ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ
БАРІАТРИЧНА ХІРУРГІЯ: ІСТОРІЯ ДО СЬОГОДЕННЯ
А. С. Лаврик
ОПЕРАЦІЯ ШУНТУВАННЯ ШЛУНКА У ЛІКУВАННІ МОРБІДНОГО ОЖИРІННЯ
М. Фобі, М. Станчик
БІЛІОПАНКРЕАТИЧНЕ ШУНТУВАННЯ
Н. Скопінаро
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ТЯЖЕЛЫХ ФОРМ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА
Ю. И. Седлецкий, К. К. Мирчук, А. Е. Неймарк, Э. Ю. Седлецкая, К. А. Анисимова
РЕФЕРАТ
Приведены сведения о метаболическом синдроме (МС), характеристика и взаимосвязь основных факторов его патогенеза. Наряду с положительными моментами указаны недостатки консервативной терапии МС, обоснованы показания к хирургическому лечению, проанализированы его результаты у 220 больных с тяжелыми формами МС.
Ключевые слова: метаболический синдром; тяжелые формы; хирургическое лечение.
ОСОБЛИВОСТІ МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО КРОВООБІГУ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ У ХВОРИХ З НАДМІРНОЮ МАСОЮ ТІЛА
М. Ю. Ничитайло, С. В. Малик, О. С. Осіпов, С. П. Кравченко
РЕФЕРАТ
З метою покращення результатів хірургічного лікування та профілактики ускладнень загоєння операційної рани у хворих з супутнім ожирінням проведене дослідження з використанням лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) за допомогою аналізатора ЛАКК—02. Виявлені характерні порушення мікроциркуляції м’яких тканин передньої черевної стінки в ділянці оперативного втручання. Обстежений 31 пацієнт з ожирінням І—ІІІ ступеня, індекс маси тіла (ІМТ) у середньому (39,11 ± 0,79) кг/м2. Розлади мікроциркуляції м’яких тканин передньої черевної стінки зумовлювали погіршення перебігу післяопераційного періоду та загоєння ран у пацієнтів. ЛДФ — високоінформативний неінвазивний метод, який доцільно використовувати для оцінки мікроциркуляторного русла у хворих на ожиріння.
Ключові слова: ожиріння; порушення мікроциркуляції тканин передньої черевної стінки; лазерна допплерівська флоуметрія.
ВОЗМОЖНОСТИ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ВИДЕОТОРАКОСКОПИЧЕСКИХ ОПЕРАЦИЙ ПО ПОВОДУ СПОНТАННОГО ПНЕВМОТОРАКСА
В. В. Грубник, П. П. Шипулин, В. А. Мартынюк, В. В. Байдан, А. А. Кирилюк
РЕФЕРАТ
Обобщен 15—летний опыт применения видеоторакоскопических операций (ВТО) при лечении 616 больных по поводу спонтанного пневмоторакса (СП). Описаны методы выполнения ВТО в зависимости от объема и локализации патологического процесса в ткани легких. Рассмотрены этапы эндоскопического хирургического вмешательства по поводу СП. Рецидивы заболевания при использовании ВТО возникли у 3,6% больных. Все пациенты живы.
Ключевые слова: спонтанный пневмоторакс; видеоторакоскопические операции; видеоассистированные операции; плевродез.
ВИКОРИСТАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ СПЛЕНЕКТОМІЇ В ЛІКУВАННІ ХІРУРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕЛЕЗІНКИ
В. О. Кисельов, А. М. Гурь’єв, О. В. Береговий, В. Є. Грепачевський, Д. О. Бонь, В. М. Шолох
РЕФЕРАТ
З жовтня 2007 p. лапароскопічна спленектомія виконана у 16 хворих, в тому числі з приводу тромбоцитопенічної пурпури — у 6, спленомегалії — у 4, гемолітичної мікросфероцитарної анемії — у 2, ехінококових кіст селезінки — у 2, непаразитарних кіст селезінки — у 2. Лапароскопічна спленектомія у чистому вигляді здійснена у 6 хворих, мануально асистована лапароскопічна спленектомія з використанням системи Pneumo Sleeve (фірми Dexterity), а також оригінального пневморукава власної конструкції — у 10. Тривалість операції від 110 до 220 хв. Тривалість лікування хворих у стаціонарі після операції від 2 до 4 днів. Перший досвід виконання лапароскопічної спленектомії свідчить про можливість успішного використання методу при різних хірургічних захворюваннях селезінки.
Ключові слова: хвороби селезінки; хірургічне лікування; ендоскопічна спленектомія.
