Форум лікарів

І я теж за таку тактику: саме езофагектомія з шийною езофагостомою плюс санація середостіння і порожнини плеври з подальшим іригаційно-аспіраційним дренуванням. Боротися за збереження
стравоходу, який не тільки спалений, але ще й продірявлений, резон невеликий, а видалити його - найбільш ефективний спосіб контролю джерела неприємностей.

По термінах емпієма поки що повинна бути гостра. Чи вдається розправити легеню активно автор теми не вказав). Якщо так, то завдання дещо спроститься.

1. Думаю, що робити езофагоскопію нема сенсу.
2. Прийом а/б через рот, по-моєму, не має сенсу.
3 і 5. А чи не можна виконати і шийним, і трансабдомінальним доступом дренування для проточного промивання?
4. Вже зазначили про виведення проксимального відділу стравоходу на шию. А може як варіант перев'язати проксимальний відділ? Може дати і Октрестатин, пригнічує, хоч і не повністю, будь-яку секрецію ...
Ну і антибіотики, якщо є можливість - імепенеми які-небудь.

IMHO, Торек - це погано... Потрібна тампонада середостіння шлунком.

1. перевести декомпенсовану хвору в субкомпенсовану: найкращий варіант - ендоскопічне стентування- пломбування, ефективне дренування ( санаціонно - аспіраційне), стомічне харчування ( вважаю помилкою з гастростомою, необхідно було робити Майдля) - 2-3 місяці.
2. резекція стравоходу з езофагопластикою шлунком по типу Льюіса.