Шановні колеги, чи може розвинутися гостра лівошлуночкова недостатність внаслідок гострої хірургічної патології черевних органів або це просто збіг з яким мені довелося зіткнуться на практиці; докладніше: хвора 75 років зі скаргами на задишку, біль в епігастрії та печіння по всьому животу, рідкий стілець. З анамнезу відомо що подібний стан був близько року тому тільки без болю в животі і проноса.
Об'єктивно: стан важкий, шк.покр. бліді з субіктеричним відтінком, акроціаноз, вологі, положення ортопное, інспіраторна задишка, ЧД 26, вологі дистантні хрипи, наростаючі "на очах", SpO2-83%, тони серця глухі, ритм правильний, ЧСС 90, АТ 180/100мм.рт.ст . на ЕКГ повна блокада лів. ніжки п.Гіса (не свіжа). Живіт м'який, болючий у всіх відділах, перистальтика не вислуховується. Набряк легенів купірований: ізокет-спрей, фуросемід 1% -6,0 в / в, пентамін 5% -1,0 в / в, спирт в / в, гепарин 10тис ОД, інгаляція О2. Опіати не вводилися, не подобався живіт та й не було необхідності.
У стаціонарі жодного хрипу, в легенях чисто, АТ 120/80 мм.рт. ст., і ніякого ортопное і акроціаноза, хвора лежить в горизонтальному положенні, скарги на біль і печіння в животі, Звичайно не повірили що був набряк легень, хвора госпіталізована з діагнозом: мезентеріальний тромбоз.
Шановні колеги поділіться досвідом, може в когось були подібні випадки і як пояснити патофізіологію.