Яка відповідь є правильною?
- Блокадою синтезу простагландину Е2 і простациклінів.
- Погіршенням ниркового кровотоку, нирковою ішемією.
- Зниженням клубочкової фільтрації та діурезу.
- Прямим ураженням паренхіми нирок.
На сьогодні день, найбільш поширеним класом препаратів для лікування болю та запалення є некстензивні некупіроїдні протизапальні засоби (НПЗП), такі як ібупрофен, диклофенак, найлдікс і багато інших. Однак, разом з їх ефективністю, ці препарати можуть мати небажані ефекти, зокрема нефротоксичну дію на нирки.
Механізм нефротоксичної дії НПЗП пов’язаний з кількома факторами. Серед них можна виділити блокаду синтезу простагландину Е2 і простациклінів. Простагландини грають важливу роль у регуляції ниркового кровотоку та водно-сольового обміну. При блокаді їх синтезу НПЗП порушує ці процеси, що може привести до погіршення ниркового кровотоку та ниркової ішемії.
Крім того, використання НПЗП може призвести до зниження клубочкової фільтрації та діурезу. Це може виникнути внаслідок впливу на перфузійний тиск у клубочкових капілярах та гіперфільтраційного стресу на ниркові канальці.
Нарешті, пряме ураження паренхіми нирок також може бути механізмом нефротоксичної дії НПЗП. Це може включати пряме пошкодження клітин ниркового паренхіми, що в свою чергу призводить до запалення та фіброзу ниркової тканини.
Отже, за результатами проведених досліджень та клінічного досвіду найбільш правильним варіантом відповіді на запитання про механізм нефротоксичної дії НПЗП є блокада синтезу простагландину Е2 і простациклінів.