Ранні результати після панкреатодуоденектомії з ентероентероанастомозом за Брауном
О. Ю. Усенко, А. В. Скумс, І. П. Галочка, О. М. Гулько, О. М. Симонов, Б. І. Цубера
Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова, м. Київ
Реферат
Мета. Оцінити ранні результати після панкреатодуоденектомії з формуванням ентероентероанастомоза за Брауном.
Матеріали і методи. У 162 пацієнтів, оперованих за період з 2015 по 2023 рік, була виконана панкреатодуоденектомія з формуванням і без формування ентероентероанастомоза за Брауном. Ретроспективно сформована група пацієнтів,у яких формували ентероентероанастомоз за Брауном, проспективно –група пацієнтів, у яких такий анастомоз формували. Порівняно ранні післяопераційні результати в обох групах.
Результати. Загальна частота виникнення затримки евакуації зі шлунка становила 9,4%. Проте частота затримки евакуації зі шлунка у групі пацієнтів, у яких формували ентероентероанастомоз за Брауном, була значно нижчою – 5,9%, ніж відповідний показник у групі пацієнтів, у яких не формували такий анастомоз, хоча різнилися ці показники статистично незначущо (p=0,896).
Висновки. У разі формування ентероентероанастомоза за Брауном при панкреатодуоденектомії відмічено зменшення частоти виникнення затримки евакуації зі шлунка без збільшення кількості інших ускладнень.
Ключові слова: панкреатодуоденектомія; рак підшлункової залози; ентероентероанастомоз за Брауном.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.06
Порівняльна оцінка клініко–діагностичних аспектів комп’ютерно–томографічних індексів тяжкості гострого некротичного панкреатиту
Ю. С. Лисюк1,2, В. П. Андрющенко1,2, Д. М. Бідюк1,2, С. М. Шкірко2, Р. М. Лозинський2
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,
2Лікарня Святого Пантелеймона, м. Львів
Реферат
Мета. Порівняти клініко–діагностичну інформативність при гострому некротичному панкреатиті комп’ютерно–томографічних індексів Balthazar і Mortele (модифікованого) на підставі ретроспективної оцінки їх кореляції з основними клінічними параметрами.
Матеріали і методи. У 30 пацієнтів ретроспективно порівняно клінічний перебіг гострого некротичного панкреатиту і інформативність комп’ютерно–томографічних індексів.
Результати. Середньотяжкий гострий панкреатит за індексом Balthazar був у 11 (36,7%), тяжкий – у 19 (63,3%) пацієнтів, проте за індексом Mortele середньотяжкий перебіг захворювання підтверджено у 5 (16,7%), тяжкий – у 25 (83,3%), тобто у 6 (54,5%) пацієнтів, або у понад половини, ретроспективно середньотяжка форма перекваліфікована на тяжку форму гострого панкреатиту. Загалом середня кількість балів за модифікованим індексом була дещо більшою, ніж за індексом Balthazar: 8,4 ± 1,61 і 7,4 ± 1,73 відповідно (p<0,05). Це зумовлено врахуванням ізольованих та поєднаних екстрапанкреатичних уражень у 24 (80%) пацієнтів: ексудативного плевриту (24), тромбозу ворітної печінкової вени (1). Рекатегоризація за індексом Mortele середньотяжкого гострого панкреатиту за індексом Balthazar привела до зменшення частки пацієнтів, яким виконували пункційне дренування під ультразвуковим наведенням або оперативне втручання, з 63,6 до 40% (p>0,05). У частоті застосування хірургічного лікування тяжкого гострого панкреатиту за індексом Balthazar і за індексом Mortele не виявлено відмінностей – 78,9 і 80% відповідно, аналогічно мініінвазивне дренування було неефективним у 44,4 і 36,4% пацієнтів відповідно.
Висновки. Обидва комп’ютерно–томографічні індекси загалом однаково добре корелювали із клінічним перебігом тяжкого гострого некротичного панкреатиту і частотою застосування різних методів хірургічного лікування.
