Повідомлення#9 » 31 березня 2016, 21:37
Шановна п. Наталіє! Ви надзвичайно добре підготовлений лікар. Але , мені здається, якщо препарат викликає у Вас якісь сумніви, або Ви бачите ускладнення від нього, чому не викинути його , не вживати, не давати пацієнтам і забути , як страшний сон?
Дуже, дуже багато препаратів , які були і за кілька років кудись щезли.
Нагребуть екскаватором крейди, нашльопають пігулок, професор напише статтю на підставі двадцяти пацієнтів, розішлють медпредставників, надрукують "інформаційні листки", поставлять ціну: 100! та ну шо ви! 400! І - виписуйте! А ви - їжте. І всім добре. А поки розберуться, то вже десь подівся той препарат.
Лікування інсульту. Розкрили протокол. Нічого нема. Чим лікувати? !, 2, 3,...жодного препарату нема. Аспірин. ТаблЕтку. Одну. Ні, можна дві перший день. Ну, тромболізис. А якщо не підлягає? Аспірин, вам же написано.
Коксартроз. Нарешті! НПЗЗ небажані, хондропротектори недоказані, вітаміни непотрібні (ну, справді, навіщо?), гормони - страшні ускладнення. А що? Паличка(трость). Укріплення м`язів, дозоване навантаження, щадити суглоб. Поменше скакати, коротше. Тоді відтягнете ендопротезування. Навживаються НПВС, біль знімуть , як сигнал небезпеки і пошкодження і вже вилікували.
Невже колись все, все стане на свої місця?