф. Курбанов

Научный центр хирургии имени М. А. Топчибашева, г. Баку, Азербайджанская Республика

Реферат

Цель. Оценка механической функции левого предсердия у больных с ишемической митральной регургитацией с использованием технологии векторного анализа скорости движения эндокарда.

Материалы и методы. В проспективное когортное нерандомизированное исследование включены 107 пациентов в возрасте (56 ± 7,5) года, из них 96 (89,7%) мужчин. Критерии отбора: I-III степень ишемической митральной регургитации на эхокардиографии, ангиографически выявленная ишемическая болезнь сердца, требующая хирургической реваскуляризации, синусовый ритм с частотой сердечных сокращений от 60 до 89 в 1 мин, улучшенная эхокардиографическая визуализация эндокарда левого предсердия.

Результаты. Показатели механической функции левого предсердия снижаются пропорционально степени тяжести ишемической митральной регургитации. Продольная деформация и скорость деформации левого предсердия отражают связь с ишемической митральной регургитацией больше, чем обычные индексы, используемые для оценки геометрии левого предсердия. Полученные данные свидетельствуют о сопоставимых ультраструктурных изменениях предсердия, возникающих при хронической объемной перегрузке митральной регургитации от II степени и выше. Изменения и скорость деформации предсердий могут быть связаны с тяжестью регургитации.

Выводы. Значения механической функции левого предсердия связаны с ишемической митральной регургитацией и зависят от механического ремоделирования левого предсердия. Изучение динамики механической функции левого предсердия у больных с митральной регургитацией может быть перспективным и полезным при оценке ее гемодинамической значимости и выборе хирургического подхода для дополнительного вмешательства на митральном клапане.

Ключевые слова: ишемическая митральная регургитация; сократительная функция левого предсердия; эхокардиография; ультразвуковое исследование.

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):26-31.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.26

Пластика левого предсердия при хирургической коррекции сочетанного митрально-аортального порока, осложненного левой атриомегалией

В. В. Попов, А. А Большак, Ю. В. Баховская, Н. В. Поворозник, В. В. Лазоришинец

Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.М.Амосова НАМН Украины, г. Киев

Реферат

Цель. Изучение возможностей методики треугольной пластики левого предсердия при коррекции сочетанного митрально-аортального порока, осложненного левой атриомегалией.

Материалы и методы. В анализ включены результаты хирургического лечения 360 пациентов с сочетанным митрально-аортальным пороком, осложненным левой атриомегалией, которые были оперированы в Национальном институте сердечно-сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова за период с 01.01.2006 до 01.01.2021 г. Основную группу составили 73 пациента, которым при коррекции сочетанного митрально-аортального порока была выполнена оригинальная методика треугольной пластики левого предсердия. В контрольную группу вошли 287 пациентов, которым была выполнена только коррекция сочетанного митрально-аортального порока при наличии сопутствующей левой атриомегалии.

Результаты. Из 73 оперированных пациентов основной группы умерли 3 (летальность 4,1%). Динамика эхокардиографических показателей пациентов основной группы на этапах лечения: конечно-систолический индекс левого желудочка – (69,1 ± 12,1) мл/м² до операции, (59,3 ± 8,5) мл/м² после операции, (48,4 ± 9,5) мл/м² в отдаленном периоде; фракция выброса левого желудочка — 0,51 ± 0,05 до операции, 0,54 ± 0,05 после операции, 0,56 ± 0,04 в отдаленном периоде. Диаметр левого предсердия – (65,8 ± 4,1) мм до операции, (52,3 ± 2,1) мм после операции, (53,5 ± 2,2) мм в отдаленном периоде. Из 287 оперированных пациентов контрольной группы умерли 9 (летальность 3,1%). Динамика эхокардиографических показателей пациентов контрольной группы на этапах лечения: конечно-систолический индекс левого желудочка – (68,3 ± 11,3) мл/м² до операции, (60,4 ± 9,3) мл/м² после операции, (52,7 ± 7,2) мл/м² в отдаленном периоде; фракция выброса левого желудочка — 0,52 ± 0,05 до операции, 0,53 ± 0,05 после операции, 0,5 ± 0,04 в отдаленном периоде. Диаметр левого предсердия – (66,5 ± 3,7) мм до операции, (64,5 ±3,3) мм после операции, (73,5 ± 2,8) мм в отдаленном периоде.

Выводы. При коррекции левой атриомегалии треугольная пластика левого предсердия является малотравматичной и эффективной процедурой, приводящей к значительному улучшению морфометрии левого предсердия и сопровождающейся низким риском летальности, а также тромбоэмболических осложнений.