Ключові слова: гострий некротичний панкреатит; тяжкість панкреатиту, комп’ютерно–томографічний індекс Balthazar; модифікований комп’ютерно–томографічний індекс Mortele.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.11
Вивчення поширеності цукрового діабету ІІ типу як фактора високого ризику у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким має бути виконано коронарне шунтування на працюючому серці
С. С. Сас, С. А. Руденко
Національний інститут серцево–судинної хірургії імені М. М. Амосова, м. Київ
Реферат
Мета. Вивчити поширеність цукрового діабету ІІ типу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким має бути виконано коронарне шунтування на працюючому серці.
Матеріали і методи. До дослідження залучено 991 пацієнта: 786 (79,3%) чоловіків і 205 (20,7%) жінок у віці від 39 до 84 років, середній вік пацієнтів становив (64,3 ± 1,4) року. Чоловіки були у віці від 39 до 84 років, їх середній вік становив (62,7 ± 1,7) року, жінки – у віці від 44 до 82 років, їх середній вік становив (66,0 ± 2,4) року. Всім учасникам дослідження виконано коронарне шунтування на працюючому серці в період з 2018 по 2021 р. Проаналізовано частоту цукрового діабету ІІ типу в різних клінічних групах дослідження з урахуванням його клінічного перебігу, стану компенсації та статі пацієнта. Статистично дані опрацьовані за критерієм χ² з поправкою Єтца.
Результати. Встановлено, що частота цукрового діабету ІІ типу вище у 2,5 разу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, ніж у загальній популяції. Поширеність цукрового діабету ІІ типу статистично значущо вища у жінок з ураженням двох та трьох і більше коронарних артерій.
Висновки. Щорічні звіти Міжнародної діабетичної федерації та численні наукові дослідження щодо вивчення цукрового діабету ІІ типу доводять, що зазначена патологія надзвичайно поширена, створює ризик розвитку ішемічної хвороби серця, ускладнює її перебіг, лікування та реабілітацію хворих. Статистичний аналіз поширеності цукрового діабету ІІ типу показав, що в когорті пацієнтів, яким має бути виконано коронарне шунтування на працюючому серці, він статистично значущо частіше зустрічається у жінок з ураженням двох та трьох і більше коронарних артерій.
Ключові слова: хвороби системи кровообігу; цукровий діабет ІІ типу; ішемічна хвороба серця; коморбідна патологія; фактори ризику.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.16
Особливості радіочастотної катетерної абляції у пацієнтів із фібриляцією передсердь та вторинним дефектом міжпередсердної перегородки
М. М. Петканич
Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Вивчити особливості радіочастотної катетерної абляції у пацієнтів із фібриляцією передсердь та вторинним дефектом міжпередсердної перегородки.
Матеріали і методи. Протягом 2008 — 2022 рр. на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України 54 (4,8%) пацієнтам була виконана катетерна абляція з приводу фібриляції передсердь. Проаналізовано тип, ранні та віддалені результати хірургічних втручань.
Результати. Ізоляцію легеневої вени виконано всім 54 (100%) пацієнтам; лінійну абляцію лівого передсердя — 2 (3,7%), абляцію кавотрикуспідального перешийка — 28 (52,0%). Середня тривалість процедури становила (204,3 ± 60,5) хв. Ускладнення виникли у 9 (16,7%) хворих. У 44 (81,5%) пацієнтів із вторинним дефектом міжпередсердної перегородки через 3 міс після виконання процедури фібриляції передсердь не виявлено.
Висновки. Радіочастотна катетерна абляція у пацієнтів із фібриляцією передсердь та вторинним дефектом міжпередсердної перегородки ефективна та безпечна процедура з мінімальними ускладненнями. Однак слід ретельно відбирати пацієнтів для цієї процедури за наявності оклюдера і проводити відповідну передопераційну підготовку.
Ключові слова: ізоляція легеневої вени; фібриляція передсердь; вроджені аномалії серця; результати лікування.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.21
Щодо актуальності питання реєстрації хвороб системи кровообігу, бойових травм серця і магістральних судин у військовослужбовців
В. В. Лазоришинець, М. Л. Руденко, С. О. Сіромаха, Т. А. Андрущенко, А. Г. Горячев
Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Розробити організаційні заходи щодо покращення надання медичної допомоги військовослужбовцям із найпоширенішими хворобами системи кровообігу, бойовими травмами серця і магістральних судин шляхом створення клінічного реєстру зазначеної патології.