КОЭФФИЦИЕНТ АКТИВАЦИИ ПОДКОРКОВЫХ СТРУКТУР МОЗГА
ПРИ КОМАТОЗНОМ СОСТОЯНИИ
Л. В. Березовчук
РЕФЕРАТ
Изменения биоэлектрической активности головного мозга (ГМ) у больных, находящихся в коматозном состоянии, могут в течение длительного времени не проявляться по данным электроэнцефалографии (ЭЭГ). Это затрудняет оценку функционального состояния больного, ограничивает эффективность проводимого лечения. В связи с этим разработан количественный диагностический критерий ЭЭГ — коэффициент активации подкорки (КАП), который дает возможность точно и объективно оценивать изменения функционального состояния (ФС) ГМ больного, находящегося в коме.
Ключевые слова: коматозное состояние; электроэнцефалография; коэффициент активации подкорки.
ОПТИМИЗАЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ ВАРИКОЦЕЛЕ У ДЕТЕЙ
Р. З. Тандилава, З. Р. Тандилава
РЕФЕРАТ
Операция Иваниссевича, выполненная у детей по поводу варикоцеле, под контролем интраоперационной флеботестикулографии, высоко эффективна. Метод венографии позволяет прогнозировать течение послеоперационного периода, предупредить возникновение рецидива заболевания. Примененный способ хирургической коррекции варикоцеле имеет преимущества, поскольку предусматривает иссечение вены яичка в широких пределах вместе с анастомозами от верхней трети поясничного отдела до глубокого пахового кольца, области формирования вены яичка, что позволяет устранить причину рецидивирования заболевания без применения рентгеноконтрастного исследования. Способ применен у 145 детей по поводу левостороннего варикоцеле ІІ—ІІІ степени. Осложнений не наблюдали. В сроки наблюдения до 2 лет рецидивы не обнаружены.
Ключевые слова: варикоцеле; флеботестикулография; операция Иваниссевича; вена яичка.
ІНТРАОПЕРАЦІЙНА ПЛАСТИКА СКЛАДНИХ КІСТКОВИХ
ТА М’ЯКОТКАНИННИХ ДЕФЕКТІВ КРАНІОФАЦІАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Д. І. Заболотний, О. І. Паламар, А. П. Гук, М. Є. Поліщук, С. П. Галич, Д. І. Оконський, Є. В. Симулик, О. Ю. Дабіжа
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати лікування 159 пацієнтів з пухлинами краніофаціальної ділянки. При проростанні пухлиною кісток черепа з ураженням м’яких тканин голови до операції визначали розміри кісткових дефектів і готували імплантати, дефекти м’яких тканин закривали шляхом транспозиції або вільного мікрохірургічного пересадження складних комплексів тканин. Застосування комплексного підходу дозволило закрити кістковий та м’якотканинний дефекти краніофаціальної ділянки голови з задовільним функціональним та естетичним результатом.
Ключові слова: пухлини краніофаціальної ділянки; пластика кісткового дефекту; вільне мікрохірургічне пересадження складних комплексів тканин.
ИЗМЕНЕНИЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО БАЛАНСА У ПАЦИЕНТОВ
ВО ВРЕМЯ АНЕСТЕЗИИ
Л. М. Смирнова, Н. Ф. Полевик, Т. Ф. Ларченко
РЕФЕРАТ
Предложен новый метод энергобиометрического мониторинга, который реализуется с помощью прикладной компьютерной программы. Энергобиометрический мониторинг позволяет количественно определять уровень энергетического дефицита и своевременно его корректировать для минимизации периоперационных осложнений. В клиническом исследовании приняли участие пациенты с неосложненной операционной травмой, которые составили две группы, различающиеся методом анестезиологического обеспечения.
Ключевые слова: энергопродуктивное состояние; энергокоррекция; энергобиометрический мониторинг.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ТА РІДИННО—СТРУМИННОГО ДИСЕКТОРА ПРИ ОПЕРАЦІЯХ
НА ПАРЕНХІМАТОЗНИХ ОРГАНАХ
І. А. Сухін
РЕФЕРАТ
Наведені результати експериментального дослідження з вивчення можливостей та аналізу наслідків використання ультразвукового та рідинно—струминного дисектора під час операцій на паренхіматозних органах. Встановлено, що під час втручань на печінці суттєвої різниці якості виділення елементів строми при використанні ультразвуку та струменя рідини немає; під час втручань на селезінці більш ефективним виявився рідинно—струминний дисектор, який дозволяє виділяти значно більшу кількість неушкоджених елементів строми. На формування кукси органів та відновлення типової будови клітин впливають в основному методи гемостазу, який слід здійснювати з використанням обох методів дисекції.
Ключові слова: ультразвуковий дисектор; рідинно—струминний дисектор; паренхіматозний орган; хірургічний експеримент.
ОРГАНІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
ОПЫТ РАБОТЫ ОТДЕЛЕНИЯ ПОЛИТРАВМЫ
Н. Н. Барамия
ЮВІЛЕЇ
Нугзар Миколайович БАРАМІЯ
до 70—річчя з дня народження
НЕКРОЛОГ
ПАМЯТИ профессора Валентина Ивановича БОНДАРЕВА