Форум лікарів

Колеги, тут обговорення на рівні "моєму знайомому допомагає". Ви вважаєте, що це найкращий з доказів ефективності?

Я теж на своєму досвіді перепробувала все.

Просто в якості досвіду і більше нічого - багатьом допомагає високодозована гомеопатія (особливо при психосоматичному генезі ВМР) .

Декому допомогає фізіотерапія за типом акупресури (можливо, електромагнітна), я не фахівець, якщо потрібно, дізнаюся точно, на 2 точки на кисті. Розпочинаємо з правої, наприклад, 5 хвилин дія на хе-гу і 5 хвилин на точку в основі між третім і четвертим пальцями, на межі із зовнішньою поверхнею кисті. На наступний день -повтор з іншого боку. Спробуйте, і, якщо можна, повідомте про результати.

Не згадуйте при мені слово "гомеопатія" - почну гарчати і кусатися)))

Високодозована гомеопатія при психосоматичному генезі вазомоторного риніту означає тільки одне: пацієнтові з високим рівнем тривоги допомагає плацебо-ефект цукрових кульок.

О, як нас тут багато "зашмарканих", виявляється

Я влпив на точки теж проходила, де хе-гу знаю дуже добре.... скільки грошей на це було витрачено... :(

Та від ВМР давно вилікувалася - варто було лише виправити носову перегородку і зробити якісну УЗІ-дезінтеграцію. (четверту по рахунку) .... і після 28 років безперервного капання галазоліна (навіть в родблоці стискала в кулаці флакончик), нескінченних новокаїнових і гідрокортизонових блокад, електрофорезів, акупунктури і ін. ін. - ось, дихаю сама. Спасибі хірургові.

Це називається " лєчєніє, возведенное в ранг безумия" . Рідко кому вдається вирватися із подібних схем. На самому початку не потрібно було нічого капати в ніс.
Їх(схем) декілька. Ось одна з таких: остеохондроз, "диски". Можна легко дослідити, як це впроваджується в мозки і закріплюється там.
Близько 50% пацієнтів потребують ДЕТАЛЬНОГО огляду ( не обстеження навіть, обстеження іде позаду анамнезу і огляду) і висновку: не потрібно вживати НІЯКИХ ліків. Але чи здатен наш лікар на таке?

З власного досвіду - максимально ефективні методи лікування - топічні кортикостероїди (фліксоназе, назонекс) і хірургічні методи, усе інше вкрай рідко призводить до дійсно добрих результатів.

Мені б дуже хотілося помилятися, але деякі колеги відрізняються упередженим відношенням до оториноларингологів. Але проблема не в нас, хвороба така, складна.

Дуже приємно, що така проблема все-таки є приводом для занепокоєння лікарів. Багато педіатрів на дільницях дуже часто необдумано призначають лікування, тим самим призводячи до хронізації процесу і досить вільно відносячись до стану здоров'я пацієнта.

Шановні колеги, топічні кортикостероїди як довго приймати? Якщо довічно, то в чому різниця з нафтізіном?

Просто більше побічних ефектів.