Страхування професійної відповідальності медичних працівників
Додано: 06 червня 2015, 17:38
Що таке страхування професійної відповідальності і для чого воно потрібне?
Медичні помилки часто стають причинами смертельних наслідків, тому без договору страхування професійної відповідальності в багатьох розвинених країнах медичного працівника не допустять до здійснення медичної діяльності.
В Україні ж практика страхування медичними працівниками професійної відповідальності перебуває в стані зародження. Професійна діяльність медичних працівників постійно пов'язана з великою кількістю ризиків несприятливого результату лікування. Об'єктивні та суб'єктивні причини медичних помилок, а також інші дефекти надання медичної допомоги часто призводять до втрати працездатності, що не досягненню запланованого і очікуваного результату медичних послуг, каліцтв, а також смерті. У зв'язку з цим, а також внаслідок зростання правосвідомості пацієнтів і, як наслідок, зростання кількості позовів проти медичних закладів та їх співробітників, необхідно впроваджувати механізм страхування професійної відповідальності медичних працівників. Це той механізм, який покликаний захистити майнові інтереси медичних працівників і гарантувати пацієнтам, яким було завдано матеріальної та / або моральної шкоди під час надання медичної допомоги, відшкодування цього збитку, посприяє позитивному іміджу лікувального закладу або конкретного медичного працівника, підкреслить їх відповідальне ставлення до своєї професійної діяльності.
Кому це потрібно? Страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може завдати шкоди третім особам, віднесено до обов'язкових видів страхування статтею 7 Закону України «Про страхування». Цією ж нормою передбачено, що перелік таких осіб (тобто страховиків), діяльність яких може завдати шкоди, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому можливості в обов'язковому порядку реалізувати страхування професійної відповідальності деяких категорій співробітників немає. Тому на сьогоднішній день страхування професійної відповідальності здійснюється в добровільному порядку як страхування відповідальності перед третіми особами. Хоча проект відповідної постанови був.
Перелік осіб був наведений у додатку до Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку осіб, діяльність яких може завдати шкоди третім особам, порядку і правил проведення обов'язкового страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників, діяльність яких може завдати шкоди третім особам» і поділений на 3 групи:
• (перша група) медичні співробітники лікарських спеціальностей (конкретних спеціальностей медичних працівників, що потрапили в цей перелік - 100, від організації та управління охороною здоров'я до вузьких спеціальностей);
• (друга група) молодші спеціалісти з медичною освітою (11 спеціальностей - від лікарської справи до стоматологічних включно);
• (третя група) фармацевтичні співробітники провізорських спеціальностей: організація та управління фармацією, загальна фармація, аналітико-контрольна фармація, клінічна фармація.
Такий великий перелік страховиків наштовхує на запитання: за якими критеріями потрібно визначати необхідність обов'язкового страхування? На думку автора, таким критерієм повинна служити ступінь медичного ризику, ймовірність нанесення шкоди життю або здоров'ю пацієнта медичним співробітником при виконанні своїх професійних обов'язків. Безумовно, у лікарів таких спеціальностей, як: акушерство і гінекологія, кардіологія, нейрохірургія, офтальмологія, педіатрія, хірургія, ймовірність заподіяння шкоди життю або здоров'ю вище, ніж у лікарів зі спеціальністю судово-медична криміналістика, народна і нетрадиційна медицина, організація і управління охороною здоров'я .
У зв'язку з реформою охорони здоров'я в Україні про страхування професійної відповідальності варто задуматися і сімейним лікарям. Після вступу в силу з 1 січня 2015 року змін «Основ законодавства про охорону здоров'я України» дільничні лікарі стануть виконувати функції сімейних лікарів, перелік обов'язків яких значно ширше. Отже, перелік ризиків та відповідальність в цілому значно виросте. Що це дає? Результатом укладення між страховиком (страховою компанією) і страховиком (медичним співробітником / лікувальним закладом) договору страхування відповідальності є виникнення страхового правовідносини, змістом якого є взаємні права та обов'язки сторін. Конкретний перелік прав і обов'язків сторін у відповідності з таким договором визначається за їх згодою, на підставі положень нормативних актів, що регулюють страхові правовідносини.