Ключевые слова: левая атриомегалия; треугольная пластика левого предсердия; протезирование митрального и аортального клапанов; пластика митрального клапана; искусственное кровообращение.

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):32-38.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.32

Фотодинамічна терапія в лікування трофічних виразок у хворих з хронічною венозною недостатністю

Ю. В. Іванова^1,2, С. М. Граматюк², І. А. Криворучко¹, О. О. Зарудний³, К. В. Мясоєдов¹

¹Харківський національний медичний університет,

²Інститут клітинної біореабілітації МОЗ України, м. Харків,

³Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків

Реферат

Мета. Розробка комплексного підходу до лікування трофічних виразок венозної етіології з використанням фотодинамічної, тканинної терапії та сучасних ранових покриттів.

Матеріали і методи. У дослідження було включено 24 пацієнти з венозними виразками на фоні посттромбофлебітичної хвороби віком від 31 до 79 років. Групу порівняння склали 14 пацієнтів, які отримували стандартне лікування (венотонічні препарати, еластична компресія, місцеве застосування багатокомпонентних мазей залежно від фази ранового процесу). В основну групу увійшли 10 пацієнтів, у яких застосовували розроблену методику фотодинамічної терапії. Для лікування пацієнтів використовували фотонні матриці Коробова «Барва Флекс» зі спектральним діапазоном 700-630 нм, що відповідало червоному світлу. Як фотосенсибілізатор використовували гель «Левудерм» (6% гель фосфату 5-амінолевулінової кислоти, яка є природним попередником ендогенного фотосенсибілізатора протопорфірину IX).

Результати. Перехід ранового процесу у другу фазу у групі порівняння був тривалим, у 50% пацієнтів епітелізація не завершилася до 45-ї доби лікування. В основній групі під впливом запропонованого методу лікування зменшився термін появи грануляцій і заповнення рани зрілою грануляційною тканиною, а також пришвидшилась епітелізація на 29,8% порівняно із стандартною терапією.

Висновки. Дане дослідження обмежене через невеликий розмір вибірки. Необхідні подальші контрольовані дослідження для з’ясування механізмів, що лежать в основі впливу 5-амінолевулінової кислоти – фотодинамічної терапії на рановий процес.

Ключові слова: хронічна венозна недостатність; трофічна виразка; фотодинамічна терапія.

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):39-43.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.39

Вогнепальні поранення товстої кишки як предиктор тяжкого перебігу бойової травми живота

І. А. Лурін¹, К. В. Гуменюк², О. Б. Тимчук³, О. М. Попова³

¹Національна академія медичних наук України, м. Київ,

²Командування медичних сил Збройних Сил України, м. Київ,

³Військово–медичний клінічний центр Східного регіону, м. Дніпро

Реферат

Мета. Аналіз досвіду надання медичної допомоги пораненим з вогнепальною бойовою травмою живота, які перебували на лікуванні у Військово–медичному клінічному центрі Східного регіону (м. Дніпро), з визначенням подальших кроків щодо оптимізації лікувально-діагностичних заходів для цієї категорії пацієнтів.

Матеріали і методи. Вивчено медичні картки 27 стаціонарних хворих з вогнепальними проникаючими пораненнями черевної порожнини, які були оперовані на першому етапі у мобільних госпіталях, а потім доставлені до Військово–медичного клінічного центру Східного регіону. За характеристикою снаряду, що завдав поранення, осколкових поранень було 20 (ізольованих – 2, множинних – 5, поєднаних – 13), кульових – 7 (ізольованих – 1, множинних – 3, поєднаних – 3). Торакоабдомінальних поранень було 7, з них 6 – осколкових, 1 – кульове. У 18 пацієнтів лікування полягало у виконанні оперативного втручання в один етап, у 9 – в декілька етапів. Серед поранених, які потребували багатоетапного лікування, 77,8% мали ушкодження товстої кишки.

Результати. Виконання повторних оперативних втручань, що було більш характерно для поранених з ушкодженням товстої кишки, призводило до появи післяопераційних ускладнень (злукова кишкова непрохідність, перитоніт тощо), збільшення у 2,6 разу кількості гнійних ускладнень з боку післяопераційної рани, практично у 2 рази середнього показника ліжко-днів, що потребувало пропорційного збільшення витрат військової системи охорони здоров’я.

Висновки. Серед вогнепальних проникаючих поранень черевної порожнини переважають множинні і поєднані осколкові поранення. Загалом методом кореляційно-регресивного аналізу встановлено статистично значущий зв’язок між ушкодженням товстої кишки та збільшенням вірогідності розвитку ускладнень і тривалості лікування. Поранення товстої кишки є предиктором тяжчого перебігу бойової травми живота та розвитку ускладнень, що зумовлює необхідність розробки диференційованого підходу до оперативного лікування цієї категорії поранених з тим, щоб зменшити кількість ліжко-днів та вірогідність розвитку ускладнень.

