Яка відповідь є правильною?
- Біопсію печінки
- МРТ печінки
- Транзієнтну еластографію
- NALFD Fibrosis Score (NFS)
Вторине оцінювання ризику фіброзу печінки
Встановлення рівня фіброзу в печінці та ризику його прогресування є важливим аспектом у лікуванні пацієнтів з печінковими захворюваннями. Одним із методів оцінювання ступеня фіброзу є використання шкали FIB-4, де показник ≥1,3 вказує на високий ризик розвитку фіброзу. У таких випадках в пацієнтів рекомендується проведення додаткових обстежень для більш точної діагностики.
Одним із рекомендованих методів у межах вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки при показнику шкали FIB-4 ≥1,3 є транзієнтна еластографія. Цей метод є неінвазивним, швидким і ефективним способом визначення ступеня фіброзу в печінці. Транзієнтна еластографія дозволяє отримати точні результати без необхідності проведення біопсії печінки, що може бути більш інвазивним та пов’язаним із певними ризиками для пацієнта.
У порівнянні з іншими варіантами, такими як біопсія печінки, МРТ або NALFD Fibrosis Score (NFS), транзієнтна еластографія показує високу точність та надійність у визначенні ступеня фіброзу, що робить його оптимальним вибором при вторинному оцінюванні ризику в пацієнтів з високим показником шкали FIB-4.
Отже, відповідно до даних та рекомендацій, найбільш правильним методом обстеження у межах вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки при показнику шкали FIB-4 ≥1,3 є транзієнтна еластографія.