Форум лікарів

Нам треба міністра проктолога, він краще всіх розбирається, що і як треба робити через ж.

З точки зору людини, в якої близький родич довго лікувався в реанімації можу сказати - правильно зробили, що дозволили відвідування в реанімації. Принаймні близькі бачитимуть в якому стані знаходиться їх рідна людина.

Як лікар - важко сказати, я не реаніматолог.

Відвідування і так є, це звичайно треба дозволити і узаконити, але ж не цілодобово. Цілком вистачить кілька годин на день, як у звичайному відділенні. А якщо потрібен догляд, то це вже не відвідування, а сиділка.

Якщо в реанімації лікується безпосередньо наш близький родич, чи вважаєм ми помилковим своє право його побачити? А, ну так, ми ж лікарі - нам це можна, пацієнтам - ні. Ім не можна бачити в якому стані відділення, в якому стані їх родич, наскільки він доглянутий, як поводить себе черговий персонал.
Реанімація - не операційний блок з вимогами до стерильності. В реанімації в плані інфекції небезпеку становлять не візитери, а нозокоміальна інфекція.
Родичи пацієнтів добились частки своїх прав, а ми вважаєм це втратою своїх лікарських прав робити за зачиненими дверима що завгодно. Якщо лікарі вважають що не виконуються їх права - вони теж мають їх добиватись. Проте лікарі - одна з найпасивніших верств суспільства.

Цим наказом ніякі права лікарів не обмежуються.

Ситуація: в реанімації лежить 6 хворих. Сидять родичі біля кожного. Два лікаря чергує, один пішов на наркоз, залишився один. Одночасно двоє або троє хворих вирішили піти. Лікар працює як може. Родичі кричать, сіють паніку, хапають за руки, непритомніють. Одного хворого витягнули, інший помер. Так сталося. Спрогнозуйте подальший розвиток подій.

Які обставини?

Відділення повністю укомплектоване лікарями згідно штату.