Роздуми про сімейну медицину

[Сойка]

На сьогоднішній день термін - сімейна медицина дуже актуальний і найцікавіше трактується практично з різних полюсів зору. Для одних це лікар з великої літери, універсал у всіх областях медицини. Для інших - екстрасенс, лекуючий все і вся від усього. Для третіх - це чаклун-алхімік- пропонує різні не медичні, але популярні препарати, які принесуть радість у серці, довголіття і відмінне здоров'я. Для четвертих -це особисті психоаналітики, які намагаються вирішити психо-соматичні проблеми пацієнта.

І якби кожен з них пропонує те, що потрібно людині, відповідно його потребам. Але як ви самі спостерігаєте - в повсякденному житті хвороб і хворих стає все більше і більше. А сучасні технології та медикаментозна терапія і нетрадиційні методи лікування глобально нічого не змінили. І на тлі вже віджилих технологій з'являються нові, які намагаються вирішити старі проблеми. І так по колу вже котрий десяток років.

Так, ми знаємо причини, які негативно впливають на наше з вами дорогоцінне здоров'я: екологічна катастрофа, не дуже хороше харчування, нервові стреси і.т.д. Задам вам питання: чи зможе кожен з нас глобально вплинути на ці процеси в цілому? Відповідь очевидна - ні.

Хоча теоретично, якщо стати повновладним президентом всієї Землі і мати при собі добрі думки, то на ситуацію можна вплинути. І то через якийсь час.

Висновок один: ми повинні змінитися самі, змінити своє ставлення до свого здоров'я, і ​​до навколишнього світу. Як у старій приказці: хочеш змінити світ - змінися сам. Ще питання. Чи кожен із вас, якщо кольнуло в боці на тлі повного благополуччя, або стрільнуло в голові рано-зранку, звертається до лікаря? Сумніваюся. Ми самі чекаємо коли нам стане вже зовсім погано, і тоді хто підскоком, хто поповзом рухається в кожному з чотирьох вищеописаних напрямків. А адже кожен з нас мріє прожити якомога довше, а хворіти якомога менше. Але як можна це вимагати від свого організму, якщо ми самі, вибачте за вираз, індиферентно до нього ставимося. Ось він нам і платить після 40-50 років, а може й раніше за нашу з вами зневагу.

На мій погляд сімейна медицина - це та галузь, яка включає в себе і лікаря, і чаклуна, і психоаналітика в єдине ціле. Адже мета - це передусім розібратися в причині поганого самопочуття. Знаючи причину і виявивши її на ранній стадії розвитку її можна спробувати усунути, а не боротися з її наслідками. Для цього потрібно просто навчитися любити себе і свій організм. Тоді можна розраховувати на «зайвий» безтурботний десяток років. Ви можете заперечити -не реально !!!
А ви намагалися хоча б спробувати? Адже по суті нічого нереального від вас не потрібно. Якихось великих фінансових витрат або колосального часу на себе не буде потрібно. Ви ж знаходите час на особистого перукаря, косметолога, дизайнера, автослюсаря (ух як ми любимо свою машину і як ми дбайливо до неї ставимося, і хочемо що б вона нам прослужила справно і довго без проблем). Але на себе в плані здоров'я часу не залишається. Завдання: знайти пару годин на місяць для контролю свого здоров'я. Знову скажете нереально? Але ви ж не намагалися.

Тепер про головне. Куди і до кого звертатися, якщо ви вирішили все ж зайнятися своїм дорогоцінним здоров'ям?
Медицина це та наука, в якій неможливо знати все однаково про терапії, педіатрії, хірургії, неврології і.т.д. Можна володіти якісною інформацією по тій чи іншій спеціальності. Але знати досить добре лише один напрямок. Тому завдання полягає в тому, щоб знайти кваліфікованого терапевта (в даному випадку терапія за родом діяльності так чи інакше стикається з багатьма спеціальностями). Але мало бути кваліфікованим терапевтом. Ще треба вміти координувати свої дії з фахівцями інших напрямків медицини. Тому сімейний лікар - це команда фахівців на чолі з терапевтом. Тільки в цьому випадку можна адекватно і якісно допомогти людині, яка звернулася за допомогою.
Дуже важлива обстановка в якій відбувається спілкування пацієнта і лікаря. В даному випадку немає нічого краще, якщо це буде домашня обстановка. У такій ситуації, перш за все, комфортно почуває себе пацієнт, що важливо. Він знаходиться у себе вдома. Йому все знайомо. А значить, немає психологічної гнітючої атмосфери. Тепер згадайте свої відчуття, коли ви потрапляєте на прийом до лікаря в поліклініці.