Основоположними в договорі страхування є: обов'язок страховика при виникненні страхового випадку виплатити страхове відшкодування і право страховика вимагати цієї виплати. При цьому в зобов'язання страховика включають відшкодування як матеріального, так і моральної шкоди. Договором страхування професійної відповідальності медичних працівників повинен встановлюватися ліміт страхового відшкодування як по кожному страховому випадку, так і в цілому за договором), може встановлюватися франшиза (частина збитків, що не відшкодовується страховиком). Важливо аналізувати не тільки розділ або частина договору «Права та обов'язки сторін», а всі умови договору, щоб дати повний перелік прав і обов'язків сторін, так як права і, особливо, обов'язки можуть бути «розкидані» по всьому тексту документа. Обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну медичним співробітником під час проведення своєї професійної діяльності, повинна покладатися за дії медичних працівників, які завдали шкоди пацієнтам. Зокрема, відповідальність може наступити за постановку неправильного діагнозу, призначення неправильного медикаментозного лікування, пошкодження здорових органів під час проведення операцій, безповоротне упущення можливості вилікувати хворого, обваження захворювання внаслідок несвоєчасної або неякісної медичної допомоги, недосягнення обумовленого результату медичного втручання з причин, залежних від медичного співробітника. Винятком із страхових випадків є випадки, встановлені договором. Їх кількість і зміст залежить від волі сторін. Чим більше розмір страхових внесків, тим ширше перелік страхових випадків. Також не варто забувати про статтю 194 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про те, що «особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостачі страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) ». Складаючи договір страхування професійної відповідальності конкретного лікаря, потрібно відображати специфіку страхових випадків, а також винятків з них, враховуючи особливості професійної діяльності медичного працівника.
Медичні помилки часто стають причинами смертельних наслідків, тому без договору страхування професійної відповідальності в багатьох розвинених країнах медичного працівника не допустять до здійснення медичної діяльності.
В Україні ж практика страхування медичними працівниками професійної відповідальності перебуває в стані зародження. Професійна діяльність медичних працівників постійно пов'язана з великою кількістю ризиків несприятливого результату лікування. Об'єктивні та суб'єктивні причини медичних помилок, а також інші дефекти надання медичної допомоги часто призводять до втрати працездатності, що не досягненню запланованого і очікуваного результату медичних послуг, каліцтв, а також смерті. У зв'язку з цим, а також внаслідок зростання правосвідомості пацієнтів і, як наслідок, зростання кількості позовів проти медичних закладів та їх співробітників, необхідно впроваджувати механізм страхування професійної відповідальності медичних працівників. Це той механізм, який покликаний захистити майнові інтереси медичних працівників і гарантувати пацієнтам, яким було завдано матеріальної та / або моральної шкоди під час надання медичної допомоги, відшкодування цього збитку, посприяє позитивному іміджу лікувального закладу або конкретного медичного працівника, підкреслить їх відповідальне ставлення до своєї професійної діяльності.
Кому це потрібно? Страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може завдати шкоди третім особам, віднесено до обов'язкових видів страхування статтею 7 Закону України «Про страхування». Цією ж нормою передбачено, що перелік таких осіб (тобто страховиків), діяльність яких може завдати шкоди, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому можливості в обов'язковому порядку реалізувати страхування професійної відповідальності деяких категорій співробітників немає. Тому на сьогоднішній день страхування професійної відповідальності здійснюється в добровільному порядку як страхування відповідальності перед третіми особами. Хоча проект відповідної постанови був.
