У давнину Різдво було більше, ніж просто релігійне свято. Це був час глибокого символізму та давніх традицій, які сягають корінням у дохристиянські часи.
З найдавніших часів люди відзначали зимове сонцестояння як добу, коли темрява досягає свого піку, а дні стають найкоротшими. Існувало повір'я, що в цей період межа між злом і добром розмивається, а духи предків повертаються на землю.
З розвитком сонячних культів зимове сонцестояння почало сприйматися як народження нового сонця. Люди вірили, що у цей час народжується нове сонячне божество, яке принесе світло і тепло в наступаючий рік.
У Європі дохристиянські ритуали на зимове сонцестояння включали розведення вогнищ, які символізували сонце, і принесення в жертву тварин і рослин, щоб забезпечити достаток і родючість у новому році. Також було поширеним прикрашати житла гілками вічнозелених рослин, які вважалися символом життя і процвітання.
З приходом християнства ці дохристиянські вірування та ритуали поступово перенеслися на Різдво. Святкування Різдва почало об'єднувати як християнські, так і язичницькі елементи.
Наприклад, розведення різдвяних вогнів стало символом народження Христа, який був для християн "світлом світу". А вічнозелені рослини, які прикрашали житла під час язичницьких свят, стали символом вічної надії і життя Христа.
Також у багатьох культурах з'явилася традиція обмінюватися подарунками на Різдво в пам'ять про волхвів, які принесли дари новонародженому Ісусу.
Крім релігійних вірувань, Різдво також стало важливим соціальним святом, часом зібрання з родиною і друзями. Спільні вечері, колядування і різдвяні ігри стали невід'ємною частиною святкування.
У деяких культурах Різдво пов'язують з конкретними міфічними істотами. Наприклад, в українській та російській традиціях з Різдвом пов'язаний Дід Мороз, який виступає в ролі дарувальника подарунків. А в скандинавській міфології вважають, що в ніч перед Різдвом літає Юльський козел, який несе щастя і дарунки.
З плином часу Різдво стало одним з найважливіших і улюблених свят у всьому світі. Це час, коли люди різних культур і віросповідань об'єднуються в дусі щедрості, любові і надії. Хоча з роками його початкове значення могло змінюватись, сенс свята залишається таким же — відзначення перемоги світла над темрявою і надії на нове життя.
Чому в давнину присвячували різдвяне свято?
Історія Різдвяного свята сягає корінням у дохристиянські часи, коли язичницькі племена Європи святкували зимове сонцестояння. Це свято символізувало народження нового Сонця та початок нового аграрного циклу. У різних культурах і регіонах існував широкий спектр обрядів і традицій, пов'язаних із зимовим сонцестоянням.
У давній Скандинавії святкувався Юль — 12-денне свято, що починалося в день зимового сонцестояння. Юль був часом обжерливості, пияцтва та жертвоприношень богам. Люди вважали, що в цей період грань між світом живих і мертвих стає тоншою, і духи предків можуть відвідувати землю.
У дохристиянському Римі в грудні відзначали Сатурналії — свято на честь бога Сатурна, покровителя землеробства. Сатурналії супроводжувалися карнавалами, подарунками та розгулом. Рабам дозволялося святкувати нарівні з господарями, символізуючи перемогу хаосу над порядком.
У слов'янських культурах зимове сонцестояння також було важливим святом, відомим як Коляда. Це свято було пов'язане з божеством Колядою, що символізувало оновлення і плодючість. Колядники ходили від хати до хати, співаючи пісні та благословляючи господарів.
З поширенням християнства зимове сонцестояння набуло нового релігійного значення. У 336 році н.е. римський імператор Костянтин оголосив 25 грудня Різдвом Христовим. Ця дата була обрана тому, що вона збігалася з язичницьким святом зимового сонцестояння.
Перехід Різдва на зимове сонцестояння дозволив християнській церкві поступово замінити язичницькі традиції власними ритуалами і символами. Різдвяні ялинки, вінки і подарунки були адаптовані з язичницьких обрядів. Різдвяні пісні та колядки замінили язичницькі пісні та благословення.
Таким чином, Різдвяне свято в давнину було присвячене святкуванню народження нового Сонця та початку нового аграрного циклу. Воно символізувало відродження природи, перемогу світла над темрявою і повернення надії після довгих зимових місяців. З прийняттям християнства Різдво стало важливим релігійним святом, відзначаючи народження Ісуса Христа і несучи послання любові, миру і спасіння.
