Клінічна хірургія – 2014 – № 9

Ничитайло М. Ю., Литвиненко О. М., Мошківський Г. Ю., Загрійчук М. С., Булик І. І., Гоман А. В., Стоколос А. В., Присяжнюк В. В.

Класифікація, диференційна і топічна діагностика та лікування кістозних утворень печінки

Реферат

Проаналізований досвід лікування хворих з приводу паразитарних і непаразитарних кіст печінки у відділі лапароскопічної хірургії та холелітіазу в період з 2004 по 2014 р. Запропонована власна вдосконалена класифікація кістозних утворень печінки. Висвітлені особливості виконання відкритих операцій, пункційних мініінвазивних операцій та втручань з використанням лапароскопічного доступу з приводу кіст печінки. Наведені основні показання до хірургічного лікування кіст печінки залежно від виду, розмірів, локалізації, клінічних проявів.

Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 10–13

Шапринський В. О., Романчук В. Д., Коваль В. М.

Тактика і результати лікування гострої кровотечі за виразково–ерозивного ураження гастродуоденальної зони внаслідок застосування препаратів гастроагресивної дії

Реферат

Наведені результати лікування 238 хворих з приводу гострої шлунково–кишкової кровотечі (ГШКК), що виникла на тлі застосування лікарських засобів. Проаналізовано частоту утворення гострих медикаментозних виразок верхнього відділу травного каналу і можливості їх лікування.

Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 14–18

Мясоедов С. Д., Кошель К. В., Мясоедов Д. В., Гордийчук П. И., Терсенов Я. А., Кухар И. В., Богданова С. И.

Непосредственные и отдаленные результаты хирургического и комбинированного лечения больных по поводу рака правой половины толстой кишки различной локализации

