Яка відповідь є правильною?
- Сфінктерометрія.
- Профілометрія.
- Аноректальна манометрія з високою роздільною здатністю (HR-ARM).
- Тривимірна аноректальна манометрія високої чіткості (3D HD-ARM).
Різновиди анальної манометрії
Анальна манометрія є методом дослідження анального каналу та сфінктера, що дозволяє виміряти тиск в цих областях. Цей метод є важливим для діагностики різноманітних захворювань травного тракту, зокрема розладів дефекації. Існують кілька різновидів анальної манометрії, які використовуються в клінічній практиці. Давайте розглянемо деякі з них.
Перший тип анальної манометрії, на який варто звернути увагу, — це сфінктерометрія. Цей метод дозволяє виміряти тиск у сфінктері, що контролює прохідність анального каналу. Сфінктерометрія допомагає встановити рівень тонусу цього м’яза та виявити можливі аномалії, такі як зниження чи підвищення тиску.
Ще одним важливим типом анальної манометрії є профілометрія. Цей метод дозволяє отримати докладне представлення про різноманітні зони анального каналу та їх функцію. Профілометрія дозволяє аналізувати форму тиску в різних точках каналу та виявляти нерівномірності, які можуть свідчити про різноманітні патології.
Третій тип анальної манометрії — це аноректальна манометрія з високою роздільною здатністю (HR-ARM). Цей метод використовується для отримання більш детальної інформації про роботу анального каналу та сфінктерів. HR-ARM є досить точним методом та дозволяє виявити навіть найменші патологічні зміни.
І наостанок, треба відзначити тривимірну аноректальну манометрію високої чіткості (3D HD-ARM). Цей метод є одним з найсучасніших та найефективніших у дослідженні анальних порушень. Він дозволяє отримати тривимірне зображення тиску у різних площинах та дає можливість точно діагностувати різноманітні захворювання.
Отже, серед різновидів анальної манометрії, найбільш правильним варіантом вважається тривимірна аноректальна манометрія високої чіткості (3D HD-ARM), оскільки вона надає детальну та точну інформацію щодо стану анального каналу та може виявити навіть найменші патологічні зміни.
Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.