Перелік осіб був наведений у додатку до Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку осіб, діяльність яких може завдати шкоди третім особам, порядку і правил проведення обов'язкового страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників, діяльність яких може завдати шкоди третім особам» і поділений на 3 групи:
• (перша група) медичні співробітники лікарських спеціальностей (конкретних спеціальностей медичних працівників, що потрапили в цей перелік - 100, від організації та управління охороною здоров'я до вузьких спеціальностей);
• (друга група) молодші спеціалісти з медичною освітою (11 спеціальностей - від лікарської справи до стоматологічних включно);
• (третя група) фармацевтичні співробітники провізорських спеціальностей: організація та управління фармацією, загальна фармація, аналітико-контрольна фармація, клінічна фармація.
Такий великий перелік страховиків наштовхує на запитання: за якими критеріями потрібно визначати необхідність обов'язкового страхування? На думку автора, таким критерієм повинна служити ступінь медичного ризику, ймовірність нанесення шкоди життю або здоров'ю пацієнта медичним співробітником при виконанні своїх професійних обов'язків. Безумовно, у лікарів таких спеціальностей, як: акушерство і гінекологія, кардіологія, нейрохірургія, офтальмологія, педіатрія, хірургія, ймовірність заподіяння шкоди життю або здоров'ю вище, ніж у лікарів зі спеціальністю судово-медична криміналістика, народна і нетрадиційна медицина, організація і управління охороною здоров'я .
У зв'язку з реформою охорони здоров'я в Україні про страхування професійної відповідальності варто задуматися і сімейним лікарям. Після вступу в силу з 1 січня 2015 року змін «Основ законодавства про охорону здоров'я України» дільничні лікарі стануть виконувати функції сімейних лікарів, перелік обов'язків яких значно ширше. Отже, перелік ризиків та відповідальність в цілому значно виросте. Що це дає? Результатом укладення між страховиком (страховою компанією) і страховиком (медичним співробітником / лікувальним закладом) договору страхування відповідальності є виникнення страхового правовідносини, змістом якого є взаємні права та обов'язки сторін. Конкретний перелік прав і обов'язків сторін у відповідності з таким договором визначається за їх згодою, на підставі положень нормативних актів, що регулюють страхові правовідносини.
Основоположними в договорі страхування є: обов'язок страховика при виникненні страхового випадку виплатити страхове відшкодування і право страховика вимагати цієї виплати. При цьому в зобов'язання страховика включають відшкодування як матеріального, так і моральної шкоди. Договором страхування професійної відповідальності медичних працівників повинен встановлюватися ліміт страхового відшкодування як по кожному страховому випадку, так і в цілому за договором), може встановлюватися франшиза (частина збитків, що не відшкодовується страховиком). Важливо аналізувати не тільки розділ або частина договору «Права та обов'язки сторін», а всі умови договору, щоб дати повний перелік прав і обов'язків сторін, так як права і, особливо, обов'язки можуть бути «розкидані» по всьому тексту документа. Обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну медичним співробітником під час проведення своєї професійної діяльності, повинна покладатися за дії медичних працівників, які завдали шкоди пацієнтам. Зокрема, відповідальність може наступити за постановку неправильного діагнозу, призначення неправильного медикаментозного лікування, пошкодження здорових органів під час проведення операцій, безповоротне упущення можливості вилікувати хворого, обваження захворювання внаслідок несвоєчасної або неякісної медичної допомоги, недосягнення обумовленого результату медичного втручання з причин, залежних від медичного співробітника. Винятком із страхових випадків є випадки, встановлені договором. Їх кількість і зміст залежить від волі сторін. Чим більше розмір страхових внесків, тим ширше перелік страхових випадків. Також не варто забувати про статтю 194 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про те, що «особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостачі страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) ». Складаючи договір страхування професійної відповідальності конкретного лікаря, потрібно відображати специфіку страхових випадків, а також винятків з них, враховуючи особливості професійної діяльності медичного працівника.