Екскреторна урографія — це метод, за допомогою якого визначають морфофункціональний стан органів сечової системи. Урографію у дітей небажано проводити в разі гострої та хронічної ниркової недостатності.
Протипоказання до проведення екскреторної урографії у дітей: низька питома густина сечі, підвищення рівня залишкового азоту крові вище ніж 40 мг%; шок, колапс та функціональна недостатність печінки, активна форма туберкульозу, алергійні реакції на йод.
Методика екскреторної урографії у дітей
Для проведення дослідження застосовують органічні сполуки йоду (тріотраст, урографін). За 1-шу добу до дослідження довенно вводять 0,5—1 мл препарату з тест-ампули і спостерігають протягом доби за станом хворого. За наявності алергійної реакції (свербіж шкіри, кропив’янка, тахікардія, загальна слабість) дослідження не проводять. Якщо немає протипоказань, у рентгенологічному кабінеті хворому внутрішньовенно вводять 60% розчин верографіну по 0,3 мл/с. Розрахунок дози препарату проводять з урахуванням маси тіла дитини: віком до 1 року — 3 мл/кг; від 1 до 3 років — 2 мл/кг; понад 3 роки — 1,5 —1 мл/кг, але не більше ніж 60 мл. Після введення контрастної речовини виконують декілька рентгенограм. Чим менша дитина, тим більша швидкість виведення контрастної речовини з організму. Дітям молодшого віку рентгенограми виконують на 3-|и, 10-й та 30-й хвилині, а старшим — на 5-й, 15-й та 40-й хвилині після введення контрастної речовини. За допомогою рентгенологічного дослідження можна оцінити морфологічний і функціональний стан сечової системи. Відсутність контрастування нирки на екскреторній урограмі свідчить про значні зміни її секреторної функції — “німа нирка”. Накопичення контрастної речовини в ниркових мисках свідчить про порушення прохідності сечоводів та внаслідок цього — уродинаміки.
Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.