Матеріали і методи. Дослідження стосувалося військовослужбовців, виключно чоловіків, які брали участь в Антитерористичній операції/Операції об’єднаних сил з червня 2014 по січень 2022 року, та військовослужбовців Сил оборони України, які воювали проти агресії Росії з лютого 2022 по липень 2023 року (n=501). Вік учасників дослідження коливався від 21 року до 58 років, середній вік становив (41,5 ± 2,2) року. Проаналізовані найпоширеніші хвороби системи кровообігу, бойові травми серця і магістральних судин.
Результати. Створено клінічний реєстр хвороб системи кровообігу, бойових травм серця і магістральних судин у військовослужбовців на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України як провідної наукової установи кардіохірургічного профілю з достатніми матеріально-технічною базою, укомплектованістю висококваліфікованим медичним персоналом та розвинутою мережею регіональних опорних центрів на території України.
Висновки. Створення клінічних реєстрів за умов активних бойових дій — надзвичайно актуальний організаційний захід, оскільки відомості, відображені у клінічному реєстрі, надають можливість за короткий часовий термін напрацювати організаційні заходи щодо визначення потреби в кардіохірургічній допомозі, підвищення ефективності та якості її надання.
Ключові слова: хвороби системи кровообігу; бойова травма серця і магістральних судин; організаційні заходи; клінічний реєстр.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.25
Досягнення в лікуванні бойової травми кінцівок: фотодинамічна терапія і методи пластичного закриття ран
Ю. В. Іванова1, С. М. Граматюк3, І. А. Криворучко1, В. О. Прасол1,2, К. В. М’ясоєдов1
1Харківський національний медичний університет,
2Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків,
3Інститут клітинної біореабілітації МОЗ України, м. Харків
Реферат
Мета. Оцінка власного десятирічного досвіду застосування фотодинамічної терапії і пластичних методів закриття ран у лікуванні постраждалих із бойовою травмою з використанням різних фотосенсибілізаторів та джерел світла, а також тканинної терапії.
Матеріали і методи. У відділенні гострих захворювань магістральних судин Інституту загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України 36 постраждалим з мінно-вибуховими і осколковими пораненнями з ушкодженням магістральних судин було проведено етапне лікування інфекційних ранових ускладнень за допомогою терапії ран негативним тиском, фото- та фотодинамічної терапії з подальшим закриттям ран фібробластним матриксом. Оцінювали бактеріальну контамінацію з визначенням штамів, терміни ерадикації збудників у рані, тривалість загоювання рани.
Результати. Як місцеве лікування спочатку використовували терапію ран негативним тиском у постійному режимі розрідження -75 – -115 мм рт. ст. тривалістю 4 – 5 діб. У разі зменшення/зникнення набряку м’яких тканин рани після фасціотомії зашивали, у 5 пацієнтів використовували дермотензію. Після фотосенсибілізації рану опромінювали фотонними матрицями Коробова «Барва-Флекс» з довжиною хвилі 660 нм (червоне світло). При етапному лікуванні ран повну ерадикацію збудників у рані фіксували вже на 5-ту добу, а повне загоєння ран – в терміни до 17 діб.
Висновки. Комплексне лікування інфекційних ранових ускладнень у постраждалих з бойовою травмою з використанням терапії ран негативним тиском та фото- і фотодинамічної терапії, особливо в умовах формування резистентності збудників інфекції, приводило до більш якісного загоювання ран у короткі терміни.
Ключові слова: гнійні рани; мінно-вибухова травма; фототерапія; фотодинамічна терапія.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.31
Сучасні бойові пошкодження кінцівок. Повідомлення перше: клініко-анатомічна структура та структура поєднань пошкоджень
С. О. Гур’єв1, В. А. Кушнір2, Д. М. Лисун1, С. І. Панасенко3, О. С. Соловйов1
1Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, м. Київ,
2Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, м. Київ,
3Полтавський державний медичний університет
Реферат
Мета. Визначення та верифікація клініко-анатомічної структури та структури поєднань бойових пошкоджень кінцівок.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 2138 спостережень бойових пошкоджень кінцівок із застосуванням законів формальної логіки, параметричної та непараметричної статистики.
