У лютому 2016 року набрав чинності наказ МОЗ від 02.10.2015 № 650, який передбачає зміни у порядку проведення атестації лікарів, — розглянемо основні новації.
Атестація медичних працівників, як і ліцензування, стандартизація та акредитація, є засобом забезпечення якості медичної допомоги, оскільки спрямована на підвищення кваліфікації, професійного рівня та якості роботи медиків.
Основним нормативним актом, який регулює порядок атестації лікарів, є наказ МОЗ «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19.12.1997 № 359. У лютому 2016 року набрав чинності наказ МОЗ від 02.10.2015 № 650, яким затверджено нову редакцію Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом № 359.
У цій редакції Положення № 359, як і в попередній, визначено такі види атестації лікарів:
- атестація на визначення знань і практичних навиків із присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст» (її проводять у комісіях, що створюються при медичних внз та закладах післядипломної освіти);
- атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії (проводиться атестаційними комісіями при МОЗ (Центральна атестаційна комісія), МОЗ АР Крим, структурних підрозділах із питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі — атестаційні комісії);
- атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії (проводиться атестаційними комісіями).
Атестаційні комісії проводять атестацію лікарів безпосередньо підпорядкованих медичних закладів та фізичних осіб — підприємців, які мають ліцензію на медичну практику та ліцензію на діяльність банків пуповинної крові та інших тканин і клітин людини; лікарів, які працюють за наймом у суб’єктів господарювання, що зареєстровані як юридичні особи; лікарів медико-профілактичного профілю та лікарів установ соцзахисту населення на відповідній території.
Якщо в медичному закладі немає атестаційної комісії, то лікарі проходять атестацію в комісіях МОЗ України.
Закон України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 № 4312-VI передбачає категорії працівників, які звільняються від атестації на підтвердження звання «лікар-спеціаліст», а також від чергової атестації, за наявності у них кваліфікаційної категорії — це:
- працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;
- одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до 14 років;
- вагітні жінки та особи, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства.
За новим Положенням № 359 з 2016 року атестацію лікарів дозволено відстрочувати на відповідний період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років; якщо дитина потребує домашнього догляду, — на період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шести років, наказом по вищому медичному навчальному закладу, при якому створена комісія, за поданням керівника закладу, установи, підприємства.
Атестаційна комісія визначає кваліфікацію лікарів-спеціалістів за трьома кваліфікаційними категоріями: другою, першою та вищою.
У новій редакції Положення № 359 визначено кваліфікаційні характеристики цих категорій. У 2016 році також діє значно доповнений перелік посад, робота за якими зараховується до стажу роботи для атестації на присвоєння кваліфікаційних категорій за окремими спеціальностями:
| ЛІКАРСЬКІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ | ПОСАДИ, РОБОТА ЗА ЯКИМИ ЗАРАХОВУЄТЬСЯ ДЛЯ АТЕСТАЦІЇ |
|---|---|
| «Медицина невідкладних станів» | лікар з медицини невідкладних станів системи екстреної медичної допомоги, лікар-терапевт, лікар-педіатр, лікар-хірург, лікар-акушер-гінеколог, лікар-кардіолог, лікар-невропатолог, лікар-анестезіолог |
| «Психіатрія», «Наркологія», «Психотерапія», «Судово-психіатрична експертиза» | лікар-психіатр, лікар-нарколог, лікар-психотерапевт, лікар — судово-психіатричний експерт |
| «Трансфузіологія» | лікар-хірург станції (відділення) переливання крові, лікар-гематолог, лікар-гематолог дитячий, лікар-анестезіолог |
| «Гастроентерологія», «Дієтологія», «Кардіологія», «Ревматологія», «Нефрологія», «Пульмонологія», «Геріатрія», «Алергологія», «Гематологія», «Ендокринологія» | лікар-терапевт |
| «Неонатологія», «Підліткова терапія», «Дитяча гастроентерологія», «Дитяча кардіоревматологія», «Дитяча пульмонологія», «Дитяча алергологія», «Дитяча гематологія», «Дитяча ендокринологія», «Дитяча неврологія», «Дитяча психіатрія», «Дитяча офтальмологія», «Дитяча онкологія», «Дитяча нефрологія» | лікар-педіатр |
| «Дитяча ортопедія і травматологія», «Дитяча урологія» | лікар-хірург дитячий |
| «Судово-медична гістологія», «Судово-медична імунологія», «Судово-медична криміналістика», «Судово-медична цитологія», «Судово-медична токсикологія» | лікар — судово-медичний експерт |
| «Рентгенологія», «Ультразвукова діагностика», «Радіонуклідна діагностика», «Променева терапія» | лікар-радіолог |
| «Загальна практика — сімейна медицина» | лікар-педіатр, лікар-терапевт, лікар-терапевт підлітковий, лікар-терапевт дільничний, лікар-педіатр дільничний, лікар-терапевт цехової лікарської дільниці, лікар з суднової медицини, лікар з медицини невідкладних станів |
| «Терапевтична стоматологія», «Хірургічна стоматологія», «Ортопедична стоматологія», «Ортодонтія», «Дитяча стоматологія» | лікар-стоматолог |
| «Судинна хірургія», «Торакальна хірургія», «Хірургія серця і магістральних судин», «Проктологія», «Ендоскопія», «Комбустіологія», «Ортопедія і травматологія», «Трансплантологія» | лікар-хірург |
| «Дезінфекційна справа», «Паразитологія», «Бактеріологія», «Вірусологія», «Лабораторна імунологія» | лікар-епідеміолог |
| «Гігієна праці», «Гігієна харчування», «Гігієна дітей і підлітків», «Комунальна гігієна», «Радіаційна гігієна» | лікар із загальної гігієни |
Джерело: http://www.medsprava.com.ua