Форум лікарів

Кожен лікар перед початком практичної діяльності дає клятву. У народі її називають «клятвою Гіппократа». Лікар зобов'язується допомагати хворим і відповідати за свої дії перед законом і людьми. І часом йому дійсно доводиться відповідати за свої дії в залі суду.

Щоб не стати жертвою судових розглядів, лікар повинен знати, що таке «лікарська помилка», і в яких випадках настає правова відповідальність. Існує ряд наукових і практичних праць про роль лікарської помилки в медико-правовій практиці, але в тексті сучасних нормативно-правових актів термін «лікарська помилка» не зустрічається. Найчастіше використовується визначення академіка Давидовського. За його словами: «Лікарська помилка - це наслідок неумисної помилки лікаря при виконанні ним професійних обов'язків. Головна відмінність помилки від інших дефектів лікарської діяльності - виключення умисних злочинних дій - недбалості, халатності, а також невігластва ». Академік стверджує, що лікар не може бути притягнутий до відповідальності за несприятливий результат лікування, бо виникли випадкові обставини, які він не міг передбачити і запобігти.

Окремого закону, який би регулював питання лікарської помилки, немає. Дії лікаря контролюються тільки спільними для всіх документами - Цивільним та Кримінальним кодексами України. Під час судового процесу про лікарську помилку суд досліджує наявність в діях лікаря складу злочину. Правова відповідальність лікаря настає при одночасному дотриманні трьох основних умов.

Перша умова: дії лікаря були об'єктивно неправильними, тобто він діяв врозріз із загальноприйнятими правилами медицини або лікувального закладу, знехтував показаннями інструкції до препарату або порушив правила експлуатації медичного обладнання.

Друга умова: лікар повинен був вчинити протиправні дії, усвідомлюючи, що вони можуть завдати шкоди хворому.

Третя умова: дії лікаря завдали істотної шкоди здоров'ю або навіть життю пацієнта.

Якщо одне з перерахованих вище умов не дотримано, лікаря визнають невинним за відсутністю складу злочину.

При визначенні лікарської помилки значення мають також причини, які змусили лікаря вчинити протиправні дії. Їх прийнято розділяти на об'єктивні і суб'єктивні. Об'єктивні причини - це причини, які не залежать від лікаря. Наприклад, несправність медичного устаткування або недотримання пацієнтом рекомендацій лікаря. До суб'єктивних причин відносять так званий «людський фактор». Це неуважність, забудькуватість, невігластво і халатність лікаря. Якщо в результаті суб'єктивних причин, здоров'ю пацієнт заподіюється шкода, лікар відповідає за свої дії перед законом. Ступінь відповідальності визначається індивідуально в кожному конкретному випадку. Суд може призначити лікарю виплату штрафу і компенсацію матеріального збитку пацієнтові. У більш серйозних випадках, коли встановлюється факт злочинної діяльності лікаря, яка спричинила за собою тяжкі наслідки для здоров'я хворого або його смерть, законодавством передбачено позбавлення винного волі на строк від 3 років.

Мені сподобалося як Квіташвілі в одному інтервью казав, що адекватний лікар за наші зарплати не може хотіти якісно працювати, вот вам і лікарські помилки по українські)))

Нехай суди розберуться з судовими помилками і наведуть порядок у своєму департаменті. "Медичні злочини" на жаль існують, але помилка злочином бути не може. Занадто багато факторів впливають на точність діагнозу, якість лікування! Був випадок, коли хворий приховав наявність гормонозалежної астми. Після операції дві доби не могли зняти з ШВЛ, про астму дізналися на наступний день, коли прийшла відвідати дружина. Хто винен ?

Дуже цікаво, карати лікарів за неумисні помилки.

На жаль лікарських помилок все більше і іони стають все грубішіми. "Грубість" помилок доходить до рівня, коли помилку важко відрізнити від недбалості. Причина нехорошої тенденції - зміна морально пригнічуючих (невірних в цьому відношенні) розборів помилок (тим не менш, вони давали хоч якийсь досвід) на різке зменшення кількості цих розборів з деградацією вміння міркувати. Розбір помилок - основна міра підвищення кваліфікації. Помилки частішають, влада намагається вжити заходів, але заходи неправильні, вони знищують останні осередки неупереджених розборів помилок. Маємо парадокс "Чим жорсткіше закон буде намагатися захистити пацієнтів від помилок - тим все більш беззахисними від помилок будуть пацієнти", тому що будуть тиражуватися одні й ті ж нерозібрані помилки і з'являтися все нові. Помилка стає досвідом тільки тоді, коли визнана і розібрана до причин і механізмів свого виникнення.

Система (закони, МОЗ ...) повинна працювати над тим, щоб утримувати неминучу кількість лікарських помилок в певних мінімальних межах.

Tanatos, мабуть мається на увазі, що при дотриманні всіх трьох умов це буде злочин лікаря і відповідно, кримінальна відповідальність.