Расові нюанси впливу медичних засобів

[Менько]

Дорогі колеги!

Чому ми знаємо про японську аудіо-відео техніку, але не знаємо про японські ліки? Може жовта раса має свої особливості, і ті ліки, які приймають японці, не діють на європейців? Це дуже делікатна тема, але існує ж ЯПОНСЬКА ФАРМАКОПЕЯ, яка детально регламентує якість японських ліків.

Ця тема піднімається останнім часом і в науковій літературі, коли клінічні дослідження препаратів застосовують на певному расовому сегменті: наприклад на афроамериканців ліки впливають так-то і так-то, а на білих так-то і так-то. Я вважаю обгрунтованим висловлювання Енгельса, який сказав, що "життя - це спосіб існування білкових тіл". А раз гени різні, то і білок з них буде різним. І білок - це ті ж рецептори до активної речовини. Цікаво було б дізнатися Вашу думку по такому питанню.

[Таня М.]

Генетичні особливості проявляються не лише зовні, але і на біохімічному рівні. Не потрібно ходити так далеко (у Японію). Щодня стикаюся з тим, що на різних людей абсолютно різний анальгетичний ефект мають НПВП. Спостерігала випадок, коли у пацієнтки з деформуючим артрозом самий кращий ефект з усіх препаратів цієї групи мала давно забута, копійчаної вартості мефенамова кислота. Знаєте таку? Ось і я не знала до того випадку.

[Олена Мартиненко]

Є препарати, що впливають тільки тільки на негроїдну расу. Взагалі тема цікава! З іншого боку, є ж і хвороби, що бувають тільки у представників конкретних національностей, наприклад, у вірмен і євреїв ("періодична хвороба" яку тут недавно згадували).

[Yurkiv]

Тема, звичайно, цікава, але питання, мабуть, залишиться риторичним!

Чи є ще щось, за винятком афроамериканців США, ці питання піднімали? Особливо, в нашій, як це часто і справедливо говориться - багатонаціональній, країні!

[Раїса Михайлівна]

Є дуже цікаві дослідження по народах Півночі (російської). Більшість з них є "швидкими ацетиляторами", а серед корінних нечисленних народів десь порядку 90-95% відносяться до "швидких ацетиляторів", тобто це люди, у яких руйнування ізоніазида відбувається надзвичайно швидко. Для цих народів туберкульоз це проблема номер один. Тому знання їх особливостей метаболізму дозволяє коригувати дози і, сподіваюся, надалі успішніше лікувати туберкульоз.

[Мазуренко]

Можу додати лише курйозний випадок: коли японці поставили апарат для визначення алкоголю в крові, то він визначав не лише промілле, але і ставив міру сп'яніння. Привезли пацієнта - при визначенні виявилось, що у нього 11 промілле, бідний апарат в якості міри сп'яніння написав просто - ТРУП, а мужик вранці пішов додому.

[Був розумним студентом]

В Західній Європі офіційно летальна концентрація алкоголю - від 5 промілле.