Психофізіологічна реабілітація бійців та постраждалих у зоні АТО

[Мазуренко]

26 лютого 2015 р. у приміщенні Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук (НАМН) України відбулося засідання Президії НАМН України, під час якого обговорено питання психофізіологічної реабілітації бійців та постраждалих у зоні антитерористичної операції (АТО).

Юрій Кундієв, академік, перший віце-президент НАМН України, директор ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», зазначив, що ця проблема на сьогодні потребує додаткових наукових узагальнень, адже її масштаби досі до кінця не усвідомлені. Усі звикли до того, що центральною фігурою серед медиків на війні є хірург, але на сьогодні поряд з ним за важливістю має стати медичний психолог — людина, яка займається проблемами посттравматичного стресового розладу. Обсяг ураження людей цим розладом буде нарощуватися з часом, і вже набутий досвід свідчить, що цю проблему доведеться вирішувати протягом тривалого періоду, тому до цього треба бути готовим. Уже зараз необхідно відпрацьовувати системний комплексний підхід до подолання цієї проблеми — і це завдання стоїть перед НАМН України та військовими медиками.

Мова йде, за словами Ю. Кундієва, про так звані пограничні стани, які є дуже поширеними, і яким досі в Україні не приділяли належної уваги, особливо коли справа стосувалася людей молодого віку. База даних Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України налічує на сьогодні 10 тис. постраждалих. Не зволікаючи, потрібно зробити ретельний епідеміологічний аналіз цієї бази даних з тим, щоб виявити закономірності, які будуть використовуватися для подальшого удосконалення надання медичної допомоги таким хворим.

Звичайно, системний підхід має починатися із психофізіологічної експертизи призовників, щоб розуміти, кому в руки потрапляє зброя.

Наступне питання — це кадри. Із 20 тис. психологів, які є нині в Україні, більшість, за словами Ю. Кундієва, не мають медичної освіти. Для допомоги постраждалим потрібні медичні психологи, а на їх підготовку немає державного замовлення.

Психофізіологічна реабілітація не може також існувати без участі лікаря загальної практики/сімейного лікаря, тому необхідно напрацювати методичні рекомендації щодо того, хто і як має займатися цією проблематикою.

Необхідно, на думку першого віце-президента НАМН України, ініціювати проведення спільних досліджень за темою «Епідеміологічний аналіз станів військово­службовців після перенесеної гострої реакції на стрес» протягом березня–травня 2015 р., запропонувати систему комплексних заходів щодо психофізіологічного відбору призовників, щоб не дати зброю в руки наркоману або психічнохворому, проводити подальший моніторинг стану психічного здоров’я після повернення із зони АТО. І це тільки початок.

Олег Друзь, голов­ний психіатр Міністерства оборони України, начальник клініки психіатрії Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України, зазначив, що в осіб, які перенесли гостру реакцію на стрес, необхідно в першу чергу остерігатися розвитку патології особистості, патології характеру, яка неминуче може розвинутися, якщо своєчасно не надати медичну психологічну допомогу. На жаль, наведена кількість постраждалих (10 тис. осіб — Прим. ред.) ще не є остаточною, і теперішні обставини дозволяють стверджувати, що близько 80% військово­службовців, які пережили гостру реакцію на стрес, потрапляють у поле зору психіатрів, психологів, психотерапевтів — як цивільних, так і військових. Приблизно половина з них потребує лікування. 22% постраждалих вимушено звільнили з лав Збройних Сил України через те, що патологія, яка в них розвинулася, була несумісною з подальшим проходженням служби.

Процеси реабілітації, відновлення психофізіологічного стану військовослужбовців є дуже важливими для повернення їх до виконання своїх обов’язків. Це стосується також усіх силових структур і відомств, які беруть участь в АТО. На сьогодні така реабілітація здійснюється у структурах Міністерства оборони України та ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», цей досвід має визначити найбільш ефективні механізми психофізіологічної реабілітації. Деякі дані будуть оприлюднені найближчим часом.

Війна колись закінчиться, а хворим, які пройшли через заклади Міністерства оборони України, слід надавати допомогу у цивільних закладах, а реабілітаційні центри мають бути створені у кожній області. На рівні районних військкоматів має проводитися моніторинг усіх бійців АТО, які звільнилися зі Збройних Сил України, з подальшим направленням на лікування, реабілітацію, а також із забезпеченням динамічного спостереження за ними та членами їхніх сімей. Це допоможе знизити рівень захворюваності, зменшити кількість кримінальних злочинів та вирішити проблему наркологічних захворювань, яка, за словами О. Друзя, присутня у всіх військових, що перебувають у зоні АТО. На сьогодні вже розроблюються методичні рекомендації щодо екстреної детоксикації таких осіб.

Заслухавши та обговоривши доповіді, Президія НАМН України відзначила, що проблема психофізіологічної реабілітації бійців та постраждалих в зоні АТО набула значних масштабів і потребує комплексного вирішення.