Результати. Встановлено, що поранення голови і шиї найчастіше поєднується з пошкодженням верхньої (53,08%) і нижньої (46,92%) кінцівок. Поєднані пошкодження грудної клітки і верхньої кінцівки зустрічаються у 50,01% постраждалих, грудної клітки і нижньої кінцівки – у 49,99%. Поєднання пошкодження живота, ділянки хребта, ділянки таза з пошкодженням нижніх кінцівок спостерігається у 62,40, 57,15 і 76,18% постраждалих відповідно.
Висновки. Пошкодження кінцівок унаслідок сучасних бойових дій досить складна у клініко-анатомічному аспекті травма, основною рисою якої є багатокомпонентність (пошкодження різних сегментів кінцівок) і поєднання з пошкодженням інших органів та систем.
Ключові слова: бойові пошкодження кінцівок; клініко-анатомічний аналіз; поєднання пошкоджень.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.36
Міграція сторонніх тіл вогнепального походження
І. А. Лурін1,2, Е. М. Хорошун3,4, В. В. Негодуйко3,4, В. В. Макаров3,4, Ю. В. Клапчук4, О. В. Бучнєва5, І. В. Вєрьовкін6, Р. В. Салютін7
1Національна академія медичних наук України, м. Київ,
2Науково–практичний центр профілактичної та клінічної медицини, м. Київ,
3Харківський національний медичний університет,
4Військово–медичний клінічний центр Північного регіону, м. Харків,
5Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків,
6Національний військово–медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ,
7Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ
Реферат
Мета. Проаналізувати результати діагностики та лікування поранених із вогнепальною бойовою травмою, у яких зафіксовано міграцію сторонніх тіл, та визначити їх оптимальний алгоритм.
Матеріали і методи. Проаналізовано дані анамнезу, об’єктивних клінічних та загальних клініко–лабораторних досліджень, а також результати інструментальної діагностики (рентгенологічного, ендоскопічного, ультразвукового досліджень) 67 поранених із сліпими вогнепальними пораненнями різної локалізації. Торако–, лапаро– та артроскопічні оперативні втручання виконували на відеоендоскопічній стійці, а для діагностики та видалення феромагнітних сторонніх тіл використовували хірургічний магнітний інструментарій.
Результати. Основними напрямками міграції сторонніх тіл є дихальні шляхи, шлунково–кишковий канал, судинне русло, порожнини (плевральна, черевна, суглобів) та м’які тканини при нагноєнні. Фіксація стороннього тіла відбувається у місці звуження артерії або вени, дистальних частинах дихальних шляхів, пологих частинах плевральної або черевної порожнини, в органах, які мають структурні особливості (серце, кишка, суглоб).
Висновки. Хоча міграція сторонніх тіл вогнепального походження зустрічається рідко, вона потребує відповідної уваги та реагування. При вогнепальних проникаючих пораненнях порожнин (грудної, черевної, великих суглобів), до яких можлива міграція сторонніх тіл, перевагу потрібно надавати мініінвазивним ендоскопічним методикам їх видалення з використанням сучасного магнітного інструментарію.
Ключові слова: вогнепальні поранення; сторонні тіла; міграція; несправжня міграція.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.42
Хірургічне лікування відмороження пальців кисті з використанням променевого клаптя передпліччя
А. О. Жернов1, О. М. Коваленко2
1Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги,
2Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ
Реферат
Мета. Покращити результати лікування хворих з відмороженням ІІІ – IV ступеня пальців кистей шляхом використання шкірно–фасціальних клаптів із ретроградним кровообігом.
Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 5 пацієнтів (усі – чоловіки) віком від 26 до 48 років із відмороженням 14 пальців 7 кистей. Для закриття дефектів пальців застосовували променеві шкірно–фасціальні клапті з ретроградним кровообігом.