Ключові слова: вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини; товста кишка; колостома.

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):44-48.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.44

Методологія аудиту інтенсивності відновлення енергоструктурного статусу у пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом

К. В. Серіков², Л. М. Смирнова¹, Г. А. Шифрін²

¹Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ,

²Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Реферат

Мета. Створення методології аудиту інтенсивності відновлення енергоструктурного статусу під час застосовування технологій персоніфікованої інтенсивної терапії в найгострішому та гострому періодах ішемічного мозкового інсульту.

Матеріали і методи. Робота виконана за результатами аудиту інтенсивності відновлення енергоструктурного статусу у 134 хворих з ішемічним мозковим інсультом, які перебували в палатах інтенсивної терапії неврологічного відділення. Відповідно до інтенсивності відновлення енергоструктурного статусу використовували технології персоніфікованої інтенсивної терапії: забезпечення гомеостазу при еубіотичному стані; енергопротекцію при гіпоергічній дисфункції; енергоресуститацію при гіпоергічному пошкодженні; енергокорекцію при гіпоергічній недостатності.

Pезультати. Шляхом досягнення основних фізіологічних, цільових показників організму хворих з ішемічним мозковим інсультом (насичення киснем артеріальної крові, середнього артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та центрального венозного тиску) вдалося покращити результати лікування. Клінічне застосування запропонованого методу персоніфікованого відновлення енергоструктурного статусу сприяло запобіганню подальшому розвитку порушень життєдіяльності, що зменшило показник інвалідизації хворих з ішемічним мозковим інсультом. Досягнення цільових показників шляхом застосування методів персоніфікованої інтенсивної терапії є гарантією виключення порушень життєдіяльності у хворих з ішемічним мозковим інсультом.

Висновки. Проведене клінічне дослідження дозволило розробити методологію аудиту енергоструктурного статусу при ішемічному мозковому інсульті і відповідно до інтенсивності відновлення показників енергоструктурного статусу використовувати інноваційні технології персоніфікованої інтенсивної терапії.

Ключові слова: ішемічний мозковий інсульт; енергоструктурний статус; персоніфікована інтенсивна терапія; стандартна інтенсивна терапія.

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):49-59.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.49

Післяопераційний гострий панкреатит

С. М. Чуклін¹, С. С. Чуклін², Р. В. Бариляк¹

¹Львівська обласна клінічна лікарня,

²Медичний центр Святої Параскеви, м. Львів

Postoperative acute pancreatitis

1. S. M. Chooklin¹, S. S. Chuklin², R. V. Barylyak¹

¹Lviv Regional Clinical Hospital,

²Medical Centre of the Saint Paraskeva, Lviv

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):60-68.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.60

Еволюція операції шунтування шлунка

О. С. Тивончук, Р. I. Виноградов, В. В. Москаленко, С. В. Івченко

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ

Evolution of the gastric shunting operation

1. O. S. Tyvonchuk, R. I. Vynogradov, V. V. Moskalenko, S. V. Іvchenko

Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology, Kyiv

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):69-73.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.69

Солідна псевдопапілярна пухлина підшлункової залози (пухлина Франца)

Д. Коко¹, С. Ліанца², Р. Кампан’ячі²

¹Лікарня Сан­Сальваторе (Патерно) Італія, лікарня Сан­Джованні Aддолората (Б’янкавілла), Iталія,
²Лікарня імені Карло Урбані (Aнкона), Iталія

Solid pseudopapillary tumor of the pancreas (Frantz’s tumor)

1. Coco¹, S. Leanza², R. Campagnacci²

¹S. Salvatore Hospital, Paterno’; S. M. Addolorata Hospital, Biancavilla, (Italy)
²Carlo Urbani Hospital, Jesi (Ancona) (Italy)

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):74-89.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.74

Кампанія за виживаність при сепсисі: Міжнародні рекомендації щодо ведення сепсису і септичного шоку 2021 р.