Реферат

Проведена сравнительная оценка непосредственных и отдаленных результатов лечения 520 больных по поводу рака правой половины толстой кишки (РППТК), в том числе слепой (СК) – у 227 (43,7% ± 2,1%), восходящей ободочной (ВОК) – у 159 (30,7% ± 2,0%), правого изгиба (ПИТК) – у 66 (12,9% ± 1,3%), правой половины поперечной ободочной кишки (ПППОК) – у 66 (12,9% ± 4,2%). У 463 (89,0% ± 1,4%) больных выполнены радикальные, у 57 (11,0% ± 1,7%) – симптоматические операции. После радикальных операций умерли 8 (1,7% ± 0,5%) больных, после симптоматических – 3 (5,3% ± 3,0%). Хирургическое лечение проведено у 258 (60,8% ± 2,4%) больных, комбинированное – у 166 (39,2% ± 2,4%). После хирургического лечения в течение 5 лет жили (64,2% ± 5,5%) пациента, оперированных по поводу рака ВОК и (19,1% ± 5,7%) – ПИТК; после комбинированного лечения – (40,4% ± 5,8%) пациентов, оперированных по поводу рака СК, (29,4% ± 11,9%) – ПППОК; в течение 10 лет (16,8% ± 2,7%) пациентов – после радикального лечения по поводу рака СК, (4,8% ± 2,6%) – ПИТК (р<0,005). Отдаленные результаты радикального лечения РППТК существенно зависят от локализации и степени его распространения. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 19–24 Криворучко І. А., Копчак В. М., Усенко О. Ю., Гончарова Н. М., Балака С. М., Тесленко С. М., Андреєщев С. А. класифікація гострого панкреатиту: перегляд інтернаціональним консенсусом у 2012 р. класифікації, прийнятої в Атланті Реферат На симпозіумі в Атланті у 1992 р. запропонована загальна універсальна класифікація гострого панкреатиту (ГП), прийнята світовим медичним товариством до практичного використання. За даними численних досліджень були розширені уявлення про патофізіологію ГП, органну недостатність, а також вдосконалення методів неінвазивної та інвазивної візуалізації й лікування хворих, що зумовило необхідність перегляду класифікації. Веб–консультації проведені у 2007 р. для забезпечення широкої участі панкреатологів. Після першого засідання робоча група направила проект документа до 11 національних і міжнародних асоціацій панкреатологів. У 2012 р. опубліковані остаточні висновки щодо консенсусу. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 25–27 Андрющенко Д. В. Реалізація концепції хірургії «швидкого шляху» в лікуванні хворих з приводу гострого панкреатиту Реферат З метою вивчення доцільності реалізації концепції хірургії «швидкого шляху» (fast track) в лікуванні хворих з приводу гострого панкреатиту (ГП) впроваджені 10 чинників зазначеного принципу у 57 пацієнтів віком від 34 до 67 років. За критеріями Атланта (2007), ГП помірної тяжкості відзначений у 13 (23%) пацієнтів, тяжкий – у 44 (77%). В лікувальній програмі реалізовані загальноприйняті чинники fast track хірургії. Впровадження цієї програми сприяло поліпшенню якості лікування хворих. Так, тривалість лікування хворого у стаціонарі зменшилася на 4,7 доби, післяопераційна летальність – з 16,3 до 10,1 %. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 28–30 Копчак В. М., Пилипчук В. І., Андронік С. В., Перерва Л. О. Сучасні погляди на проблему хірургічного лікування хронічного панкреатиту Реферат Проаналізовані результати хірургічного лікування 290 хворих з приводу хронічного панкреатиту (ХП). Операція Фрея виконана у 125 хворих, в 11 – доповнена накладанням біліодигестивних анастомозів у зв’язку з біліарною гіпертензією. Панкреатодуоденальна резекція (ПДР) виконана у 8 хворих, Бернська модифікація операції Бегера та дистальна резекція підшлункової залози (ПЗ) – по 6, поздовжня панкреатоєюностомія – у 69. У 46 хворих з приводу зрілих псевдокіст (ПК) ПЗ виконана цистоєюно– та цистопанкреатоєюностомія, у 6 – ендоскопічна цистогастро– та цистодуоденостомія, у 7 – зовнішнє дренування кісти. У 17 пацієнтів з приводу непрохідності дванадцятипалої кишки (ДПК) чи біліарної системи накладені обхідні анастомози. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 31–35 Авдосьев Ю. В., Бойко В. В., Дудниченко А. С., Брицкая Н. Н. Рентгенохирургические вмешательства в комбинированном лечении больных по поводу метастазов неколоректального рака в печени Реферат Проанализированы результаты комбинированного лечения 58 больных по поводу метастазов неколоректального рака (неКРР) в печени, осложненных у 20 (34,5%) из них обтурационной желтухой, с применением рентгенохирургических вмешательств. При резектабельности метастазов перед операцией проводили химиотерапию (ХТ) или химиоэмболизацию печеночной артерии (ХЭПА) 1 – 2 курса, затем – резекцию печени в различном объеме, адъювантную регионарную ХЭПА или системную ХТ. Медиана выживаемости больных в этой группе составила 31,2 мес. При наличии нерезектабельных метастазов выполняли регионарную химиоинфузию печеночных артерий (ХИПА) или ХЭПА (2 – 3 курса). Медиана выживаемости больных этой группы составила 15,3 мес. Применение цитостатиков для регионарной терапии позволило у 4 (6,9%) пациентов при частичной регрессии опухоли выполнить радикальную резекцию печени. Полный ответ опухоли на лечение не достигнут ни у одного пациента, частичный ответ – отмечен у 16 (33,3%), стабилизация процесса – у 20 (41,7%), прогрессирование – у 12 (25,0%). Всего выполнены 170 эндоваскулярных и 41 чрескожное чреспеченочное эндобилиарное вмешательство. После операции умер 1 (12,5%) больной. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 36–38 Дмитриев Д. В., Катилов О. В., Калинчук О. В. Роль раннего энтерального питания в мультимодальной программе «fast track» хирургии у детей Реферат Раннее энтеральное питание (ЭП) – в сроки до 6 ч после операции обеспечивает успех программы «fast track» хирургии («хирургия быстрого пути») как после небольших, так и объемных операций. Применение ЭП после операции способствовало быстрому устранению пареза кишечника, ранней активации его моторной функции, улучшению регенерации слизистой оболочки, ранней активизации всасывательной функции нижележащих отделов кишечника, уменьшению частоты инфекционных осложнений, продолжительности лечения больных в стационаре. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 39–40 Попов B. В., Дзахоева Л. С., Захарова В. П., Пукас Е. В., Руденко Е. В. Выполнение фрагментирующей операции для восстановления правильного ритма при коррекции изолированного порока митрального клапана Реферат Изучены возможности применения предложенной методики интраоперационного восстановления синусового ритма при протезировании митрального клапана (ПМК). У 161 пациента по поводу изолированного порока митрального клапана (МК) IV стадии проведено хирургическое лечение в отделении хирургического лечения приобретенных пороков сердца. Пластика левого предсердия (ЛП) выполнена у 119 (73,9%) из них в целях его уменьшения, а также для исключения распространения волн re–entry. Фрагментацию в ЛП проводили в низкорадиочастотном режиме диатермии (25–35 Вт) по варианту (cut and sew) операции Maze – 3 и Maze – 4. На госпитальном этапе умерли 3 больных (госпитальная летальность 1,9%). ПМК в сочетании с операцией Maze в низкорадиочастотном режиме позволило успешно восстановить правильный ритм у 80,2% пациентов на госпитальном этапе и стабилизировать его в течение 1 года после операции. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 41–43 Русин В. І., Корсак В. В., Попович Я. М., Русин В. В. Безпосередні ускладнення ендоваскулярних втручань при хронічній ішемії тканин нижніх кінцівок Реферат Наведені результати обстеження й лікування 66 хворих з приводу оклюзійно–стенотичного ураження артерій нижніх кінцівок (НК), яким здійснено черезшкірну транслюмінальну балонну ангіопластику (ЧТБА). Безпосередні післяопераційні ускладнення після ендоваскулярних втручань виникли у 4 (6,1%) пацієнтів. Проаналізовані безпосередні ускладнення, причини їх виникнення, способи лікування, шляхи попередження. Усунути ускладнення ендоваскулярних втручань у безпосередньому післяопераційному періоді у 50% пацієнтів можливо за допомогою простих профілактичних засобів. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 44–47 Глоба М. В. Прогнозування ішемічних ускладнень церебрального вазоспазму при хірургічному лікуванні інтракраніальної аневризми у гострому періоді її розриву Реферат З метою створення моделі прогнозування ішемічних ускладнень внаслідок церебрального вазоспазму (ЦВС) у 350 хворих у гострому періоді розриву інтракраніальної артеріальної аневризми (ІАА) досліджена інформативність деяких клініко–інструментальних показників шляхом математичної обробки даних. Прогностично значущими у виникненні ішемічних ускладнень ЦВС виявилися такі чинники: строки (3 – 14–та доба) від початку захворювання, тяжкий стан хворого під час госпіталізації, локалізація розриву у внутрішній сонній артерії, виконання операції у строки до 11 діб після розриву, наявність інтраопераційних ускладнень, виражений спазм у 3 сегментах артерій і більше до операції за даними ангіографії, виражений та критичний спазм після операції за даними ультразвукового дослідження (УЗД). Запропонована модель прогнозування відстрочених ішемічних ускладнень ЦВС мала чутливість 85%, специфічність 75%, що дозволило використовувати її в лікувальній практиці. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 48–50 Гомон М. Л. Застосування мультимодальної анестезії/аналгезії в комплексі анестезіологічного забезпечення реконструктивних оперативних втручань на артеріях нижніх кінцівок Реферат Проаналізоване анестезіологічне забезпечення 47 хворих під час виконання реконструктивних операцій на артеріях нижніх кінцівок (НК) за 3–го ступеня операційного ризику (за АSA), з них у 24 – використовували спінальну анестезію, у 23 – редуковану спіно–епідуральну анестезію. Застосування спіно–епідуральної анестезії з редукцією дози спінального компоненту і використанням аналгезії замість анестезії забезпечує менші коливання гемодинамічних показників під час оперативного втручання у порівнянні з такими при спінальній анестезії, кращу антиноцицептивну протекцію, характеризується малим токсичним впливом на пацієнта, вимагає меншого об’єму седативної та інфузійної терапії. Рекомендоване широке використання методу при потенційно складних та тривалих реконструктивних оперативних втручаннях на артеріях НК. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 51–54 Пятковский В. М. Современные подходы к ортопедическому лечению диабетической остеоартропатии стопы Реферат Лечение диабетической нейропатической остеоартропатии (ДНОАП) предусматривает остановку процесса остеолиза и переход в хроническую стадию с наименьшими потерями костной массы и устранением декомпенсированной деформации стопы, ортотическое обеспечение больных, что уменьшает риск обострения процесса. При нестабильной, некомпенсированной деформации стопы, особенно на уровне локализации IV оправдано хирургическое лечение как альтернатива высокой ампутации нижней конечности (АНК). Результаты лечения во многом зависят от раннего начала и выполнения пациентом рекомендаций врача. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 55–56 Криворчук І. Г. Вплив фактору часу на прогноз лікування хворих з приводу гострої мезентеріальної ішемії Реферат Доведений вплив фактору часу на прогноз успішного лікування хворих з приводу гострої мезентеріальної ішемії (ГМІ). Передбачувана вірогідність летальності 50% реалізується через 6 год від початку захворювання, після 12 год – летальність наближається до 100%. Застосування інструментальної діагностики та оперативне лікування хворих, проведене у строки до 6 год від початку захворювання, дозволяють збільшити частоту позитивних наслідків. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 57–61 Гур’єв С. О., Цвях А. І. Клініко–епідеміологічна та клініко–нозологічна характеристика травми стегна як компоненту полісистемного пошкодження Реферат Досліджені клініко–епідеміологічні та клініко–нозологічні показники травми стегна (ТС) у структурі полісистемного та поліорганного пошкодження залежно від статі, віку постраждалих, а також основних механізмів та обставин травми. Проаналізовані 400 карт стаціонарного хворого постраждалих з політравмою, яких лікували у Тернопільській університетській лікарні в період 2008 – 2012 рр. Пошкодження стегна як компонент полісистемного пошкодження виявлене у 54 хворих. За даними рангового аналізу, поєднання ТС при політравмі вірогідно залежить від статі й віку постраждалих (переважно чоловіки працездатного віку). Найбільш часто таке пошкодження виникало під час дорожно–транспортної пригоди (ДТП) у 61,1% спостережень та за побутових обставин – у 29,6%. Тяжкість поєднаної ТС у структурі політравми вірогідно залежить від її механізмів. Так, при падінні найбільш часто відзначали поєднання з іншою скелетною травмою та пошкодженням голови; при прямому ударі – з черепно–мозковою травмою (ЧМТ); при поєднанні різних механізмів виникали найбільш тяжкі травми з пошкодженням кількох анатомо–функціональних ділянок, зокрема, крім стегна, голови, грудей та живота. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 62–64 Лесовой В. Н., Савенков В. И., Томин М. С. Оптимизация обучения лапароэндоскопическим технологиям в Украине Реферат Проанализирован международный опыт обучения хирургов, в том числе урологов, лапароэндоскопическим технологиям. Стандартными программами развития базовых навыков эндохирургии являются практический курс «Основы лапароскопической хирургии» (FLS) и Европейская программа обучения базовым лапароскопическим урологическим навыкам (E–BLUS), которые используют в специализированных центрах. Таких центров в Украине нет. Предложен проект комплексной системы симуляционного обучения, тестирования и аттестации хирургов, которых обучают эндовидеохирургическим технологиям. При анкетировании украинских хирургов выявлены проблемы, связанные с обучением и внедрением высокотехнологических методов: недостаточное оснащение современным оборудованием, отсутствие стандартизированной программы обучения. Разработана этапная программа обучения, учитывающая передовой международный опыт и адаптированная к нашим условиям. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 65–67 Гуцуляк В. І. Аналіз напружено–деформованого стану при переломах кісток гомілки в умовах зовнішньої фіксації з застосуванням апаратів з різним просторовим орієнтуванням опор Реферат У програмі Autodesk Inventor 11 з використанням методу кінцевих елементів проведене тривимірне комп’ютерне моделювання біомеханічних систем двох моделей: І – «великогомілкова кістка – апарат Ілізарова з концентричним розташуванням опор»; ІІ – «великогомілкова кістка – апарат Ілізарова з ексцентричним розташуванням опор». Для вивчення жорсткості фіксації фрагментів великогомілкової кістки в цих системах модулювали навантаження, яке прикладали до дистального відламка в 6 стандартних ступенях свободи. Основним завданням було визначення величини навантаження в різних напрямках, за якого фрагмент зміщується на 1 мм. В ІІ моделі жорсткість фіксації фрагментів у порівнянні з такою в І моделі більша на 631,43% – при прикладанні компресійного, на 8,35 – 31,75% – поперечного та на 19,72% – ротаційного навантаження. Під час черезкісткового остеосинтезу кісток гомілки перевагу слід віддавати апаратам з ексцентричним розташуванням опор, що забезпечує більшу жорсткість фіксації фрагментів у порівнянні з такою в апаратах з концентричним розташуванням опор. Проте, навіть за ексцентричного розташування опор в апараті жорсткість фіксації недостатня для раннього повноцінного навантаження травмованої кінцівки під час ходьби. Необхідна розробка апарата з можливістю адаптації його форми до анатомічної конфігурації сегмента. Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 68–69 Ломей Я. І., Олексовський В. О., Ломей Ю. Я. Сторонні тіла кишечнику, що маскують гострий апендицит Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 70–71 Горолюк А. Ю. Гангрена Фурнье, осложненная парапроктитом Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 72–73 Владимир Иванович ЛУПАЛЬЦОВ к 75–летию со дня рождения Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 74–75 Петро Дмитрович Фомін 75 років від дня народження Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 76–77 Петр Николаевич Замятин 60 лет со дня рождения Клінічна хірургія. – 2014. – № 9. – С. 78–80 Бобров О. Е. Юбилей, который не наступит… (к 75–летию профессора владимира сергеевича земскова)