Пограничні стани є міждисциплінарною проблемою, до розв’язання якої мають долучитися не тільки профільні інститути НАМН України, а й більшість клінічних установ. За отриманими даними, кількість постраждалих від гострої реакції на стрес перевищує 10 тис. осіб. Зараз є нагальна потреба здійснити поглиблений епідеміологічний аналіз цієї бази даних з метою покращення діагностики, лікування та реабілітації постраждалих на підставі встановлених закономірностей, а також відпрацювати відповідні протоколи. Відповідно до вищенаведеного Президія НАМН України постановила:

1. ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» разом з Головним військовим клінічним госпіталем Міністерства оборони України (за згодою) ініціювати проведення спільних досліджень за темою «Епідеміологічний аналіз станів військовослужбовців після перенесеної гострої реакції на стрес» протягом березня–травня 2015 р.

2. Запропонувати систему комплексних заходів щодо психофізіологічного відбору серед військовослужбовців та подальший моніторинг стану їх психічного здоров’я після повернення із зони бойових дій.

3. ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» провести міжвідомчу нараду-­семінар з методів психофізіологічного забезпечення військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Джерело: http://www.umj.com.ua

[Володимир Алейнік]

Резолюція

«Львівських психіатричних зустрічей»

на тему «Війна. Травма. Зцілення… Міфи та реалії ПТСР в Україні»,

що відбулися 14-15 листопада 2014 року у Львові



«Львівські психіатричні зустрічі», організовані за ініціативою Асоціації психіатрів України та Інституту психічного здоров’я Українського Католицького Університету, вже четвертий рік поспіль збирають спеціалістів у галузі охорони психічного здоров’я, та стали своєрідною національною платформою для обговорення найбільш актуальних питань у сферах психіатрії, психотерапії, психології, соціальної роботи та суміжних галузей.

Учасники зустрічі відзначили наявність високої мотивації у суспільстві, і зокрема у фахівців у сфері охорони психічного здоров’я в наданні допомоги особам, що пережили психотравмуючі події під час проведення АТО, тимчасово переселеним особам та їх сім’ям і висловили незадоволеність організацією надання допомоги на державному рівні.



Пропозиції

При організації допомоги необхідно спиратися на міжнародний досвід та наукові і практичні напрацювання, а також досвід країн, що мають схожий досвід війни – Ізраїль, США, Грузії.
Послуги мають відповідати сучасним стандартам та базуватися на світових протоколах, що побудовані на основі результатів сучасних досліджень.
Допомогу, побудовану на використанні психотерапевтичних методів із доведеною ефективністю (зокрема, травмо-фокусованої когнітивно-поведінкової терапії – ТФ-КПТ та методу десенсибілізації та репроцесуалізації травми рухом очей – EMDR) мають надавати відповідно підготовлені фахівці, які мають необхідну базову освіту (психіатри, лікарі-психотерапевти, психологи) та додаткове спеціалізоване навчання та акредитацію фаховими товариствами відповідно до міжнародних стандартів даного методу.
Необхідно вжити заходи щодо легального використання діагностичного інструментарію та психотерапевтичної допомоги.
Недопустимою є психіатризація допомоги при гострій реакції на психічну травму.
Робота з гострим стресом має розглядатися як первинна допомога, яка не є медичною допомогою і може здійснюватися різними фахівцями, в тому числі на волонтерських засадах, після проходження ними короткотривалого тематичного навчання.
Забезпечення організації систематичного навчання фахівців та волонтерів наданню першої психологічної допомоги, відповідно до міжнародних програм (напр., FPA).
Ввести в підготовку психологів, соціальних працівників обов’язкове навчання навичкам першої психологічної допомоги при психотравмуючих подіях, у відповідності до апробованих міжнародних програм (напр., Support to students exposed to trauma, Children and War: Teaching Recovery Techniques тощо).
Запропонувати Міністерству освіти і науки України внести відповідні зміни у навчальні програми та плани фахівців, які працюють у сфері охорони психічного здоров’я, із залученням експертів з відповідних акредитованих установ.
Передбачити створення спеціалізованих структур для надання допомоги особам, які мають психологічні розлади та проблеми внаслідок перенесеної психотравмуючої події: a. Служби першої психологічної допомоги при психотравмуючих подіях; b. Спеціалізованих закладів терапії наслідків психотравмуючих подій.
Міністерству оборони України та Міністерству соціальної політики України розробити програми соціальної підтримки ветеранів АТО та їх родин.
Розробити національну Концепцію та Програму охорони психічного здоров’я, яка передбачає загальне реформування системи, впровадження європейських стандартів допомоги у даній сфері та необхідних змін у систему освіти, підготовки кадрів тощо. До розробки концепції та програми залучити провідних фахівців даної сфери з України та закордонних консультантів, представників провідних установ, громадських організацій, фахових товариств.
Розробити програми збільшення поінформованості суспільства про проблеми в сфері психічного здоров’я загалом, та посттравматичного стресового розладу, зокрема – шляхом розвитку та імплементації цільових просвітницьких та анти-стигматизаційних програм на основі ефективних західних практик просвітництва та боротьби зі стигмою.
Сприяти координації взаємодії між різними міністерствами та відомствами, а також між громадськими організаціями, фаховими товариствами, волонтерськими ініціативами у сфері охорони психічного здоров’я.
Розробити протокол щодо надання медичної допомоги особам з ПТСР.
Привести номенклатуру спеціальностей в галузі охорони психічного здоров’я у відповідність до европейських стандартів та традицій (зокрема, розглянути доцільність існування таких спеціальностей, як «лікар-нарколог», «лікар-психолог», «лікар-психотерапевт»).
Прийняти необхідні зміни у законодавстві щодо психотерапії, які б включали можливість надання визнаних доказових методів психотерапії фахівцями психологами, за наявності відповідного додаткового навчання та акредитації фаховими товариствами, у відповідності до світових стандартів.
Легалізувати використання одночасно з МКХ-10 – DSM-5 та відповідного діагностичного інструментарію.
Розробити та запровадити програми профілактики вживання алкоголю та інших ПАР військовослужбовцями та ветеранами АТО, ефективні програми діагностики та лікування розладів психіки та поведінки внаслідок вживання ПАР у таких осіб.
Розробити та запровадити програми профілактики вчинення військовослужбовцями та ветеранами АТО аутоагресивних дій, ефективні програми допомоги зазначеним особам, які вчинили суїцидальні спроби.
Розробити та запровадити програми профілактики вчинення ветеранами АТО гетероагресивних дій, дослідити особливості проведення судово-психіатричних експертиз щодо таких осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння.
Для реалізації зазначених заходів створити експертну раду за участю провідних фахівців, а також представників громадських організацій, фахових товариств тощо.

Джерело: http://ipz.ucu.edu.ua/

[Володимир Алейнік]

Методичні рекомендації "Діагностика, терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах"
http://www.guoz.lviv.ua/files/met.recom..pdf

[Володимир Алейнік]

Психологи розробили для демобілізованих військовослужбовців методичку, що допоможе впоратись із пережитими жахами війни і повернутись до мир-ного життя
У Києві відбулася презентація Робочого зошита «Програма самоуправління посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) для військового», розробленого з метою формування здорової адап-тації військовослужбовця після повернення із зони бойових дій та запобігання розвитку посттрав-матичних психічних порушень.

Зошит розроблений в рамках проекту Soldier Recovery на основі досвіду доктора психології Френ-ка П’юселіка, який сам пережив смерті солдатів як фельдшер і пізніше став одним із засновників вчення про виведення військових із бойової психічної травми. До української ментальності зошит було адаптовано спеціалістами Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за сприяння радника Президента України з гуманітарних питань Ольги Богомолець.

Робочий зошит має намір допомогти колишнім бійцям АТО впоратись із пережитими жахами війни та повернутись до мирного життя. Він розроблений як для військовослужбовців, так і для психо-логів, психотерапевтів, соціальних працівників, наркологів, психіатрів та лікарів інших спеціально-стей.

«Якщо порівняти з американським досвідом, то багато людей знає, що під час в’єтнамської війни загинуло 58 тисяч американських солдатів. А от що протягом десяти років в мирний час ще 62 ти-сячі американських солдатів покінчили життя самогубством – це мало хто знає. Як власне і те, що 50% ветеранів сиділи в тюрмах за статтею про перевищення агресії. Наше завдання сьогодні – дати шанс і можливість усім тим, хто повертається з війни, відновити свій психічний стан і стати значно кращими», — говорить народний депутат України, лікар Ольга Богомолець.

«У цьому зошиті зібрані найактуальніші моделі поведінки, питання, які допоможуть нашим воїнам, повернувшись додому, адаптувати той досвід, який вони набули на війні, до мирного життя. Зви-чайно, нам потрібно ще навчитись працювати із сім’ями, дітьми та усіма людьми, які не знають, що довелось пережити військовому на війні», — каже тренер Pucelik Consulting Group Микола Вовченко.

Автори методичного зошита мріють про охоплення ним усього контингенту демобілізованих війсь-ковослужбовців. Ольга Богомолець запрошує усі організації та людей, які забажають стати парт-нерами проекту, допомогти у виданні та розповсюдженні наступних накладів робочого зошита.

Макети цих методологічних рекомендацій будуть надані в користування головам усіх обласних держадміністрацій України, а також керівникам соціальних служб, що опікуються проблемами ве-теранів.

Ознайомитися зі змістом зошита можна за посиланням http://www.undisspn.org.ua/index.php/20 ... 22-41.html

http://medprosvita.com.ua/novosti/psikh ... mobilizov/

[Володимир Алейнік]

«Просторі надії» - національна просвітницька кампанія щодо проблем стресового розладу.

http://prostirnadii.org.ua/