Чому не визнають ПЦУ (Православну Церкву України)
Православна Церква України (ПЦУ) — православна церква в Україні, яка була створена в 2018 році шляхом об’єднання Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) та Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). ПЦУ не визнана більшістю помісних православних церков, у тому числі Російською православною церквою (РПЦ), яка вважала УПЦ КП розкольницькою.
Причини невизнання ПЦУ
1. Неканонічні обрання митрополита Епіфанія
Помісні церкви вважають вибори митрополита Київського та всієї України Епіфанія (Думенка) неканонічними. За їхніми твердженнями, обрання не було передбачено рішенням Помісного собору та суперечило канонічному праву.
2. Відсутність консенсусу серед українських православних
Створення ПЦУ не спричинило консенсусу серед українських православних. Багато кліриків і мирян продовжують належати до Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Не існує єдиної канонічної юрисдикції, визнаної всіма українськими православними.
3. Втручання держави
Деякі помісні церкви вважають, що об’єднавчий собор і утворення ПЦУ були здійснені під тиском української держави. Вони вважають, що церква не повинна бути пов’язана з політичними інтересами.
4. Відсутність автокефалії
Помісні церкви стверджують, що ПЦУ не має справжньої автокефалії. Вони вважають, що церква залежить від держави та не має канонічної незалежності від інших церков.
5. Схизма з РПЦ
Створення ПЦУ призвело до розколу з РПЦ, яка вважає, що УПЦ КП була розкольницькою церквою. РПЦ не визнає ПЦУ і розірвала євхаристійне спілкування з нею.
Наслідки невизнання ПЦУ
Невизнання ПЦУ має низку наслідків для церкви та українського православ’я в цілому:
1. Міжнародна ізоляція
ПЦУ не визнана більшістю помісних православних церков, що ізолює її на міжнародному рівні. Це обмежує її участь у всеправославних соборах та інших міжцерковних заходах.
2. Внутрішній поділ
Невизнання ПЦУ призвело до подальшого поділу українського православ’я. Деякі клірики та миряни продовжують бути лояльними до УПЦ МП, що посилює релігійні розбіжності в країні.
3. Втрата авторитету
Невизнання ПЦУ підриває її авторитет в очах віруючих і міжнародної спільноти. Це негативно впливає на її здатність виконувати свою місію та свідчити про православну віру.
4. Правові та власні проблеми
Невизнання ПЦУ ставить під сумнів її правовий статус та здатність володіти церковним майном. В Україні виникали суперечки та конфлікти щодо власності на церковні будівлі та майно.
5. Політична нестабільність
Релігійні розбіжності навколо ПЦУ використовувалися деякими політичними силами для досягнення власних цілей. Це загострило політичну нестабільність в Україні та поставило під загрозу релігійну свободу.
Невизнання Православної Церкви України більшістю помісних православних церков є складним і багатогранним питанням. Воно має глибокі канонічні, історичні та політичні корені. Невизнання мало значні наслідки для церкви, українського православ’я та українського суспільства в цілому.
Запитання 1: Чому інші православні церкви не визнають ПЦУ?
Відповідь: Інші православні церкви не визнають ПЦУ з кількох причин:
- Канонічні порушення: ПЦУ була заснована після надання томосу про автокефалію Константинопольським патріархатом, який визнавав юрисдикцію Московського патріархату над Україною. За православними канонами, лише мати-церква може надавати автокефалію будь-якій іншій юрисдикції.
- Розкол: Заснування ПЦУ призвело до розколу в українському православ'ї, оскільки деякі єпархії виступили проти цього рішення. Інші православні церкви не бажають визнавати розкольницьку структуру.
- Політичне втручання: Багато православних церков вважають, що процес надання автокефалії ПЦУ був надмірно вплинутий політичними факторами. Вони стверджують, що держава не повинна втручатися у церковні справи.
Запитання 2: Як на це реагують віруючі?
Відповідь: Віруючі різних православних церков по-різному реагують на невизнання ПЦУ. Деякі віруючі підтримують ПЦУ і вважають її канонічною церквою, тоді як інші відкидають її як розкольницьку структуру. Цей розкол призвів до різної церковної практики та літургійної практики в українському православ'ї.
Запитання 3: Які довгострокові наслідки невизнання?
Відповідь: Невизнання ПЦУ може мати довгострокові наслідки для українського православ'я. Це може:
- Поглибити поділ в українському православ'ї та ускладнити відновлення єдності.
- Затруднити міжнародне співробітництво та діалог між православними церквами.
- Сприяти збідненню духовної та літургійної традиції українського православ'я.
Запитання 4: Чи є сподівання на майбутнє визнання?
Відповідь: Можливість майбутнього визнання ПЦУ є складною. Для цього необхідно значне зближення між Московським патріархатом та Константинопольським патріархатом. Крім того, необхідно подолати канонічні та політичні перешкоди, які перешкоджають визнанню.
Запитання 5: Який вплив має невизнання на міжнародні відносини?
Відповідь: Невизнання ПЦУ також впливає на міжнародні відносини. росія, як один з найбільших союзників Московського патріархату, засудила рішення про надання автокефалії ПЦУ і використала цей інцидент для подальшого просування свого антизахідного наративу. Це створило напруженість у відносинах між Україною та росією, а також між росією та іншими православними церквами, які визнають ПЦУ.