Повідомлення О.Б. » 16 жовтня 2016, 11:41
Проникаюче ножове поранення грудної клітини, гіповолемічний шок і т.д. Хворий на столі, поїхали. Інтраопераційно крововтрата - 800 і біжить далі (поранення міжреберних артерій. Середостіння ?, а може чогось ще). Доблесні хірурги починають по тихому панікувати. Давай реінфузію. І починають готуватися до взяття крові. Я як анестезіолог спокійно говорю, що методом ложка-банка-гепарин я проводити реінфузію не буду. Що тут почалося! Про те, що я молода та зелена, жіночої статі, ні хрена не бачила як на реінфузії рятували, докладно описувати не буду. Я сказала тільки, що проблем не бачу, якщо хочете, самі і займайтеся. У мене хворий стабільний по шоку, пішли перші краплі сечі, справляюся крохмалами і желатинами, групу визначила. залишилося трохи терпіння (на проби) і піде донорська. Ні, подавай їм реінфузію. Назрівав тихий скандал (хоча з хірургами в хороших відносинах). Вранці у начмеда підсумок: ти, мовляв, з юридичної точки права, а чисто по-людськи не треба упиратися рогом. Працюю в ЦРЛ, колектив хороший. А пацієнта цього я перевела на 3 добу з РАВ з легкою постгеморагічною анемією.