Форум лікарів

Як не прикро про це говорити, питання залишається дуже дискутабельним. Маленькі пацієнти це дуже «дорога» і трудомістка група хворих, при далеко не завжди високій ефективності лікуванні і наступному катамнезі.
Шановні колеги, хотілося б почути як особистий досвід, так і Вашу думку щодо цього.

Тут, по-моєму, думка однозначна. Є критерії живонародженості, якщо хоч один з них є в наявності, значить народилася нова людина, громадянин, на якого поширюються всі закони, перед якими держава несе відповідальність.

Я пітримую Вашу думку. І, Боже збав, не кажу - не будемо рятувати.
Але. є одне Але. Не вважайте мене лиходієм або страшенним циніком, але це ж величезна відповідальність, яку ми беремо на себе .. скільки дітей з тих, що Ви спостерігали, катамнестично здорові? Без ДЦП, без офтальмологічних проблем?

Вибачте за думку, але, по-моєму, не зовсім коректна тема. Вважаю, що ніякої етичної проблеми тут немає. І в строк народжуються дуже проблемні діти. А для мами він самий довгожданий, дорогий, улюблений і, можливо, єдиний ... А наше з вами завдання покращувати виходжування.

На жаль діти з екстремально низькою масою тіла практично всі інваліди: органічне ураження головного мозку, с-м ДЦП, атрофія дисків зорових нервів, судомний синдром ...

Вважаю, що так чи інакше це міна уповільненої дії. Катамнез таких діток залишає бажати кращого. Час покаже, наскільки правильно було прийнято це рішення. З моєї точки зору, поправляти природу можна. А ось друга, куди більш значуща частина питання: а чи потрібно це робити, є каменем спотикання досі, незважаючи на всі успіхи неонаталогії.