Яка відповідь є правильною?

  • Вік хворого віком \u003e 40 років, анемія, анокуприковий больовий синдром.
  • Вік хворого \u003e 40 років; значна втрата ваги тіла; пацієнти, які мають членів родини першого ступеня з колоректальним раком.
  • Зміна характеру дефекації, наявності випорожнень із домішками слизу, гною.
  • Наявність випорожнень із домішками слизу, гною; анемія; вік хворих \u003e 40 років.

Характеристика категорій хворих на геморой, у яких слід перш за все виключати колоректальний рак

Геморой, або гемороїдальна хвороба, є досить поширеним захворюванням серед населення. Це вузли, що утворюються в кишечнику або в околоанальній області. Однак, інколи симптоми геморою можуть бути схожі на прояви колоректального раку, а отже, дуже важливо вчасно діагностувати цей стан.

Одна із категорій хворих на геморой, у яких слід у першу чергу виключати колоректальний рак, — це пацієнти віком понад 40 років, які мають анемію та анокуприковий больовий синдром. Анемія може бути зумовлена кровотечами з вузлів чи тріщинок у прямій кишці, проте такі симптоми також можуть бути ознаками злоякісних утворень у товстій кишці. Крім того, наявність больового синдрому, який не пов’язаний з актом дефекації, також може свідчити про інші патології, зокрема рак.

Інша категорія хворих, у яких слід уникати діагнозу геморою та в першу чергу розглянути можливість раку товстої кишки, — це ті, хто перевищують вік 40 років, відзначають значну втрату ваги тіла та мають родинних членів першого ступеня з історією колоректального раку. Занадто швидкий втрата ваги може бути результатом злоякісних процесів в організмі, в той час як наявність спадкового підвищеного ризику для раку у родичів може свідчити про схильність до цього захворювання.

Таким чином, правильний варіант відповіді на запитання полягає в тому, що у першу чергу слід виключати колоректальний рак у пацієнтів віком понад 40 років, з анемією та анокуприковим больовим синдромом. Дотримуючись цього принципу, лікар зможе вчасно виявити підозрілі симптоми, які можуть бути ознакою серйозного захворювання, і вжити відповідних заходів для діагностики та лікування.


Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.

от admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *