Форум лікарів

Хвора 65 р. звернулася на консультацію. Зі слів хворої (виписки з історії хвороби немає), 25 років тому проведена операція Вертгейма з приводу раку шийки матки з наступною променевою терапією. Після чого поступово з'явилося опущення, а потім і випадання стінок піхви. Протягом останніх 5 років випадання стало турбувати більше і продовжує збільшуватися. Проведена катетеризація сечового міхура з наповненням його фурациліном, сечовий міхур не випадає.
Хвора направлена ​​на обстеження: ректороманоскопія, іригоскопія, УЗД.
Як Ви думаєте, які можливі варіанти і етапи оперативного лікування в даному спостереженні.

Наші гінекологи дуже успішно коригують всі ці неспроможності тазового дна лапароскопічно. Якщо треба - направляйте!

Варіанти лікування даного ентероцеле

1. Трансвагінальна реконструкція тазового дна системою Prolift

2. Абдомінальна сакроспінальна кольпопексія (відкрита або лапароскопічна)

3. Кольпоклейзіс.

В один етап.

Показана лапароскопічна промонторіофіксація сітчастим протезом.

Поясніть будь-ласка, коротко, принцип даного методу. А як же вени крижового сплетіння - не кровлять? Ви використовуєте степлер?

Сильно не кровить.
Коротко: проленова стрічка протягується заочеревинним тунелем від промонторіума до культі піхви уздовж крила клубової кістки (майже по ходу сечовода). Пришивається, екстраперитонізується.
До промонторіума фіксую ендошвами або спіральним степлером.

Діагноз "випадання піхви" свідчить про поверхневі уявлення в хірургії тазових пролапсів. Також лапароскопічна кольпопексія вимагає N-ного числа ЛХЕ в анамнезі + побачити його хоч раз не підходить.

Яким чином промонторіопексія усуває дефект пубоцервікальної фасції (цистоцеле) і ректовагінальної фасції (ректоцеле) ?