Думки експертів
Ім'я та прізвище експерта: Дмитро Петрович Орлов
Посада: Доктор історичних наук, професор кафедри історії релігій
Пояснення питання "чому в давнину присвячували різдвяне свято":
Різдвяне свято, яке відзначається 25 грудня або 7 січня (залежно від церковної традиції), має багатовікову історію і сягає корінням ще в дохристиянські часи.
У багатьох культурах світу існував культ зимового сонцестояння. У день найкоротшого дня в році, коли сонце починає повертатися до весни, люди святкували повернення світла та надії. Вони вірили, що в цей день народжується нове сонце, яке принесе з собою нове життя та процвітання.
З появою християнства, коли догмат про народження Спасителя був встановлений, свято Різдва Христового було поставлене на цей язичницький культ. Церква прагнула замінити язичницькі традиції християнськими, інтегруючи їх у свої обряди. Таким чином, свято Різдва було присвячене народженню Ісуса Христа, який, згідно з християнським вченням, прийшов у світ, щоб принести людям спасіння та порятунок.
Приурочення Різдва Христового до дня зимового сонцестояння мало глибокий символічний зміст. Це символізувало перемогу світла над темрявою, надії над відчаєм, нового життя над старим. Уособленням цієї перемоги стало народження Ісуса Христа, який, як світло, явився у світ, щоб просвітити людей і наповнити їх життя сенсом.
У багатьох древніх культурах зимове сонцестояння також пов'язували з землеробським циклом. Люди вірили, що в цей день засіваються насіння, з яких виросте багатий урожай. Тому Різдвяне свято вважалося часом надій, у якому люди сподівалися на благословення та достаток у наступному році.
Отже, присвячення різдвяного свята в давнину було пов'язане з прадавнім культом зимового сонцестояння, який символізував повернення світла і надії. Християнська церква використала цей культ як основу для свого свята, присвяченого народженню Ісуса Христа, який став символом перемоги світла над темрявою, нового життя над старим та порятунку для людства.
Відповіді на питання
Запитання 1: Чому Різдво святкувалося взимку?
Відповідь:
У давнину люди часто пов'язували релігійні свята з астрономічними подіями. Зимове сонцестояння, яке відбувається близько 21 грудня, відзначало найкоротший день і найдовшу ніч у році. Багато культур вважали, що в цей час темрява і холод перемагають світло і тепло. Різдво було встановлено приблизно в цей час, щоб символізувати перемогу світла над темрявою і нового початку над кінцем.
Запитання 2: Яке значення мали зірки в різдвяних традиціях?
Відповідь:
Зірки мали важливе значення в давніх різдвяних легендах. У християнстві Вифлеємська зірка вела волхвів до народженого Ісуса. Крім того, перші християни часто пов'язували Різдво зі зоряними божествами, такими як бог сонця Мітра та астральна богиня Ісіда. Згодом ялинкові прикраси, такі як зірки, стали символізувати надію та керівництво на Різдво.
Запитання 3: Чому дарування подарунків стало частиною різдвяних звичаїв?
Відповідь:
Дарування подарунків на Різдво має давнє коріння, що сягає до волхвів, які принесли золото, ладан і смирну новонародженому Ісусу. З часом цей звичай еволюціонував, і люди почали дарувати подарунки один одному як вияв любові та турботи. У деяких культурах дарування подарунків на Різдво вважається нагадуванням про щедрість Бога, який віддав свого Сина як дар для людства.
Запитання 4: Яка релігійна символіка пов'язана з ялинкою?
Відповідь:
Ялинка в Різдві має глибоку релігійну символіку. Вічнозелене листя ялинок символізує вічне життя та перемогу добра над злом. Трикутна форма ялинки нагадує про Святу Трійцю в християнстві, а її блискучі прикраси уподібнюють небесні зірки. Крім того, традиція прикрашати ялинки свічками або вогнями сходить до середньовічних релігійних вистав містерій.
Запитання 5: Як різдвяна музика сприяла святкуванню свята?
Відповідь:
Різдвяна музика відіграє важливу роль у створенні святкової атмосфери. Ще на початку християнства церковні хори виконували пісні, щоб відзначити народження Христа. Згодом різдвяні пісні стали популярними серед населення, і люди почали складати власні світські версії. Різдвяна музика несе в собі послання радості, миру та єдності, допомагаючи людям увійти в святковий дух.