Наступна складова - це час, відведений на спілкування пацієнта і лікаря. Наприклад: ряд помилкових діагнозів, поставлених лікарями в поліклініці, не говорить про їх непрофесійність. Хіба можна за 5 або 10 хвилин спілкування знайти справжню причину захворювання, коли у лікаря час загального прийому обмежений, а за дверима стоять як мінімум 30 осіб живої черги? Відповідь теж очевидна. Як правило, лікарі починають лікувати наслідки, не розбираючись в деталях. У результаті - гострі або часто повторювані хвороби переходять у хронічні і починають псувати нам життя.

Сімейний же лікар це та людина, яка приділить Вам стільки часу скільки буде потрібно, при цьому вам не потрібно стояти в черзі на прийомі в поліклініку, де ви можете «підчепити» якусь повітряно-крапельну інфекцію, вам не потрібно бігати по реєстратурах записуючись на прийом до різних вузьких спеціалістів, яких ви будете часто відвідувати, перш, ніж вам поставлять правильний діагноз, бігати по лабораторіях брязкаючи банками з аналізами. Все це на себе бере сімейний лікар, який у разі необхідності сам організовує консультацію вузького спеціаліста і визначить кількість необхідних досліджень.

Практично єдиним документом, що відображає ваше здоров'я для лікаря поліклініки є амбулаторна карта, яку через брак часу лікар в кращому випадку лише поверхово прогляне, сімейний же лікар знає вас, ваше здоров'я як своє власне, оскільки, в ідеалі обслуговує вас «від народження до смерті» і будь-який малозначний для вас і лікаря поліклініки симптом, наприклад нездужання, головний біль, швидка стомлюваність для сімейного лікаря може означати дуже багато чого, може попередити початок серйозного захворювання.

Практично ніхто з нас не звертається до лікаря через подібні «дрібниці», і не тільки через небажання дбати про власне здоров'я, скільки через думку про майбутнє відвідування поліклініки, з її тяганиною і чергами. Ми готові довіритися пораді друга, сусіда, які завжди можуть щось підказати, і самі того не відаючи можуть погіршити ваш стан. З сімейним лікарем ви можете зв'язатися в будь-який час, отримати грамотну пораду, запідозривши недобре, він може, знову таки, в будь-який зручний для вас час до вас приїхати.

Вас турбує вартість цього? Тоді вам варто підрахувати витрати на відвідування поліклініки, здачу аналізів, часто платних і не завжди необхідних, вартість витраченого на це часу, ціну загиблих при цьому нервових клітин, які погано відновлюються, і головне вартість лікування при неправильно діагностованій хворобі, що перейшла в хронічну форму.

[Був розумним студентом]

Панегірик сімейному лікарю, десь навіть вірний. Що стосується профілактичних та інших заходів щодо себе, то адекватно підійти до цього лікарю складно, адже відразу такий диференційно-діагностичний ряд випливає, що страшно стає - як це все пройти. Ще проблема - мала ступінь довіри до колега. Мої однокурсники, які насилу навчалися (не через лінощі) першими отримували вчені ступені і високі посади, а самий-самий з них - член-кор. Знайти хорошого лікаря, якому буде вірити, надзвичайно складно. Навіщо обстежуватися, якщо нікому довірити свій хворий організм? Краще й не знати зайвого....

