Чол, 61 р
Анамнез зі слів дружини:
хворий страждає хр. алкоголізмом, але з літа не п'є-дружина не випускала на вулицю, і п'яним вона його не бачила. Епілепсія алкогольного генезу з великими судомними припадками на 3-й день тверезості, останній напад рік тому. Ніяких ліків не приймає. Сам себе обслуговував-готував, посуд мив, був адекватний, мова виразна. З літа не утримував сечу і кал, носив памперс.
Вчора пішов у ванну, став стовпом, неадекватний. Їжу приймав, але давився, і з кута рота стікало. У ніч на сьогодні була бригида, що бачили, не знаю, ЕКГ не знімали, дружині сказали, що хвороба Паркінсона (???), і таке не госпіталізують. Я приїжджаю на повтор. За словами дружини, стало ще гірше, хворий став загальмованим, перестав приймати їжу, ходити, розмовляти.
При огляді: хворий в глибокому оглушенні, на огляд очі відкриває, на больові подразники реагує. Сонливий. Положення напівлежачи, сповзає на бік або на підлогу (не спеціально, совгає кінцівками) . Біля рота сліди крові. Лізу в рот-стискає щелепи, спеціально чи тризм-не можу сказати. Іноді мукає. Вдалося оглянути ясна і передню частину (верхню) язика -слідів прикусу немає. АТ 100 на 60 при нормі 120 на 80. В легенях = поодинокі вологі хрипи в нижніх відділах.
На ЕКГ-синусова брадикардія з ЧСС 42 в хв., БПНПГ. У порівнянні зі старими ЕКГ те ж саме, тільки на одній ЧСС 48, на другій 74.
Далі- підвищений тонус верхніх і нижніх кінцівок-не можу розігнути жодну. Шия до грудей гнеться, при цьому ноги ніяких додаткових підтягуючих рухів не роблять.
Лежачи на боці щока права парусить, рівніше посадиш- ніби і немає, явної асиметрії немає. Язик в роті ніби рівно. Команди не виконує. Зіниці звичайні, симетричні, реакція на світло збережена.
Ставлю діагноз- СССВ, синусова брадикардія. ГПМК. Епілепсія змішаного генезу поза нападом. Везу в стаціонар (В лікарні ЧСС 56 в хв.).
Люди, що це було?
Приходила потім думка про горметонію і прорив крові в шлуночки, але якось поступово все розвивалось, та й тонус всіх кінцівок спастично постійно підвищений, а не нападоподібно.