Колесо 27.5 дюйма займає дивне місце у велосипедному світі: начебто і не 26″, і не повноцінне 29″, але саме під нього зараз зібрана більшість гірських і крос-кантрійних байків середнього класу. І коли камера здувається посеред траси, виявляється, що не будь-яка «схожа» підійде. Розмір на боковині шини і розмір камери — речі, які треба читати уважно.
Що означає розмір і як не купити не те
На боковині шини зазвичай написано щось на кшталт 27.5×2.25 або 650B×57. Це одне й те саме колесо — просто два стандарти маркування, ISO і дюймовий. Камера для такого колеса маркується як 27.5″ або 650B, і в описі завжди є діапазон ширини — наприклад, 1.75–2.40. Якщо ваша шина 2.25, камера з діапазоном 1.75–2.40 підійде.
Якщо купити камеру занадто вузьку для шини, вона буде постійно перетиснута і здуватиметься швидше. Занадто широка — збирається в складки і дає нерівномірний контакт. Різниця в 0.2–0.3 дюйми ширини — ще нормально, але якщо шина 2.6 Wide Trail, а камера до 2.4 — це вже не варіант.
Один знайомий механік у Бучі розповідав, як клієнт три рази повертався з проколами на одному тижні. Виявилось, камера 26″ була поставлена на 27.5-дюймове колесо — зовні сидить, їде, але гума постійно в напрузі. Пробивало на кожній корені.
Якщо ви хочете велокамеру 27.5 купити і не витрачати час на повернення — дивіться на три параметри одразу: діаметр (27.5 або 650B), діапазон ширини і тип ніпеля. Про ніпель нижче.
За даними Schwalbe, стандартна бутилова камера для колеса 27.5″ важить від 170 до 230 грамів залежно від товщини стінок. Полегшені варіанти — від 90 до 130 г, а латексні — близько 70–90 г при тій самій ширині.
Бутил, латекс і TPU: матеріал справді має значення
Бутилова гума — це стандарт. Вона дешева, добре тримає тиск, не примхлива до температур. Більшість камер у магазинах саме бутилові, і для більшості умов їх цілком достатньо. Втрата тиску за ніч — 0.1–0.2 атм, що практично непомітно.
Латексні камери — інша категорія. Вони еластичніші, краще поглинають удари, трохи знижують опір каченню. Але зберігати тиск вони не вміють взагалі: латекс пористий, і за добу камера може «просісти» на 0.5–1 атм. Накачувати перед кожним виїздом — обов’язково. Плюс латекс не любить аміачні герметики на основі латексу (парадокс, але це так), і з деякими рідинами просто розчиняється зсередини.
TPU-камери — відносно нова категорія. Поліуретан, товщина стінок менше міліметра, вага 50–70 г. Дуже легкі, добре тримають тиск. Але ремонтувати їх складніше — звичайна латка не клеїться, потрібен спеціальний клей або заплатки з тієї ж плівки. На тривалі походи з невідомими умовами брати ризиковано.
Ось що реально відрізняє матеріали на практиці:
- Бутил стандартний (170–230 г) — найпоширеніший вибір для трейлів і міста. Довговічний, легко ремонтується звичайним латочним набором, продається скрізь. Якщо прокол — витягнув, підклеїв, поїхав.
- Бутил полегшений (90–130 г) — тонші стінки, менша вага, але і більша вразливість до гострого каміння. Має сенс для спортивного катання, де кожен грам важить.
- Латекс (70–90 г) — для змагань або тих, хто любить максимальне відчуття від траси. Потрібна дисципліна: перевіряти тиск щодня, не залишати надовно без накачки.
- TPU (50–70 г) — якщо вага критична і є впевненість у дорозі. Добре для марафонів по підготовлених трасах, не найкращий варіант для бездоріжжя без запасної камери.
Для більшості райдерів, що катаються на вихідних або їздять на роботу через парк, бутил — це просто правильна відповідь. Решта — для особливих завдань.
Дослідження CyclingTips показало, що близько 78% проколів у гірських велосипедистів відбуваються на задньому колесі — через нерівномірний розподіл ваги вершника. Це аргумент на користь товстішої або захищеної камери саме ззаду.
Ніпель, тиск і ще одна деталь, яку часто ігнорують
Ніпель — це не дрібниця. Є два типи: Schrader (автомобільний, широкий) і Presta (вузький, з гвинтовим клапаном). На більшості гірських байків отвір у ободі під Schrader — він ширший. Якщо купити камеру з Presta, а обід під Schrader — ніпель буде хитатись, і накачати нормально не вийде без адаптера. В зворотному напрямку — Schrader у вузький отвір Presta — не влізе фізично.
Перевірте обід перед покупкою. Буквально подивіться на отвір.
Довжина ніпеля теж має значення, якщо у вас глибокий обід (Deep Section або карбоновий). Стандартна довжина — 32–36 мм, але якщо обід 40 мм і більше, потрібна довша — 60 або 80 мм. Інакше помпа просто не дотягнеться.
Тиск для 27.5-дюймових коліс зазвичай у діапазоні 1.5–3.5 атм (22–50 PSI) залежно від ширини шини і ваги вершника. Вузькі шини 1.95 — вищий тиск, широкі 2.4 Plus — нижчий. Виробники камер вказують максимально допустимий тиск — це не рекомендація їхати з таким, це межа, після якої камера може розірватись. Реальний робочий тиск — зазвичай на 30–40% нижче від максимального.
Ще один момент, який не завжди очевидний: якщо ви переходите на безкамерку (tubeless), камера все одно потрібна як запасна. Герметик може не справитись з великим порізом, і тоді камера рятує ситуацію. Тримати одну полегшену бутилову у рюкзаку — хороша звичка навіть для тих, хто їздить tubeless.
Механіки рекомендують замінювати камери раз на 2–3 сезони активного катання — навіть якщо проколів не було. Гума старіє, мікротріщини накопичуються, і одного разу камера здувається не від цвяха, а просто тому що час вийшов.
Загалом вибір камери — це не складно, але кожна деталь тут має наслідки. Правильний діаметр і ширина, відповідний матеріал під ваш стиль катання, правильний ніпель під ваш обід. Перевірте ці три речі — і камера прослужить довго і без сюрпризів.