Форум лікарів

Є дослідження про то, що метформін знижує ризик онкологічних захворювань. Як думаєте, який у цього механізм ?

Може, знижуючи рівень глюкози в крові, метформін садить пухлину на «голодний пайок», а для розвитку пухлини необхідна просто величезна кількість енергетичних ресурсів. Крім того зниження глюконеогенезу перешкоджає мобілізації ліпідів із жирових депо, так само накопиченню ненасичених жирних кислот, що так само перешкоджає розвитку пухлинного процесу.

Цікаво, а зниження ризику онкологічних захворювань відбувається тільки у хворих на діабет? Напевно дослідження проводилися на них. Треба розвинути ідею про взаємозв'язок ЦД і прийому метформіна із захворюваністю на онкологію.

Думка цікава. Думаю тут є два варіанти розвитку подій: спільний вплив метформіна та інших ліків, що використовуються при лікуванні і поєднання змін організму при ЦД з прийомом цих ліків.

По-перше практично всі хворі на ЦД 2 мають інсулінорезистентність - і як результат - гиперінсулінемию. У свою чергу сам інсулін як гормон не тільки безпосередньо знижує цукор крові, але також і через MAPK-K активує транскрипцію генів, мітогенез і синтез білка.

Ви хочете цим сказати те, що серед хворих на ЦД ризик розвитку онкологічних захворювань більше? Правильно я Вас зрозумів?

Абсолютно правильно. Взагалі-то серед хворих на діабет побутує міф, що при діабеті раку не буває, незнаю вже звідки, насправді все в точності до навпаки. Плюс до всього не до кінця ще досліджені довгі аналоги інсуліну - у них дуже висока мітогенна активність!

Ось тому мені і цікаві подібні дослідження. На Ваш погляд, що Ви про них можете сказати? У загальних рисах мені здається логічною можливість такого ефекту у бігуанідів.

Механізм дії метформіну простий. Якщо багато інсуліну в периферичному кровотоці, тобто є гіперінсулінемія (не важливо, ендогенна або екзогенна), значить збільшується ризик розвитку онкопроцесу. Метформін покращує чутливість до інсуліну, знижує потребу в інсуліні, зменшується його кількість в кровотоці і знижується ризик.

Бачите, суть в тому, що бігуаніди не просто знижують ризик до загальнопопуляційного, ризик стає значно нижче ніж у відносно здорової популяції. Цікавий якраз механізм цього явища.