НАВІЩО ЛІКАРЯМ FACEBOOK?

[Ілля Пігович]

Тема медицини в інтернеті завжди хвилююча. Для пацієнтів це спосіб знайти пораду та підказку про своє здоров’я. Для лікарів, якщо брати ситуацію в Україні, — фобія того, що про лікарів “там пишуть якусь гадость”. І якщо для людей, що хворіють і не мають медичної освіти цілком логічно звертатись до найбільшого джерела інформації на планеті. То скепсис лікарів я не поділяю, хоча і можу зрозуміти. Далі спробую розібратись в ситуації та поборотись з міфами про лікарів, медицину та інтернет. ЛІКАР ПОВИНЕН ЛІКУВАТИ Думка, яка сидить не тільки в головах деяких медиків, а здавалося б, цілком освічених людей. Наприклад, журналістів. Закид про те що лікар має лікувати і більше нічого не робити, порушує категоричний імператив — не розглядати людину з точки зору її функцій. По-перше, якщо лікар десяток років вчить медицину, це не значить, що він більше нічого не може робити. Лікарі водять машини, займаються риболовлею, і уявіть — можуть користуватись комп’ютером. Натискати на кнопки і друкувати! 

Шок! Лікарі пишуть в інтернеті! — таким можна уявити заголовок у газеті.

Це не звично, нікого такого не було(щоб лікарі говорили публічно). А по-друге, свобода слова і вільне висловлення думок — цілком нормальне явище.

КОНСУЛЬТАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ

Іноді доступність в соціальних мережах, перетворює сакраментальне «ти ж лікар» в періодичне явище. Зрозуміло, що по чатікам в мережі не можна поставити хоч якийсь притомний діагноз. Але принаймні медик може порадити адекватну статтю по-темі, в якій не буде навколо-наукової єресі про лікування раку печінки настоянками. (Я дійсно бачив таку статтю. І ще напевно купа людей, які не звернуться вчасно за медичною допомогою  ) Зрештою, у лікарів є телефон. Але ж ніхто не відмовляється від нього, тому що можуть подзвонити і запитати поради.

ВІДГУКИ ПРО ЛІКАРІВ

Пацієнти значно активніші в інтернеті за лікарів. І якщо лікар не пише сам — про нього напишуть інші. В сучасному світі “цифровий відбиток” людини дуже важливий. По ньому судять тих кого не знають і з ким не знайомі. Саме тому потрібно активно будувати імідж. Давати корисну інформацію для своїх пацієнтів, навчати їх. Адже кожен лікар хоче працювати з освіченими людьми.

ПУБЛІЧНІСТЬ І УВАЖНІСТЬ

Публічна діяльність лікарів корисна для пацієнтів. Соціальні мережі — це своєрідний ліхтар, який здатен освітити роботу медичної системи. Лікар, який відкрито представляє себе в інтернеті, ймовірно так само дбає про свою репутацію на кожному прийомі. Для нього важливі результати лікування, та враження пацієнтів від його роботи. Хоча кожен хороший спеціаліст дбає про такі речі, але публічність загострює розуміння кожного слова, яке вимовляється пацієнту.

ПОШУКИ КОЛЕГ І ДРУЗІВ

Банально, але соціальні мережі створили для спілкування з друзями. Соціальний аспект, навіть віртуальний, надзвичайно важливий. Як єдиному лікарю-рентгенологу-радіологу в лікарні меді іноді не вистачає професійного контакту з колегами моєї спеціальності. Що я зробив? Встановив Figure1, і на сякій-такій англійській можу розповісти про цікавий клінічний випадок. А в коментарях інший лікар відповість, що колись бачив подібний у жительки В’єтнаму, коли стажувався в Австралії на початку 90х. Уявити такий обмін досвідом просто нереально! Сила інтернету не у доступі до інформації, а у об’єднанні людей. Розуміння, що твої погляди поділяє ще хтось — підтримує і надає снаги допомагати людям. Адже в Україні лікарі борються не тільки з хворобами, але і з мутованою системою медицини. Соціальні мережі — це шанс об’єднати зусилля лікарів і пацієнтів для цієї боротьби.

Володимир Хильчук

лікар-рентгенолог, завідувач рентгенологічного відділення at Рівненська ЦРЛ

http://medblog.in.ua/navischo-likaryam-facebook/