Повідомлення#4 » 07 квітня 2016, 17:28
Найкраще стоматологам. Там у пацієнта рот відкритий і вони зовсім не говорять. Хірургам трохи краще. У них прооперовані теж майже не висловлюються довгими реченнями. А хірурги - горді. Ніколи хірург не буде довго і детально щось розтолковувати. А є такі робочі місця, де зранку і до вечора - мовна активність. Ти нікуди не дінешся і часом трохи злять, але це тренує лікаря також. Та вони не винні. Що в тому питанні: " доктор, це дуже серйозно?" Для життя - не смертельно, зараз, але стан нестабільний, може погіршитися, тому - лежати! то при САК /ніхто не хоче лежати, а необхідно/, не виключені ускладнення такі і такі, якщо будете робити те і те. Для здоров' я можливі наслідки, а якщо будемо ось так і так, то наслідки будуть меншими. А взагалі в медицині, як у житті, все можливе, ніхто на сто процентів нічого не стверджує. А як, щоб не говорити, вони ж перелякані і не знають, до того ж.
Можуть вони виражатися також як попало. Але де вони вчилися? Чей, не в Лондині? А та,в котрої "біль біля пупа" і в спині! та ж там мабуть виразка якась пенетруюча чи ще щось.
Безплатна медицина. Лікар щасливий має бути, що находять його, що питають його.
Але наша медицина - совкова! Пам'ятає ще хтось, які були колись продавці? Як вони нас не любили? Як говорили крізь зуби обривками? Як кидали нам ту ковбасу на прилавок? А зараз? Усміхаються, правда? І говорять, не зупиниш.