Форум лікарів

Гіпотетичне питання до наших експертів з медичної етики:

Інтерн просить поради: один з хірургів запланував операцію, резекцію метастазів, які не є резектабельними, пацієнт неналежно обстежений і т.д. Він обговорив ці питання з хірургом, але той не був вражений і не змінив свою думку про операцію. Він обговорив проблему з завідуючим, то не проявив зацікавленості, щоб втрутитися. Що інтерну робити?

Я хочу підкреслити, що це теоретичне питання, яке не базується ні на якому досвіді. Але це може статися з усіма нами...

Був в подібній ситуації, розмови нічого не дали, та й хто буде слухати інтерна ? Просто не мився на операцію. Хворий помер на столі. Так що справедливість восторжествувала.

Інтерн, як і будь-який лікар і людина, має бути вірним своєму відчуттю правильного і неправильного і не може бути підданий критиці за відмову брати участь в операції. Відмазка "а мені сказали" у випадку чого потім не пройде. Ну і діло честі відділення і завідуючого, щоб подібні операції не проводилися.

Я в такій ситуації вчинила б так само...

Якщо начальство не реагує на звернення інтерна, то йому потрібно відмовитися від участі в подібній процедурі, але не самостійно, а після звернення до керівника. Звичайно, це може мати негативні наслідки у вигляді поганих оцінок, чи ще гірше...

Молодець інтерн, що ще скажеш. Я розумію і його начальство, яке не хоче йти на конфлікти ))

В такій ситуації інтерну слід висловити свою думку про операцію, якщо хірург з ним не погодиться, то не брати участі в операції. Але в жодному разі не говорити "Я був правий". Я багато раз бачила, як інтерни критикують хірургів, але в кінці кінців виходить, що хірурги все таки були праві. Досвід є досвід.

А міг би інтерн порекомендувати хворому звернутися на консультацію до іншого хірурга ?