Форум лікарів

Які, за яких обставин і кому призначаємо. Ділимося думками.

По-моєму, зараз жодна дитина особливо раннього віку не уникає кількох курсів терапії свічками Віферон протягом року. А як ви ставитеся до подібних призначень? Що ще призначаєте: ликопид, поліоксидоній, циклоферон, реоферон та ін.?

І дуже шкода, що не обходиться. Моя думка - в більшості випадків прийом імуномодуляторів (особливо без призначення) або не викликає ніякого істотного ефекту, або розгойдує ваги між прозапальними і антизапальними силами імунітету. Розгойдування цих ваг може призвести до найрізноманітніших ефектів. На щастя баланс порушити нелегко, але якщо це все ж таки вдасться, можна активувати аутоімунні процеси (особливо якщо є генетична схильність) або алергічні реакції.

Повністю згодна з вами. Пару років тому була на педіатричній конференції в Києві. Один із доповідачів наводив інформацію за обсягами продажів подібних препаратів. Такого рівня продажів і безконтрольного вживання засобів, що впливають на імунну систему, як у нашій країні більше немає ніде. Хоча куди нам діватися? Зараз ера вірусних інфекцій, намагаємося справлятися тим, що нам пропонують.

На жаль ефективних методів боротьби з вірусними інфекціями у нас немає.
Але чи варто застосовувати при ГРВІ іммуномодуятори взагалі? призначимо нешкідливий анаферон -а толку? призначимо діючий імуномодулятор -як спрогнозувати результат? Та й взагалі чи маємо ми право призначати ліки, які не можуть на 100% відповідати принципу "Не нашкодь" ..

На жаль, часто призначення імуномодуляторів стає просто "псіхотерапією" для мами дитини.

У такому випадку призначити нешкідливий "імуномодулятор", що складається на 80% з вітаміну С, звичайно ж варто.

Роки чотири тому намаглася розібрати ефективність поліоксидонію у дітей з ГРВІ, отримала затяжні бронхіти з тривалою лихоманкою, більше 6-7 днів, ледве вивела на АБ (цефтриаксон). Застосовувався у 24 осіб (6 діти від 4-11 років у всіх парадоксальна клініка).

Мені здається це може бути пов'язано з основним ефектом поліоксидонія - прозапальним. Він стимулює синтез прозапальних цитокінів ІЛ-1β та ІЛ-6. Це сприяє розвитку ексудативної і проліферативної складових запальної реакції.

Хоча це досить примітивний погляд на біологічні ефекти прозапальних імуномодуляторів, думаю що зайве стимульований імунітет міг "накинутися" на вогнище хронічної інфекції (припустимо в ротоглотці), викликавши там гострі запальні зміни.

Говорячи про імунітет дитини, то я вважаю, що краще бабусиних методів немає нічого: потрібно гартувату дитину, влітку відпускати бігати босоніж по траві, повноцінне харчування, прогулянки на свіжому повітрі, приділяти увагу всебічному розвитку дитини, відгородити від стресів і так далі. Про імунітет потрібно думати постійно, а не під час хвороби. І, по моєму, ще жоден синтезований імуностимулятор не зміг обійти природу). Це що стосується застосування імуномодуляторів при ГРВІ у дітей.