Результати. У всіх пацієнтів відбулося повне приживлення променевих шкірно–фасціальних клаптів з ретроградним кровообігом. Застосування шкірно–жирових або шкірно–фасціальних клаптів тулуба з випадковим кровообігом характеризується такими недоліками, як некроз клаптів, тривала іммобілізація кінцівки, що призводить до нейродистрофічного синдрому. Для збереження довжини кістки необхідно виконання операцій з реваскуляризації комплексами тканин з осьовим кровообігом.
Висновки. Використання променевих шкірно–фасціальних клаптів з ретроградним кровообігом у хворих із відмороженням пальців кисті сприяє збереженню проксимальних і середніх фаланг пальців, які закривають повноцінним шкірним покривом, та довжини пальців на 1 – 1,5 см на противагу стандартним методам лікування.
Ключові слова: відмороження пальців кисті; променевий клапоть передпліччя.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.46
Клініко–анатомічна характеристика дорожньо–транспортної травми в умовах мегаполіса. Повідомлення п’яте: летальність серед постраждалих як практична реалізація клінічних результативних ризиків
С. О. Гур’єв1, В. А. Кушнір1, 2, О. С. Соловйов1
1Український науково–практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, м. Київ,
2Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, м. Київ
Реферат
Мета. Визначити і верифікувати реалізацію ризиків виникнення негативного результату перебігу травматичного процесу у постраждалих із дорожньо–транспортною травмою як найтяжчого медико–санітарного наслідку надзвичайної ситуації.
Матеріали і методи. Вивчено показники летальності постраждалих із дорожньо–транспортною травмою в умовах мегаполіса із застосуванням методу натурного моделювання. Обсяг дослідження становив 1139 спостережень дорожньо–транспортної травми. Фактичний матеріал дослідження аналізували за параметричним і непараметричним статистичними методами.
Результати. Встановлено, що летальність постраждалих із дорожньо–транспортною травмою в умовах мегаполіса становить 4,39%. Показник летальності чоловіків вище (4,97%), ніж показник летальності жінок (3,38%). Найбільші показники летальності спостерігаються у вікових групах старше 70 років – 16,41% та до 20 років – 8,11%. Показник летальності водіїв становить 3,02%, пасажирів – 1,56%, пішоходів – 7,62 %. У загальному масиві дослідження і серед усіх учасників дорожнього руху найбільші показники летальності спостерігалися при травмі живота, на другому ранговому місці – пошкодження таза.
Висновки. Летальність постраждалих із дорожньо–транспортною травмою в умовах мегаполіса становить 4,39% і залежить від ознаки участі в русі та клінічних факторів, а саме: обсягу і клініко–нозологічної форми ураження та тяжкості пошкодження. Найбільший показник летальності (7,62%) мають активні учасники руху (пішоходи), а найменший (1,56%) – пасивні (пасажири).
Ключові слова: дорожньо–транспортна пригода; дорожньо–транспортна травма; надзвичайна ситуація; летальність; мегаполіс.
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.58
Організація навчального процесу на 2–му році інтернатури з хірургії в Одеському національному медичному університеті
В. В. Міщенко, Є. А. Койчев, В. П. Міщенко, І. Л. Головатюк–Юзефпольська
Одеський національний медичний університет
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.63
Дефіцитні стани у баріатричній хірургії
О. Ю. Усенко, О. С. Тивончук, Р. I. Виноградов
Національний інститут хіругії та трансплантології імені О. О Шалімова НАМН України, м. Київ
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.68
Епітеліальні ураження (поліпи) товстої кишки: питання діагностики та лікування
О. О. Крилова
ТОВ «Скай-Віннер», Центр сімейного здоров’я та реабілітації «Геліос», м. Дніпро
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.78
Рідкісний перебіг тромбофлебіту поверхневих вен нижніх кінцівок
І. Д. Дужий1, В. С. Бєлай2, Є. В. Кузенко1, В. О. Савченко1
1Сумський державний університет,
2Сумська обласна клінічна лікарня
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.82
Успішне хірургічне лікування синдрому ятагана у дитини
А. О. Слобода, Я. П. Труба, І. В. Дзюрий, В. В. Лазоришинець
Національний інститут серцево–судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України, м. Київ
DOI: 10.26779/2786-832X.2023.4.85
Лурін Ігор Анатолійович (до 55–річчя від дня народження)