С. Д. Шаповал

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):90-92.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.90

Корекція клапанної недостатності після ортотопічної трансплантації серця

Б. М. Тодуров^1,2, Г. І. Ковтун¹, О. А. Лоскутов^1,2, Д. О. Лоскутов¹

¹Інститут серця, м. Київ,

²Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):93-96.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.93

Эндоваскулярное лечение гигантской ложной аневризмы супраренального отдела аорты

С. Н. Фуркало, И. В. Хасянова, А. В. Ликсунов, Д. А. Присяжнюк

Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины, г. Киев

Endovascular treatment of a giant false aneurism of suprarenal aorta

1. N. Furkalo, I. V. Khasyanova, A. V. Liksunov, D. A. Prysiazhniuk

Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology, Kiev

References

1. Bischoff MS, Geisbüsch P, Peters AS, Hyhlik-Dürr A, Böckler D. Penetrating aortic ulcer: defining risks and therapeutic strategies. Herz. 2011 Sep;36(6):498-504. doi: 10.1007/s00059-011-3513-9. PMID: 21887528.
2. Nathan DP, Boonn W, Lai E, Wang GJ, Desai N, Woo EY, Fairman RM, Jackson BM. Presentation, complications, and natural history of penetrating atherosclerotic ulcer disease. J Vasc Surg. 2012 Jan;55(1):10-5. doi: 10.1016/j.jvs.2011.08.005. Epub 2011 Nov 1. PMID: 22047830.
3. Faruqi RM, Chuter TA, Reilly LM, Sawhney R, Wall S, Canto C, Messina LM. Endovascular repair of abdominal aortic aneurysm using a pararenal fenestrated stent-graft. J Endovasc Surg. 1999 Nov;6(4):354-8. doi: 10.1583/1074-6218(1999)006<0354:EROAAA>2.0.CO;2. PMID: 10893139.
4. Anderson JL, Adam DJ, Berce M, Hartley DE. Repair of thoracoabdominal aortic aneurysms with fenestrated and branched endovascular stent grafts. J Vasc Surg. 2005 Oct;42(4):600-7. doi: 10.1016/j.jvs.2005.05.063. PMID: 16242539.
5. Kristmundsson T, Sonesson B, Malina M, Björses K, Dias N, Resch T. Fenestrated endovascular repair for juxtarenal aortic pathology. J Vasc Surg. 2009 Mar;49(3):568-74; discussion 574-5. doi: 10.1016/j.jvs.2008.10.022. Epub 2009 Jan 9. PMID: 19135836.
6. Loffroy R, Guiu B, Cercueil JP, Krausé D. Chronic mesenteric ischemia: efficacy and outcome of endovascular therapy. Abdom Imaging. 2010 Jun;35(3):306-14. doi: 10.1007/s00261-009-9515-x. Epub 2009 Apr 16. PMID: 19370299.
7. Schaefer PJ, Schaefer FK, Mueller-Huelsbeck S, Jahnke T. Chronic mesenteric ischemia: stenting of mesenteric arteries. Abdom Imaging. 2007 May-Jun;32(3):304-9. doi: 10.1007/s00261-006-9085-0. Epub 2006 Sep 6. PMID: 16955377.
8. Ferro C, Rossi UG, Petrocelli F, Seitun S, Robaldo A, Mazzei R. Penetrating atherosclerotic ulcer of the abdominal aorta involving the celiac trunk origin and superior mesenteric artery occlusion: endovascular treatment. Cardiovasc Intervent Radiol. 2011 Feb;34 Suppl 2:S40-3. doi: 10.1007/s00270-010-0041-6. Epub 2010 Nov 20. PMID: 21103874.

Furkalo Sergii -MD, DSci(Med), Professor

Head of Department Endovascular Surgery and Interventional Radiology

Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology

30 Heroyv Sevastopolya Str., 03126, Kyiv, Ukraine

+380444082734

furkalosn@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-2010-2111

Khasyanova Inna – MD

Scientific Researcher of Department Endovascular Surgery and Interventional Radiology

Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology

30 Heroyv Sevastopolya Str., 03126, Kyiv, Ukraine

+380503517788

ihasyanova@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-5839-8504

Liksunov Alexandr – MD, PhD (Med)

Head of Department of Vascular Surgery

Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology

30 Heroyv Sevastopolya Str., 03126, Kyiv, Ukraine

+380444085836

aliksunov@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-2239-1060

Prysiazhniuk Dmytro – MD, anesthesiologist

Department of Anesthesiology and Reanimatology,

Shalimov National Institute of Surgery and Transplantology

30 Heroyv Sevastopolya Str., 03126, Kyiv, Ukraine

+380444081866

d.prysiazhniuk13@gmail.com

Klinichna khirurhiia. 2021 Jule/August; 88(7-8):97-100.
DOI: 10.26779/2522-1396.2021.7-8.97

Рідкісна локалізація дивертикула Меккеля, ускладненого доброякісною пухлиною та рецидивною профузною кишковою кровотечею

с. о. Федюшкін¹, Е. Ф. Самарець², В. А. Ковтонюк¹, А. В. Вінівітін¹, О. І. Пуляєв¹

¹Криворізька міська лікарня № 16,

²Кам’янський медичний коледж

На вшанування світлої пам’яті Дмитра Володимировича Мясоєдова (1931 – 2020)