[Тетяна Федосенко]

Згодна - вкрай складно тримати в голові всі основи 10 галузей медицини, це треба володіти мізками як у Василя Іванчука ... а значить і хороших спеців в галузі сімейної медицини раз, два і все ...

[Бандердоктор]

Я працюю сімейним лікарем вже 6 років. Загальний стаж роботи в медицині 20 років. Скажу чесно - спочатку було страшно, тільки від думки про те, як засвоїти обсяг знань усіх спеціальностей. Досвід показує, це не складно. Звичайно, рівень знань вузьких фахівців набагато вище - так і повинно бути, адже сімейні лікарі надають первинну багатопрофільну медичну допомогу. Основа сімейної медицини - профілактична спрямованість, і спостереження пацієнтів незалежно від віку, від народження до смерті. Лікар загальної практики є не "універсалом", а скоріше "диспетчером" в області медицини, з яким найбільш оптимально можна вирішити питання здоров'я, і ​​розібратися в собі (пацієнту). Орієнтуватися можна на стандарти обстеження та лікування. Запорука успіху в ретельному обстеженні і тісному зв'язку з пацієнтом. Питання довіри до лікаря більш складне і більш важливе. Будь-який лікар повинен бути хорошим психологом. Радий, що свого часу отримав додаткову освіту за спеціальністю практичний психолог, дуже допомагає в роботі. Колегам спасибі за думки.

[Менько]

Я 4 роки відпрацював сімейником і можу сказати, що те, як у нас організована робота цього фахівця не витримує критики! Від нього вимагають все! Лікар-лікарня (це просто неприпустимо!) Цим фахівцем не можна замінити лікарню і вузьких спеціалістів (всьому є розумна межа). Сімейний лікар може провести первинний огляд (при наявності оснащення сумки або обладнання в кабінеті) але вести диспансерникив по вузькій спеціальності або проводити не властиві йому заходи з лікування (замість стаціонару або вузького спеціаліста) він просто не в силах! Його завдання виявити, не пропустити і зв'язатися з фахівцем за профілем ,а потім після проведеного лікування вести контроль за таким хворим (але не вимагати від нього - раз ти сімейний лікар, так і лікуй від усього ...). Чому у нас завжди все з ніг на голову перевертають ? А ще хочу сказати поки у нас самих не буде загальної мотивації та згуртованості в простих питаннях (адже ми всі робимо спільну справу, дбаємо про здоров'я хворого) ніяких результатів і позитиву не буде ... Особливо дозволяючи командувати нами людям без мед.освіти (менеджерам, бухгалтерам та ін.). І найголовніше я вважаю що всім медикам потрібно гідно платити за їх подвиг! А чи не кидати як собакам кістки (вам дам, а вам немає!) Вибачте за такий емоційний виступ, але наболіло ... тяжко бачити у що перетворюється наша медицина.

[Gonokiller]

Зразок сімейного лікаря - наш завідуючий. Він знає всіх пристойних лікарів в місті і їх телефони. До нього цілий день йдуть знайомі друзів, друзі родичів і родичі колег. Якщо він сам не може допомогти відвідувачу, то по телефону домовляється з потрібним фахівцем, і той приймає його без черги і в зручний час. Втім, у нього з усіма, в тому числі і з можновладцями прекрасні відносини.

[Світлана]

Якщо вже дільничний лікар не в змозі вирішувати питання первинної допомоги, сортування та направлення до вузьких спеціалістів (на думку реформаторів медицини), то сімейному лікарю (з велосипедом і ручкою в кишені) тим більше їх не осилити.

[Наталія]

Живу і працюю сімейним лікарем на селі 20 років. Знаю практично все населення, народилося вже третє покоління. Добре коли знаєш сім'ю. Три роки тому пройшла первинну спеціалізацію з сімейної медицини. головне - вчасно зрозуміти, з чим можеш впоратися сама, а коли відправити до фахівців і не боятися видатися некомпетентною. Неможливо знати все. Не вистачає часу на профілактику і на школи здоров'я. А головне, як мені здається, треба любити людей і хворих, і здорових.