Повідомлення Анна » 09 березня 2017, 11:07
Ну наприклад, чи повинен лікар завжди інформувати пацієнта про поломку ендоінструмента в каналі або краще не травмувати його психіку такою дрібницею?
Або що робити, якщо через 3 роки після Вашого лікування пульпіту пацієнт приходить вже з періодонтитом: звинувачувати у всьому слабкий імунітет або щиро зізнатися, що сам чогось не догледів, не доробив, не довчився?
Або ще більш складна ситуація: як утриматися від спокуси "розкрутити" пацієнта на надання непотрібних йому послуг типу художньої реставрації верхніх сьомих зубів (замість звичайної пломби) або безметаллової коронки на восьмі верхні (замість непоказної, але міцної суцільнолитої)? Чи не брешемо ми, переконуючи пацієнта, що титан і благородні метали настільки біосумісніші неблагородних, що слід платити за них подвійну ціну?